Całe moje życie było jednym nieprzerwanym grzechem. Boże, zlituj się nade mną
Кажуть, що саме цю фразу промовив перед смертю герой нашої сьогоднішньої історії з історії. Уже інтригує?
Історія взагалі potrafi zadziwić, co?
#історична_санта_барбара #ciekawa_polska #historia_polski #historia_polski
❗️August II Mocny❗️
отримав своє прізвисько ще за життя. Спадкоємець саксонської династії Веттинів (тому і знаний в польській історіографії як Sas), August дійсно прожив бурхливе життя.
Одразу ж відповім на ваше ewentualne питання: у чому ж він був такий Моцний? Та у всьому, крім політики, де йому явно не фартило.
✅Був високий, сильний і міг руками зігнути підкову
✅Chlał як швець, провадив не вельми скромний спосіб життя (плітки приписують йому понад 300 дітей).
Та навіть ✅ брови і ті мав моцні 🤭.
Отакий моцний персонаж у нас.
Король Sobieski помер і Rzeczpospolita, знекровлена та знесилена останніми 20-ма роками правління короля-воїна, готується до наступних виборів.
І тут повторюється сценарій далекої елекції Стефана Баторія – хто перший з кандидатів прибуде до Кракова (місце коронації, памʼятаємо ж), той і король. І от з одного боку Європи зі своїм військом мчить 27-літній заможний і беручкий курфюрст Саксонії на чолі свого війська. Від Речіпосполитої його землі відділяє всього лиш 50 км, з іншого боку – із Франції – Балтійським морем пливе французький принц, на чолі 4 кораблів, дружини та дітей (яких загалом було 7 і всі вони упали би на бюджетні гроші). Що цікаво, обидва були обрані шляхтою на сеймі - що ж, де gdzie dwóch Polaków, tam trzy zdania.
Отож, поки французький кандидат насолоджувався морською мандрівкою, наш з вами герой:
✅ Примчав під Краківську браму
✅Підкупив краківського старосту, який не бажав впустити майбутнього króla (видно, був виборцем з протилежного табору, але гроші вирішують)
✅Зіткнувся із тим, що insygnia królewskie – необхідний реквізит для коронації, дослівно під 8 замками, ключі від котрих зберігаються у 8 високопоставлених чиновників. Все б нічого, але абсолютно всі вони були профранцузькими і чекали прибуття принца Конде. Вибити двері? Не варіант, бо це вважається святотатством. І наш герой приймає рішення: вибиваємо стіну! Стіну підірвали, insygnia взяли, коронацію провели. Niech żyje król!
А француз? Що француз? А нічого, поплив назад.
З політикою у нового короля спочатку йшло незле. Він навіть повернув завойований турками Камʼянець-Подільський. Але потім все пішло, як і мало йти, враховуючи слабку обізнаність чужинця Веттина у польських реаліях, його амбіції стати королем-завойовником, а також появу ще одного сильного гравця – Пєтра Пєрвого, який любісінько вклав у Августа купу грошей, а потім так само любісінько втягнув Mocnego, а з ним і всю Rzeczpospolitą у чергову війну зі шведами. Королівські амбіції помножені на московські гроші дорого коштували і без того на ладан дихаючій державі…
Чи був August Mocny добрим королем? Для рідної Саксонії однозначно так. Для Rzeczypospolitej однозначно ні. І хоч про його панування склалися прислівʼя типу «Za króla Sasa jedz, pij i popuszczaj pasa» - такий beztroski добробут стосувався лише заможної шляхти, якій при кожному королю було добре. А для країни це була дорога в руїну, що, на жаль, продовжувалася…
Як вам така версія króla Polski? Чи вважаєте ви, що wolna elekcja - це хороший варіант для монархії? Пишіть, цікаво почитати ваші враження.