✳️ #Притча про передчасні висновки
Одного спекотного дня йшов мандрівник курною дорогою. За спиною в нього була стара поношена сумка, а в руці валіза. Осторонь подорожній побачив колодязь і звернув до нього. З жадібністю напився холодної води. А потім гукнув старого, який сидів поруч із колодязем:
– Мені дуже потрібно в місто. Скільки часу займе дорога до нього?
– Не знаю, - розвів руки старий. І, махнувши рукою, додав:
– А ти йди вже!
Спантеличений подорожній пішов дорогою. Він почав розмірковувати про нечемність і грубість місцевих жителів. Пройшов добру сотню кроків - і раптом почув позаду оклик:
– Чоловіче!
Озирнувшись, подорожній побачив того самого старого.
Старий прокричав йому:
– До міста тобі ще півтори години шляху.
– Чому ж ти не сказав про це одразу? - здивовано вигукнув мандрівник.
– Але як? Спочатку я мав побачити, з якою швидкістю ти йдеш зі своєю нелегкою поклажею, - пояснив старий.
Приєднуйся👉Психологія Достатку
Одного спекотного дня йшов мандрівник курною дорогою. За спиною в нього була стара поношена сумка, а в руці валіза. Осторонь подорожній побачив колодязь і звернув до нього. З жадібністю напився холодної води. А потім гукнув старого, який сидів поруч із колодязем:
– Мені дуже потрібно в місто. Скільки часу займе дорога до нього?
– Не знаю, - розвів руки старий. І, махнувши рукою, додав:
– А ти йди вже!
Спантеличений подорожній пішов дорогою. Він почав розмірковувати про нечемність і грубість місцевих жителів. Пройшов добру сотню кроків - і раптом почув позаду оклик:
– Чоловіче!
Озирнувшись, подорожній побачив того самого старого.
Старий прокричав йому:
– До міста тобі ще півтори години шляху.
– Чому ж ти не сказав про це одразу? - здивовано вигукнув мандрівник.
– Але як? Спочатку я мав побачити, з якою швидкістю ти йдеш зі своєю нелегкою поклажею, - пояснив старий.
Приєднуйся👉Психологія Достатку