Монополіст


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Экономика


Про монополістів, олігархів, конкуренцію та додану вартість
Автори - Сергій Головньов та Юрій Віннічук.
Зв'язок:
@vinnichuk (реклама)
@SGolovnov
Реклама: https://bit.ly/3zH3AYw
Донат: Моно - https://bit.ly/3ngvCnn

Связанные каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Экономика
Статистика
Фильтр публикаций


​​Як зменшити крадіжки під час будівництва на державне замовлення
Треба оприлюднювати кошториси на будматеріали

На початку березня у Верховній Раді зареєстровано проект закону №11057 зі змінами в Закон про державні закупівлі.
Документ передбачає оприлюднення державними замовниками в Prozorro цін на матеріальні ресурси під час закупівель робіт з будівництва та ремонту.

Під законом підписались 14 нардепів, як від "Слуги народу", так і від опозиції.
Ініціатива розроблена на досвіді антикорупційних розслідувань Центру протидії корупції (ЦПК) Віталія Шабуніна.
В пояснювальній записці є конкретні приклади таких розслідувань.

В чому суть?
В 2022-2023 роки за кодом ДК 021:2015 - 450000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» було укладено договорів про закупівлю на 518 млрд грн.
Публікація цін на матеріали не є обов'язковою. Тому її публікують лише близько 20% замовників.

Самі учасники будівельного ринку в приватних бесідах розповідають, що близько 70% маржинальності їх бізнесу (або вкраденого – кому як подобається) зашито у вартість будматеріалів.
Ціни на матеріали мають ринковий вимір. І якщо закон зобов'яже оприлюднювати їх в Prozorro, учасникам складно буде завищувати їх в рази без наслідків.

Наразі, не ясно коли проект буде винесений в сесійну залу на розгляд.
Треба розуміти, що після закінчення війни закупівля будівельних робіт державою стане найбільшою витратою бюджетних і донорських коштів.
І щоб велику частину цих грошей не розкрадали, достатньо зобов'язати публікувати кошториси.

На фото обвал недобудованого Дегятрівського шляхопроводу в столиці, який замовила Київська міська держадміністрація одеській будівельній фірмі Росдорстрой за 935 млн грн.
Після обвалу у вересні 2023 року журналісти через запити отримали кошторис для аналізу.

Виявилось, що ціна асфальт для будівництва – найдорожча в Україні.
Металеві конструкції мають подвійний прайс, порівняно з ринковими цінами.
Спеціальна смола для будівництва коштувала втричі дорожче, ніж в Польщі.

Монополіст


💁‍♂️Друзі, тримайте добірку корисних Telegram-каналів про технології, бізнес, економіку та можливості

💰Останній Капіталіст — найбільша українська просвітницька націонал-буржуазна організація. Спільнота лобіює інтереси добробуту нації, зростання економічної активності, вільний ринок та цінності демократичного суспільства

💥LIGA.net — перевірені новини про Україну та світ: важливі події, ексклюзивні коментарі, глибока аналітика та пояснення актуальних тем

💸«Мінфін» — канал найвідомішого українського сайту про фінанси та інвестиції. Читайте, куди вкласти гроші, що буде з курсом долара та депозитними ставками

🔵dev.ua | IT України — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки

🔴УП. Кляті питання — стислі перекази публікацій з Української правди, подкасти та короткі пояснення важливих тем

🏦Ціна держави — канал CASE Україна, think tank, який зі світовими економістами розробив план реформ. Тут професійно розповідають про економіку, податки, бізнес і гроші

🪙Finance.ua — офіційний канал одного з найвідоміших фінансових ЗМІ України. Спеціалізація — особисті фінанси та світ навколо грошей. Тут завжди корисні для гаманця поради, статті, інфографіки, актуальні курси валют та новини

🟢Економічна правда — проєкт Української правди про бізнес та економіку. Ми якісно та оперативно інформуємо про основні економічні новини великої війни: санкції проти РФ, світова економіка, технології, ВПК, податки і фінанси

🔥SPEKA — медіа для тих, хто горить технологіями. Редакція щодня готує ґайди та кейси про те, як не дати йоду, коли живеш в часи кіберпанку та кібервійни

🧑🏻‍💻AIN.UA — найбільше українське медіа на тему ІТ, технологій та бізнесу. Найважливіші новини та ексклюзивні історії про стартапи, інвестиції та гроші

⚡️TOP ENERGY — канал про енергетику та політику. Інсайди від топ джерел з уряду, парламенту та енергокомпаній. Оперативні новини про стан енергосистеми та залаштунки прийняття важливих рішень

📰The Page — ділове медіа для тих, хто хоче розібратися з економікою, політикою, а також знайти поради та кейси для свого бізнесу

💼LIGA.Бізнес — все про бізнес, економіку та фінанси без політики

📲Mezha.Media — видання про технології, софт, хард, єкомерс, науку і майбутнє. Тестуємо можливості ґаджетів, пишемо про цікавинки зі світу IT та стоїмо на межі прогресу


​​Міністр Галущенко заднім числом знизив зарплату членам наглядової ради державного Оператору ринку
Корпоративна цікавинка

В грудні 2022 року міністр енергетики Герман Галущенко своїм наказом призначив наглядову раду АТ "Оператор ринку".

До неї увійшли:
Лукаш Дзеконський, незалежний член, польський інвестбанкір, представник бізнесу в Єврокомісії;
Ліна Масюлієне, незалежний член, колишня топ-менеджер скандинавської енергобіржі Nord Pool;
Юлія Житник, незалежний член, юрист, колишня працівниця ДП "Гарантований покупець";
Олена Ковальчук, представник держави;
Дмитро Оліфер, представник держави, пізніше його замінив Андрій Степаненко, колишній член правління Нацдепозитарію.

Оператор ринку – це державний адміністратор спотового енергетичного ринку – на добу наперед (РДН) та внутрішньодобового (ВДР).
Ця компанія, разом з приватною біржою УЕБ відіграватиме ключову роль у поєднанні комерційних ринків електроенергії України та Європи.
До грудня 2021 року Оператор ринку був держпідприємством. Через рік після акціонування отримав наглядову раду (НР).

Членам НР була запропонована винагорода, яку Міненерго порахував за відповідним Порядком, який затверджений постановою Кабміну №668 від липня 2017 року.
Вийшло близько 2 млн грн на рік до оподаткування на кожного члена НР.

Але на початку 2024 року внутрішній аудит Міненерго помітив, що міністр Герман Галущенко, який вів переговори з членами НР, некоректно порахував винагороду. Вона має бути меншою.
Міністр трохи злякався, що на нього повісять розтрату державних коштів.
Сумарно переплата складає близько 4 млн грн.

Тоді 20 березня міністр видав наказ, яким голові правління Олександру Гавві запропоновано зменшити винагороду членам НР приблизно в два рази заднім числом – з початку 2023 року.

Члени НР, особливо іноземці – в шоці.
Тобто, зниження зарплати – зрозуміла всім історія. Але заднім числом – це щось нове.
Тепер члени НР мають або звільнитись і віддати частину вже отриманої винагороди, або працювати якійсь період безкоштовно.

На фото зліва направо згадані в тексті: Олександр Гавва, Ліна Масюлієне, Герман Галущенко, Олена Ковальчук, Лукаш Дзеконський, Юлія Житник


​​В 2024 році оклади чиновників виросли, а доходи знизились
Про неоднозначну реформу державної служби

Перед 2024 роком всі державні органи провели нову класифікацію посад.
Такі вимоги були закладені в Прикінцевих положеннях Закону про Бюджет-2024 та в постанові Кабміну №1109 від 23 жовтня 2023 року.

З одного боку, документи передбачають підвищення посадових окладів чиновників. З іншого – обмежують коефіцієнти преміювання на рівні 150% окладу.
Реформа призвела до зниження доходів спеціалістів в окремих державних органах і відтоку притомних кадрів.

Грубо про суть класифікації
Всі державні посади поділяються на 27 сімей за функціональними обов'язками (дивись картинку).
Посади держслужбовців категорій "А" (вищій корпус) і "Б" (інші керівні посади) поділяються на 9 керівних рівнів (латинськими цифрами від I до IX).

Всі державні органи поділяються на три юрисдикції – національні, регіональні та локальні.
Окремо державні органи поділяються на три типи – за рівнем значимості для функціонування країни.

Відповідно, кожна посада має свій код з чотирьох складових.
Наприклад, посада 4-VII-1-1 означає: сім'ю Бухгалтерія, сьомий керівний рівень, першу юрисдикцію і перший тип держоргану.

На основі класифікатора встановлюється відповідний грейд, яким регулюється посадовий оклад. Всього 15 грейдів.
Чим вище керівний рівень, сім'я, юрисдикція і тип, тим вищій оклад.
Найбільший оклад буде мати посада 1-І-1-1.

Таблиця з окладами затверджена постановою Кабміну №1409 від 29 грудня 2023 року.
Як можна переконатись, оклади йдуть від 7 тис. грн (мінімальна зарплата в цьому році) до 52 тис. грн на місяць.

Така класифікація створила декілька проблем.

1️⃣ Тип держоргану визначається Кабміном, що було використано як інструмент політичного тиску.
Наприклад, Держрибагентство відноситься до 2 типу, а Агентство з відновлення, яке входить в юрисдикцію опального міністра інфраструктури Олександра Кубракова – до 3 типу.

2️⃣ Сім'ї посад створюють ситуацію, коли спеціалісти в двох рівнозначних за важливістю департаментах отримують різні зарплати.

3️⃣ Обмеження коефіцієнтів доплат значно знизило доходи кваліфікованих спеціалістів.
Раніше керівники тримали персонал менше штатного розпису.
Невикористані кошти доплачували необхідним спеціалістам преміями в розмірі 2-3 посадових окладів. Тепер ця шпарина закрита.
Умовний кваліфікований закупівельник зі знанням англійської не буде працювати в Києві за 15 тис. грн на місяць.


4️⃣ Слідчі новостворених антикорупційних органів – НАБУ, ДБР, БЕБ – отримують 60-70 тисяч гривень.
І тепер вони будуть перевіряти чиновників, які розподіляють сотні мільйонів державних коштів, а отримують за це 15-20 тисяч гривень.

Коротше, реформа вчергове запустила негативний кадровий відбір на державній службі.
Або жебракуй, або кради, або звільняйся.

Монополіст


​​Укрзалізниця знов не може відновити продажі брухту на український ринок
Через це недозаробляє

В 2023 році Укрзалізниця (УЗ) покращила свій фінансовий результат (дивись графік).
Більшою частиною, завдяки підвищенню тарифів на перевезення та скороченню персоналу.

Ми вже писали, що українські металургійні компанії збільшують виробництво.
У лютому ця тенденція продовжується: середньодобові показники виробництва ще збільшилися (дивись графік).
Але головною проблемою для них досі є дефіцит брухту чорних металів, необхідний для технологічного процесу.

Велике джерело цього брухту – списане майно УЗ.
З жовтня минулого року компанія не продає брухт, оскільки за постановою №1054, що регулює Порядок розпорядження майном УЗ, для продажу потрібне узгодження Уряду.
Але наприкінці лютого голова правління УЗ Євген Лященко анонсував старт продажів брухту на майданчику Prozorro в березні – 20 тис. тон щомісяця.

Проте продажі так і не відновились. УЗ знов говорить, що їй заважає відсутність змін в постанові №1054.
Зараз залізниця пропонує скоротити процедуру та продавати самостійно – без узгодження Уряду.
Це добре, оскільки, бюрократію потрібно прибирати. Але у період, поки вносяться зміни у постанову №1054, УЗ все ж таки могла б реалізовувати брухт.

Засідання Кабміну відбуваються щотижнево. Але УЗ не демонструє бажання заробити більше та відновити продажі брухту.
З листопада минулого року минуло 20 тижнів.
Бюрократія, некомпетентність або ж «ігри в активність» з боку УЗ завдають збитки економіці, металургам, бюджету і кінець-кінцем самій УЗ.

В 2023 році УЗ продала 113 тис. тон на 460 млн грн.

В цьому році компанія також могла б покращити фінпоказники приблизно на 0,5 млрд грн мінімум. Адже можна виходити на ринок у періоди пікового попиту і заробляти більше.
Натомість монополія віддає перевагу більш традиційним методам – черговій індексації тарифів на перевезення на 15%.


​​Чим Україна може заманити інвесторів
Цікава дискусія бізнесу з владою

Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ) в п'ятницю 15 березня організував цікаву "зустріч бізнесу із владою".
З боку влади були перший заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма, який курує економіку та голова Комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Бізнес представляли голова Федерації роботодавців (ФРУ) Дмитро Олійник та член Ради захисту підприємництва Костянтин Єфименко, власник фармкомпанії Біофарма.

Найцікавіша дискусія точилась між Гетманцевим і Єфименко.

Пряма мова Єфименко:
"Хто буде інвестором в Україні? Припустимо, я іноземний інвестор. Сиджу в Мюнхені. В мене $100 млн. Я поклав їх в банк під 5%. Скажіть, навіщо мені приходити в Україну?
Тут літають шахеди і ракети. Страхування військових ризиків немає. Приходять прокуратура, БЕБ. Землю всі отримали таким шляхом, що складно описати (відсилка до кейсу Мазепи - Mt)".

Цікаво, що у бізнеса розповсюджена впевненість, що розвитку економіки, в першу чергу, заважає бюрократія: чиновницький апарат, силовики та контролери.
Типу, вся ця зграя дармоїдів споживає кошти платників податків і за їхні ж гроші створює проблеми для того, щоб ці податки сплачувались.

За словами Шурми, "плюшками" для інвестора в Україні мають бути порівняно дешева кваліфікована праця та перспектива відкриття для України ринку ЄС.
На що бізнес зауважив, що перший пункт "з'їдений" мобілізацією, а другий – ставленням Польщі до українського експорту.

Гетманцев проговорив, що Національна економічна стратегія, яку в 2023 році розробив Мінфін, не передбачає зменшення податків.
Вони будуть тільки збільшуватись. Наступним кроком, швидше за все, буде збільшення податкового навантаження на ФОП.

Слід відзначити, що крупний бізнес розмір податків мало цікавить. Єфименко каже, що ідеальною моделлю була б сплата громадянином податків особисто, як в США.
"Нехай сам заплатить, щоб бачив скільки платив за нього роботодавець, а потім питає у вас, що ви з цими податками зробили".

Цікавим був виступ бізнесмена Ігоря Тинного. Серед інших бізнесів, йому належить "мажорний" ресторан Прага в столиці.
"90% клієнтів, які закривають найбільші рахунки – це мої ідейні вороги: менти, прокурори, судді. Саме вони споживають лакшері-сегмент".
Типу, вдень вони "кошмарять" підприємця, а ввечері проїдають "награбоване" в його ресторані.

Тинний пропонує перенести основний тягар податків з доходів на споживання.
Друга пропозиція – звільнити керівництво ментів, прокурорів, суддів і набрати нових.

Гетманцев на це відповів, що на зарплати бюрократам держава витрачає всього 1,5% національного бюджету.
Вся проблема – у клановості цих структур. Але "всіх замінити" – немає людей.
І взагалі – не можна простими рішеннями швидко змінити країну. Потрібен довгий шлях поступових реформ.

На фото: Гетманцев, Олійник, Шурма, Єфименко

4.6k 1 53 15 88

Хочете, щоб навчання співробітників не тільки підвищувало їхній рівень англійської, а і працювало як team building? 🙌

Тоді вам підійде груповий формат навчання в онлайн-школі Englishdom.

Що пропонується:

✅ Група від 4 до 6 співробітників однієї компанії (кількість груп не обмежена).
✅ Індивідуальний графік занять.
✅ Можливість обирати тічера: локальний або носій мови.
✅ Адаптацію курсу під потреби компанії.
✅ Контроль успішності співробітників.
✅ Особистий кабінет для кожного співробітника.
✅ Отримання сертифікату по закінченню курсу.

Якщо бажаєте, щоб ваші співробітники почали вивчати англійську вже зараз, записуйтеся на безкоштовний пробний урок та консультацію з корпоративного навчання від експерта Englishdom за посиланням: https://tinyurl.com/2c34rm7t


​​Бюджетні витрати росії знов досягли річного дефіциту за два місці
Що це означає?

Мінфін РФ опублікував звітність щодо видатків бюджету за січень-лютий 2024 року
Тут можна подивитись пруф через VPN. Або дивіться скрін.

Дефіцит бюджету РФ досяг 1,47 трлн рублів при тому що плановий дефіцит в 2024 році має скласти 1,59 трлн.

Загалом таку саму бюджету стратегію кацапи використовували і минулого року.
На початку року вони профінансували оборонні замовлення на весь рік, досягши річного дефіциту у лютому. А потім протягом року намагались тримати видатки в рамках надходжень.

Грошова маса видатків за перші два місяця виросла на 17% рік до року – з 5,54 трлн до 6,5 трлн рублів.
Це стало можливим завдяки збільшенню нафтогазових доходів на 71% рік до року – до 1,62 трлн.
Також на 53% виросли не нафтогазові доходи. Це пояснюється надходженням податків за четвертий квартал минулого року зі збільшеної податкової бази через інфляцію.

Збільшення нафтогазових доходів забезпечили три складові:
1️⃣ Збільшення ціни нафти за останні два місяці з $76 до $82 за барель Brent.
2️⃣ Введення у лютому урядом РФ обмеження знижки в $15 за барель на російську нафту Urals до ціни Brent для розрахунку податкової бази.
Реальна знижка складає $17-18. Тобто, у експортерів забирають більший відсоток податку, ніж торік.
3️⃣ Девальвація рубля. Нагадаємо, що в лютому 2023 року долар коштував близько 70 рублів. Зараз – близько 90 рублів.
Відповідно, валютна виручка перетворюється у більшу кількість рублів.

Висновки для лінивих
Як і в минулому році путін проавансував виробництво зброї на рік. При тому, прибутки і видатки бюджету в рубльовому вимірі зросли.
Але зростання грошовою маси «з’їдається» інфляцією та девальвацією рубля.
Умовно, за рубль можна закупити на чверть менше імпортних товарів, ніж рік тому.

Нагадаємо, на цей рік рашисти заклали збільшення видатків бюджету на третину, щоб фінансувати війну.
Джерелами видатків має стати збільшення нафтогазових доходів та «фонд національного благосостоянія» (ФНБ).
В ФНБ залишилось близько 5 трлн рублів ліквідних коштів в рублях і юанях, не враховуючи акції російських підприємств та золото, які складно швидко монетизувати.

Індикатор нашого виживання, крім західної допомоги – ціна нафти.
Якщо вона різко не виросте, росія, як мінімум, не зможе фінансувати заплановані видатки.
Хіба що, прискоривши інфляцію.

Монополіст


Експорт з Польщі в РФ після початку великої війни впав, але обсяги продажу товарів у Білорусь дійшли до рекордного рівня

У 2023 році Польща поставила в Білорусь товарів на 2,9 млрд дол, а в Росію – на 3,7 млрд дол. Якщо у випадку з країною-агресором експорт обвалився одразу після початку великої війни, то обсяги продажу товарів у Білорусь після незначного просідання на початку 2022 року поступово зростали і дійшли до рекордного, щонайменше з 2000 року, рівня.

З чого складається польський експорт у Білорусь? Передусім, з автівок. Їх у 2023 році поставили на майже 1 млрд дол, це третина від усіх проданих товарів Польщі до цієї країни. На другій позиції – пластик (217 млн дол), на третій – машинне обладнання (158 млн дол), на четвертій – електроніка (148 млн дол), на п'ятій – фарби (125 млн дол).

У першій двадцятці товарів на експорт є чимало позицій, пов’язаних з виробництвом: промислове обладнання, локомотиви, оптичне приладдя, електроніка. Саме їх експорт у Білорусь зростав у 2023 році.

Тут багато позиції "подвійного призначення", тобто цивільні товари, які можуть використовуватися у військових цілях. Усього у 2023 році лише в групі "електроніка" Польща експортувала їх до Білорусі на 7,4 млн дол.

Чимало позицій подвійного призначення сховані в категорії "оптика". Загалом її польський експорт у Білорусь у 2023 році сягнув 34 млн дол, переважно в частині медтехніки, контактних лінз та окулярів для корекції зору. З цієї суми на позиції подвійного призначення припало близько 650 тис дол. З вересня 2023 року продажі в Білорусь товарів подвійного призначення суттєво впали або припинилися за низкою позицій, але не за всіма.

Водночас експорт цих товарів з Білорусі до Росії зріс одночасно із збільшенням торгівлі першої країни з Польщею. Особливо яскраво це видно в частині транспортних засобів, поставки яких до РФ у 2023 році сягнули 60 млн дол. Так само зріс експорт у напрямку держави-агресора електричних машин та оптики.


Вебінар: Трансформуй свій бізнес – використай можливості ШІ

⌚️ 14 березня | 11:00
📌 Teams Live Event, участь безкоштовна

Незалежно від того, чи ваша компанія являється стартапом, який прагне до зростання, чи зрілою компанією, що прагне підтримувати конкурентоспроможність – програму нашого вебінару розроблено таким чином, щоб на прикладі практичних кейсів розкрити трансформаційний потенціал ШІ.

Про що поговоримо:

✔️ Екосистема Microsoft Data & Al
✔️ Cтворення цінності для бізнесу за допомогою рішень ШІ
✔️ Компетенції Crayon y cфepi Data & Al
✔️ Приклади успішних впроваджень рішень Data & Al компанією Crayon на базі технологій Microsoft
✔️ Пропозиція від Crayon "Try AI"

➡️ Реєстрація

#crayon #AI #innovations


​​Енергетичний регулятор зміг обрати нового голову, але через Кабмін ризикує втратити дієздатність

Новим головою Нацкомісії з регулювання енергетики (НКРЕКП) 3 березня був обраний Валерій Тарасюк.
Він замінив Костянтина Ущаповського? дворічний термін повноважень якого стік в лютому.
Про проблематику обрання нового голови НКРЕКП ми писали наприкінці січня.

Тарасюк був головою НКРЕКП з 2020 по лютий 2022 року.
На його каденцію прийшлись складні рішення. Наприклад, запровадження стимулюючого регулювання для операторів систем розподілу (обленерго), більше третини яких були сконцентровані в ДТЕК Ріната Ахметова.
ДТЕК хотів вищих тарифів, Комісія опиралась. Це призводило до постійних нападок з боку ДТЕК на Тарасюка.
В червні 2021 року ми писали про 5 спроб ДТЕК скинути Тарасюка з посади голови Комісії.

Є сподівання, що відтепер НКРЕКП стане трохи більш незалежним від політичного впливу Міненерго та Офісу президента (ОП).

Цікаво, що Міненерго на чолі з Германом Галущенко та Ростислав Шурма з ОП штовхали на посаду голови НКРЕКП Олександра Формагея, який є фігурантом провадження НАБУ по справі «Роттердам+».
Голоси шести членів Комісії розділились 4/2. НЕ складно здогадатись, хто проголосував за Формагея, крім самого Формагея.

Тепер головною проблемою НКРЕКП, як інституції, є призначення нових членів.
Крім існуючої вакансії, у липні звільняться ще дві: закінчаться каденції Ольги Бабій та Дмитра Коваленка.

Влітку 2023 року вже проходив конкурс на обрання нового члена.
Але уряд, знехтувавши законом, не призначив його.
Потенційна причина – бажання довести Комісію до недієздатності.
В іншому випадку її інституційна незалежність може вивести НКРЕКП з під впливу ОП.

Пізніше закінчились повноваження комісії з обрання кандидатів НКРЕКП.
Таким чином, вже в цьому році в НКРЕКП буде 4 члени замість 7.

З цього приводу дуже занепокоєна Energy Community – Енергетичне співтовариство.
Відповідний лист із занепокоєнням пішов на прем’єра Дениса Шмигаля ще 13 лютого.

Монополіст


​​Чому кешбек на українські товари не спрацює

Президент Володимир Зеленський 26 лютого анонсував «програму національного кеш-беку», згідно з якою споживач отримуватиме частину коштів від купівлі товару українського виробництва.
Деталей немає. Forbes робив спробу їх дізнатись. Але в Мінекономіки і Офісі президента (ОП) лише наголосили, що «йдуть дискусії».

Критику цієї ідеї доступно розписали співзасновник Нової пошти Володимир Поперешнюк та опозиційний нардеп Ярослав Железняк.
Зауважимо, що ціль – підтримати власне виробництво – гарна. Ідея – гівно.
Спробуємо структурувати основні проблеми.

1️⃣ Визначення вітчизняного товару.
Як зазвичай з’являється український товар на прикладі умовної дрилі?
Спочатку українська фірма імпортує готові дрилі з Китаю. Потім домовляється, щоб на китайському заводі на них ставили лого українського бренду. Приклад – RZTK, або Dnipro-M.
Потім компанія розуміє, що купуючи окремі комплектуючи і збираючи їх в Україні, можна збільшити маржинальність.

Далі розглядається заміна окремих комплектуючих власним виробництвом. Наприклад, можна точити гайки, або на 3D-принтері штампувати якісь пластикові деталі.
Згодом, якщо є успішні продажі, можна дійти локалізації понад 50%. На 100% власне виробництво, мабуть, ніде в світі зараз і не існує.
Не ясно, на якому етапі можна назвати виробника українським, щоб давати кеш-бек за його товари?

2️⃣ Адміністрування. Вочевидь для такої програми потрібно створити реєстр виробників, розробити критерії, як вони туди потрапляють.
Ми вже маємо проблемний приклад – Реєстр локалізованих товарів в Prozorro.

Суть: державні замовники, коли закуповують визначений перелік товарів (автобуси, спецтехніку, трансформатори, генератори, насоси і т.д.), можуть купити його лише з переліку локалізованих товарів, виключаючи імпорт з ЄС або США.
Закон діє з 2022 року з підвищенням мінімально необхідно рівня локалізації в рік на 5% – до 45%. В цьому році необхідний мінімум – 20%.
Ціль закону гарна – підвищити збут для українських виробників. Перелік товарів визначався з огляду на наявність вітчизняних виробників.

Компанії подаються в Реєстр заявочним принципом через Мінекономіки. Фактично їх ніхто не перевіряє.
Відповідно, подається заявка на повністю імпортний товар з Китаю чи Туреччини з локалізацією, наприклад, 20,01%.
Через це постійно виникають скандали. Наприклад, замовники закуповують повністю турецькі автобуси Temsa від імпортера Авто-Регіон, який вніс їх в Реєстр локалізації (дивись скрін).
При тому, в Україні є більше 5 вітчизняних виробників: запорізький ЗАЗ, львівський Електрон, Черкаський автобус і так далі.

3️⃣ Нестача грошей. Для кеш-беку планується використати гроші донорів, які точно не зацікавлені у таких програмах.

Загалом, для підтримки внутрішнього виробника використовується сталий набір інструментів, які застосовувались в різні часи Великобританією, США, Німеччиною, Японією та Південною Кореєю.
1. Імпортні мита на товари з високою переробкою, експортні мита на сировину. Зараз це важко реалізувати через міжнародні зобов’язання.
2. Дотації на створення нових робочих місць – зараз це активний інструмент в ЄС.
3. Підтримка експорту шляхом кредитування іноземних контрагентів і дипломатією.
В ОП ж навіщось вигадали власний велосипед, якому від початку ніхто не довіряє.

Монополіст


​​Абсурд з анулюванням ліцензії для вже державної "Укрнафтобуріння"
Як Держгеондара врятувала Україну від надлишку видобутку газу і завдала збитків державі на 2,5 млрд грн

Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" (УНБ) 28 лютого опублікувала реліз щодо рішення Київського окружного адмінсуду (КОАС), яким він зобов'язав Держслужбу геології та надр (Держгеонадра) видати спецдозвіл УНБ для видобутку газу на Сахалінському родовищі.
Теоретично, після трьох місяців простою УНБ зможе відновити видобуток природного газу.

Що таке УНБ?
УНБ - газовидобувна компанія, створена ще в 2004 році тодішнім керівником Держкомітету природних ресурсів Миколою Злочевським, який зараз володіє газовидобувною групою Burisma.
Тоді за однаковим сценарієм створювались акціонерні товариства (АТ), де якусь частку мала держкомпанія НАК "Надра України".
На цій підставі нове АТ отримувало спецдозвіл на розробку перспективних родовищ.
Після того "Надра України" виходила з капіталу АТ.

В 2009 році Злочевський вимушений був передати УНБ Ігорю Коломойському та Віталію Хомутинніку. Пізніше до акціонерів приєднався росіянин Павло Фукс.
В 2022 році компанія мала виторг 9,7 млрд грн і чистий прибуток 3,8 млрд грн.
В квітні 2023 року Печерський райсуд, за клопотанням прокурора у справі Держбюро розслідувань (ДБР) щодо "незаконного збагачення чиновників" арештував активи УНБ.

Згодом компанія була передана Агентству з розшуку та управління активами (АРМА), а та передала УНБ в управління Укрнафті, в якій за півроку до того держава нарешті змогла прибрати вплив Коломойського.
Але вже в червні 2023 року Держегонадра подала позов в КОАС щодо перегляду рішень попередніх інстанцій та анулювання спецздозовлу УНБ – "поворот виконання рішення".

Аргументація така: ще в 2009 році той же КОАС зобов'язав Держгеондара видати спецдозвіл УНБ.
В 2014 році Служба та Мінекології намагались оспорити цей наказ. Не вийшло.
В липні 2019 року Держгеондара подовжує спецдозвіл УНБ ще на 10 років.
А в листопаді того ж року Верховний суд виносить рішення про скасування постанов суду в 2009 і 2014 роках. Відповідно, спецдозвіл не мав взагалі видаватись УНБ.

Кінець-кінцем, в листопаді 2023 року Шостий апеляційний адмінсуд задовольняє вимогу Держгеонадр і скасовує її наказ від 2019 року про видачу спецдозволу УНБ.
УНБ, яка на цей час вже в управлінні держави, припиняє видобуток.

Тобто, поки УНБ була в руках недоброчесних бізнесменів, державна бюрократично-судова машина не приймала рішень.
Як тільки компанія почала видобувати газ для держави, система зупинила роботу УНБ.

Хто відповідальні в першому наближенні?
1. Нинішній керівник Держгеондар Роман Опімах, який до призначення на цю посаду очолював Асоціацію газовидобувних компаній, де провідну скрипку грали компанії Злочевського.
2. Сам Опімах казав, що вимушений був зробити це після запиту від ДБР.
3. Суді Шостого ААС, які приймали рішення про "поворот": Тетяна Вівдиченко, Володимир Аліменко, Олена Кузьмишина.

Від зупинки видобутку газу УНБ, за оцінками Укрнафти, держава понесла збитки приблизно на 2,5 млрд грн за три місяці.

Монополіст


​​Як влада вчергове "розпатронила" Костянтина Жеваго

Східний апеляційний господарський суд (Харків) 26 січня залишив у силі рішення Госпсуду Полтавської області від серпня 2023 року про стягнення з Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК) 4,73 млрд грн ($125 млн).
ПГЗК – один з двох комбінатів групи Ferrexpo, де найбільшим акціонером є Костянтин Жеваго.
Компанія видобуває залізну руду в Полтавській області, переробляє в залізорудні окатки та експортує по всьому світу.

В чому суть справи?
В 2004-2010 роках банк "Фінанси і Кредит" (ФіК) Костянтина Жеваго повидавав кредитів на 12 компаній, пов'язаних із власником банку.
Для прикладу, найбільшу суму в 600 млн грн отримала компанія УкрЕнергоЗбут, газовий трейдер Жеваго.
В листопаді 2020 року ми писали, як влада використала заборгованість державного Укртрансгазу перед цією компанією, щоб стягнути з Групи Нафтогаз 300 млн кубів газу на користь підставної фірми - ФК Фін-Інвест.

В листопаді 2015 року, напередодні початку ліквідації ФіК, боржники нібито уклали договори поруки з ПГЗК Жеваго.
В ПЗГК стверджують, що таких договорів не укладали.
А в листопаді 2020 року, напередодні завершення процедури ліквідації ФіК, банк уклав договір переуступки боргів цих 12 компаній з фірмою "Максі капітал груп".

Максі капітал груп – класична прокладка. Місце реєстрації директора – Горлівка, власника – село у Вінницькій області.
В ПЗГК вказують на те, що рішення суду було прийнято за 15 хвилин після автоматичного розподілу складу суддів.

20 лютого Ferrexpo Жеваго – оператор ПГЗК – оголосила про відміну виплати дивідендів акціонерам за частину 2023 року, посилаючись на рішення суду щодо стягнення з ПГЗК $125 млн.

Що до цього всього призвело?
По-перше, Жеваго виводив гроші з ФіК кредитами на пов'язані компанії в той час, як Нацбанк робив докапіталізацію банку в 2015 році.
По-друге, Жеваго відомий тим, що сам не раз купував рішення судів у власних інтересах.
Наприклад, в 2020 році його Білоцерківська ТЕЦ в суді заблокувала продаж Фондом гарантування активів ФіК.

Тобто сам Жеваго будував систему з відсутністю верховенства права, коли бізнес може розвиватись лише за умови лояльності до нього політичного керівництва.

З іншого боку, вся ця ситуація нищить інвестиційний клімат в країні.
Половина акцій Ferrexpo знаходиться у публічному обігу.
Наприклад, близько 6% належать американському інвестфонду BlackRock, на який розраховує українська влада, як на джерело інвестицій в Україну.
До того ж гроші, вилучені з ПГЗК, не підуть в бюджет, а осядуть на рахунках фірми-одноденки.

Монополіст


Канали, які читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:

💰Incrypted UA — актуальні новини криптовалют, аналітика і огляди простою мовою.

⚖️
Територія права — тут ви будете в курсі своїх прав та обов'язків: простою мовою про мобілізацію, виїзд за кордон, виплати, зміни законодавства та багато іншого.

📱 dev.ua — канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки.

🏦 Ціна держави — найцікавіший канал України про економіку, реформи, податки, бізнес і гроші. Автори каналу публікуються у Forbes Україна, Chicago Tribune, Rzeczpospolita та дають коментарі Reuters та Bloomberg.

Кишеньковий Юрист 👨‍🏫
— Канал заснований відомими юристами з Києва. Найакутальніші новини України та юридичного сектору. Кожен підписник знає свої права та знає як діяти в несподіваних ситуаціях. Юридиний помічник прямо в твоїй кишені ⚡️

📑Новини для ФОП — Найактуальніша інформація про податки для ФОП.

❓А чи маєте ви фінансовий захист від ризиків?
@fin_support — канал, який розповість вам про гроші, як мати їх в критичний період і забезпечити собі пенсію.
Актуально, як ніколи😉


Репост из: Fuck Corruption
Фінансовий комітет Ради погодив урядовий законопроєкт про імітацію реформи Бюро економічної безпеки (БЕБ)

Ухвалення законопроєкту в такому вигляді фактично означатиме, що БЕБ залишається під впливом Татарова. 
Бізнес-асоціації перед засіданням комітету заявили підтримку законопроєкту депутата Ярослава Железняка, але депутати підтримали урядову версію, яка не має погодження від міжнародних партнерів.
Міністр юстиції Денис Малюська, який відстоював урядовий законопроєкт, назвав недоцільною термінову переатестацію співробітників БЕБ. Мовляв, її провести можна тільки після закінчення війни.

Також міністр озвучив дивну пропозицію, аби замість переатестації співробітників новий керівник БЕБ бронював від мобілізації «хороших» співробітників і не бронював недобросовісних.
Ми в ЦПК закликаємо міністра юстиції, Офіс президента та народних депутатів не влаштовувати псевдореформу БЕБ, а звернути увагу на позицію бізнесу та наших міжнародних партнерів.

Докладніше: https://antac.org.ua/news/finkomitet-rady-pohodyv-psevdoreformu-beb-imeni-tatarova-yii-ne-pohodyly-mizhnarodni-partnery-ale-pohodyv-zelenskyy-2/

7.1k 0 20 7 126

​​Українська металургія збільшує виробництво сталі
Проблемою, крім логістики, залишається дефіцит металобрухту, який могла б покрити Укрзалізниця

За даними галузевої асоціації Укрметалургпром, в січні 2024 року Україна збільшила виробництво чавуну майже в 1,5 рази, а сталі – майже в два рази (дивись графік).
Це дуже позитивна тенденція. Нагадаємо що до війни гірничо-металургійний комплекс (ГМК) давав країні близько третини валютної виручки.
Причини в низькій порівнювальній базі 2023 року, коли впроваджувались ліміти на електроенергію для промисловості, та у використанні морського коридору з портів Одеси, який суттєво здешевлює експорт.

У другому кварталі очікується сезонне збільшення попиту на сталь. Зокрема, через відновлення будівництва після зимового періоду.
Це можливість для України отримати валютну виручку від продукції переробки. А це фінансова стабільність, робочі місця і податки у бюджети всіх рівнів.

Три найбільші металургійні групи країни: Метінвест Ріната Ахметова, Інтерпайп Віктора Пінчука та "АрселорМіттал – Кривий Ріг" (АМКР) індійця Лакшмі Міттала.

У цієї перспективи є два великі ризики.
Перший – збереження логістичного хабу, який до цього часу успішно закривають Сили оборони за допомогою спецоперацій у Чорному морі.
Другий – дефіцит сировини – металобрухту, який використовується у виробництві сталі.

За даними галузевої асоціації УАВтормет, в 2023 році заготівля брухту в Україні виросла на 28% рік до року і склала 1,3 млн тон.
Але і експорт виріс більше ніж в три рази і склав 182 тисяч тон.
Більшість з цього обсягу було реекспортовано в Туреччину та Індію через порти Польщі, Литви та Болгарії. Європейські металурги споживали українську сировину мінімально.
В цьому році очікується зниження заготівлі в Україні через скорочення бази, заміновані території та мобілізацію.

Покрити дефіцит можуть державні монополії, які за специфікою діяльності постійно списують застаріле майно. Найбільша з них – АТ "Укрзалізниця" (УЗ).
В 2022 році УЗ продала 113 тисяч тон на 670 млн грн, в 2023 – 76 тисяч тон на 460 млн грн.
Втім, останні аукціони з продажу компанія проводила аж на початку вересня 2023 року.

Вже півроку УЗ не продає брухт. В чому проблема?
Минулоріч керівництво УЗ просувало ідею реалізації брухту, в тому числі на експорт, оминаючи майданчик Прозорро.Продажі.
Така схема мала багато питань щодо прозорості, тому уряд не дозволив УЗ такі дії.
Після цього керівництво УЗ припинило будь-які контакти із учасниками ринку та залишило цю сферу свого господарювання на самоплив.

Тим часом на складах її структурних підрозділів вже зібралися великі надлишки брухту.
Байдужість, некомпетентність чи недбалість заважають УЗ отримувати додатковий дохід від продажів металобрухту.

В поточній ситуації відновлення діалогу між УЗ та металургами – це win-win сценарій для інтересів країни.
Внутрішня переробка сировини принесе користь країні, а УЗ поліпшить свої фінпоказники.


Репост из: Just Бізнес
Уряд готує підвищення податків для українців

Кабінет Міністрів та представники профільних комітетів Верховної Ради обговорюють можливість підвищення податків для збільшення доходів бюджету на 0,5% ВВП.

Йдеться лише про зобов'язання України збільшити внутрішні надходження держбюджету на суму близько 40 мільярдів гривень в межах програми з Міжнародним валютним фондом.

Уряд планує запровадити:

-додаткове оподаткування у вигляді 0,1% військового збору з прибутку підприємств та доходів ФОПів;
-додатковий податок у розмірі 1,5% від вартості дорогоцінних металів та 30% – від вартості ювелірних виробів;
-додаткове оподаткування у розмірі 10% для угод з продажу рухомого майна;
-також прораховуються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та запровадження додаткового податку на деякі інші операції.

Сумарно ці податкові заходи мають допомогти виконати зобов'язання перед МВФ. Проте Україні навіть без проведення додаткової мобілізації і за умови відновлення фінансової допомоги від США не вистачатиме значно більше коштів у 2024 році. Лише на фінансування фінансування Збройних Сил додатково знадобиться близько 400 млрд грн.

Аби зібрати ці кошти знадобляться набагато радикальніші податкові зміни. Може йтися про підвищення ставок основних податків: ПДВ та податку на доходи.

Для покриття потреби у розмірі понад 400 млрд грн владі необхідно підвищити ставки ПДВ та військового збору приблизно на 6-7%.

https://biz.censor.net/n3474283


За останні декілька років змінилось не тільки наше життя, але й цінності, погляди, звички. Багато людей залишили свої домівки, рутинні справи, а також змінили професію. 🧐

Серед найчастіших причин, чому люди змінюють професію — відсутність розвитку та низька зарплата.

Якщо ви також замислюєтесь над новою професією, сфера IT може стати вашим новим стартом. Спробувати свої сили в айті можна на безкоштовному міні-курсі з программування від GoIT.

За 7 днів ви з нуля створите свій власний сайт та зрозумієте, чи підходить вам професія веб-розробника. 😉

📲Ідеально для новачків. Реєструйтеся: https://i.goit.global/qyg4o

#рекомендація


​​В чому суть протестів європейських фермерів?
Яким боком до цього українське зерно?

Події з україно-польського кордону в Україні висвітлюються новинами так, ніби всі поляки персонально ненавиділи спочатку українських водіїв, а тепер українських аграріїв.
Це не так. Там комплексна проблема. В чому вона?

Вже багато років ЄС впроваджує так звану Green Deal (зелену угоду).
Green Deal передбачає досягнення кліматичної нейтральності Європи до 2050 року.
Комплекс дій включає зменшення викидів від викопного палива, збереження біологічного різноманіття.
Її умови стосуються багатьох галузей, які мають здійснити додаткові витрати для трансформації: енергетики, металургії, промисловості.
І аграрного сектору в тому числі.

Для аграріїв в межах Green Deal є окремий регламент: Good agricultural and environmental conditions (GAEC) – Сприятливі сільськогосподарські та екологічні умови.
Найбільший проблемними в цьому регламенті є два правила, які вступають в дію з 2024 року.
Це умова GAEC-7, яка передбачає суворі правила сівозміни ¬– не можна засівати землі однією культурою декілька років поспіль.
А також GAEC-8 – вимога залишати під паром не менше 4% с/г площ.

Ці правила ускладнюють життя європейським аграріям, зменшують потенційну виручку.
Тому фермери, як найбільш інфантильний прошарок європейського суспільства, протестують по всій Європі.
В Нідерландах або Франції вони блокують порти – як джерело імпортного збіжжя.
У наших країнах-сусідах блокують український кордон з тих самих причин.

Україна, з одного боку, не є членом ЄС та не зобов'язана впроваджувати регламент GAEC.
З іншого боку, через війну ще влітку 2022 року ЄС збільшив або відмінив квоти на імпорт українських аграрних товарів.
Тобто українські аграрії не несуть витрати, як європейські фермери, але мають доступ на їхні ринки.
Це об'єктивна причина, хоч нам від цього не легше.

Друга причина – суто польська, суто політична. І, швидше за все, існує не без допомоги Кремля.
7 квітня в Польщі відбудуться вибори в органи місцевого самоврядування.

На виборах в польський Сейм у жовтні минулого року 11 місць з 460 в Сеймі отримала "Конфедерація свободи й незалежності".
Вона утворена в 2019 році маргінальними партіями: умовно євро-скептиками, націоналістами і монархістами.

Потрапити в парламент їй допомогло саме блокування українського кордону у жовтні минулого року.
"Конфедерація" була натхненником і минулих "транспортних" блокувань, і сьогоднішніх "аграрних".
На цьому вони роблять політичну розкрутку щоб потрапити в ЗМІ – проводять гучні перформанси (висипане зерно), роблять гучні заяви (український цукор з ГМО) і таке інше.

З позитивного – через протести Єврокомісія пішла на послаблення вимог GAEC.
Що ж до поляків, то блокування триватиме до виборів. Тобто – до початку квітня.

Монополіст

Показано 20 последних публикаций.