НБУ | Знати. Розуміти

​​📈 Попит на використання Системи BankID НБУ як способу віддаленої ідентифікації постійно зростає.

Кілька показових цифр:

▪️за І кварталі цього року загальна кількість успішних електронних ідентифікацій, які були здійснені з використанням Системи BankID НБУ, становила 16,1 млн, що на 16% більше, ніж у IV кварталі 2023 року.

Це найбільша квартальна кількість успішних ідентифікацій з початку роботи системи;

▪️упродовж I кварталу 2024 року до системи підключено вісім нових абонентів – надавачів послуг.

Наразі Система BankID НБУ налічує 142 учасники: 38 банків-ідентифікаторів та 104 абоненти – надавачі послуг.

Водночас Національний банк продовжує дбати про її ефективний розвиток.

💬 "Ми працюємо над упровадженням нового функціоналу – автоматизованою процедурою розгляду спорів, що буде доступною в особистому кабінеті абонента. Це має суттєво спростити взаємодію між комерційними абонентами в частині оскарження електронних ідентифікацій. Діалог між надавачем послуг і банком-ідентифікатором відбуватиметься в зручному електронному середовищі", – сказала заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Ольга Василєва.

ℹ️ Детальніше – за посланням.

▪️Чи варто бити на сполох через "надто" низьку інфляцію?
▪️Чому інфляція сповільнилася нижче цілі НБУ та чи надовго?
▪️Чи справді прогнози НБУ були надмірно песимістичними та призвели до помилкових рішень?

☝️Розгорнуті відповіді на ці питання надає Володимир Лепушинський, директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку, у колонці для "Економічної правди".

➡️ Прочитати текст можна тут: https://cutt.ly/Hw5atYl4

​​📊 Бізнес продовжує позитивно оцінювати свою ділову активність у найближчі 12 місяців.

Про це свідчать результати опитування керівників понад 660 компаній у І кварталі 2024 року.

Індекс ділових очікувань (ІДО) підприємств зріс до 103.0 % порівняно зі 101.6% у ІV кварталі 2023 року.

☝️Респонденти прогнозували помірне зростання обсягів виробництва товарів та послуг, а також були позитивно налаштовані щодо розвитку власних підприємств.

Воєнні дії та їх наслідки, як і раніше, найбільше стримують розвиток підприємств. Все відчутнішою стає і нестача кваліфікованих кадрів.

➡️ Детальніше про очікування учасників опитування щодо макроекономічної ситуації та розвитку підприємств – за посиланням.

​​💡НБУ та Міністерство цифрової трансформації України запускають спільний проєкт, який значно спростить обмін документами між банками, їх клієнтами та держателями державних реєстрів.

За допомогою застосунку Дія тепер можна за одним запитом надати банківській установі одночасно як електронні копії кількох цифрових документів, так і окремі відомості про свій фінансовий стан.

☝️Раніше потрібно було надсилати електронні копії кожного цифрового документа окремо. Так, якщо таких документів, наприклад, 10, то доводилось 10 разів проходити одні й ті ж процедури щодо передавання електронних копій цифрових документів з різних державних реєстрів.

Наразі за допомогою «комплексного шерингу» можна надати всі документи одним «пакетом».

❗️Важливо! Обмін інформацією відбуватиметься лише за згодою клієнта. Саме він обиратиме, якій банківській установі та який набір відомостей надати.

ℹ️ ДЕТАЛІ

​​🏘 Іпотека в лютому

Банки України в лютому видали 783 іпотечних кредити на загальну суму 1,3 млрд грн, свідчать дані щомісячного опитування банків про іпотечні кредити.

Ключові висновки опитування:

▪️обсяг наданих населенню іпотечних кредитів у лютому 2024 року порівняно з попереднім місяцем (січнем 2024 року) зріс на 17,3%, водночас більш ніж у сім разів перевищує показник за аналогічний період минулого року (за лютий 2023 року);

▪️про видачу нової іпотеки в лютому поінформували дев’ять банків, що кредитували придбання житла. Більшість угод, як і раніше, укладалася на вторинному ринку нерухомості;

▪️рушієм іпотечного сегмента залишається пільгове кредитування в межах програми “єОселя” (майже всі кредити протягом останнього року надано в межах цієї програми);

▪️середньозважена ефективна ставка за іпотечними кредитами в лютому четвертий місяць поспіль залишилася на рівні 7,6% річних.

У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у лютому видано в м. Київ та Київській області – 357 договорів на загальну суму 631.4 млн грн (48.5% від загального обсягу), Львівській (51 договір на 99,6 млн грн), Одеській (46 на 71,9 млн грн) та Вінницькій (35 на 50,9 млн грн) областях.

Під час опитування в березні 2024 року відповіді надали 37 банків з часткою 98.3% від загального валового іпотечного портфеля на кінець 2021 року.

​​"Нептун потопив москву!", "москва затонула!".

З такими словами, сповненими захвату, ми вітали один одного два роки тому.

Наші військові українськими ракетами "Нептун" потопили "гордість та велич" кремля – ракетний крейсер "москва", продемонструвавши в такий спосіб усьому світу й нам самим міць української армії та української зброї.

💣 І от сьогодні ми відзначаємо День працівника оборонно-промислового комплексу України. Свято людей, які невтомно розробляють, конструюють, виготовляють вітчизняне озброєння, щоб наші воїни могли боронити країну та нищити ворога.

🇺🇦 Ми вітаємо зброярів України! До їхнього професійного свята ми створили новий тематичний напрям у нумізматичній серії "Збройні Сили України", присвячений українській зброї та її творцям.

Першу монету цього стріму, яка вшановує український береговий ракетний комплекс "Нептун", сьогодні презентував заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час урочистостей до Дня працівника ОПК України, що відбулися в Печерському ландшафтному парку "Співоче поле" в Києві.

💬 "Я радий презентувати нову пам’ятну монету “Українська бавовна. Нептун”. На її аверсі ми зобразили ракетний крейсер “москва” з пробоїною в корпусі, потоплений протикорабельними ракетами “Нептун” завдяки майстерності наших військових.

Нібито “невразливий” флагман російського флоту ми символічно стилізували під дитячий паперовий кораблик, що особливо підкреслює міф росіян про їхню велич. На рубці корабля зображено абрис зруйнованих кремлівської башти та муру, що символізує крах імперських амбіцій росії, – розповів Олексій Шабан.
– На реверсі монети зображено береговий мобільний ракетний комплекс “Нептун” у момент пуску ракети. Цей комплекс прийнятий на озброєння
Військово-морських Сил ЗСУ, про що свідчить емблема цього роду військ на монеті. Дзеркальне тло відображає стилізований тризуб Нептуна, бога морів, та свідчить про незламність українського духу, який влучно пронизує ворожі цілі".

Він додав, що для українців "Нептун" – не просто зброя, це символ могутності, стійкості та неабиякої майстерності наших військових та зброярів!

🟢 Номінал пам’ятної монети "Українська бавовна. Нептун" – 5 гривень. Її детальний опис – тут.

Тираж – до 75 000 шт.

Придбати монету можна з 18 квітня в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ. Вартість – 121 гривня.

➡️ Також з часом монети будуть доступні для купівлі в банках-дистриб’юторах (УКРГАЗБАНК, РАДАБАНК, ТАСКОМБАНК, ПриватБанк). Щодо старту продажів стежте за оголошеннями на їхніх сайтах.

​​#ГолосНБУ

💡«Зелена» трансформація в сфері економіки, розвиток платіжного ринку в найближчі роки та оновлення системи BankID НБУ.

Про все це – в черговій добірці найцікавіших обговорень наших експертів за тиждень 👇👇

🚩 Про комплексну «зелену» трансформацію в Україні та роль Національного банку в цій сфері розповіла перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова під час дискусії «Зелений порядок денний для України: особлива роль та унікальні виклики для банків», організованої Chapter Zero Україна і Кавказ та Київською школою економіки.

🚩 Заступник Голови Олексій Шабан взяв участь у Baltic Payment Forum, організованому компанією ProMoney, де розповів про підсумки роботи українського платіжного ринку торік та плани Національного банку щодо його розвитку в 2024-2025 роках.

🚩 Як розвивається система BankID НБУ в умовах воєнного стану, які ключові зміни в правилах і продуктах cистеми відбулися в 2023 році та які подальші плани НБУ? Про це розповіла Ольга Василєва, заступник директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ, під час Digital Lending Conference 2024, організованої Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній.

​​⬇️ У березні 2024 року споживча інфляція в річному вимірі сповільнилася до 3,2% із 4,3% у лютому.

Про це свідчать дані Держстату.

Фактичні темпи зростання цін були нижчими за прогноз НБУ, опублікований в Інфляційному звіті за січень 2024 року (5,0% р/р).

Відхилення від прогнозу забезпечила динаміка компонентів, що мають мало передбачуваний характер, насамперед цін на сирі продукти. Стрімкіше здешевлення таких продуктів пов’язане передусім з дією тимчасових чинників, вплив яких, вірогідно, вичерпається в другому півріччі 2024 року.

☝️Серед цих чинників: ефекти значних минулорічних врожаїв та м'якої зими цього року, а також наслідки транспортної блокади західних кордонів. Зокрема, обмеження експорту позначилося на збільшенні пропозиції окремих продуктів харчування на внутрішньому ринку, що вплинуло на зниження їхньої вартості.

Крім того, повільніше, ніж очікувалося, дорожчало пальне як через стриманіше збільшення світових цін на нафту так і внаслідок теплої зими.

Натомість фундаментальний інфляційний тиск, на який найбільше впливає монетарна політика Національного банку, послаблювався помірно і був близьким до прогнозу. Так, базова інфляція в березні знизилася до 4,2% р/р.

☑️ На сповільнення базової інфляції вплинули, зокрема:

▪️ефекти перенесення від здешевлення сирих продовольчих товарів;

▪️поліпшення інфляційних очікувань на тлі відносної стійкості валютного ринку та збереження привабливості гривневих інструментів.

Натомість стрімкіше зниження базової інфляції обмежувала блокада західних кордонів, передусім через здорожчання імпорту, а також подальше зростання витрат бізнесу на оплату праці.

Ці та інші фактори враховуватимуться під час ухвалення рішень із монетарної політики та в оновленому макропрогнозі, який буде оприлюднено наприкінці квітня.

➡️ Детальніше про те, як змінювалися ціни на товари та послуги, – у коментарі НБУ.

​​📊 Традиційно розповідаємо про зміни, які відбулися на ринку фінансових послуг за підсумком минулого місяця.

Отже:

▪️кількість банків не змінилася та становила 63 банки;
▪️кількість учасників небанківського фінансового ринку в березні зменшилася до 1056 (у лютому було 1060);

Загалом станом на 31 березня на небанківському ринку працювали:

589 фінансових компаній (було 586);
86 страховиків non-life (без змін), 12 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;
123 ломбарди (було 125);
127 кредитних спілок (було 129);
5 лізингодавців (було 10);
39 страхових брокерів (було 37);
74 колекторські компанії (без змін).

☝️Крім того, на ринку визнано 18 банківських груп (без змін) та 21 небанківську групу (без змін).

Кількість учасників платіжного ринку не змінилася – 18 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні, та 15 міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами.

Також незмінною залишилася кількість надавачів фінансових платіжних послуг.

✅ Так, на ринку діють:

▪️20 платіжних установ;
▪️12 фінансових установ, що мають право надавати платіжні послуги;
▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;
▪️один оператор поштового зв’язку.

До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, входять 40 комерційних агентів (було 36) та 36 технологічних операторів платіжних послуг (було 35).

ℹ️ Детальніше про всі зміни.

​​🔍Вчора розпочався офіційний скринінг Європейської комісії для України та Молдови щодо переговорного розділу 4 «Свобода руху капіталу».

Під час скринінгу аналізується національне законодавство держави-кандидата на вступ до Європейського Союзу та ступінь його відповідності актам права ЄС.

☑️ У межах цього переговорного розділу аналізується відповідність таким сферам законодавства ЄС:

▪️свобода руху капіталу та платежів;
▪️платіжні системи;
▪️протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Загалом процес скринінгу складається з двох етапів.

1️⃣ Перший – роз'яснювальні зустрічі, під час яких представники Європейської комісії розповідають про ключові акти права ЄС та відповідають на запитання держав – кандидатів на вступ до ЄС.

2️⃣ Другий – двосторонні зустрічі, на яких вже держава-кандидат представлятиме оцінку наближення національного законодавства до законодавства ЄС та плани щодо подальшої імплементації актів права ЄС для набуття членства в Європейському Союзі.

Під час вчорашньої роз'яснювальної зустрічі заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук зазначив, що Україна продовжує цілеспрямовано крокувати до ЄС, і конструктивний діалог з Європейською комісією є важливим елементом цього процесу.

💬 «Ми розуміємо, що перед нами постає досить багато завдань для повноцінного забезпечення вільного руху капіталу. Водночас навіть в умовах війни ми маємо низку зрушень, а в чомусь – значно просунулися вперед», – сказав він.

Так, НБУ поступово пом'якшує валютні обмеження за наявності сформованих передумов, здійснює заходи для інтеграції українського платіжного ринку з європейським та сприяє подальшому наближенню українського законодавства до стандартів FATF.

Також триває робота для запровадження чітких правил регулювання ринку віртуальних активів, що відповідатимуть праву ЄС.

💬 «Ми налаштовані докласти всіх зусиль для якнайшвидшого проходження скринінгу та відкриття переговорів за розділом 4», – наголосив Сергій Ніколайчук.

☝️Нагадаємо, що 14 березня розпочався офіційний скринінг переговорного розділу 9 «Фінансові послуги», роботу за яким також координує НБУ.

➡️ Про це ми писали тут.

​​Фінансовий сектор змінюється, щоб підтримати реінтеграцію ветеранів.

Сьогодні Голова НБУ Андрій Пишний та керуючий директор ЄБРР у секторі фінансових установ Франсіс Маліж підписали Меморандум про взаєморозуміння між НБУ та ЄБРР стосовно співпраці на підтримку фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів війни в Україні.

Фінансовий сектор України забезпечує робочими місцями майже 200 000 українців та обслуговає десятки мільйонів споживачів.

💬 "Серед них чимало громадян сьогодні захищають нашу державу на військовій службі. І завдання як Національного банку так і фінансової системи загалом створити умови для їх реінтеграції у цивільне життя.

Це вимагає трансформації на багатьох рівнях: як розбудови інклюзивної фінансової системи з рівним доступом до фінансових послуг, формування нової кадрової політки, новий підхід до підтримки банками корпоративних клієнтів, які можуть наймати чи обслуговувати ветеранів. Ми маємо змінитися і ми готові до цього.

Фінансовий сектор повністю розділяє політику героїв, яка увійшла до нової доктрини української держави. Разом із підписанням Меморандуму з ЄБРР ми робимо перші важливі кроки у її реалізації", – прокоментував Голова НБУ Андрій Пишний

📃 Документ передбачає просування Хартії з фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів, до якої вже приєдналося 28 банків.

Упродовж двох років вони зобов’язали впровадити заходи, які врахують потреби ветеранів як споживачів фінансових послуг, так і працівників.

​​​​☝️Як і було анонсовано у березні, НБУ вносить зміни до параметрів для розрахунку максимального обсягу придбання банками тримісячних депозитних сертифікатів.

🗓 З 19 квітня 2024 року для визначення ліміту вкладень банків у тримісячні ДС приріст гривневих депозитів фізичних осіб строком понад 93 дні розраховуватиметься за останні 12 місяців, а не з 4 квітня 2023 року, як це відбувається зараз.

За оцінками НБУ, такі зміни стимулюватимуть банки нарощувати портфелі строкових гривневих депозитів населення, що важливо для підтримання курсової стійкості та захисту міжнародних резервів.

​​📑 Національний банк опублікував черговий Звіт з оверсайту інфраструктури фінансового ринку.

Документ відображає діяльність регулятора з оверсайту платіжної інфраструктури та інфраструктури ринків капіталу в 2023 році, а також містить інформацію про результати моніторингу платіжної інфраструктури та оцінювання суб’єктів інфраструктури фінансового ринку.

☝️Декілька ключових даних зі Звіту:

➡️ на кінець 2023 року в Україні зареєстровано 37 платіжних систем, з яких 2 – державні платіжні системи (одна з яких – системно важлива платіжна система СЕП); 19 – створені резидентами (5 – банками, 14 – небанківськими установами) та 16 – створені нерезидентами.

Загальна кількість учасників платіжних систем (крім СЕП) – 88 фінансових установ;

➡️ протягом 2023 року СЕП продовжувала забезпечувати понад 98% міжбанківських платежів у державі, задовольняючи потреби банківської системи в розрахунках у національній валюті.

1 квітня 2023 року запрацювало нове покоління СЕП. Система почала функціонувати на базі міжнародного стандарту ISO 20022 в режимі 24/7.

Запровадження стандарту ISO 20022 посприяло ще більшій автоматизації та пришвидшенню оброблення платіжних операцій, підвищенню рівня обслуговування учасників СЕП та їхніх клієнтів.

У 2023 році СЕП оброблено 422,8 млн початкових платежів на суму 209,9 трлн грн. У 2023 році порівняно з 2022 роком кількість платежів, оброблених у СЕП, зросла на 16,5%, а їх сума − на 57,9%;

➡️ кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими емітентами (банками та небанківськими фінансовими установами), за 2023 рік становила 7 912,5 млн шт., а їхня сума – 6 140,8 млрд грн.

Упродовж 2023 року безготівкові платежі з використанням платіжних карток залишалися на високому рівні. Так, кількість таких платежів становила 7 307,4 млн шт. (93,5% від загальної кількості операцій з платіжними картками), а сума – 3 980,0 млрд грн (64,8% від загальної суми операцій з платіжними картками).

📌 Детальніше про головні факти про оверсайт інфраструктури фінансового ринку в 2023 році – у нашому пресрелізі.

🔗 Ознайомитись зі звітом можна за цим посиланням.

​​🤝 Продовжуємо обмін досвідом для забезпечення кібербезпеки в банківському та фінансовому секторах України.

З цією метою НБУ та Міністерство фінансів США підписали Меморандум про взаємодію та співробітництво у сфері кібербезпеки.

Документ дає можливість сторонам продовжувати співпрацю, що стала результатом попередніх домовленостей між інституціями щодо підтримки України в питаннях кібербезпеки та наданні всебічної допомоги для подальшої розбудови можливостей кіберзахисту України, зокрема банківського та фінансового секторів.

➡️ ДЕТАЛЬНІШЕ

​​#ГолосНБУ

Ключові обговорення експертів НБУ – в традиційному дайджесті 👇

🚩 Керівники НБУ провели традиційну зустріч з представниками 30 найбільших банків, під час якої обговорили міжнародну допомогу, розвиток кредитування, фінансовий моніторинг та інші актуальні теми.

🚩 Заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук виступив на вебінарі для Німецько-Української промислово-торговельної палати (AHK Ukraine). Він розповів про ситуацію в економіці, прогнози та ризики, а також про стан банківської системи та перспективи розвитку кредитування.

​​🟢 Міжнародні резерви станом на 1 квітня, за попередніми даними, становили 43,8 млрд дол. США.

У березні міжнародні резерви зросли на 18%.

Така динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.

✅ Так, на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 9 316,1 млн дол. США. З цієї суми:

▪️4 901,0 млн дол. США – від ЄС перший транш у межах перехідного фінансування за інструментом Ukraine Facility;
▪️1 626,1 млн дол. США – від Світового банку під гарантії Японії та Великої Британії;
▪️1 471,5 млн дол. США – від Канади;
▪️880,7 млн дол. США – від МВФ;
▪️286,2 млн дол. США – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП);
▪️118,2 млн дол. США – грантові кошти від Японії, що надійшли через Світовий банк;
▪️32,4 млн дол. США – грантові кошти від Сербії.

За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 363,5 млн дол. США, з яких:

▪️275,4 млн дол. США – обслуговування та погашення валютних ОВДП;
▪️52,7 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
▪️35,4 млн дол. США – сплата боргу перед іншими міжнародними кредиторами.

☝️Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 728,5 млн дол. США.
Чистий продаж валюти НБУ в березні становив 1 787,7 млн дол. США.

🔗 ДЕТАЛІ

​​📊 Економічні результати лютого - березня – у свіжому Макроекономічному та монетарному огляді НБУ.

Ключові висновки:

1️⃣ Інфляція в лютому сповільнилася до 4,3% р/р. Цьому посприяли більша пропозиція окремих продуктів, послаблення тиску з боку витрат бізнесу на сировину та енергію, а також контрольована ситуація на валютному ринку. За оцінками НБУ, інфляція знижувалася й у березні.

2️⃣ Ділові очікування бізнесу поліпшилися. Гарна погода сприяє посівній та пожвавленню будівельних робіт. Стабільне функціонування морського коридору забезпечило кращі очікування металургійних підприємств щодо обсягів виробництва. Робота морських портів надалі підтримувала транспортні перевезення. Водночас через посилення обстрілів наприкінці березня, зокрема енергетичної інфраструктури, економічне відновлення, ймовірно, сповільнилося.

3️⃣ Підприємства все більше стикаються зі складнощами під час пошуку працівників. Попит на робочу силу зростає, водночас пропозиція залишається обмеженою. Разом з підвищенням мінімальної зарплати це тисне на заробітні плати в бік підвищення.

4️⃣ Дефіцит державного бюджету без урахування грантів у доходах у березні був помірним. Міжнародна допомога і надалі була вагомим джерелом фінансування бюджетних потреб, хоча роль внутрішніх залучень також зростала. Рекордні обсяги міжнародної фінансової допомоги у березні (близько 9 млрд дол. США) дали змогу створити запас для покриття бюджетних потреб у наступні місяці.

5️⃣ Експорт товарів у січні-лютому впритул наблизився до показників до початку повномасштабного вторгнення. Натомість імпорт скоротився, передусім через відновлення блокади на західних кордонах. У результаті дефіцит торгівлі звузився. Завдяки значній фінансовій допомозі міжнародні резерви зросли в березні після скорочення на початку року.

6️⃣ Ситуація на валютному ринку залишалася контрольованою. Протягом березня обмінний курс гривні коливався в обидва боки, помірно девальвувавши за підсумками місяця. Це пов'язано з певним погіршенням балансу попиту та пропозиції валюти в другій половині березня, зокрема на тлі активізації бюджетних видатків.

7️⃣ Дохідність гривневих депозитів та ОВДП і надалі перевищувала інфляційні очікування бізнесу та громадян. Попит населення на ці гривневі активи залишався стійким. Зниження облікової ставки до 14,5% у березні підтримає відновлення економіки, однак не створить загроз макрофінансовій стабільності.

​​🟢 Інформуємо про стан спецрахунку для допомоги силам оборони станом на 1 квітня.

Залишок коштів на спецрахунку, який Національний банк відкрив для підтримки сил оборони 24 лютого 2022 року, становить майже 1,5 млрд грн.

За минулий місяць на нього надійшло понад 182 млн грн.

Усього з початку війни на спецрахунок надійшло майже 35,8 млрд грн в еквіваленті.

На потреби оборони за цей час перераховано майже 34,5 млрд грн, у березні 2024 року – понад 358,1 млн грн.

☝️ Перерахувати кошти на потреби оборони.

📌 Детальніше – за посиланням.

​​📊 Оновлена статистика від Депозитарію НБУ щодо продажу та погашення ОВДП.

З початку 2024 року уряд залучив від продажу ОВДП на аукціонах майже 120 млрд грн в еквіваленті, а загалом упродовж воєнного стану – майже 938 млрд грн в еквіваленті.

✅ Упродовж трьох місяців 2024 року:

▪️залучено від розміщення ОВДП на аукціонах 69 024,6 млн грн, 763,6 млн дол. США та 514,2 млн євро;

▪️спрямовано на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 26 122,9 млн грн, 810,9 млн дол. США та 555,5 млн євро.

Детальна статистика щодо продажу та погашення ОВДП.