UNCG🐜 новини


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Природа


Громадська організація "Українська природоохоронна група"
Лідери за площею створених в Україні об’єктів ПЗФ: 75% заповідних площ, створених у державі за останні 10 років, відбулися завдяки нашій Групі.
Більше про нас: https://uncg.org.ua/

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Природа
Статистика
Фильтр публикаций


​​Ірдинь: унікальна природа, що потребує захисту

Ірдинське болото на Черкащині — унікальний природний комплекс, який сформувався на місці давнього русла Дніпра.
💧Колись річка змінила свій шлях, але ландшафт зберіг риси, характерні для берегів великої річки: височини, яри й густі дубово-ясеневі ліси на правому березі, а також рівнинні соснові бори на лівому.

🌿Ще на початку XX століття Ірдинь планували оголосити заповідником, але через поклади торфу його використовували для видобутку. Сьогодні видобуток припинився, природа почала відновлюватися, але територія все ще не має офіційного природоохоронного статусу.

Ця територія вражає своєю природною цінністю:

• Старовікові дуби з обхватом стовбура понад 5 метрів.
• Щонайменше 25 видів рослин із Червоної книги України, зокрема орхідеї.
• 60 видів охоронюваних птахів, серед яких чорний лелека, орел-карлик і скопа.

❗️Однак загроза для природної унікальності Ірдиня все ще існує. Більшість старовікових лісів природного походження перебувають у категорії експлуатаційних і підлягають вирубці, попри їхню екологічну та культурну цінність.

Місцевість також має історичне значення, адже в минулому тут відбувалися національно-визвольні події, подібні до подій у Холодному Яру та Чорному Лісі.

📜Ця територія потребує офіційного природоохоронного статусу.

🌿Ірдинь має значний потенціал для збереження біорізноманіття, наукових досліджень і розвитку рекреації, що може стати важливим кроком до охорони унікальних екосистем України.


Ми вже неодноразово писали про науковців, які під час підготовки звітів з оцінки впливу на довкілля демонструють унікальні навички: наприклад, перебувати одночасно в двох місцях у різних областях України, обстежувати за кілька днів сотні ділянок, «не помічати» навіть ті червонокнижні види, які важко не помітити.

І все це лише для того, щоб замовник отримав таку бажану для себе фразу: «Ведення планованої діяльності при дотриманні природоохоронного законодавства не призведе до негативного впливу на довкілля», скріплену підписами «шанованих» фахівців із науковими ступенями.

Сьогодні ми знайомимо вас із доктором біологічних наук, професором та завідувачкою кафедри екології Українського державного університету імені Михайла Драгоманова — Волошиною Наталією Олексіївною.

🔎Нещодавно вона проводила дослідження Негребівського родовища доломітів, проти розробки якого активно виступають місцеві мешканці.

🤔У стислі терміни вона змогла самостійно «обстежити» і флору, і фауну ділянки. Цілком очікувано, що на 50 гектарах поліської природи, які включають не лише луки й молодий ліс, а й цілу річку Білка, не знайшлося нічого, що могло б вплинути на корегування планів видобутку.

Ще одним аргументом на користь видобутку у запланованому варіанті було твердження, що «раритетні представники тваринного і рослинного світу, природні оселища та рослинні угруповання зосереджені саме в межах об’єктів ПЗФ, Смарагдової мережі та природних ядер екологічної мережі», тому, мовляв, і проблем немає.

Дивна теза, чи не так? Адже ті, хто регулярно їздить у польові експедиції, знають, скільки в Україні є цінних природних територій, які досі не мають природоохоронного статусу.

❗️І це не поодинокий випадок. Схожі за змістом і якістю звіти були підготовлені Наталією Олексіївною й для інших кар’єрів протягом останніх місяців.

Що ж, вкотре закликаємо Міндовкілля та обласні військові адміністрації при розгляді звітів ОВД звертати увагу не тільки на наукові ступені авторів звітів, але й на їхню сутність.

📌 залишаємо посилання на звіти та позицію місцевих мешканців ⤵️

позиція мешканців - https://epravda.com.ua/columns/2024/02/15/709989/
Звіт 1 - https://my.eco.gov.ua/ovd-citizen-app?docNumber=9153
Звіт 2 - https://my.eco.gov.ua/ovd-citizen-app?docNumber=9383


​​ДП «Ліси України» незаконно провели рубки в Канівському заповіднику!

📜Указом Президента України Віктора Ющенка ще в 2010 році Канівський природний заповідник було розширено на 3 719,7 га лісів тодішніх Канівського та Золотоніського лісгоспів.
Через пасивну позицію КНУ імені Тараса Шевченка, у підпорядкуванні якого знаходиться адміністрація заповідника, цей указ досі не виконаний повністю. Але це зовсім не скасовує заповідного статусу переданих указом лісів!

Ми вирішили перевірити, як дотримуються цього статусу ДП «Ліси України».

❗️Виявилося, що філія «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» (правонаступник колишнього Канівського лісгоспу) провела у 2023–2024 роках рубки на 10 ділянках у межах заповідника. Хоча в цій категорії заповідного фонду рубки суворо заборонені!

Парадокс у тому, що самі ж лісівники визнали належність цих ділянок до заповідника як в офіційних відповідях на наші звернення, так і в нових матеріалах лісовпорядкування. І все одно зрубали! 🤦‍♂️

❓Чому незаконно зрубали в заповіднику і що є причиною — злий умисел чи банальна недбалість — хай розбираються правоохоронці.

Відповідні звернення нами були надіслані.


​​Науково-практичний семінар до 160-річчя Йосипа Конрадовича Пачоського

🌿 Захід присвячено видатному досліднику природи Йосипу Пачоському, його внеску у природознавство та збереження біорізноманіття.

📌 Порядок денний:

✅Коротко про ювіляра від стейкхолдерів:

- Херсонський державний університет
- Херсонський обласний краєзнавчий музей
- Біосферний заповідник «Асканія-Нова імені Ф.Е. Фальц-Фейна»
- Біологічний факультет Університету ім. Адама Міцкевича в Познані

✅Виступи:

• Іван Мойсієнко: «Досвід використання застосунку Vegapp під час польових досліджень»
• Надія Скобель: «Навички роботи з даними польової ботаніки на основі стандартів FAIR та Darwin Core Standarts»
• Олег Прилуцький: «Отримання й аналіз спостережень з платформи iNaturalist»

Долучайтеся до перегляду, щоб дізнатися більше про спадщину Пачоського та сучасні підходи до вивчення природи! ⤵️

https://youtu.be/y6hQkwlk7iE


​​Осушені болота під захистом? Міндовкілля каже "ні" видобутку корисних копалин!

Міндовкілля почало відмовляти у дозволах на видобуток торфу, бурштину та піску на меліорованих болотах. Аргументи міністерства: по-перше, це може зруйнувати існуючу мережу меліоративних каналів. По-друге, це може призвести до забруднення річок, куди стікає вода з цих систем.

🌿Це важливий крок і гарна новина для захисту природи. Якщо це увійде у сталу практику, ми зможемо уникнути руйнування багатьох важливих для природи територій.

Адже частина меліоративних мереж вже перебуває в занепаді, і там відбуваються процеси повторного заболочення.

Нещодавно прийнятий ЄС Закон про відновлення природи (Nature Restoration Law) вимагає від країн-членів відновити до 2050 року половину деградованих торфовищ.

Збережені від видобутку болота можна буде легше відновити!

❗️Але є нюанс.

Якщо на ділянці вже проводили геологічну розвідку, видобуток можуть дозволити без погодження міністерства. Це означає, що частина таких територій все ще залишається вразливою.

Тому ми дуже сподіваємось, що найближчим часом будуть ухвалені зміни до законодавства, які усунуть цю прогалину.


​​📢 Вийшла нова збірка матеріалів про природоохоронні території України!

До 15-річчя НПП «Бузький Гард» та 30-річчя РЛП «Гранітно-степове Побужжя» видано збірку «Заповідне Гранітно-степове Побужжя на переломі часу: збереження та виклики сьогодення».

Ця збірка об’єднала статті провідних екологів, науковців та активістів про актуальні питання збереження природно-заповідного фонду України. У матеріалах висвітлено:
🌿 Проблеми та досягнення у збереженні заповідних територій.
⚡️ Виклики сьогодення для ПЗФ.
📜 Історії боротьби за природоохоронні об’єкти.

Видання стане корисним для всіх, хто працює чи цікавиться природоохоронною справою!

📌Посилання на збірку⤵️


Що стоїть за законопроєктом про консолідацію земель?

🌿Мінімізувати витрати пального чи позбавити природу останніх острівців біорізноманіття?
Минулого року Мінагрополітики запропонувало об’єднати земельні ділянки, включно з природними територіями.

❓Але чи варта така “зручність” ціни, яку заплатить наше довкілля?

Детальніше розбираємо проблему у відео 📽⤵️

https://youtube.com/shorts/gWawh_c3UwE


​​Байдужість Держгеокадастру знищує природу

Підпорядкований Мінагрополітики Держгеокадастр, відповідальний за контроль використання та охорони земель, не виконує своїх функцій.

За останні роки ми надіслали десятки звернень щодо незаконного розорювання, консервації земель та знищення самосійних лісів. Однак відповідь завжди одна й та сама: “У зв’язку з воєнним станом жодних заходів контролю не проводиться”.

Здавалося б, причина вагома. Але за законодавством, якщо існує загроза довкіллю, перевірка може бути ініційована рішенням Мінагрополітики.

Попри це, Держгеокадастр ігнорує не лише наші звернення — за весь 2024 рік не було проведено жодної перевірки!

❓Коли орган, що має стежити за дотриманням земельного законодавства, повністю ігнорує свої обов’язки, чого нам чекати від інших?

Самоусунення Держгеокадастру не лише нищить природу, а й створює загрозу для майбутнього сільського господарства та екологічної стабільності країни.


​​🌿 На Миколаївщині створено два нові заказники!

Завдяки нашому клопотанню Миколаївська обласна рада ухвалила рішення про створення Ландшафтного заказника “Лук’янівський” (27,2 га) та Ботанічного заказника “Баратівка” (62,37 га).

📍 “Лук’янівський”
- ділянка розташована на землях ДП “Ліси України” й визначена як степова, де заліснення заборонене. Її створенню передували обстеження разом із фахівцями Південного лісового офісу та Привільненського лісництва.

🔍 У межах заказника знайдено місця зростання рідкісних видів рослин, серед яких:

• Зіновать гранітна – ендемік, релікт, занесений до Червоної книги України;
• Горицвіт весняний, горицвіт волзький, дрік скіфський, шоломниця весняна, тюльпан південнобузький, астрагал одеський, ковила волосиста та ін.

Крім того, тут виявлені види регіонального червоного списку, як-от гіацинтик блідий та півники карликові та ефедра двоколоса.
Ця територія також є оселищем, яке охороняється згідно з Бернською конвенцією.

📍 “Баратівка”
Цей заказник став першим природоохоронним об’єктом на території Горохівської громади після її деокупації.

🔍На степовій ділянці виявлено:

• 130 видів судинних рослин;
• 30 видів лишайників і ліхенофільних грибів;
• Рідкісні ендеміки: тюльпан запашний (Шренка) – одна з 25 точок його зростання у Миколаївській області, що збереглася попри негативний вплив лісогосподарської діяльності, цимбохазма дніпровська та тюльпан південнобузький.

❓Чому це важливо?

До створення заказника “Баратівка” Горохівська громада була однією з п’яти у Миколаївській області без об’єктів природно-заповідного фонду.


​​Пілотний проєкт для збереження степів!

Дві основні загрози для степів – це розорення та заліснення. Внаслідок цього, за різними оцінками, в Україні залишилося не більше 3–4% від їх початкової площі.

Але є й інша проблема – через занепад традиційного використання місцевими жителями природних пасовищ і сіножатей відбувається заростання деревно-чагарниковою рослинністю.

Таке сталося на схилах поблизу с. Мигія Миколаївської області в межах Національного природного парку «Бузький Гард».

🌿Ця ділянка є дуже важливою для біорізноманіття і має значну кількість видів, що мають національний та міжнародний статус охорони. Наприклад, рід ковила, усі представники якого занесені до Червоної книги України, представлений на цій ділянці аж десятьма видами.

❗️Більше того, на території ЄС степи майже відсутні, тому їх збереження в Україні має важливе значення у загальноєвропейському контексті: зберегти їх у Європі можна лише, якщо зберегти в Україні!

Саме на цій ділянці буде реалізовано пілотний проєкт. Планується розчистка від чагарників і дерев та пошук механізмів, які забезпечать збереження її від заростання у майбутньому.

Ми віримо, що все вийде успішно, і тоді цей досвід можна буде масштабувати й на інші степові ділянки!

📌Більше цікавих подробиць про те, як ми будемо відновлювати степи, читайте в статті на нашому сайті. Посилання ⤵️

Розробка плану дій та пілотна розчистка ділянки відбувається в рамках проєкту LIFE “Conservation of Natural Heritage for Life in Ukraine”.




Річка Стрий під загрозою – у Сколівській громаді планують будувати ГЕС!

З реєстру стратегічної екологічної оцінки нам стало відомо, що у Сколівській громаді Львівщини розробляється детальний план території, яким передбачено будівництво малої ГЕС. Відповідне рішення про його розробку Сколівська міська рада прийняла ще у 2023 році.

Перекрити річку греблею планують за 2 кілометри нижче від впадіння річки Опір, між селами Межиброди та Тишівниця.

Прямо під відомим туристичним об’єктом – Княжими Скелями.

Річка Стрий відома своїм високим рівнем біорізноманіття та наявністю багатьох червонокнижних видів риб. Саме тому вона входить до Смарагдової мережі під номером UA0000326 «Долина річки Стрий».

А ще будівництво нових гребель на вільнотекучих ділянках річок суперечить низці інших документів ЄС – від Водної рамкової директиви та Стратегії біорізноманіття ЄС до Закону про відновлення природи.

Навіть новий європейський принцип «не завдавати суттєвої шкоди» (DNSH) чітко зазначає, що ГЕС, які призводять до збільшення фрагментації річок, аж ніяк не можна називати «зеленими» та «сталими».

Звісно, це зовсім не зупиняє ані бажаючих нажитися на знищенні річки, ані жадібну місцеву владу.

Але ми впевнені, що суспільний розголос допоможе зупинити цей проєкт і зберегти річку.




Повернуто земельну ділянку в заказнику «Тернівський» на Дніпропетровщині

🌿Завдяки нашому зверненню, Павлоградська окружна прокуратура захистила заказник "Тернівський"! Павлоградський міськрайонний суд визнав незаконним і скасував рішення Богданівської сільської ради, за яким ще раніше ділянки заказника площею 1,76 га передали у приватну власність.

✅Також суд скасував договір користування землею з фермерським господарством "Ім. І. Кириленка".

Проте це лише частина проблеми. У 2021 році ми зафіксували 24 земельні ділянки в межах заказника, кожна з яких має площу 1,76 га. Деякі з цих ділянок уже розорали, навіть попри те, що вони перебувають у комунальній власності громади. На жаль, охороною цих територій громада не займається.

Заказник "Тернівський" створено у 2008 році рішенням Дніпропетровської обласної ради. Його площа становить понад 2 000 га — це приблизно, як 2850 футбольних полів!

❓ Чи уявляєте, який масштаб природної краси зникає через людську недбалість та незаконну діяльність?

Територія заказника зберігає цінні степові природні комплекси у долині річки Тернівка, де зустрічаються рідкісні види, як-от ковила волосиста та тюльпан дібровний.




Деградовані землі в руках агробізнесу!

🌻На землях, забруднених внаслідок бойових дій, Аграрний комітет пропонує вирощувати енергетичні та олійні культури – соняшник, ріпак, павловнію тощо. 

Про це, і не тільки про це, йдеться в законопроєкті №12058, який видають за крок до енергетичної незалежності, але насправді це крок у прірву.

❗️Використання техногенно забруднених ґрунтів для агробізнесу – це не турбота про майбутнє, а відвертий абсурд, що загрожує природі й нашому здоров’ю.

❓Що насправді стоїть за цим законопроєктом? 

Читайте детальний аналіз від Катерини Гарбарчук, фахівчині земельного напрямку ГО “Українська природоохоронна група”. 
📌Посилання ⤵️


Хто розкаже про природу краще, ніж ті, хто її захищає щодня?

🤔Як журналісти можуть сприяти захисту та відновленню довкілля? Розповідати не лише про проблеми, а й про реальні рішення!

Закликаємо журналістів долучитись до Школи екологічної журналістики рішень від «ЕкоРубрики»! Завдяки підтримці провідних експертів та природоохоронних організацій, учасники зможуть глибше зрозуміти екологічні виклики, опанувати інструменти для викриття порушень і створювати матеріали, які спонукають до дій. Дізнавайтесь більше про умови участі за посиланням ⤵️
 
ГО "Українська природоохоронна група" стане частиною команди експертів, які допоможуть журналістам створювати впливові матеріали про природу та способи її захисту 🐜🌿.

👩🏽‍💻 Катерина Гарбарчук навчить учасників бути "очима" природи навіть там, де нас немає: як знайти докази екологічних злочинів за допомогою цифрових інструментів та як використовувати ці дані для змін.

🧔🏻‍♂️ Олексій Василюк навчить журналістів орієнтуватись у природоохоронному законодавстві. І розповість, як зберегти довкілля попри всі виклики.

Ми допоможемо вам не просто писати про природу, а стати її голосом, який здатен змінювати суспільну думку та впливати на важливі рішення. Наші експерти навчать, як знаходити ключові екологічні проблеми, глибше їх розуміти та перетворювати складні теми на зрозумілі й дієві історії. 

Приєднуйтесь до нас у Школі екологічної журналістики рішень, щоб навчитися бачити більше й діяти краще!




⛰Горгани - гірський масив Карпат, який назавжди лишається в пам'яті будь-кого, хто тут побуває. 

Каміння - греготи на вершинах і схилах. Непрохідні хащі гірської сосни - "жерепу". Червонокнижні кедрові сосни. Ялинові праліси. Значна частина Горган вже має заповідний статус - в межах заповідника "Горгани" та низки національних парків.

Але більшість такого статусу немає і активно вирубується. І хоча Верховна Рада ще в далекому 2000 році встановила мораторій на планові рубки головного користування в найцінніших лісах Карпат - лісівники навчились успішно їх обходити.

🪵Шляхом рубок рідколісся, по яким зараз ведуться кримінальні провадження проти лісників. Шляхом лісовідновних рубок, які в 2020 році нарешті заборонили.

🪵І шляхом суцільних санітарних рубок. Це коли ліс, який би міг спокійно існувати без втручання людини раптом стає "суцільно хворим" і повністю вирубується. Ми, і не тільки ми, багато писали про фейковість цих "суцільних хвороб".

Достатньо піднятись на будь-яку горганську вершину і самому подивитись - в межах заповідних територій (ну там де суцільні рубки заборонені і немає сенсу вигадувати якісь причини рубок) "суцільні хвороби лісу" магічним чином зникають. 

Сподівання що після створення ДП "Ліси України" замість окремих лісгоспів буде змінена позиція по цим рубкам - не виправдалась.

Колеги з WWF-Україна нещодавно писали про те, як лісівники блокують заповідання найцінніших лісів. В тому числі горганських - розширення ландшафтного заказника "Грофа" та ботанічного заказника «Горгани і Тавпіширка».

А ми, завдяки тому що інформація про санітарні рубки нарешті стала оприлюднюватись у форматі відкритих даних проаналізували матеріали по суцільним санітарним рубкам за 3 квартал 2024 року.

❗️Три "горганських" філії ДП "Ліси України": Надвірнянська, Вигодська та Осмолодська запланували суцільні санітарні рубки аж на 120 ділянок. Найстарішому лісу, який піде під сокиру - 146 років. І це лише один квартал! 

🌿Тому найкращий шлях зберегти Горгани від рубок – заповісти всі старі, високогірні та природі ліси в їх межах. Бо інакше лісівники завжди знайдуть спосіб як обійти природоохоронні обмеження.


На Рівненщині ми зафіксували активний прояв ерозії на розораних схилах.
Розорювання схилів крутизною понад 7 градусів заборонено законом, і не дарма! Це призводить до втрати родючості ґрунту, збільшення використання добрив і, як наслідок, до деградації землі.

❓Яким способом можна уникнути таких проблем?

Розповідаємо у відео 📽⤵️

https://youtube.com/shorts/D-BqkQ7__4I

Показано 20 последних публикаций.