НІНА ЮЖАНІНА


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Экономика


Про податки, економіку і не тільки від першої особи

Связанные каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Экономика
Статистика
Фильтр публикаций


В продовження про антисоціальний гральний бізнес, який навіть не хочеться називати бізнесом, що зайняв вільну нішу😕 на рекламному ринку і завдяки цьому справи в нього пішли ще краще.

За даними НБУ, у 2023 році обіг грального бізнесу становив 12-15 млрд грн на місяць.

Українці щодня витрачали в онлайн-казино близько 400 млн грн.

Гральний бізнес намагається максимізувати рекламу, це логічно. Як і в усьому світі, вони борються за потік гравців, а їх маржинальність дозволяє вкладати мільярди в піар та маркетинг. Завдання держави – контролювати, щоб цієї реклами не було багато і щоб вона не була спрямована на вразливі категорії населення”

каже старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

На відміну від реклами алкоголю та цигарок, в Україні досі не склалася практика покарань грального бізнесу за порушення закону про рекламу.

Хоча закон чітко визначає заборони та обмеження для реклами азартних ігор, прикладів покарання компаній майже немає.

Навіть якби вони й були, для компаній з мільярдними оборотами штраф 2 млн грн за рекламу, яка може принести нових клієнтів, стане формальністю, а не серйозною санкцією.

Тож де тут ДЕРЖАВА? Чому не убезпечує людей від втрат і біди?

Подивіться скільки з'явилось думок, про те, що:
людина з боргами - най податливіший інструмент для вербовки


ЧЕКАЄМО ДІЄВИХ КРОКІВ ВІД УРЯДУ (Шмигаля), ОП І ІНШИХ ЛОБІСТІВ В ПАРЛАМЕНТІ - ЗУПИНІТЬ ЗНИЩЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ КРАЇНИ, ПРИПИНІТЬ ПРИКРИВАТИСЯ єдиноразовим надходженням до бюджету. Шкода вже є більшою, корупційна рента величезних масштабів. Робіть висновки!


Щойно почула коментар міністра аграрної політики і продовольства пана Сольського із Варшави, де йдуть перемовини щодо блокування українських кордонів польським фермерами.

Зі сказаного важливо те, що він вважає
сьогодні ми вдвічі ближче до розвʼязання проблеми чим вчора


Звісно, перемовини складні, оскільки питання встигли «обрости» великою кількістю додуманих/вигаданих/неправдивих обставин. Майже по кожному виду аграрної продукції «своя» ситуація.

Але хочу звернути увагу влади на те, як країни ЄС захищають своїх виробників.

Як борються за них.

А не вбивають власних виробників своїми ініціативами на кшталт ініціативи нашого уряду з підвищення акцизу на пальне, що, насамперед, вдарить по тих же аграріях, і буде мати кумулятивний негативний ефект для всієї економіки.

ЧОМУ ВЧАСНО НЕ ДУМАЄТЬСЯ? ПОПЕРЕДУ ПОСІВНА, ЧИМ ВИ ДУМАЄТЕ???


ОПЕНДАТАБОТ повідомляє, що 18 944 тисяч разів компанії змінили своє місце реєстрації від початку 2022 року.

Раніше публікувалась інформація, що таких компаній – 7 820, тобто в середньому 2,4 рази кожна компанія змінювала розташування.

Найчастіше переїжджають компанії у сфері оптової торгівлі — 39,4%, у сфері будівництва та нерухомості — 6% та 4,4% відповідно.

Київ став лідером серед регіонів, куди релокуються підприємства — майже 28% від загальної кількості релокацій.

173 компанії знову повернулися до свого першого регіону (до Києва — 59 компаній).

Проте 626 підприємств вже неодноразово переїжджали, але так і не повернулись до свого рідного місця реєстрації.

А те, скільки компаній зареєстрували свої бізнеси за межами України -не повідомляється.

Враховуючи постійні перепони для бізнесу (з боку податкової служби та правоохоронних органів), які провокують бізнес релокуватися за межі країни, впевнена кількість таких немаленька🤫


Акцизний напрям роботи ДПС залишається найкорумпованішим.

При наданні ліцензій на виробництво, оптовий та роздрібний продаж підакцизних товарів, здійсненні контролю за повнотою обсягів постачання таких товарів платники податків постійно стикаються зі штучними перепонами, за уникнення яких податківці вимагають хабарі (про це зазначало і НАЗК у своєму дослідженні).

Але дійшло вже до абсурду.

Отримала звернення 🆘виробника спирту з Житомирської області, який уже протягом 6 місяців очікує представника ДПС, який повинен накласти пломби на спиртові лічильники (а без їх пломбування діяльність заборонена).

Отримують постійні відписки від податкової – всі зайняті, а законодавство не передбачає чітких строків для пломбування. Чекайте.

Як наслідок – підприємство у простої, персонал (96 працівників) без роботи, накопичуються борги.

👇Податкова у ручному режимі знищує чергове підприємство на догоду конкурентів або в очікувані корупційної винагороди.

‼️Де ВИ всі: НАБУ, ДБР, Офіс Прокурора ???


Про те, що азартні ігри-зло і говорити зайве.

Особливо коли така діяльність, ніби-то, законна, але:

📍держава не контролює доходи цих компаній;

📍держава не помічає епідемію ігроманії в країні (залучення залежних людей-лудоманів не стало контрольованим процесом, хоча передбачено законом);

📍в державі досить широко залучають організаторів азартних ігор, навіть до офіційних заходів як «спонсорів», бо вони ж легальні😕.

Що маємо в результаті:

❗️не сплата в бюджет організаторами азартних ігор десятків мільярдів гривень ( і їх стягувати категорично не збираються контролюючі органи держави);

❗️втягування в залежність військових про що вже відкрито написав мій колега 'https://t.me/oleksiihoncharenko/40794.' rel='nofollow'>Олексій Гончаренко:

❗️під виглядом сплати в бюджет організаторами азартних ігор погоджених сум в минулому році - влада рахує, що може прикривати всі ПРОБЛЕМИ, ЯКІ СТВОРИЛА В КРАЇНІ, а ще і "подарувати" їм більше 20 мільярдів гривень (не сплачених в бюджет). Припускаю, що за це вони сплатили "корупційну ренту".

Подивіться на стенд на одному із заходів, хто так може дозволити ще?!


В продовження щодо роботи Рахункової палати, яка затвердила Звіт про свою діяльність в 2023 році:

💸Перевірено і проаналізовано 771 млрд грн,
🏢охоплено контролем 399 об’єктів,
📃підготовлено та затверджено 59 звітів за результатами контрольних заходів, ❗️загальна сума виявлених порушень і недоліків під час управління публічними фінансами склала майже 60,8 млрд грн.

За даними Звіту найбільше порушень та недоліків було виявлено за напрямками:

безпека та обороноздатність держави − 16,5 млрд грн;

доходи державного бюджету − 12,4 млрд грн;

соціальна сфера та охорона здоров’я − 8,4 млрд грн.

За результатами 14 аудитів, проведених у 2023 році, розпочато 9 досудових розслідувань у кримінальних провадженнях та 3 повідомлення Рахункової палати скеровано для приєднання до кримінального провадження.

З загального обсягу наданих Рахунковою палатою у 2022 і 2023 роках рекомендацій до кінця 2023 року виконані або перебувають у процесі виконання 64,4%.

Враховуючи закритість доступу до результатів роботи обєктів контролю (тих, кого перевіряла палата), впевнена, що вказані результати є недостатніми.

Відсутня інформація щодо повернення коштів в державний бюджет (відшкодування збитків) із 60,8 млрд грн👆

І те, що Рахункова палата відмовилась перевірити НЕДОПЛАТУ В БЮДЖЕТ ВІД АЗАРТНИХ ІГОР БІЛЬШЕ 20 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ означає, що до відповідальної роботи цього органу ще ой як далеко!


Отримала відповідь від Рахункової палати про те, що: 👀провести перевірку повноти сплати податків суб’єктами, що проводять діяльність у сфері азартних ігор – НЕ МОЖУТЬ, 👀провести перевірку ефективності адміністрування -НЕ МОЖУТЬ

Бо, не вистачає трудових ресурсів, вони вже розподілені відповідно до Плану проведення заходів контролю.

Відповідь очікувала, бо мала ж вже інсайд, що на засіданні палати 15.03 прийнято рішення – не здійснювати перевірки.

МІЛЬЯРДИ ВОЮЮЧІЙ КРАЇНІ НЕ ПОТРІБНІ, так визначила Ольга Піщанська і нові члени, дообрані в непрозорий спосіб і на догоду ОП.

Тепер ще один інсайд:
НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ ВЛАДА БУДЕ «ПРОТЯГУВАТИ» СКОРОЧЕННЯ ЧЛЕНІВ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ ДО 7-9!
НАВІЩО-ЩОБ ЗВІЛЬНИТИ РЕШТУ, САМЕ ТИХ, ХТО ПРОЙШОВ ПРОЗОРИЙ КОНКУРС І БУВ ОБРАНИЙ НА ЗАКОННИХ ПІДСТАВАХ, АЛЕ НЕ ЗАДОВОЛЬНЯЄ ЦЮ ВЛАДУ. Звільнити і зараз можуть, причину знайдуть, але тоді – немає більшості голосів.
А як же прикривати Ж…СПИНУ всемогучим❓


image_2024-03-27_15-47-19.png
159.3Кб
Близько 63.3% українців проти надання доступу податковим органам до банківської таємниці без рішення суду.

Про це повідомляє Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна.

Національна стратегія доходів на 2024-2030 роки, розроблена Мінфіном, передбачає скасування банківської таємниці про наявність та рух коштів на рахунках платників податків та надання доступу до рахунків податковим органам.
Писала про це тут https://t.me/ninayuzhanina/1615

На сьогодні податкова має такий низький рівень довіри суспільства, що розширення повноважень стосовно банківської таємниці може призвести до посилення фіскального тиску на кожного українця та зростанню корупційних ризиків.

Ситуація з бізнес кліматом в державі тому підтвердження.


Транспортний податок на розкішні легкові автомобілі у розмірі 25 тисяч гривень у 2024 році сплачуватимуть не всі власники таких авто в Україні.
 
На це звернули увагу в Bihus.Info.
 
І це правда (розібралася і сама з цим питанням).
 
Такий перелік відповідно до статті 267 Податкового кодексу щороку оприлюднює Мінекономіки на своєму веб-сайті (складає його державне підприємство "Держзовнішінформ").
 
У 2024 році оподаткуванню підлягає 230 моделей 13 марок легкових автомобілів віком до 5 років та вартістю понад 2,66 мільйонів гривень (Aston Martin, Audi, Bentley, BMW, Cadillac, Jaguar, Land Rover, Lexus, Maserati, Mercedes, Porsche, Rivian та Tesla).
 
Проте, на дорогах України (особливо у Києві) можна побачити нові Rolls-Royce, Ferrari, Lamborghini, Infiniti QX80, Volvo XC90, Volkswagen Touareg.
 
Їх немає в переліку Мінекономіки. А у назвах моделей деяких елітних автомобілів у переліку зроблені помилки, що теж виводить їх з оподаткування.
 
Прояв некомпетентності та непрофесійності Мінекономіки за мовчазної позиції Мінфіну та ДПС.


Уряд (постанова КМУ №321 від 22.03.2024❗️) виділив Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури з фонду ліквідації наслідків збройної агресії:

⚠️4 млрд 510 млн гривень на будівництво, ремонт та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, при цьому затвердив перелік об’єктів критичної інфраструктури та обсяг бюджетних коштів для їх фінансування, але встановив гриф «для службового користування».

22.03.2024❗️ окупанти завдали масованого комбінованого удару "шахедами" і ракетами різних типів по енергосистемі України.

Вже 23 березня ❗️Голова Агенства (Мустафа Наєм) повідомив, що

"Захист спрацював з максимальною ефективністю на усіх підстанціях".

Вважаю, що МИ ВСІ (і, як мінімум, народні депутати) маємо знати (отримати відповідь на запитання):

1️⃣про обсяг виділених і витрачених коштів за весь період на захист енергетичних об’єктів (при цьому не лише з державного бюджету, а і коштів, наданих зовнішніми донорами);

2️⃣хто здійснював контроль (які були заплановані заходи) за якістю будівництва і результати цього контролю;

3️⃣на які об’єкти планувалась витратити оці 4,5 млрд гривень;

4️⃣чому встановлений гриф «для службового використання» і чи буде вичерпна відповідь на запит народного депутата, який за своїми повноваженнями здійснює депутатський контроль, на ці питання❓


За розрахунками Центру економічної стратегії (ЦЕС), станом на кінець січня 2024 року за кордоном через війну перебуває 4,9 млн українців.

Переважна більшість біженців – це жінки (72% серед повнолітніх та 65% від усіх)

За кордоном знаходиться 12% жінок віком 20- 29 років та 30-39 років
10% жінок віком 40-49 років,
приблизно 18% українських дівчаток та
14% хлопчиків віком 0-9 років,
15% дівчат та 14% хлопців у віковій групі 10-19 років.

Хоча більшість українців все ще планують повернутися до України (26% точно та 26% скоріше), частка тих, хто точно планує повернутися, знизилася на більше ніж 20 в.п. за останній рік. За розрахунками ЦЕС, з 3,6 млн українців, які перебувають за кордоном (без урахування тих, які перебувають у Росії та Білорусі), за кордоном можуть залишитися 1,4-2,3 млн людей залежно від сценарію розвитку подій.🙆‍♀️

Загальні втрати для економіки України, за розрахунками ЦЕС, становитимуть 3,9% від довоєнного ВВП за оптимістичного сценарію, 5,41% — за середнього та 6,31% — за песимістичного.

І це тільки короткострокові річні втрати.
У довгостроковій перспективі, наприклад, неповернення дітей, вплине і на демографічну ситуацію у наступні десятиліття😢


Ці дані можна по різному описати, але тут, як на мене, прослідковуються причинно-наслідкові дії 😕

Посилення тиску на бізнес
Обмеження грошових переказів
Збільшення тіньової економіки
Застосування міскодінгу

Є над чим думати, саме головне-знайти правильний алгоритм дій🤔


⤴️ це кількість рахунків різних видів у фізичних осіб.
На перший погляд здається, що під час
повномасштабного вторгнення люди не почали знімати гроші з депозитів, а в 2023 році кількість депозитів зросла.

у 2022 році було надто велике сальдо відтоку старих депозитів та створення нових, багато інструментів ще не було запроваджено.
Також велику роль зіграло уповільнення в 2023 році темпів інфляції, що робить депозити більш прийнятними в очах населення.
В принципі, саме статистика другого року дає більш повне уявлення про те, як війна впливає на банківський сектор і фінансову поведінку населення.

Очевидно, це є дуже далеким від повної картини, оскільки ми бачимо кількість рахунків, але не бачимо кількість грошей на них, тож висновки, можливо, дещо обмежені.


⤴️У 2021 році пропорційно зростала кількість клієнтів банків і кількість рахунків – в середньому, на одного нового клієнта банку приходилося 2.25 рахунки.
У перший рік повномасштабного вторгнення ця тенденція збереглася, думаю:
-за рахунок ВПО (розповсюдженою була ситуація, коли для отримання допомоги треба мати карту в якомусь конкретному банку),
- військових (рекомендації/вимоги щодо виплат на картку конкретного банку,
- зростання кількості клієнтів Monobank (його популярність у волонтерських зборах коштів)⤴️⤴️

Також варто згадати націоналізацію Альфа банку (Сенс банку) і те, що люди виводячи звідти кошти (але не закриваючи рахунки) йшли в інші банки і ставали їх клієнтами.


👀НБУ повідомляє, що станом на 01.01.2024 кількість користувачів рахунками становить 82 млн осіб , а кількість відкритих ними рахунків – 185,1 млн.

Для того, щоб зрозуміти наскільки такий стан є природнім чи навпаки, почну з аналізу за попередні роки:

На 01.01.2020 р. було 64 млн.клієнтів і 124,6 млн.рахунків (1,9 рахунка на клієнта) при населенні - 41,6 млн.осіб;

На 01.01.2022 р. було 72,2 млн.клієнтів і 142 млн.рахунків (майже 2 рахунка на клієнта) при населенні 41,6 млн.осіб;

На 01.01.2023 р. було 79,4 млн.клієнтів і 160,2 млн.рахунків (2 рахунки на клієнта), чисельність населення не публікувалась;

На 01.01.2024 р. вже 2,3 рахунки на клієнта

Які види рахунків відкривались клієнтами, категорії клієнтів і що саме спонукала до непропорційного збільшення рахунків до клієнтів, а також про вплив на економіку ⤵️


Алгоритм дій щодо виведення підприємств з категорії «ризикових» – спільний вебінар ДПС та АППУ.

Під таким заголовком вийшла чергова «НОВИНА» на сайті ДПС.

Який же це АЛГОРИТМ?

«Фахівці ДПС розʼяснили причини віднесення платників до категорії ризикових та порядок їх дій для усунення такого статусу. Зокрема, увага акцентувалася на переліку необхідних копій первинних документів, які необхідно надавати контролюючому органу».


І телефони «гарячих ліній» та у Контакт- центрі ДПС.🙆‍♀️

Навіщо податкова продовжує нищити останки бізнесу, включаючи діючі підприємства у «ризикові»?
Часто такі підприємства просто не можуть далі працювати.
Постійно чую про ці проблеми на зустрічах з підприємцями, отримую листи з проханням допомогти

Про цю кричущу проблему постійно говорю на всіх інформаційних майданчиках.

І головне – намагалась внести ЗМІНИ ДО ПКУ ЩОДО ЗУПИНЕННЯ БЛОКУВАННЯ ПН/РК на період дії воєнного стану та протягом 6 місяців після його закінчення, проте влада не вважає це проблемою для бізнесу.

ДІЮЧИЙ БІЗНЕС, БІЗНЕС, ЯКИЙ СПЛАЧУЄ ПОДАТКИ - НЕ МЕНШЕ ВАЖЛИВИЙ ЧИМ ШТУРМОВІ БРИГАДИ!


ОПЕНДАТАБОТ продовжує тему Єоселя (писала 12.03.2024).

Отже, лише 1% заявок на єОселю отримали пільгові кредити.

Програма єОселя працює вже майже 1,5 роки і за цей час зафіксовано 576 303 заявок на пільгову іпотеку.

7 605 кредитів на суму понад 11,6 млрд грн було видано станом на кінець лютого 2024 року (в середньому 1 млн 525 тис. грн), тобто лише 1 заявка із 76 поданих отримує кредитування житла за програмою єОселя .

Майже половина кредитів видана у Києві та Київській області.

97% від усіх виданих кредитів припадає на 3 банки:
• Ощадбанк - 44%;
• Приватбанк -30%;
• Укргазбанк - 23%.


У Києві 🇺🇦розпочав роботу офіс Реєстру збитків, завданих російською агресією Україні.

Сама штаб-квартира Реєстру збитків розташована в Гаазі🇾🇪.

Очікується, що міжнародний реєстр в Києві почне приймати заявки від постраждалих осіб на початку квітня 2024 року.

Міжнародний Реєстр збитків – це цифрова платформа, куди мають подаватися електронні дані, є лише першим етапом створення міжнародного компенсаційного механізму.

Як буде вибудована співпраця між міжнародним Реєстром збитків і внутрішнім реєстром?
За словами заступниці міністра юстиції України Ірини Мудрої:

Ми вибудовуємо роботу міжнародного Реєстру збитків, щоб не спричиняти повторної травматизації постраждалій особі, яка вже подала інформацію про вчинене щодо неї насильство – чи в правоохоронні органи, в поліцію, в прокуратуру, чи в громадські організації, чи в український національний Реєстр постраждалих від СНПК, створення якого зараз обговорюється. Так, заяву до міжнародного Реєстру збитків має подати постраждала особа. Але інформацію про неї міжнародний Реєстр збитків має отримати зі згаданих джерел.


Передбачалось, що ми Міністерство юстиції з Офісом Реєстру збитків, підготовлять інформаційну кампанію, яка надасть роз′яснення людям, що робити. Важливо щоб громадяни не заплутались.

То ж чекаємо


Отже, бізнес платить правоохоронцям:

1️⃣за НЕ втручання в діяльність/НЕ створення перешкод для ЗАКОННОЇ діяльності підприємства -16,6%

2️⃣за пом’якшення/незастосування процесуальних обмежень під час досудового розслідування - 7,8%

3️⃣за проведення швидкого та об’єктивного розслідування злочину, збитки від якого заподіяно підприємству – 7,7%

4️⃣для уникнення або зменшення відповідальності за адміністративне правопорушення, скоєне представниками підприємства – 6,1%

5️⃣за «кришування» незаконного (неліцензованого, без дозволу тощо) бізнесу представниками правоохоронних органів -5,5%

6️⃣за ініціювання розслідування щодо правопорушень, скоєних конкурентами -2,4%

Про корупційну ініціативу зі сторони правоохоронців, зазначає 16,3% тих, хто контактував зі правоохоронцями (9,0% у 2022)

Серед тих, хто перебував у корупційних ситуаціях, про це повідомляють 69,6%.

Тобто,
📍
Правоохоронні органи діють проти сумлінного (білого) бізнесу;

📍Бюро економічної безпеки так і не стало єдиним органом протидії економічним злочинам;

📍Причини таких корупціогенних взаємовідносин лежать в площині кримінального процесуального законодавства, запропоновані зміни в пз 10440-4 гальмуються і не розглядаються в Парламенті.

Тепер точно 🔚


І, на завершення детального вивчення дослідження НАЗК, щодо корупції при взаємодії з правоохоронними органами:

👮‍♂️👮‍♂️👮‍♂️👮‍♂️З представниками правоохоронних органів (Національна поліція, СБУ, Державна прикордонна служба, прокуратура, Бюро економічної безпеки України) з питань діяльності підприємств взаємодіяли 14,2% опитаних представників бізнесу.

Частка представників підприємств, які стикались з корупцією в правоохоронних органах, становить 28,8%.

При цьому, частка тих представників бізнесу, хто стикався із корупцією особисто, порівняно з 2022 роком збільшилася майже вдвічі – з 10,8% до 21,8%.

‼️За можливість здійснювати ЗАКОННУ діяльність бізнес платить правоохоронцям втричі частіше ніж за НЕЗАКОННУ.
⤵️

Показано 20 последних публикаций.