Горіха Зерня

Вже трошки втомилася від того, що основний постачальник інтриг, розваг і сюрпризів у нас - Білий дім.

Те відчуття, коли думаєш - дякувати богу, вони від нас далеко. Фух, яке щастя, що ми в Україні.
І з ніжністю підкручуєш звук повітряної тривоги на телефоні.

Побачила у стрічці допис, де людина задається питанням: за що це нам, за які гріхи? Чому ми це повинні переживати двічі, спочатку як трагедію у 19му році, а тепер як знову трагедію, уже у 25му. Це який такий урок ми не вивчили з першого разу?

Ну, по перше, наш урок досі не завершений, він прекрасно себе почуває на Банковій, ігноруючи усі дзвінки на перерву.
А по друге, вчимося тепер не ми, а весь світ. Зате ми будемо випускниками раніше за всіх :)

Але дивлюся на Штати і думаю: от же ж, блін. Тепер і не поїду туди. Хіба після відбудови, коли вони відбудують руїну, яка лишиться після Трампа. Але це вже у глибокій старості, напевно.

Якщо ми встоїмо зараз. Якщо Канада встоїть - а судячи із заяв їхніх очільників, там войовничість на підйомі. Якщо Європа встоїть, а не сповзе до політики замирення всіх з усіма.
То одного дня ми прокинемося у зовсім іншому світі.

Якщо ні (чисто гіпотетично, насправді я не сумніваюся у нашій впертості) - теж у іншому світі, але нам це не сподобається.

Так, як було, більше не буде ніколи.

Маленька порада батьківським комітетам.
Тим, хто досі купує подарунки дівчаткам на восьме березня, а з хлопчачими подарунками носиться як дурень із цвяшком, не знає куди їх притулити.

Будьте чеснішими з собою, відчепіться від того восьмемарта.
Визнайте, що вам потрібен день для дитячих подарунків у школі. Ну от таке специфічне додаткове свято у другому півріччі. (Ну бо у першому у нас Миколая).

Оберіть рандомну дату, це може бути день народження Лесі або Тараса. І ощасливте клас нарешті цими сувенірами, і буде всім щастя. Тільки без прив'язки до радянських свят.

Такий ранок у Києві, що не зовсім зрозуміло: пити ранкову каву з коньяком чи ну їх, ті домішки, краще відразу коньяк :)

Сьогодні з малим дорогою до школи у тисячний раз говорили про те, чому росіяни на нас нападають. Він ніяк не може зрозуміти, весь час запитує одне й те ж. Я вже втомилася висувати різні версії.
Кажу - від заздрості. У них руки місцями поміняні, там де має бути права, у них ліва, тому вони їсти варити не вміють. Сидять голодні, і тому хочуть пробратися на нашу кухню.
- Але навіщо?!
- Щоб вкрасти наш борщ із каструлі. І твої котлетки.

А як іще дитині пояснювати? Як пояснити,що маючи таку величезну власну територію, вони позарилися на маленьку Україну, і от уже одинадцятий рік штурмують ту нещасну Донеччину. І що бомблять наші міста просто так, без мети, тому що мають бомби і літаки.

Маю свою думку щодо "інформаційних атак" та "інформаційних спецоперацій ворога".

Але для початку просте питання: кого вони атакують? Хто об'єкт інформаційних атак?

Судячи з навали ботів, які приходять під кожний критичний допис про Зеленського, основною жертвою іпсо у нас є Зеленський і його рейтинг.
Міфічний рейтинг, потрібний йому для перемоги на міфічних виборах, яких не буде :)

Ви розумієте, коли мені та моїм дітям на голову може прилетіти реальна ракета, на інформаційні атаки проти Зроенського мені так байдуже, що аж пофіг.

Що іще? Інформаційні атаки можуть підірвати або скоротити волонтерську допомогу фронту, вплинути на донати?
А те що Зеленський своїм указом блокує активи одного з найкрупніших благодійних фондів, заточеного виключно на допомогу військовим, це не рахується?

А повна заборона на виїзд чоловіків, так що машину з Європи пригнати нікому, це не впливає на волонтерку? У фонді, через який я купувала машини для ЗСУ, лишився один виїзний водій, тому що він без ноги.

Вплив на мобілізацію? Ну як сказати. Як на мене, значно більше впливає те, що хлопцям уже в очі кажуть, що будуть служити як Тарас Шевченко, по 25 років. А давайте для підняття військового духу мобілізуємо Квартал у повному складі? Навіть того, як його, який у приціл снайпера не поміщається.
Це ж буде страшний удар по ворожих іпсо, інформаційна атака захлинеться.
Чи ця консерва у нас на чорний день?

Люди, які хоч трохи в темі військового забезпечення і номенклатури допомоги, яку ми отримували від Штатів, ходять чорні. Це правда, як правда також те, що зараз докладаються колосальні зусилля для виправлення чи пом'якшення ситуації та пошуку альтернатив.

На цьому тлі істерики ОПи про вибори, про якісь таємні перемовини американців із Порошенком і Тимошенко є такими дріб'язковими і нікчемними. Ці всі операції з "порятунку рядового рейтингу", термінові соцопитування з іще більш потужними і незламними рейтинговими показниками, сумнівний стендап Зеленського - там де він чи то жартує, чи то всерйоз про обмін себе сонцесяйного на вступ до НАТО, виглядають знущанням чи маренням.

(Так, я розумію, що це не жарт, що він випадково сказав правду: Україні разом із Зеленським НАТО не світить, тільки без Зеленського).

За суб'єктивним спостереженням, у Києві поменшало машин. Раніше я на виїзді з нашого провулка стояла 5-7 хвилин у ранковій пробці, зараз дві.

Кажуть, набирає обертів нова хвиля біженців, люди склали в голові два і два - відсутність американських снарядів для ППО і вірогідність масових обстрілів - і вирішили від'їхати трохи подалі. Не знаю, не буду стверджувати напевно; за тиждень матиму кілька зустрічей у Німеччині, подивлюся що і як.

Загалом всі розуміють, що наше військове становище відчутно погіршилося. Чи можна було цьому запобігти, знайти якісь інші шляхи і моделі комунікації з Трампом - питання відкрите.
Принаймні, можна було спробувати, але наші стратеги з Банкової копали у протилежному напрямку.

(Наклепайте більше мемів від Кварталу з піаніною - проти нас іще й санкції введуть.)

У нас великі сподівання на сьогоднішній саміт, і загалом на підтримку Європи. Хоч хтось має лишитися з Україною, ми ж не можемо воювати як пінгвіни на льоду, в оточенні зрадників.

А у мене особисто також сподівання на здатність українців консолідуватися і відкидати усе другорядне в умовах крайньої скрути.

Ну ось, скрута настала. Саме час прибрати усе дурне, зрадливе, недолуге, некомпетентне і зосередитися на боротьбі за виживання.

Пані посол - рестораторка поспішила заявити, що ніякого листа від Зеленського Трампу не було, що Трамп назвав листом допис у соцмережах.

Те саме повторив прес-секретар Зеленського у коментарі Liga.
Хто ми такі, щоб не вірити цим двом поважним людям.
Що ж, не було так не було.

А можна також уточнити, снарядів до петріотів теж не буде, так?

Хотілося б віртуально підняти келиха за здоров'я людини, яка написала "листа Зеленського" Трампу.
Хто б ти не була, добра трудяго, сподіваюся, що ти читаєш цей допис. Дякую :)

Сподіваюся також, що Вову в Америку найближчим часом не випустять. Принаймні, до тих пір, доки не знайдуть адекватного двійника. Ну або доки не натренують цього семафорити очима "thank you" і мовчати.

В Україні затухаючий, малочисельний Євромайдан, з яким самі організатори не знали вже що робити, перетворився на Революцію Гідності після того, як силовики побили дітей.

Це була абсолютно дика, нелогічна, непотрібна у тій ситуації провокація. Чи то їм набридло чекати ще місяць, доки люди розійдуться самі. Чи то закортіло вислужитися перед Януковичем, який щось незадоволено цикнув, коли проїжджав повз Майдан у кортежі.

Але після тих кадрів зворотного шляху більше не було.
Я далека від того, щоб радити чи ставити якісь питання американським друзям. Все ж залежатиме від того, чи будуть якісь протести, чи будуть потім затримання і які саме.

Хто виводитиме студентів - бо у нас мови не було про депортацію організаторів у країни їхнього походження. Максимум, куди могли депортувати - у Полтаву чи Франківськ, у обійми розлючених батьків і матерів. Тільки гнів дорослих був спрямований не на дітей, а на тих, хто підняв руку.
І ніяка депортація не знадобилася, назавтра вони всі вже були тут, люті як оси. І тоді Януковича уже нічого не спасло.

Що відбувається у американських інститутах і коледжах, нам не ясно. Ми бачили кадри, коли про-палестинські демонстранти громили капмуси і били євреїв, а ректорка Гарварду на слуханнях у Конгресі не змогла вичавити з себе оцінку цим діям.
Що там зараз - будемо бачити.

Пишуть, що указ Трампа з'явився після масових студентських виступів на підтримку України. Ну звісно, куди ж тут без нас.
Будемо сподіватися, що демократія у США настільки укорінена, стара і стабільна, що зможе себе захистити. Принаймні так, як українці захищали своїх дітей.

В Україні затухаючий, малочисельний Євромайдан, з яким самі організатори не знали вже що робити, перетворився на Революцію Гідності після того, як силовики побили дітей.

Це була абсолютно дика, нелогічна, непотрібна у тій ситуації провокація. Чи то їм набридло чекати ще місяць, доки люди розійдуться самі. Чи то закортіло вислужитися перед Януковичем, який щось незадоволено цикнув, коли проїжджав повз Майдан у кортежі.

Але після тих кадрів зворотного шляху більше не було.
Я далека від того, щоб радити чи ставити якісь питання американським друзям. Все ж залежатиме від того, чи будуть якісь протести, чи будуть потім затримання і які саме.

Хто виводитиме студентів - бо у нас мови не було про депортацію організаторів у країни їхнього походження. Максимум, куди могли депортувати - у Полтаву чи Франківськ, у обійми розлючених батьків і матерів. Тільки гнів дорослих був спрямований не на дітей, а на тих, хто підняв руку.
І ніяка депортація не знадобилася, назавтра вони всі вже були тут, люті як оси. І тоді Януковича уже нічого не спасло.

Що відбувається у американських інститутах і коледжах, нам не ясно. Ми бачили кадри, коли про-палестинські демонстранти громили капмуси і били євреїв, а ректорка Гарварду на слуханнях у Конгресі не змогла вичавити з себе оцінку цим діям.
Що там зараз - будемо бачити.

Пишуть, що указ Трампа з'явився після масових студентських виступів на підтримку України. Ну звісно, куди ж тут без нас.
Будемо сподіватися, що демократія у США настільки укорінена, стара і стабільна, що зможе себе захистити. Принаймні так, як українці захищали своїх дітей.

Є сторінки історії, які краще читати віддаля, з півсторічної відстані.
Але нам з вами випало це все бачити наживо.

Вчора у мене було інтерв'ю з одним виданням, де знову зачепили філософські теми. І я знову повторила свою думку, яку так і не змінила.

Найстрашнішою, як на мене, була доля того покоління українців, яке народилося у десятих-двадцятих, а померло у вісімдесятих роках минулого століття. Пережити дві війни, голодомор, репресії, ще один голод після війни, але так і лишитися у совку, не побачивши вільної України.

А у нас є вільна Україна ще при нашому житті. І є надія, що так і буде надалі.

На тлі цієї великої мрії та великої мети все інше здається дрібним. Зеленський з його амбіціями і рейтингами - взагалі мікроскопічний. У нас буквально доля країни вирішується, а він все ніяк не вспокоїться, все красується перед своїми кварталівськими глядачами.

Я сподіваюся, що цього тузіка тріпнуть так, що мозги трохи стануть на місце. І з великого переляку він таки переформатує уряд і поверне до управління державою розумніших за себе людей.
Тим більше, це зовсім не складно - знайти розумніших за нього.

Щодо Штатів - ну побачимо. Може Порох злітає в Америку і про щось домовиться. Може європейські лідери знайдуть підхід до свого складного союзника.

А ми з вами тим часом збираємо матеріал для реферату "роль особистості в історії". Нам про це все якось іще внукам треба буде розповідати.

"Недостатньо просто провести вибори... Потрібно ще не допустити моєї участі ... А значить треба зі мною домовлятися... А це не так просто... Міняю себе на НАТО..."

Це не дослівна цитата, а переказ з пам'яті чергової заяви Зеленського. Ви легко можете знайти оригінал, він в усіх новинах.

Цей пасаж вказує на те, у якій збоченій, викривленій реальності перебуває президент України, як неадекватно він оцінює себе, свою роль, а також роботу демократичних інститутів.

Для нього сам факт проведення виборів - це предмет шантажу і торгу.
Як майстерний маніпулятор, він на очах всього світу перекидає акценти і викривлює зміст.

Хтось колись заявляв про те, що Зеленського не можна допускати до виборів? Про це десь ішла мова?
Та балотуйся скільки хочеш, ти все одно програєш з тріском, тебе не врятує ні адмінресурс, ні звернення сільських рад і батьківських зборів. Підписанти цих звернень тебе ненавидять сильніше за пересічних громадян.

Зеленський програє вибори будь-якому кандидату, який вийде з ним у другий тур. Надії опи протягнути зручну грушу для биття, якогось опзшника чи блогера-втікача-ухилянта, проваляться. У Зеленського буде реальний конкурент, який обійде його з кратною перевагою.

Вони це дуже добре розуміють, тому Зеленський крутиться як вуж на сковорідці. Домовленості, де фігуруватиме перемир'я з вимогою проведення виборів, для нього неприйнятні.
Тому і блазнює, тому і вчепився за цю дурну тему. Вперше це ще можна було сприйняти як жарт, але повторений вдруге, він перестає бути жартом.

Він дожартується, що українці сприймуть це всерйоз і переведуть його в розряд обмінного фонду.

Ви навіть не уявляєте собі, як мене підтримують відгуки на "Шептуху".

Просто хочу подякувати всім і кожній / кожному. Такий дурдом навкруги, що я упаковку своїх ліків від тиску, розраховану на місяць, виїла за тиждень. Щойно зайду у новини - так і закидаюся пігулкою. :)

А потім читаю ваші добрі слова, і таке відчуття, ніби відразу потрапляю на райський тропічний острів. Дякую!

У березні буде новий наклад, у квітні стартуємо з великим презентаційним туром по Україні. Як сказала видавчиня, там у мене жодного вільного дня не буде :)

Вчора у Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці була смішна ситуація. Ми привезли книгу Гліба, альманах, трохи видань Білки і залишок накладу "Шептухи", буквально кілька примірників. І тут бачу якесь замішання біля столу і розгублені очі Люби: а куди Шептуха поділася, щойно ж була тут?

Виявляється, бібліотекарі цапнули її ще під час виступу, купили для свого закладу, скориставшись службовим становищем :) Так що в обласній бібліотеці тепер книга точно є, можна брати і читати :)