Психологія PRO 👨🏻‍💼


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Психология


Канал інформуватиме про психологічну науку та практики з фокусом на розвитку психології в Україні 🇺🇦
The channel will inform about psychological science and practice with a focus on the development of psychology in Ukraine 🇺🇦

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Психология
Статистика
Фильтр публикаций


Привіт!
Уявіть, що ваше життя – це книга, і ви самі пишете її сюжет. Як стати автором власної історії та знайти більше щастя й сенсу, розповідають дві науково обґрунтовані техніки.

Посилання на статтю 🔗
Автор: Arash Emamzadeh

Як стати щасливішим: дві перевірені техніки 😌🔑

Що, якби ви могли зробити своє життя більш щасливим та змістовним за допомогою всього двох практик? Уявіть, що ви не лише проживаєте кожен день, а справді керуєте ним, перетворюючись на головного героя своєї життєвої історії. Ось про що йдеться у нових дослідженнях, які розглядають "життєве проєктування" та перетворення себе на героя своєї історії.

1️⃣ Життєве проєктування: шлях до справжності та сенсу
"Життєве проєктування" – це процес усвідомлених змін у своєму житті, спрямованих на задоволення психологічних потреб, таких як автономія, незалежність та автентичність.

Дослідники, зокрема Нап’єр, виявили, що цей підхід допомагає молодим людям краще зрозуміти себе, свої цінності та побудувати життя, яке відповідає їхнім справжнім прагненням.
Основними компонентами проєктування є:

Цінності 💡: Оберіть найважливіші для вас цінності та подумайте, як вони проявляються у вашому повсякденному житті.

Інтереси 🎨: Включайте у свій день активності, які приносять вам задоволення, а не просто виконуються "з обов’язку".

Стосунки🤝: Замисліться, хто у вашому житті найважливіший, і знайдіть способи зміцнити ці зв’язки.

Соціальний вплив 👥: Оцініть, як ваша поведінка чи цілі впливають на оточуючих.

Сенсовна історія життя 📖: Уявіть своє життя у вигляді книги. Що вже написано, у якому розділі ви зараз і що потрібно зробити, щоб розпочати наступний?

Цілі 🎯 : Визначте свої короткострокові та довгострокові цілі у важливих для вас сферах (робота, стосунки, здоров’я).

За допомогою цих практик ми можемо інтегрувати свої психологічні потреби, зробити життя більш справжнім та змістовним.


2️⃣ Герой своєї історії: як це змінює все
Другий підхід – це сприйняття себе як головного героя власного життя.
Чи часто ви відчуваєте, що є лише "гостем"
у своїй історії, де все вирішують інші?

А тепер уявіть, що ви – той, хто приймає ключові рішення, впливає на сюжет і надихає інших.

Дослідження Гоффреді й Шелдона показало, що люди, які сприймають себе як головних героїв, почуваються щасливішими, впевненішими та більш здатними досягати своїх цілей. Навпаки, сприйняття себе як другорядного персонажа може призвести до втрати контролю над життям і зниження задоволення.

Щоб відчути себе головним героєм:

💭 Згадайте ситуацію, коли ви брали відповідальність або приймали важливе рішення. Наприклад, організація свята, перемога в командній грі, чи навіть відстоювання своїх прав.

💭 Поміркуйте, як це відчувалося – бути тим, хто контролює події, приймає виклики і змінює щось важливе.

💭 Поверніться до цього відчуття і використовуйте його як натхнення для наступних кроків.

Ці дві практики допомагають задовольнити базові психологічні потреби – в автономії, компетентності та приналежності. Вони дозволяють перетворити життя на захопливу історію, наповнену сенсом і щастям.

Отже, спробуйте проєктувати своє життя та пам’ятайте: ви не просто учасник, а головний герой у цій історії!


Всім привіт! На вулиці явно не вистачає сонця ☁️ і тут актуальна стаття з порталу Британської психологічної спільноти:

Стаття за посиланням 🔗

Вітамін D і депресія: нове дослідження показує користь для мозку

Коли дні стають коротшими, багато людей починають приймати вітамін D у вигляді добавок, щоб компенсувати нестачу сонячного світла. Цей вітамін важливий не лише для здоров’я наших кісток, але й для підтримки імунної системи.

Однак останні дослідження вказують, що його користь може бути значно ширшою. Наприклад, нестача вітаміну D пов’язана з підвищеним ризиком розвитку важкого депресивного розладу (MDD). А деякі дослідження навіть припускають, що прийом добавок може зменшити симптоми депресії.

Нове дослідження – новий погляд
Нещодавно в журналі Psychological Medicine опублікували результати рандомізованого контрольованого дослідження, проведеного групою вчених під керівництвом Венмін Чжао з Медичного університету Аньхоя, Китай. Воно стало важливим кроком до розуміння впливу вітаміну D на людей із MDD.

У дослідженні взяли участь 46 пацієнтів із діагнозом MDD, а також група здорових людей для порівняння. На початку експерименту всі здали аналіз крові для перевірки рівня вітаміну D, заповнили анкети про рівень тривожності й депресії, а також пройшли сканування мозку за допомогою МРТ.

Потім пацієнтів випадковим чином поділили на дві групи: одна отримувала звичайне антидепресантне лікування плюс 1600 МО (40 мкг) вітаміну D3 щодня, а інша – антидепресанти плюс плацебо. Через сім місяців учасники повторили тести.

Що з’ясували?
Обидві групи пацієнтів продемонстрували покращення симптомів тривоги та депресії. Але серед тих, хто приймав вітамін D, було помічено цікаву закономірність: пацієнти з вищим рівнем вітаміну в крові мали помітніший прогрес. Це може бути пов’язано з різницею у дієті, рівні сонячного опромінення або навіть генетикою.

МРТ-сканування також виявило важливі зміни. У групі, яка приймала плацебо, спостерігалося зниження зв’язків між зонами мозку у фронтопарієтальній та медіально-зоровій мережах. А в групі, що приймала вітамін D, таких змін не було.

Ці області мозку відіграють важливу роль у психічному здоров’ї. Фронтопарієтальна мережа пов’язана з контролем думок і емоцій, а медіально-зорова – із обробкою візуальної інформації. Раніше було встановлено, що в пацієнтів із MDD зв’язки між цими областями можуть бути порушені. Відсутність погіршення в групі з вітаміном D свідчить про його захисний ефект.

Як працює вітамін D? ☀️
Дослідження показують, що вітамін D впливає на мозок різними способами:
🔸Зменшує запалення.
🔸Стимулює ріст нових клітин мозку.
🔶Допомагає регулювати фактори нейротрофічного росту.

Нестача вітаміну D – поширена проблема в багатьох країнах. Хоча автори дослідження не уточнюють, чи були у пацієнтів дефіцити на початку експерименту, це питання залишається відкритим.

Що далі? ➡️
Дослідження невелике, і його результати ще потрібно підтвердити на більшій вибірці. Команда також рекомендує дослідити ефект добавок у людей із нещодавно діагностованою депресією, які тільки почали приймати антидепресанти.

Хоча висновки поки що попередні, вони додають ваги ідеї, що рівень вітаміну D, а також інших мікронутрієнтів, може впливати на перебіг депресії.

Отже, вітамін D ☀️– це дійсно «сонце в баночці», яке може допомогти не лише нашим кісткам, але й мозку.

❗️ Варто свідомо підходити до вживання вітамінів і для початку дізнатись про їх рівень згідно лабораторного аналізу, а потім проконсультуватися із лікарем.


До першого семінару зі спортивної психології залишилось 2 дні! Приєднуйтесь до зустрічі та подальшого навчання, цей напрямок практики лише зростатиме!

👉https://psycon.ua/trainings/demien-styuart-vstup-do-psyhologiy-sportu/


І до нещодавних українських новин

21 листопада 2024 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №12030, що в тому числі зобов’язує роботодавців створювати служби охорони психічного здоров’я на підприємствах.

Ініціатива спрямована на покращення умов праці та загального психічного благополуччя працівників.
Законопроєкт передбачає, що на підприємствах з понад 50 працівниками мають бути створені окремі служби охорони психічного здоров’я. Для менших компаній із чисельністю від 20 до 50 працівників ці функції можуть виконувати спеціалісти за сумісництвом, а на підприємствах з менше ніж 20 працівниками — залучатимуться сторонні фахівці на договірній основі. Також планується, що кожне підприємство розроблятиме політику підтримки психічного здоров’я відповідно до специфіки роботи.

Ця ініціатива покликана допомогти у боротьбі зі стресом, вигорянням та іншими психічними розладами серед працівників. Підтримка психічного здоров’я, на думку авторів закону, сприятиме підвищенню продуктивності працівників і покращенню атмосфери у колективах.

Водночас, ініціатива викликає питання щодо фінансових і організаційних зусиль, які вимагатимуться від бізнесу. Зокрема, малий і середній бізнес може зіткнутися з труднощами у впровадженні нових вимог.

Національна психологічна асоціація України брала активну участь у публічному обговорені цього законопроєкту. Після першого читання було подано низку правок, які мають вдосконалити текст документа. Зокрема, члени асоціації закликають звернути увагу на критику, яку викликають окремі аспекти закону. Важливо, щоб майбутній документ був ефективним, реалістичним і враховував як потреби працівників, так і можливості роботодавців.

НПА також закликає психологів долучитися до обговорення та вдосконалення законопроєкту, адже його фінальне прийняття може відбутися вже незабаром.

Деталі статті: Джерело: Все про бухгалтерський облік Дата публікації: 21 листопада 2024 року.


28 листопада 2024 року в Австралії ухвалили новий закон, що забороняє доступ до соціальних мереж особам молодше 16 років. Ця ініціатива має на меті захистити молодь від потенційно негативного впливу соцмереж на їхнє психічне здоров’я.

З одного боку, це рішення виглядає цілком виправданим, адже багато досліджень демонструють зв’язок між використанням соцмереж і підвищенням рівня тривожності, депресії, проблемами із самооцінкою у молоді. Постійне порівняння себе з "ідеалізованими" образами в інтернеті погіршує емоційний стан підлітків. Алгоритми соцмереж створені так, щоб утримувати увагу — і це особливо небезпечно для підлітків, у яких ще формується здатність до самоконтролю.

З іншого боку, виникає питання: чи не призведе таке обмеження до ізоляції підлітків від їхніх однолітків? Для багатьох соцмережі — це платформа для спілкування, самовираження, навіть навчання. Чи зможуть батьки та психологи компенсувати цей вакуум?

Цікаво, що закон більше орієнтований на відповідальність соцмереж, а не батьків чи дітей. І все ж, активна участь батьків у цифровому житті дитини — ключ до здорових звичок. Батьки можуть допомогти своїм дітям зрозуміти, як використовувати соцмережі без шкоди для психічного стану.

Закон також викликає критику через потенційні проблеми з реалізацією: чи зможуть соцмережі ефективно впровадити механізми перевірки віку? Чи не знайдуть підлітки способів обійти ці обмеження? І чи може така ініціатива обмежувати свободу та автономію, які є важливими для розвитку підлітків?

Цей крок Австралії — лише частина глобальної дискусії про вплив цифрового середовища на психічне здоров’я. Для психологів це новий виклик і водночас можливість: як допомогти молоді та їхнім родинам знайти баланс у цифровому житті?

Деталі статті: Автор: Maani Truu Джерело: ABC News Дата публікації: 28 листопада 2024 року.


Частина 2\2

Що вдалося досягти? 🎯
У результаті 10-тижневого лікування спостерігалося значне зменшення симптомів депресії в групі, яка отримувала активну стимуляцію, у порівнянні з контрольною групою (плацебо). 
Наприклад, згідно з оцінкою за шкалою Гамільтона, активна tDCS забезпечила покращення в середньому на 9,41 бала, тоді як у плацебо-групі цей показник становив 7,14 бала 📉.

Окрім того:
➡️Клінічна відповідь (зменшення симптомів на 50% і більше) спостерігалася у 58,3% пацієнтів з активною стимуляцією проти 37,8% у плацебо-групі 👍.
➡️Ремісія (зникнення симптомів депресії) була досягнута у 44,9% пацієнтів в активній групі, порівняно з 21,8% у контрольній групі.

↪️Додаткові результати
Крім основного показника зниження депресивних симптомів, дослідники також оцінили інші аспекти ефективності tDCS:

Шкала депресії Монтгомері-Асберга (MADRS):
Учасники з активною tDCS показали середнє покращення на 11,31 бала проти 7,74 у плацебо-групі. Це суттєва різниця. Також клінічна відповідь у цій групі була вищою (64,2% проти 32,3%), як і ремісія (57,5% проти 29,4%).

Самооцінка учасників (MADRS-s):
За шкалою самооцінки симптомів депресії, учасники з активною стимуляцією також продемонстрували більше покращення: зниження балів на 9,9 у порівнянні з 6,23 у плацебо-групі.

Якість життя:
Якісні показники (за шкалою EQ-5D-3L) значно не відрізнялися між групами ⚖️. Це свідчить про те, що tDCS переважно впливає на симптоми депресії, а не на інші аспекти загального самопочуття.


Чому це важливо? 💡
Дослідження показує, що 10-тижневе лікування tDCS у домашніх умовах із дистанційним супроводом є не лише ефективним, але й безпечним методом для лікування депресії. Крім того, його можна застосовувати як першу лінію терапії або як додатковий метод для пацієнтів, які вже приймають антидепресанти чи проходять психотерапію.

Попередні дослідження, проведені в клінічних умовах, також демонстрували ефективність tDCS. Однак вони зазвичай тривали лише 6 тижнів 🗓, а участь вимагала щоденних відвідувань. Це могло знижувати доступність методу для багатьох пацієнтів. Натомість домашній формат із відеонаглядом значно спрощує лікування, зберігаючи його ефективність 👍.


Привіт! Нещодавно я натрапив на цікаву статтю, про метод, який може бути не лише альтернативою традиційним терапіям, а й безпечним доповненням для тих, хто вже приймає антидепресанти або проходить психотерапію. Читайте детальніше про цей метод в перекладі на українську мову 🇺🇦👇

🔗 Стаття за посиланням 

Частина 1\2 

Лікування великого депресивного розладу за допомогою домашньої транскраніальної стимуляції постійним струмом: повністю дистанційне дослідження 💻

Великий депресивний розлад (ВДР) є поширеною проблемою і однією з провідних причин інвалідності у світі. 😔 Цей стан часто супроводжується тривалим поганим настроєм, втратою інтересу до звичних речей та порушеннями сну, апетиту і енергії. 

Стандартні підходи до лікування — це антидепресанти 💊 та психотерапія 🧠, але більш ніж третина пацієнтів не досягають повного відновлення.

У цьому контексті транскраніальна стимуляція постійним струмом (tDCS) була запропонована як новий метод боротьби з депресією. Цей метод працює через слабкий електричний струм, що передається через електроди на шкірі голови. Наприклад, анодна стимуляція активізує зони кори, тоді як катодна навпаки — знижує їхню активність.
Дослідження охоплювало дистанційну 10-тижневу програму домашнього застосування tDCS із відеонаглядом у реальному часі. Участь брали люди віком від 18 років із середнім рівнем тяжкості ВДР. Вони або вже проходили стабільну терапію антидепресантами чи психотерапією, або не мали лікування взагалі.

Сеанси проходили 5 разів на тиждень у перші 3 тижні та 3 рази на тиждень протягом наступних 7 тижнів. Кожен сеанс тривав 30 хвилин. ⏱️ 
Анод розміщували над лівою дорсолатеральною префронтальною корою, а катод — над правою. 

Як працює tDCS? ⚡
Транскраніальна стимуляція постійним струмом — це неінвазивний метод, який впливає на активність мозку. Завдяки слабкому струму (від 0,5 до 2 мА), що проходить через шкіру, цей метод може посилювати або послаблювати збудливість кори головного мозку.  Наприклад, анодна стимуляція сприяє активації клітин мозку , а катодна знижує їхню активність.
Ця технологія працює з мережами мозку, що пов’язані з депресією, включаючи лімбічну систему та передню частину кори. Таке втручання не викликає миттєвого ефекту, але стимулює тривалі зміни у роботі мозкових клітин 🧠 — це схоже на природну нейропластичність, коли мозок адаптується і «вчиться».

Хто брав участь у дослідженні? 👥
Учасниками були 174 людини (120 жінок і 54 чоловіки) із середнім віком близько 37 років. Усі вони мали діагноз ВДР і перебували у депресивному епізоді середньої або високої тяжкості. Дослідження проводилося у двох країнах — Великобританії та США 🇬🇧🇺🇸.

Перед початком дослідження учасники:
◾️або взагалі не отримували лікування;
◾️або приймали антидепресанти протягом не менше 6 тижнів;
◾️або проходили психотерапію.

Критерії включення були досить суворими: люди з дуже тяжкими формами депресії чи супутніми психічними розладами не допускалися ❌. Це забезпечило однорідність групи для оцінки ефективності tDCS.


👨🏻‍⚕️👩🏻‍⚕️Вакансія (як і обіцяв вам, час від часу)

Шукаємо фахівця на посаду психолога до одного з спецпідрозділів Сил Оборони України (передбачається проходження служби).

Обов'язки:
🔘проведення тестування та аналіз результатів у рамках професійно-психологічного відбору;
🔘інтерв'ювання (співбесіда) в рамках професійно-психологічного відбору 
🔘складання психологічного портрету та винесення висновку щодо придатності до військової служби;
🔘проведення заходів психологічного консультування;
🔘проведення скринінгових соціологічних та соціально-психологічних досліджень військових колективів.

Вимоги:
🔹вища освіта за спеціальностями “психологія”, “медична психологія”, “клінічна психологія”, “психотерапія”, “психіатрія”;
🔹досвід роботи за спеціальністю, або досвід військової служби буде перевагою;
🔹можливе вивчення в якості кандидатів студентів/курсантів випускних курсів
🔹навички та знання методів психодіагностики та основ психопатології;
🔹відсутність протипоказань до військової служби;
🔹вік до 30 років буде перевагою.

Умови роботи:
🔸обов'язкове попереднє медичне обстеження, поглиблене вивчення, у тому числі перевірка на поліграфі;
🔸служба за контрактом;
🔸служба на офіцерській посаді;
🔸служба у м.Києві;
🔸грошове забезпечення від 45000 грн.

Контактний e-mail: warax@ukr.net

https://lobbyx.army/tor/psykholoh-do-syl-oborony-spetspidrozdil-ch/


Частина 2\2

Нічні кошмари й ризик суїциду
Люди із хронічними кошмарами частіше виникають суїцидальні думки, спроби самогубства та навіть повторні спроби. Одне із досліджень показало, що часті кошмари збільшують ризик повторної спроби суїциду в чотири рази.

За словами дослідника Вестлі Янґрена, найвищий ризик несе саме зв’язок кошмарів із травмами. Він вивчав 3,543 ветеранів із досвідом спроб суїциду, які мали різні типи кошмарів: ідіопатичні (без явної причини), травматичні й так звані "комплексні" (поєднання травматичних кошмарів і апное сну). Згідно з його дослідженням, лише травматичні кошмари напряму пов’язані зі спробами суїциду.

Чому кошмари впливають на ризик суїциду?
По-перше, порушення сну впливає на нашу здатність контролювати емоції й робить нас більш імпульсивними, що може підвищувати ризик. По-друге, зміст сновидінь теж відіграє важливу роль. Наприклад, люди з апное сну часто прокидаються вночі через утруднене дихання й отримують менше REM-сну, тож можуть не пам’ятати своїх кошмарів. А це зменшує вплив тривожних тем і образів. Натомість ті, хто страждає від ПТСР і пам’ятає свої сни, змушені знову й знову переживати травму, що позбавляє сон його основної функції — бути безпечним прихистком.

Як переписати нічні кошмари

Можливість лікування 💊
Багато людей не знають, що нічні жахіття можна лікувати. Наприклад, для людей із ПТСР часто використовують препарат празозин. Хоча цей засіб спочатку призначався для зниження артеріального тиску, він допомагає зменшити кількість кошмарів у деяких пацієнтів. Проте ефективність празозину залишається суперечливою, а після припинення прийому препарату кошмари зазвичай повертаються. Це означає, що його не можна вважати довготривалим рішенням.

Психологічні методи лікування 🧠
Замість медикаментів фахівці все частіше звертаються до психологічних втручань. Один із найпоширеніших методів — терапія репетиції образів (Image Rehearsal Therapy, IRT). Цей підхід разом із подібними техніками називають терапіями переписування сновидінь. Вони передбачають створення нової версії кошмару, яка є менш травматичною. Пацієнт за допомогою терапевта переписує сценарій сну і перечитує його щодня перед сном, що поступово замінює тривожний зміст.
Мета терапії — не перетворити сон на «щасливий фінал», а зробити його більш прийнятним. Наприклад, замість жахливих деталей сну можна додати позитивний момент, як-от можливість попрощатися чи висловити любов до загиблого друга.
Ефективність та універсальність IRT
IRT рекомендована Американською академією медицини сну для лікування кошмарів, пов’язаних із ПТСР, і розладів кошмарів загалом. Вона підходить для широкого кола людей — від жертв травм до дітей. Дослідження показують, що навіть якщо кошмари змінюються щоночі, сам процес переписування допомагає пацієнту відчути контроль над своїми снами.

Нові методики контролю сновидінь 📘
Хоча IRT є ефективним методом, дослідники продовжують шукати шляхи її вдосконалення. Серед перспективних підходів — цільова інкубація сновидінь, яка передбачає використання словесних стимулів під час засинання, щоб вплинути на зміст сну. У попередніх дослідженнях ця техніка допомогла людям відчути більше контролю над своїми снами.

Ще одним напрямком є усвідомлені сновидіння, коли людина усвідомлює, що спить. Теоретично це може допомогти зменшити страх у кошмарі, адже, знаючи, що монстр у сні не реальний, переживання стають менш загрозливими. Проте не всі здатні до таких снів: лише близько 55% людей хоча б раз у житті мали усвідомлений сон, і лише чверть регулярно переживають їх щомісяця. Навчитися цьому можна, але це складний процес, і поки що невідомо, наскільки ефективно це в лікуванні кошмарів.

Чому кошмари недооцінені?
Більшість пацієнтів не згадують про них під час консультацій, а лікарі рідко запитують про це. Це пояснюється тим, що сновидіння складно досліджувати через їхню непередбачуваність.
Але ситуація змінюється. Нові дослідження, наприклад, технік усвідомлених сновидінь і цільової інкубації, дають надію на покращення терапії. Як зауважують вчені:
"Ми стоїмо на порозі революції у вивченні сновидінь".


Доброго дня ! Знайшов інформативну статтю на тему лікування нічних кошмарів і вирішив поділитись перекладом з вами! 💤💡

Переклад Статті: https://www.apa.org/monitor/2024/10/science-of-nightmares
Автор: Kristen Weir

Частина 1\2

Уявіть, що сон — це ідеальний відпочинок для тіла й душі 😴. Але для тих, хто страждає від нічних кошмарів, ніч може перетворитися на справжню боротьбу. Найчастіше кошмари переживають діти 👶: близько 25–30% із них за останній місяць бачили хоча б один поганий сон. Проте вони можуть переслідувати нас і в дорослому віці. Згідно з дослідженням, близько 1 із 20 дорослих має кошмари щотижня.

У деяких людей кошмари залишають свій відбиток навіть після пробудження. Існує навіть такий термін, як розлад нічних кошмарів. Це коли людина регулярно переживає дуже тривожні сни, які потім чітко пам’ятає, і ці сни значно впливають на її життя чи роботу. Такий стан зустрічається у 2–5% дорослих, але серед людей із психічними розладами, як-от депресія чи тривога, цей показник може зростати до 30%. А серед тих, хто пережив травматичні події, наприклад, має посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), кошмари можуть турбувати до 70% людей.

Кошмари — це не просто «страшилки» у снах. Вони можуть порушувати сон, що впливає на здатність контролювати емоції, а також на фізичне і психічне здоров’я. Погані сни можуть викликати підвищену тривожність, заважати роботі чи навчанні вдень і навіть бути пов’язаними з ризиком суїцидальних думок ⚠️.

Клінічний психолог Леслі Елліс пояснює, що кошмари — це спосіб, яким наше тіло намагається впоратися з емоціями. Вона наголошує, що це сигнал, який варто сприймати серйозно.
«Кошмари можуть показати, що в житті є щось настільки важливе, що потребує вашої уваги»

— каже вона.

На жаль, багато хто з нас, включно з лікарями, не розуміє, що кошмари можна і треба лікувати. Як зазначає Вільям Келлі, дослідник кошмарів, пацієнти часто не розповідають про свої погані сни, якщо їх про це не запитати. Але такі сни можуть бути важливим сигналом про стан психічного здоров’я.

Різновиди нічних кошмарів
Кошмари, пов’язані з ПТСР (посттравматичним стресовим розладом), відрізняються від звичайних нічних жахіть. Зазвичай сни й "типові" кошмари виникають під час фази швидкого руху очей (REM-сну). Але кошмари, пов’язані з ПТСР, можуть траплятися на будь-якій стадії сну. Вони часто більш реалістичні й чіткі, іноді майже дослівно повторюють травматичну подію. Це робить їх схожими на флешбеки, які переслідують людину під час сну, пояснює Дейрдре Барретт, дослідниця сновидінь із Гарвардського університету.

У звичайних кошмарах, які не пов’язані з ПТСР, люди рідше бачать одну й ту ж саму картину щоночі, але їхні сни часто мають спільні теми. Наприклад, це може бути відчуття втрати контролю: однієї ночі людина може мріяти, що летить із обриву, а іншої — тоне на кораблі.

Під час сну мозок активно працює: стабілізує спогади, зміцнює їх і інтегрує з іншою інформацією. Роберт Стікголд, дослідник функцій сну з Гарвардської медичної школи, вважає, що сновидіння допомагають мозку знаходити приховані зв’язки й моделі. За його словами, кошмари, як і будь-які сни, часто пов’язані з тим, що турбує людину в реальному житті.

Вільям Келлі виявив, що складні стосунки — конфлікти, втрати, зради — можуть з’являтися у вигляді снів на подібну тему. Наприклад, горе часто стає причиною снів про втрату чи відчуження.
Інша гіпотеза Келлі стосується того, як люди схильні "конкретизувати" свої абстрактні страхи. Наприклад, соціальна тривожність може змусити людину подумати, що "всі налаштовані проти неї". Під час сну мозок може трансформувати ці страхи в конкретні образи, такі як переслідування чи катастрофа.

Дослідження показують, що частота й інтенсивність кошмарів можуть бути пов’язані з високим рівнем тривоги, параної або деперсоналізації. Люди, схильні до негативних емоцій і невротизму, більш уразливі до таких снів.
Також є теорія про "тонкі психологічні межі". Люди з такими межами сприймають світ більш інтенсивно й дозволяють негативним переживанням "просочуватися" в їхні сни.


Друзі, нарешті я знайшов можливість познайомити вас із спортивною психологією більш глибоко. Можливо це початок великого шляху для вас як професіонала, для ваших клієнтів спортсменів та для країни і нових досягнень.

Тому дуже запрошую вас на семінар “Основи спортивної психології”, який відбудеться 4 грудня 2024 року о 19:00 (за Києвом).

Ведучий:
Демієн Стюарт — досвідчений психолог у галузі спорту та фізичних вправ із унікальним бекграундом:
• Розпочав кар’єру у правоохоронних органах та пропрацював там 20 років.
• Має дві магістерські ступені з психології (філософія та прикладна спортивна психологія).
• Засновник приватної практики Room23 Psychology, яка підтримує поліцейських, військових та спортсменів.
• Голова Коледжу спортивної та прикладної психології Австралійського психологічного товариства (APS).

Його досвід як спортсмена, тренера, а також робота із професіоналами у складних умовах надають йому унікальне розуміння ментальної стійкості та продуктивності. Цей семінар є вступом до тренінгової програми яку ми починаємо наступного року.

Переваги участі:
✅ Запис семінару — ви зможете повернутися до матеріалів у зручний час протягом місяця.
✅ Сертифікат учасника від Psycon.ua

®️Звісно, що членів НПА діє спеціальний промокод!
Звертайтесь до мене в особисті
- єдина умова, наявність вас в актуальному реєстрі асоціації.

🔥Реєструйтеся вже зараз — місця обмежені!

❤️Посилання на оплату участі


Памʼятаєте цей пост? Дуже радий вам дещо запропонувати.. 5..4..3..2..1..


Разом із Валерією Палій знаходимось в Талліннському університеті де сьогодні та завтра проходять збори представників європейських психологічних асоціацій під егідою EFPA. Подіям в Україні присвячена окрема сесія. 🇪🇪🇺🇦🇪🇺


Як соціальні мережі перевертають суспільство догори дригом 🔄

Переклад статті: Nigel Barber Ph.Dhttps://www.psychologytoday.com/us/blog/the-human-beast/202410/how-social-media-turn-societies-upside-down

Соціальні мережі значно змінили спосіб, яким ми спілкуємося, і це має серйозні наслідки для нашого суспільства. Успішні реальні спільноти дотримуються кількох основних принципів, які підтримують ввічливість і порядок. На жаль, ці правила часто ігноруються в онлайн-просторі, де іноді все відбувається навпаки. Це призводить до зростання тривожності та самотності серед людей. 😢

У справжніх спільнотах кожен член цінується незалежно від його здібностей чи соціального статусу. Діти заслуговують на таку ж увагу, як і дорослі, а літні люди отримують таку ж повагу, як і молодь. Це основа загальної поваги, яка забезпечує здорові стосунки. Другий принцип — загальна ввічливість, яка випливає з першого. Це означає, що всі члени спільноти вітають один одного і незнайомців з однаковою увагою. 👥

Ця ввічливість найкраще працює в спільнотах, де люди знають один одного. У великих містах, де більшість зустрічає незнайомців, вона часто руйнується. Третій принцип — готовність дотримуватися правил, які заохочують співпрацю та карають хуліганів і шахраїв. Функціональну спільноту легко впізнати, адже її члени щасливі та задоволені. Проте соціальні мережі, на жаль, не відповідають цим критеріям. Чим більше часу молодь проводить онлайн, тим більше вони відчувають самотність. 😞

В чому ж справа? Соціальні мережі часто керуються алгоритмами залучення, які не враховують принципів здорових спільнот. Ці алгоритми зазвичай слугують лише інтересам отримання прибутку, за рахунок чого формуються негативні тенденції, такі як ненависть та антисоціальна поведінка. Відомо, що великі медіа-компанії, такі як Facebook, заробляють на сенсаційності і скандалах, забуваючи про повагу та ввічливість. 💔

Цей процес можна проілюструвати подіями в М’янмі у 2016 році, коли геноцид відбувався на фоні того, як новини і пропаганда сприймалися як надійні джерела через Facebook. Сьогодні новини знову зосереджуються на особистих конфліктах і чутках, адже саме такий контент приваблює увагу користувачів. Алгоритми просувають ненависть та дріб’язкові суперечки, перевертаючи правила здорових спільнот. 🔄

Головна проблема полягає в тому, що найгірші актори отримують найбільшу увагу. Це відбувається через людську природу: дитина, яка влаштовує гучні істерики, отримує більше уваги від батьків. Тож не дивно, що в інтернеті ми часто бачимо людей, які поводяться погано, від акторів, що сваряться, до політиків, які ображають один одного. У реальному житті ж люди, які ведуть себе зухвало, уникаються, стають ізгоями, і їхня репутація страждає. 🤨

Важливо зазначити, що в реальному світі доброта та ввічливість винагороджуються. Люди, які є ввічливими, тепло вітаються в суспільстві, з ними охоче спілкуються і запрошують на різні заходи. Проте онлайн-хулігани, як правило, залишаються безкарними. Вони діють анонімно, ховаючись за фейковими профілями, що захищає їх від відповідальності. У такому середовищі молоді люди, які стикаються з тривожністю і депресією, залишаються без підтримки. 😔

Отже, чи можливо виправити соціальні мережі? Це складне питання, адже вони діють незалежно від будь-яких регуляцій. Є лише два варіанти: або ми знайдемо способи покращити їх, або будемо змушені відмовитися від них. Важливо, щоб ми усвідомлювали ці проблеми та працювали над їх вирішенням, адже наше суспільство заслуговує на здорові й підтримуючі спільноти як в реальному, так і в онлайн-житті. 💪😊


Друзі, я доволі часто отримую прохання знайти психологів для участі в проєктах або з пропозиціями роботи. Ви ж не проти отримувати в каналі сповіщення про цікаві вакансії?

Поставте 👍 або👎
Дякую )

746 0 1 7 115

Що як наші померлі близькі знаходяться всього лише на дюйм від нас? 🤔❤️

Переклад статі: https://www.psychologytoday.com/us/blog/consciously-creating-your-soul-life/202410/what-if-our-departed-loved-ones-are-just-an-inch

Присвячено нещодавньому Хелловіну
🎃

Ця думка нещодавно прокралась у мою свідомість, залишивши глибокий слід. Під час вагітності дитина, що розвивається в утробі, чує приглушені звуки, відчуває вібрації, і все це відбувається всього на дюйм від зовнішнього світу. Саме так, всього на дюйм, з якимось невидимим, але таким потужним зв’язком з матерю. І що, якби наші близькі, які покинули цей світ, теж були так близько? Чи могли б ми вийти за межі горя та страху і знайти нові способи спілкування з ними?

Ця уява запалює надію. Чи можемо ми відчути, як наші близькі посилають нам свої «поштовхи», подібно до того, як немовля реагує на дотики? Можливо, ми можемо виявити їхню присутність у нашому житті, як маленькі знаки, що намагаються нагадати, що розділення є тимчасовим, а зв’язок — вічним.

День мертвих: святкування життя та безперервності 🎉💀
Щороку, 1 і 2 листопада, мексиканські спільноти в усьому світі святкують День мертвих (Día de los Muertos). Це свято закликає нас вшановувати пам’ять наших близьких не зі сльозами на очах, а з веселими святкуваннями, сповненими кольору та радості. В Мексиці, де вулиці заповнені парадами, феєрверками та костюмами створюють атмосферу свята життя.

Традиції Дня мертвих нагадують нам про три смерті. Перша — це коли серце перестає битись. Друга — коли тіло покладається на спочинок. І, нарешті, третя — коли людина забувається. У цей особливий день ми можемо запобігти цій третій смерті, підтримуючи пам’ять наших близьких у наших серцях. Сім'ї створюють кольорові офренди (ofrendas), прикрашені чорнобривцями, свічками, фотографіями та улюбленими стравами, які запрошують духів долучитися до святкування.

Зберігаючи пам’ять: 🕯️🌼
Цукрові черепи, або калаверас (calaveras), служать нагадуванням про те, що радощі та болі життя є короткочасними, але значущими. Жартівливі скелети, що займаються повсякденними справами, вчать нас, що життя триває, і ми можемо пам’ятати своїх близьких радісно.
Тож як же ми можемо підтримувати зв’язок з тими, кого любили?

Ось кілька ідей:
Створіть святкову офренду. Проектуйте вівтар з фотографіями та предметами, які відображають особистість вашого близького. Це затишне місце для спогадів та зв’язку. 🖼️

Пишіть листи. Висловлюйте свої почуття на папері. Створіть «діалог» з вашою пам’яттю, як би ви хотіли, щоб вони відповіли. ✍️📝

Запрошуйте знаки. Будьте відкритими до «поштовхів» з потойбічного світу: пісень, ароматів або навіть несподіваних моментів. Це може бути спосіб їхнього зв’язку з вами.

Святкуйте їхню спадщину
Займайтеся улюбленими справами ваших близьких, щоб зберегти їх пам’ять живою у відчутних формах. 
Творчий вираз на їхню пам’ять. Створіть щось на їхню пам’ять: мистецтво, музику чи поезію. Ваші творчі роботи можуть стати даниною пам’яті. 🎨🎶

День мертвих вчить нас, що смерть не є фіналом, а лише переходом. Ми можемо активно підтримувати зв’язок з тими, кого втратили, відзначаючи їхнє життя та любов. Нехай уявлення про те, що вони всього на дюйм від нас, нагадує, що наша любов і пам’ять про них залишаються вічними.♾️


💚 Друзі, сьогодні важливий день – Всесвітній день психічного здоров’я! 💚

Війна та конфлікти посилили почуття ізоляції та проблеми у стосунках. Психологи працюють понад міри, надаючи підтримку в екстремальних умовах. Кризові лінії стали справжнім порятунком для багатьох з нас, хто переживає важкі моменти.

Нагадую вам про працюючу 📞 кризову лінію Національної психологічної асоціації України. Це безплатна професійна психологічна допомога для всіх українців.

📞 0 800 100 102

Для українців за кордоном (безплатно у 21 країні Європи):

• 🇦🇹 Австрія: +43 800 017 967
• 🇧🇪 Бельгія: +32 800 11 728
• 🇧🇬 Болгарія: +359 800 46 160
• 🇬🇧 Великобританія: +44 808 164 2432
• 🇩🇰 Данія: +45 80 82 08 61
• 🇪🇪 Естонія: +372 8000 044 624
• 🇮🇪 Ірландія: +353 1800 817 519
• 🇪🇸 Іспанія: +34 900 861 441
• 🇮🇹 Італія: +39 800 939 092
• 🇱🇻 Латвія: +371 80 005 945
• 🇱🇹 Литва: +370 800 00 414
• 🇳🇱 Нідерланди: +31 800 230 04 05
• 🇩🇪 Німеччина: +49 800 000 26 00
• 🇵🇱 Польща: +48 800 088 141
• 🇵🇹 Португалія: +351 800 780 756
• 🇷🇴 Румунія: +40 800 400 597
• 🇸🇰 Словаччина: +421 800 182 399
• 🇭🇺 Угорщина: +36 809 81 580
• 🇫🇷 Франція: +33 805 080 466
• 🇸🇪 Швеція: +46 20 160 46 46
• 🇨🇿 Чехія: +420 800 012 058


Сюжет частково й про нашу роботу: https://www.youtube.com/watch?v=cgGsT5_6I8U

Увага! Вакансії лінії
Через розширення команди ми шукаємо нових фахівців.

👤Психолог(иня)
Умови: оплачувана робота, онлайн.

Вимоги:
— Базова психологічна освіта.
— Членство в НПА (Національна психологічна асоціація).
— Закінчена освіта в одному з доказових методів психотерапії (або навчання на останньому курсі) з підтвердженням документами.
— Завершений курс кризових психологічних інтервенцій.
— ФОП 3-ї групи.
— Досвід роботи в подібних сервісах буде перевагою.

Обов’язки:
— Робота по змінах (5 годин).
— Відвідування супервізій (1-2 рази на тиждень), які забезпечує лінія.
— Залученість 40-50 годин на місяць (8-10 змін).
— Ведення поточної звітності.

Що пропонуємо:
— Випробувальний термін і стажування.
— Робота можлива з будь-якої точки світу за попередньо сформованим графіком.
— Навчання користуванню спеціальною програмою.
— Гідна оплата праці.


👨‍💻Адміністратор(ка) Лінії психологічної допомоги НПА

Умови: оплачувана робота, онлайн.

Обов’язки:
— Прийом звернень і їх розподіл між психологами та психіатрами.
— Робота з соціальними зверненнями за гайдом лінії.
— Ведення звітності та складання розкладу чергувань.
— Робота в спеціальній програмі (навчимо користуватися).

Вимоги:
— Базова психологічна освіта.
— Членство в НПА.
— Досвід психологічного консультування.
— Організаторські здібності, комп’ютерна грамотність.
— Залученість 25 годин на тиждень (2,5 робочі дні) та до 10 годин роботи з операційними завданнями.
— Наявність ФОП 3 групи.

Що пропонуємо:
— Випробувальний термін і стажування.
— Робота можлива з будь-якої точки світу.
— Гідна оплата праці.

Як подати заявку:
Якщо відповідаєте вимогам, надсилайте своє резюме на пошту office@npa-ua.org. Зауважте, що невідповідність вимогам (наприклад, відсутність ФОП або членства в НПА) призведе до автоматичного нерозгляду резюме.


Друзі та колеги, привіт!
Щойно отримав листа, що за результатами голосування мене було обрано на посаду президента Національної психологічної асоціації України. Ще більш приємно, що мої колеги по Виконкому були також підтримані і ми залишаємось фактично в тому самому складі.


Особисто я нічого не маю проти будь-яких ворожінь, різних систем вірувань і переконань, що не піддаються критиці. Але дуже багато з тих хто продає подібні послуги прагнуть назватися терапевтами, психотерапевтами, психологами. Рано чи пізно в рекламі подібних послуг корінь "психо" виринає якось між астралом і таро, натякаючи при цьому клієнту, що мовляв, усе це одне й те ж саме, усе про тебе дізнаємося, розкажемо як жити далі. У нашій сьогоднішній невизначеності такі послуги користуються підвищеним попитом, виконуючи певний компенсаторний механізм, допомагаючи адаптуватися. Однак, нічого доброго для ідентифікації професії психолога, для формування впевненості в якості послуг, для якісного і кількісного зростання професійних послуг це не несе. Навпаки, цілком шкодить, зводячи психологію до рівня псевдонауки і переконуючи більшість у її меншовартості та поверховості.

Я є послідовним прихильником чіткої професійної ідентифікації. Саме так і формується ринок якісних послуг для клієнта і умови зростання для психолога. Утім і на цьому шляху є достатньо перепон, бо як й раніше сьогодні знову проглядаються бажання нав'язати психологам непрофесійну точку зору на формування професійної ідентичності.


Які питання, на ваш погляд найбільш критичні для сфери психічного здоровʼя(ПЗ) в Україні зараз:
Опрос
  •   Сертифікація надавачів послуг сфери ПЗ
  •   Нестача спеціалістів у сфері ПЗ
  •   Недостатність в знаннях та навичках спеціалістів сфери ПЗ
  •   Необхідність наявності відомої довгострокової стратегії для України у сфері ПЗ
  •   Ваша відповідь у коментарях
109 голосов

Показано 20 последних публикаций.