Милосердний самарянин

На шляху до Єрихону - звітренім, порожнім -
Стогне-хлипає в долоні
битий подорожній.
Не злословить тих, що били
і не шле прокляття,
Кличе, щоб не обходили
одновірні браття.
Йшов священник іудейський,
з головою вкрився,
До конаючого брата геть не подивився.
Учень проходив, з левітів,
добру школу має:
Де кричать про допомогу -
в інший бік тікає.
Де не взявся самарянець, як почуто півня,
Іудеям - як поганець, він для них не рівня.
Нехтували іудеї щирих самарянів -
Та зійшов з путі своєї і оглянув рани.
Поливав вином, єлеєм, зав'язав у чисте.
На віслюка іудея і - в найближче місто.
У маленькому готелі лишив небораку,
Ще й динарій дав за нього власнику Ісааку:
"Дозирай його у тиші, ось плата мізерна,
Я тобі додам пізніше, я ще ся поверну".
То скажіть тепер, братове, не криючи духу:
Хто несе дари любові, хто Бога послухав?


Натхнення Пафнутія

Закінчення в наступному пості, великі тексти телеграм обмежує ⬇️