У часи війни, політичних криз і постійних потрясінь як у сусідніх, так і в не зовсім сусідніх державах, стаття Еміля Чорана відкриває погляд на людину, який виходить за межі стандартних історичних схем. Вона нагадує, що ми — не лише пасажири на колісниці історії, яка невпинно мчить у невідомість, а істоти, здатні до трансцендентності, до осмислення свого місця у світі і навіть перед обличчям вічності.

Це не просто роздуми — це заклик відновити зв’язок з тими фундаментальними цінностями, які допомагають знайти орієнтири в хаосі. Відчути, що в нашій руці теж є віжки: не тільки історія їх тримає, а й наша здатність мислити й діяти поза її схематичними межами. Направду, хто сказав, що ми лише свідки, і як не опинитися на лаві підсудних, якщо курс історії вкотре зміниться?

Читайте переклад есею Еміля Чорана:
https://plomin.club/cioran-metaphysics/