Різниця правиці: американська і східноєвропейська.
Лучан Блага у своєму творі Міоритичний простір наполягає на тому, що східний європеєць (в його випадку це румун, але ми можемо без задньої думки поширити на українців) завжди, від сивої давнини, ставив на етику і духовність.
Американець, услід за західним європейцем, ставив на економіку і комфорт. У американців це все наклалося на безконтрольний капіталізм Австрійської школи (не те, щоб Гаєк цього хотів, але так вже сталося). Себто американець бачить свій консерватизм у безконтрольному виробництві і прибутках від нього. І це не суперечить аж ніяк його, американцю, домодерному і традиціоналістичному трибу життя: сільське господарство штатіанця теж було направлено на таке собі виробництва задля збільшення комфорту і встановлення стабільності. Якраз через Гаєка це все виросло до циклопічних розмірів і стало поширюватись на великі корпорації.
Східний європеєць інакший. Він від початку був господарником, якому греки в свій час подарували православний аскетизм. Він був готовий жити бідно, але це не позбавляло його почуття краси, не скасовувало героїзму. На межі бідності він, східняк, був готовий брати зброю і воювати за батьківщину. Приклад з найперших – це опришківський рух. Американець же готовий був боротись за комфорт або відібраний, або ще не здобутий. Східняк бився на духовну автономію. За правду прадідів наших і дух сивої давнини. Він не чіплявся. Благо правильно заважує: там, де церква для сакса була фортецею, там для східняка фортецею був ліс: церкву східняк був готовий лишити горіти – він її відновить. Але важило зберегти носія традиції – волюнтарний народ. І тому східняк ставав waldganger’ом, лісовим втікачем. Не в останню чергу тут важливим було, що ліс – це завжди Бог. Навіть для православного східняка він ним лишається, хоч би й на споді.
Ми тут не будемо торкатись свідомості європейського західняка, побіжність повʼязана саме з порівнянням носія східноєвропейської традиції і американської. Тому американцям треба миру: комфорт, стабільність і економіка не квітнуть за війни. Тому східняку треба битися: мир може скасувати його автономію, а все інше – лише додаток.
От що треба розуміти. Люди несуть свою культуру крізь віки. І вона впливає на політику між ними.