Книга Суддів Ізраїльських
Глава VІ (продовження)
²⁴ І влаштував там Гедеон жертовник Господу і назвав його: Ієгова Шалом*. Він ще до цього дня в Офрі Авиєзеровій.
²⁵ У ту ніч сказав йому Господь: візьми тельця зі стада батька твого й другого тельця семирічного, і зруйнуй жертовник Ваала, який у батька твого, і зрубай священне дерево, яке при ньому,
²⁶ і постав жертовник Господу Богу твоєму, [який явився тобі] на вершині скелі цієї, у порядку, і візьми другого тельця і принеси у всепалення на дровах дерева, яке зрубаєш.
²⁷ Гедеон взяв десять чоловік з рабів своїх і зробив, як говорив йому Господь; але оскільки зробити це вдень він боявся через домашніх батька свого і жителів міста, то зробив уночі.
²⁸ Зранку встали жителі міста, і ось, жертовник Ваала зруйнований, і дерево при ньому зрубано, і другий телець принесений у всепалення на новоспорудженому жертовнику.
²⁹ І говорили одне одному: хто це зробив? Шукали, розпитували і сказали: Гедеон, син Іоасів, зробив це.
³⁰ І сказали жителі міста Іоасу: виведи сина твого; він повинен померти за те, що зруйнував жертовник Ваала і зрубав дерево, яке було при ньому.
³¹ Іоас сказав усім, хто приступив до нього: чи вам заступатися за Ваала, чи вам захищати його? хто заступиться за нього, той буде відданий на смерть в цей самий ранок; якщо він бог, то нехай сам заступиться за себе, проти того, хто зруйнував його жертовник.
³² І став називати його з того дня Ієроваалом, тому що сказав: нехай Ваал сам судиться з ним за те, що він зруйнував жертовник його.
³³ Тим часом усі мадіанитяни й амаликитяни і жителі сходу зібралися разом, перейшли [ріку] і стали станом у долині Ізреельській.
³⁴ І Дух Господній надихнув Гедеона; він засурмив трубою, і скликане було плем’я Авиєзерове, щоб іти за ним.
³⁵ І послав послів по всьому коліну Манассіїному, і воно погодилося йти за ним; також послав послів до Асира, Завулона і Неффалима, і ці прийшли назустріч їм.
³⁶ І сказав Гедеон Богу: якщо Ти спасеш Ізраїля рукою моєю, як говорив Ти,
³⁷ то ось, я розстелю тут на току стрижену вовну: якщо роса буде тільки на вовні, а на усій землі сухо, то буду знати, що спасеш рукою моєю Ізраїля, як говорив Ти.
³⁸ Так і сталося: на другий день, вставши рано, він став віджимати вовну і віджав з вовни роси цілу чашу води.
³⁹ І сказав Гедеон Богові: не прогнівайся на мене, якщо ще раз скажу і ще тільки один раз зроблю випробування над вовною: нехай буде сухо на одній тільки вовні, а на всій землі нехай буде роса.
⁴⁰ Бог так і зробив у ту ніч: тільки на вовні було сухо, а на всій землі була роса.
* Господь — мир.
Глава 6. [1] Суд. 3, 12. Чис. 25, 17–18. [2] 2 Цар. 17, 9. [3] Втор. 28, 33. Суд. 8, 11. [5] Суд. 7, 12. [7] Суд. 3, 9. [10] 4 Цар. 17, 35. [11] Суд. 2, 1; 5, 23. 1 Цар. 12, 11. [12] Руф. 2, 4. Лк. 1, 28. [13] Пс. 12, 2. [14] 1 Цар. 12, 11. [15] Вих. 4, 10. 1 Цар. 9, 21. [16] Вих. 3, 12. Чис. 14, 15. [17] Лк. 2, 12. [18] Суд. 13, 15. [21] Лев. 9, 24. [22] Бут. 16, 13. Вих. 19, 21. [23] Суд. 19, 20. 1 Цар. 25, 6. [24] Бут. 22, 14. Вих. 17, 15. Іс. 9, 6. [25] Втор. 7, 5. [29] Суд. 15, 6. [31] 3 Цар. 18, 21. [32] Суд. 7, 1. 1 Цар. 12, 11. 2 Цар. 11, 21. [33] Ос. 1, 5. [34] Суд. 11, 29. 1 Цар. 16, 13. [37] Пс. 71, 6. [39] Бут. 18, 32.
Глава VІ (продовження)
²⁴ І влаштував там Гедеон жертовник Господу і назвав його: Ієгова Шалом*. Він ще до цього дня в Офрі Авиєзеровій.
²⁵ У ту ніч сказав йому Господь: візьми тельця зі стада батька твого й другого тельця семирічного, і зруйнуй жертовник Ваала, який у батька твого, і зрубай священне дерево, яке при ньому,
²⁶ і постав жертовник Господу Богу твоєму, [який явився тобі] на вершині скелі цієї, у порядку, і візьми другого тельця і принеси у всепалення на дровах дерева, яке зрубаєш.
²⁷ Гедеон взяв десять чоловік з рабів своїх і зробив, як говорив йому Господь; але оскільки зробити це вдень він боявся через домашніх батька свого і жителів міста, то зробив уночі.
²⁸ Зранку встали жителі міста, і ось, жертовник Ваала зруйнований, і дерево при ньому зрубано, і другий телець принесений у всепалення на новоспорудженому жертовнику.
²⁹ І говорили одне одному: хто це зробив? Шукали, розпитували і сказали: Гедеон, син Іоасів, зробив це.
³⁰ І сказали жителі міста Іоасу: виведи сина твого; він повинен померти за те, що зруйнував жертовник Ваала і зрубав дерево, яке було при ньому.
³¹ Іоас сказав усім, хто приступив до нього: чи вам заступатися за Ваала, чи вам захищати його? хто заступиться за нього, той буде відданий на смерть в цей самий ранок; якщо він бог, то нехай сам заступиться за себе, проти того, хто зруйнував його жертовник.
³² І став називати його з того дня Ієроваалом, тому що сказав: нехай Ваал сам судиться з ним за те, що він зруйнував жертовник його.
³³ Тим часом усі мадіанитяни й амаликитяни і жителі сходу зібралися разом, перейшли [ріку] і стали станом у долині Ізреельській.
³⁴ І Дух Господній надихнув Гедеона; він засурмив трубою, і скликане було плем’я Авиєзерове, щоб іти за ним.
³⁵ І послав послів по всьому коліну Манассіїному, і воно погодилося йти за ним; також послав послів до Асира, Завулона і Неффалима, і ці прийшли назустріч їм.
³⁶ І сказав Гедеон Богу: якщо Ти спасеш Ізраїля рукою моєю, як говорив Ти,
³⁷ то ось, я розстелю тут на току стрижену вовну: якщо роса буде тільки на вовні, а на усій землі сухо, то буду знати, що спасеш рукою моєю Ізраїля, як говорив Ти.
³⁸ Так і сталося: на другий день, вставши рано, він став віджимати вовну і віджав з вовни роси цілу чашу води.
³⁹ І сказав Гедеон Богові: не прогнівайся на мене, якщо ще раз скажу і ще тільки один раз зроблю випробування над вовною: нехай буде сухо на одній тільки вовні, а на всій землі нехай буде роса.
⁴⁰ Бог так і зробив у ту ніч: тільки на вовні було сухо, а на всій землі була роса.
* Господь — мир.
Глава 6. [1] Суд. 3, 12. Чис. 25, 17–18. [2] 2 Цар. 17, 9. [3] Втор. 28, 33. Суд. 8, 11. [5] Суд. 7, 12. [7] Суд. 3, 9. [10] 4 Цар. 17, 35. [11] Суд. 2, 1; 5, 23. 1 Цар. 12, 11. [12] Руф. 2, 4. Лк. 1, 28. [13] Пс. 12, 2. [14] 1 Цар. 12, 11. [15] Вих. 4, 10. 1 Цар. 9, 21. [16] Вих. 3, 12. Чис. 14, 15. [17] Лк. 2, 12. [18] Суд. 13, 15. [21] Лев. 9, 24. [22] Бут. 16, 13. Вих. 19, 21. [23] Суд. 19, 20. 1 Цар. 25, 6. [24] Бут. 22, 14. Вих. 17, 15. Іс. 9, 6. [25] Втор. 7, 5. [29] Суд. 15, 6. [31] 3 Цар. 18, 21. [32] Суд. 7, 1. 1 Цар. 12, 11. 2 Цар. 11, 21. [33] Ос. 1, 5. [34] Суд. 11, 29. 1 Цар. 16, 13. [37] Пс. 71, 6. [39] Бут. 18, 32.