Психологічна підтримка

​Чому так важко дозволити собі відпочивати?

Темп життя постійно зростає, і для багатьох людей тепер є проблемою сповільнитись і відпочити. Багато з нас виросли в середовищі, де працювати вважалося обов'язком, а відпочивати — розкішшю. Тоді як бездіяльність прирівнювалася до лінощів. Тому не дивно, що в дорослому віці внутрішній критик постійно нагадує про необхідність бути продуктивними. Це призводить до вибору: переробляти і ловити вигоряння або відпочивати, але боятися, що робимо недостатньо. Чи не краще знайти баланс між роботою і відпочинком?

Для цього потрібно подолати свої психологічні установки:

🔸 Проаналізуйте свої установки: розгляньте свої погляди на успіх, роботу і відпочинок. Чи сприяють вони досягненню ваших цілей?

🔸 Переосмисліть стереотипи. Якщо ви вважаєте, що вільний час — це для ледарів, запитайте себе, чи дійсно так? Згадайте приклади успішних людей, які знаходять час для відпочинку та хобі.

🔸 Змінюйте шкідливі установки. Усвідомте, що організовані люди завжди знаходять час для відпочинку та улюблених занять.

Як навчитися відпочивати:

🔸 Плануйте свій відпочинок. Включайте час для відпочинку у свій щоденний графік нарівні з робочими завданнями.

🔸 Слухайте своє тіло, реагуйте на свій стан, щоб краще розуміти, коли вам потрібен відпочинок.

🔸 Включайте різні типи відпочинку у своє життя: ресурсний (спорт), ціннісний (освітні заняття) і безцільний (ігри та розваги) види відпочинку.

Пам'ятайте, що недостатній відпочинок може призвести до зниження продуктивності через хронічну втому, погіршення здоров'я або вигоряння — стану емоційного та фізичного виснаження. Тож навчіться відпочивати і дбайте про себе. 

​Чи справжній Санта: як поговорити з дитиною про магію свят?

Святковий сезон – це час радості, тепла та магії, але він також може бути джерелом стресу для батьків. Коли раптом дитина дивиться в очі й запитує: "Чи справжній Санта?", батьки часто опиняються у складній ситуації. Якщо це запитання прозвучало, спробуйте таке:

1. Замість того, щоб одразу відповідати, спробуйте запитати: "А що ти думаєш?". Це дозволить дитині висловити свої думки та почуття.

2. Розмову про Діда Мороза, Санту чи Святого Миколая має вести дитина. Дозвольте їй робити власні висновки.

3. Дізнайтеся, чому ваша дитина ставить це запитання. Більшість дітей стають скептичними приблизно у 7 або 8 років, але буває по-різному. Можливо, дитина щось почула в садочку/школі чи просто почала критично ставитися до Санти.

4. Запитайте: "Що би для тебе означало, якщо Санта несправжній?". Це допоможе зрозуміти дитячі емоції.

5. Якщо ваша дитина засмучується від думки про те, що Санта може бути вигаданим, важливо підтримати її почуття. Скажіть їй, що сумувати – це нормально. Можна пояснити, що вихід із чарівного світу уяви – це природна частина дорослішання.

6. Ви можете поговорити про те, що означає бути Дідом Морозом для інших – наприклад, для молодших братів чи сестер. Це допоможе вашій дитині знайти новий сенс у святкових традиціях.

7. Поговоріть про те, що Санта символізує добро, щедрість і турботу про рідних. Придумайте нові сімейні ритуали, які допоможуть зберегти святковий дух.

Що ще важливо?

✅ Уникайте поспішних висновків, узагальнень та згадок про інших міфічних персонажів, наприклад, про Зубну Фею тощо. Навіть якщо дитина зрозуміє, що Санта – це казка, вона все одно може вірити в чудеса.

✅ Шануйте інтелект дитини та будьте чесними, якщо вона вже сама зрозуміла правду. Важливо, щоб дитина відчувала, що може довіряти вам.

✅ Не намагайтеся обманути дитину, щоб уникнути сліз. Важливо бути відкритим і підтримувати її емоції.

Цей процес може бути складним як для дітей, так і для батьків, але він відкриває нові горизонти у спілкуванні та розумінні один одного.

Нехай святковий сезон принесе вам радість і можливість зблизитися з вашими дітьми через ці важливі розмови!

​Знайти спільну мову та зміцнити довіру

Чи траплялися вам ситуації, коли суперечка заходить у глухий кут або призводить до ще більшого конфлікту? Часто під час словесної сутички важко переконати співрозмовника, якщо він не розуміє наших справжніх потреб. Замість порозуміння виникає опір, адже людина не усвідомлює, чого від неї хочуть, і сприймає всі прохання як претензії. Проблема полягає в нашій нездатності чітко висловити свої бажання.

Наприклад, якщо вам не подобається, що ваш партнер розкидає речі, замість прохання ви можете висловити претензію: “Чому ти завжди все розкидаєш?” У відповідь партнер відчуває тиск і прискіпливість. Навіть якщо одна людина змусить іншу прибрати речі, стосунки залишаться напруженими.

Важлива чесність

Справжня причина конфлікту може полягати не в розкиданих речах, а в бажанні зберегти затишок удома. Якщо ми пояснимо це партнеру, він із більшою ймовірністю піде нам назустріч.

Секрет конструктивного діалогу – чесність. Важливо бути відвертим, якщо хочете бути почутим. У вашого партнера не виникне зайвих домислів у такому разі. Відвертість є запорукою здорових стосунків. Використовуйте таку формулу: “Коли відбувається..., я відчуваю..., я хочу…”.

Наступного разу, коли вас дратуватиме безлад, спробуйте цю формулу. Наприклад, поясніть партнеру, що через розкиданий одяг кімната виглядає неохайною та незатишною. Для вас важливо створити атмосферу в квартирі – інакше ви почуваєтеся некомфортно. Після цього ввічливо попросіть партнера покласти речі в шафу чи комод. 

У чому можуть виникати труднощі?

Люди часто бояться показати вразливість і свої емоції через страх образи з боку іншої людини. Але без щирості та відкритості неможливо побудувати гармонійні стосунки. Коли партнер усвідомлює вашу довіру та готовність відкритися, це спонукає його бути відповідальним перед вами та вашими емоціями – адже йому не хочеться підводити дорогу людину.

​Як пережити розставання: повна інструкція

Розставання – це завжди боляче, але це не кінець світу. Кожен з нас рано чи пізно стикається з цим досвідом. І хоча немає універсального рецепта, який би підходив усім, є кілька загальних рекомендацій, які можуть допомогти вам пережити цей складний період.

Розставання – це процес, який складається з кількох етапів. Перші тижні або навіть місяці можуть бути найважчими: шок, злість, смуток, безсилля. Це нормально. Дозвольте собі пережити всі ці емоції. З часом гострий біль починає вщухати. Ви почнете адаптуватися до нової реальності й рухатися далі, будувати нові стосунки.

Що робити, щоб полегшити цей процес:

✅ Дозвольте собі відчувати. Не придушуйте свої емоції. Плачте, гнівайтесь, розмовляйте про свої почуття з близькими.

✅ Не хвилюйтеся за емоції партнера, особливо того, хто був ініціатором розриву. Ви не повинні заспокоювати його й запевняти, що все у вас все добре, або навпаки – перепитувати про його почуття – від цього лише стане гірше.

✅ Обмежте контакти з колишнім партнером. На деякий час краще уникати спілкування, щоб не провокувати додаткові емоційні потрясіння.

✅ Доглядайте за собою. Фізична активність, здорове харчування, достатній сон – все це допоможе вам почуватися краще.

✅ Оточіть себе підтримкою. Спілкуйтеся з друзями, родиною, зверніться до психолога.

✅ Займіться новою діяльністю. Нові хобі, заняття спортом, подорожі допоможуть відволіктися і знайти нові інтереси.

Хоча розставання – це боляче, воно також може стати поштовхом до особистісного зростання. Можливо, ви краще усвідомите свої потреби й цінності, поставите перед собою нові завдання і мрії, а також зрозумієте, хто є вашими справжніми друзями і на кого ви можете покластися.

​На вас очікує неприємна розмова? Підготуйтеся правильно

Майбутня розмова викликає тремтіння в колінах? Можливо, ви дарма панікуєте, адже негативні сценарії існують лише у вашій голові? Але цю звичку можна змінити, і ми розповімо як. 

Чому ми боїмося неприємних розмов?

Чим більше ми очікуємо негативу, тим найімовірніше, що він станеться. Замість того, щоб піддаватися негативним думкам, спробуйте взяти ситуацію під контроль. Візуалізуйте успішний результат розмови: уявіть, що ви спокійні та впевнені в собі. Це допоможе знизити тривожність.

Фізична підготовка

Крім ментальної підготовки, важливо подбати і про фізичний стан. Дихальні вправи та невелика фізична активність перед розмовою допоможуть заспокоїтись. 

Змініть фокус уваги

Перетворіть складну розмову на виклик. Не обманюйте себе, що все пройде спокійно, якщо під час розмови готуєтеся підняти гострі або болючі теми. При цьому поставте собі за мету зберегти спокій і конструктивність протягом усієї розмови. Це допоможе сфокусуватися на досягненні цієї мети, а не на негативних думках.

Замість концентруватися на поганих очікуваннях, переключіть увагу на свої почуття. Відстежуйте свої емоції та намагайтеся зберігати спокій. 

Розвивайте емоційний інтелект

Вміння керувати своїми емоціями – це важлива навичка, яка стане вам у пригоді не тільки у складних розмовах, але і в житті загалом. Медитуйте, займайтеся йогою або іншими практиками, які допоможуть вам краще розуміти свої почуття та керувати ними.

Ви не самотні в цьому: багато людей стикаються з подібними ситуаціями. Головне – не уникати їх, а навчитися справлятися з ними. І пам'ятайте: ви сильніші, ніж вам здається.

​Дев'ять ознак зрілої любові

Перша любов, пристрасть, кохання з першого погляду – ці поняття знайомі кожному. Однак не всі мають чітке уявлення про те, що таке зріла любов. Психоаналітик Отто Кернберг виділив дев'ять ключових ознак зрілої любові.

1. Інтерес до життя партнера
Важливо не лише те, що нас об’єднує, а й те, що є унікальним у житті партнера – його досягнення, поразки, інтереси. Це можливо, коли ми сприймаємо партнера як окрему особистість, а не продовження себе чи своє відображення.

2. Основи довіри
Довіра – це фундамент будь-яких міцних стосунків. Вона будується на чесній і відкритій комунікації, взаємній повазі та підтримці. Обидва партнери здатні визнавати помилки, відкрито говорити про конфлікти та складні емоції, готові йти на компроміси.

3. Здатність до прощення
Визнати свою провину та попросити вибачення за заподіяний біль непросто. Вибачення вимагає готовності прийняти те, що ми не завжди діємо так, як хотіли б. Це потребує серйозної внутрішньої роботи та визнання того, що «я можу помилятися». Однак складну роботу виконує і той, хто прощає: для цього потрібно емоційно зрозуміти й прийняти іншу людину та її дії.

4. Вдячність
Ми вдячні партнеру за його любов. Це можливо, коли ми бачимо любов як щось, що дає нам сили, а не забирає їх. Вносячи свою енергію у стосунки, ми збагачуємо себе й отримуємо більшу внутрішню гармонію.

5. Спільні цінності та ідеали
Наші погляди на світ та цінності збігаються. Ми підтримуємо спільні уявлення про мораль, принципи, добро і зло. Проте можемо мати різні думки з окремих питань. Це дозволяє кожному з нас зберігати свою індивідуальність і не розчинятися в партнері.

6. Зріла залежність
Іноді ми боїмося втратити себе у стосунках, але зріла любов також включає потребу в іншій людині та визнання нашої вразливості й залежності. Під час конфліктів ця залежність випробовується на міцність, але саме вона дозволяє нам зберігати зв'язок, а не руйнувати його. Це можливе, коли ми готові прощати, погоджуватися на компроміси, справедливо розподіляти обов'язки тощо. Зріла любов – це гармонія між потребою в іншому і власною незалежністю.

7. Стійкість сексуальної пристрасті
Сексуальна пристрасть у зрілих стосунках – це не просто фізичний потяг, а глибокий емоційний зв'язок. Вона розвивається і змінюється з часом, але не зникає. Зріла пристрасть не зливається з партнером в одне “Я”, а поєднує два окремих “Я”, що зберігають індивідуальність.

8. Природність втрат, ревнощів і захисту кордонів стосунків
Зріла любов позбавлена ілюзій. Ми не чекаємо від партнера того, що він любитиме нас так, як ми його, адже почуття кожної людини унікальні й можуть проявлятися по-різному. У будь-яких стосунках виникатимуть конфлікти, ревнощі та інші складні емоції. Здатність їх визнавати та обговорювати – важлива ознака зрілої любові.

9. Любов і горе
Коли партнер іде з нашого життя, ми переживаємо його втрату й усвідомлюємо його значення для нас. Пройшовши через скорботу, ми приймаємо новий етап у житті й можемо відкрити своє серце для нової любові без почуття вини за це.

Важливо розуміти, що зріла любов – це процес, який потребує постійної роботи над собою і стосунками. Ці дев'ять ознак можуть слугувати орієнтиром для створення міцної і щасливої пари.

Джерело: Ольга Корбут, психоаналітикиня

​“У мене нічого не виходить”: що із цим робити?

Труднощі у виконанні завдань – нормальна частина робочого чи навчального процесу. Кожен із нас може провести години над, здавалося б, простою справою, але не просунутися ні на крок. Ви можете відволікатися на телефон, дивитися у вікно або скролити соцмережі: час минає, а результату немає.

Як же взятися за справу, щоб довести до кінця?

Чого робити точно не варто, так це змушувати себе продовжувати або намагатися відволіктися. Це може лише погіршити ваш стан, додаючи сором, злість і невпевненість. Якщо ж ви почнете розважати себе, скоро усвідомите, що витрачаєте час даремно.

Розглянемо дієві методи:

🔸 Можливо, проблема полягає у складності завдання. Розділіть його на менші частини. Зосередження на одному етапі, а не на усіх одразу, зменшить відчуття перевантаження й тривожності.

🔸 Встановіть реалістичні цілі. Можливо, ви поставили перед собою завдання, яке неможливо якісно виконати за короткий проміжок часу. Тому зупиніться і подумайте, скільки ресурсу реально потрібно задіяти для роботи. За необхідності, виділіть собі більше часу або попросіть про допомогу. Це підвищить вашу мотивацію, і ви скоро помітите прогрес.

🔸 Якщо попередні два пункти не допомагають — відволічіться, але лише на щось корисне. Наприклад, приберіть на столі, помийте посуд, пропилососьте. Не варто сидіти над завданням, яке не йде, не прокрастинуйте.

Запам’ятайте правило: не знаєте, що робити — робіть щось корисне. Вам стане приємно від результату власних дій, це допоможе повірити в себе. І з цим настроєм саме час повернутися до завдання, яке ніяк не вдавалось.

Якщо ж подолати прокрастинацію самостійно не виходить, зверніться до психотерапевта. Фахівець зможе помітити справжню причину (завищені очікування, неприйняття себе тощо) і допоможе змінити установки, щоб покращити якість вашого життя.

​Любов по-новому: чому ми відходимо від традиційних шлюбів?

У сучасному світі кохання переосмислюється. Все більше людей відходять від звичних уявлень про шлюб і сім'ю, обираючи більш гнучкі та індивідуальні форми стосунків.

Такі партнерства створюються через багато причин: через бажання зберегти свободу і незалежність, страх зобов'язань і розчарувань, прагнення самореалізації, небажання жертвувати своїми інтересами, попередній негативний досвід у стосунках, а також соціальні зміни і зміну цінностей. Гостьовий шлюб, тимчасовий шлюб і синглізм стають все більш популярними. Чому? Пропонуємо розібратися разом.

🔸Гостьовий шлюб – це форма стосунків, при якій партнери офіційно зареєстровані як подружжя, але живуть окремо. Вони можуть бачитися регулярно, але не ведуть спільного побуту.

“+” гостьового шлюбу:
✅ Кожен із партнерів зберігає свою індивідуальність і не втрачає відчуття свободи.
✅ Регулярні зустрічі допомагають підтримувати свіжість у стосунках і уникати побутових проблем.
✅ Партнери можуть зосередитися на своїй кар'єрі та своїх хобі без обмежень.

“-” гостьового шлюбу:
✅ Постійні розлуки можуть послабити емоційний зв'язок між партнерами.
✅ Відсутність спільного побуту може ускладнити прийняття спільних рішень.

🔸Тимчасовий шлюб – це договір, який укладається на певний термін. Після закінчення терміну шлюб автоматично розривається, якщо партнери не вирішать його продовжити.

“+” тимчасового шлюбу:
✅ Це хороший варіант для пар, які хочуть перевірити свої почуття перед укладанням традиційного шлюбу.
✅ Такий шлюб дозволяє легко адаптуватися до змін у житті партнерів.
✅ Це може бути вигідно для людей, які бояться довгострокових зобов'язань.

“-” тимчасового шлюбу:
✅ Постійний страх розлучення може створювати напругу у стосунках.
✅ Партнери можуть хвилюватися, як розвиватимуться їхні стосунки в майбутньому.

🔸Синглізм – це свідомий вибір жити самотньо, не перебуваючи в довготривалих романтичних стосунках.

“+” синглізму:
✅ Синглізм дає повну свободу, дозволяє зосередитися на власних інтересах і не залежати від когось.
✅ Сингл сам вирішує, як провести час і що робити, без будь-яких компромісів.
✅ Синглізм дає більше часу для самопізнання та особистісного зростання.

“-” синглізму:
✅ У складні моменти може бракувати близької людини.
✅ Деякі люди з часом можуть почуватися самотніми і відстороненими від суспільства.

Важливо пам'ятати, що вибір стосунків – це особисте рішення кожної людини. Не існує єдиної правильної відповіді, і те, що добре для одного, може просто не підходити іншому.

Про розвиток, стиль, пошук цікавих хоббі - підписуйтесь на Wonen's Journal (@womensjournal)

В команді каналу є психолог та дизайнер.
Women's Journal - це про відповідальність перед самим собою; про оптимізм; про прагнення покращувати своє життя не за рахунок інших людей, а за рахунок своїх активних дій у всіх сферах життя.

Приклади тем:
📎Творчість у житті жінки
📎Емпатія як мистецтво впливу
📎Жіночі амбіції

Читати більше: @womensjournal

Промоція

​Комедійно-драматичні серіали з елементами "чорного" гумору:

• "Погань" (2016-2019)
Сюжет заснований на моновиставі Фібі Воллер-Брідж. Талановита сценаристка та драматургиня, режисерка і шоуранерка визнана в Британії та США.
Вона сама створила, написала сценарій та виконала головну роль в серіалі. Жінка ❤️‍🔥💪🏻
Два сезони, серії по 25 хв. Нахабно, відверто, смішно і талановито.
А коли з'являється "hot priest" 🫠

До речі, Воллер-Брідж придумала і серіал «Вбиваючи Єву» - його теж раджу.

• "Фарґо" (2014-2023)
Натхненний однойменним фільмом 1996 року режисерів та сценаристів братів Коен.
Всього є 5 сезонів, але історії в кожному з них не пов'язані героями чи сюжетом.

Шедеври: 1, 2 та 5 сезони. Сюжетні повороти, твісти, переплетіння історій персонажів.
Інші можете не дивитись😉

• "Погані сестри" (2022)
Історія п'яти сестер і одного дуже неприємного мужика, який настільки круто грає, що до нього починаєш відчувати справжню ненависть. Детективна складова інтригує. Гумор 👍🏼

Джерело: Nastya&movies

​Що таке РДУГ: розвінчуємо міфи

РДУГ – розлад дефіциту уваги та гіперактивності. Він оточений безліччю міфів і стереотипів, що спотворюють суть проблеми та стигматизують людей із цим діагнозом. 

Що ж потрібно знати про РДУГ:

🔸 РДУГ – це не відсутність дисципліни, не питання волі чи виховання, а нейробіологічний розлад, пов'язаний із порушенням функцій мозку. Тому некоректно говорити про те, що причиною РДУГ є неправильні методи виховання. Просто діти із цим розладом потребують особливих підходів.

🔸 На РДУГ страждають не тільки діти – розлад також може зберігатися в дорослому віці, хоча й симптоми проявляються інакше, але все ж є труднощі з концентрацією та імпульсивність. До речі, за допомогою спеціальних методик і рекомендацій можна навчитися концентруватися на завданнях і доводити справи до кінця.

🔸 При РДУГ гіперактивність – лише один із проявів, проте не єдиний. Люди, що страждають на розлад, мають труднощі також із концентрацією, плануванням і контролем імпульсів.

🔸 Гаджети не викликають РДУГ. Вони можуть погіршувати симптоми, проте не є причиною розладу.

Важливо пам'ятати, що попри всі труднощі, існують ефективні методи, які дозволяють жити якісне життя із РДУГ.

Полегшити симптоми розладу допоможуть: 

🔸 Медикаментозна терапія. Спеціальні ліки допомагають збалансувати нейромедіатори в мозку і зменшити симптоми (гіперактивність, імпульсивність та неуважність).

🔸 Психотерапія. Когнітивно-поведінкова терапія допомагає навчитися управляти емоціями, краще комунікувати в соціумі, а також поліпшує навички планування та організації.

🔸 Компенсаторні стратегії. Спеціальні техніки та прийоми – використання таймерів, організація робочого простору, ведення щоденника – допомагають компенсувати пов'язані із РДУГ труднощі.

🔸 Освітні програми. Спеціалізований підхід у навчанні допомагає дітям і дорослим із РДУГ краще розуміти свій стан, розвивати навички саморегуляції та адаптуватися до навчання або роботи.

🔸 Підтримка оточення. Надважливо, щоб людей із РДУГ розуміли та підтримували родичі, друзі й колеги.

Пам'ятайте: досягнення цілей та повноцінне життя при РДУГ – реальність. Головне – якомога раніше звернутися до спеціаліста і отримати належну підтримку.

​Кохати до розчинення

Ми часто чуємо про всепоглинальну силу кохання, про бажання бути завжди разом зі своєю другою половинкою. Це прекрасне почуття, але… Де насправді межа між здоровою прихильністю і повним розчиненням у партнері?

Розчинення в партнері відбувається, коли:

🔸Втрачається інтерес до власних захоплень. Ви віддаєте перевагу його хобі та друзям, навіть якщо вони вам не до вподоби.

🔸Пригнічуються власні бажання і потреби. Ви боїтеся образити партнера, висловити свою думку або відстояти свої кордони.

🔸Забуваєте про себе. Втрачаєте свою індивідуальність, намагаючись відповідати його очікуванням.

🔸Проводите весь вільний час разом. Відмовляєтеся від зустрічей зі своїми давніми друзями, знайомими, родиною, нехтуючи власними справами.

Чим це може обернутися?

✅ Втратою себе. Людина перетворюється на тінь свого партнера, втрачаючи власну ідентичність.
✅ Вигоранням. Постійне пристосування до чужих потреб виснажує емоційно і фізично.
✅ Залежністю від його уваги та схвалення, страхом можливої самотності.
✅ Конфліктами. Пригнічені емоції й невисловлені претензії рано чи пізно вибухнуть.

Що робити?

🔸Пам'ятайте про себе. Ви окрема особистість зі своїми інтересами, бажаннями та потребами. І саме такою вас покохали!

🔸Не бійтеся говорити про свої почуття. Відкрита комунікація — основа будь-яких здорових стосунків.

🔸Залишайте час для себе. Займайтеся хобі, зустрічайтеся з друзями, розвивайтеся. Так ви завжди будете незалежною особистістю, яка цікава для оточення і передусім для себе.

🔸Ставте кордони. Не дозволяйте іншим людям використовувати вас, диктувати вам, як вам виглядати, чим займатися і яку думку висловлювати.

🔸Не бійтеся бути самотніми. Самотність — це не вирок, а можливість пізнати себе краще, а потім, якщо захочете, побудувати дійсно гармонійні стосунки.

Тож цінуйте себе, свої бажання й потреби — саме так ви зможете отримати стосунки, в яких кожен із партнерів буде щасливим і реалізованим. Пам'ятайте, ви гідні кохання, яке підтримує вашу особистість і допомагає вам не розчинитися, а розквітнути!

​Хто ти насправді? 10 типів характерів за Ненсі Мак-Вільямс

Американська психологиня Ненсі Мак-Вільямс у своїй фундаментальній праці "Психоаналітична діагностика" пропонує докладний огляд різних типів особистості. Вона підкреслює, що кожна людина унікальна, але часто ми можемо спостерігати певні повторювані патерни поведінки та емоційних реакцій. Ось огляд 10 типів характерів, які вона виділяє, з акцентом на контрасті між внутрішнім світом і зовнішнім проявом:

1. Антисоціальний
Зовнішній прояв. Холоднокровний, розважливий, готовий йти до мети за всяку ціну. Часто – успішна особистість на керівних позиціях, любить конкуренцію, колекціонує "трофеї".

Внутрішній світ. Відчуває порожнечу і відчуженість, не здатний на глибокі емоції або співпереживання.

2. Нарцисичний
Зовнішній прояв. Показує впевненість, потребує уваги й захоплення. Часто демонструє свої досягнення та успіхи.

Внутрішній світ. Відчуває невпевненість і страх бути неважливим, що призводить до постійного пошуку підтвердження своєї цінності.

3. Шизоїдний
Зовнішній прояв. Виглядає ексцентричним та відстороненим, може говорити все, що приходить на думку, й порушувати соціальні норми. Може здаватися байдужим до оточення.

Внутрішній світ. Глибокі емоції та фантазії, одночасно присутня потреба і страх близькості.

4. Параноїдальний
Зовнішній прояв. Часто підозрілий і недовірливий, може бути агресивним у захисті своїх інтересів.

Внутрішній світ. Постійно переживає страхи і тривоги щодо зради або обману з боку інших.

5. Депресивний
Зовнішній прояв. Делікатний альтруїст, неконфліктний та зручний, легко підлаштовується під плани інших, навіть на шкоду собі.

Внутрішній світ. Глибокі переживання смутку і безнадії, часто почувається жертвою обставин.

6. Мазохістичний
Зовнішній прояв. Схильний до самообвинувачення та жертвування своїми потребами заради інших. Часто вступає в руйнівні стосунки і ніби спеціально потрапляє в ситуації, що суперечать благополуччю.

Внутрішній світ. Відчуває глибокі почуття провини та незадоволення собою, часто шукає схвалення ззовні.

7. Обсесивно-компульсивний
Зовнішній прояв. Прагне порядку та контролю, може виглядати надмірно критичним або педантичним.

Внутрішній світ. Часто бореться з тривогами та сумнівами, його внутрішні стандарти можуть бути надто високими.

8. Істеричний
Зовнішній прояв. Сердешний, чарівний, артистичний, схожий на дитину, що не дорослішає. Може бути привабливим і харизматичним, але його стосунки часто нестабільні.

Внутрішній світ. Відчуває порожнечу і невпевненість у своїй цінності. Характеризується високою емоційністю, пошуком уваги та підтвердження власної значущості.

9. Маніакальний
Зовнішній прояв. Енергійний, активний, схильний до ризику, може виглядати надмірно оптимістичним. Вміє мотивувати, запалювати людей.

Внутрішній світ. Заперечення тривожних подій, знецінення важливих стосунків через страх розчарування. Його енергія може бути наслідком внутрішньої тривоги або нестабільності.

10. Межовий
Зовнішній прояв. Нестабільність у стосунках і самооцінці. Може мати сильні емоційні реакції на зовнішні події.

Внутрішній світ. Переживає глибокі внутрішні конфлікти. Може мати бурхливі стосунки, схильні до самоушкодження.

Важливо пам’ятати, що це лише загальний огляд, і кожна людина є унікальною комбінацією різних рис. Розуміння цих типів може допомогти нам краще розуміти себе та інших, але не слід використовувати їх як жорсткі ярлики.

​Чому вночі не дають спати погані думки і що з цим робити?

Нав'язливі негативні й тривожні думки вночі можуть стати справжньою проблемою, яка заважає жити повноцінно. Це дуже неприємно і виснажливо відчувати посеред ночі, коли навколо панує темрява і тиша, що ваш розум починає "прокручувати" різні негативні сценарії, які викликають тривогу або страх. Чому ж саме ніч часто є часом нав'язливих думок? А головне, як позбутися нічних тривог?


Причин виникнення поганих думок вночі може бути декілька: 

🔸 Активність лімбічної системи, яка відповідає за емоції, стає активнішою. Вночі мозок починає перебирати всі спогади, щоб упорядкувати їх. Зокрема лімбічна система починає діставати з нашої пам'яті неприємні моменти, намагаючись знайти причини цих переживань і підготуватися до можливих повторень. Це природний процес, який потрібний нам як біологічному виду для виживання, але в сучасному світі він призводить лише до  надмірної концентрації на негативі, посилюючи відчуття тривоги та безпорадності.

🔸 Накопичений стрес. Ми накопичуємо стрес протягом дня у своїй підсвідомості. Вночі, коли ніщо нас не відволікає, ці думки можуть спливати на поверхню. Від них нам стає тривожно. Процес зациклення на негативних думках чи переживаннях, коли люди вночі починають аналізувати свої дії, помилки або переживання з минулого, називається румінацією. 

🔸 Надмірна втома. Протягом дня ми витрачаємо багато сил на різні побутові справи, на роботу та спілкування з іншими людьми. До вечора наш мозок втомлюється, а отже,  стає менш стійким до негативу, йому все важче фільтрувати думки. Через це нам важче зупинити негативні переживання, тому часто зосереджуємося на них. 

🔸 Біологічні ритми. Вночі рівень гормону стресу – кортизолу – знижується, щоб ми могли розслабитись. Але водночас ми стаємо більш вразливими до тривожних думок.

🔸 Недостатній сон. Підвищити рівень тривожності може і неякісний сон. Коли ми не висипаємося, мозок стає більш чутливим до стресу та негативних думок. Причиною безсоння може бути надлишок споживання кофеїну або нездорове харчування.

🔸 Психічні розлади. Люди з тривожними розладами або депресією можуть частіше стикатися з нічними тривогами через їхню загальну чутливість до стресу та емоцій.


Як боротися з нічними тривогами?

🔸 Записуйте та аналізуйте свої думки. Перед сном складіть список того, про що ви думали, що хвилювало вас протягом дня. Після того, як записали, пообіцяйте собі повернутися до цих думок завтра. Це заспокоїть вас, адже ви не ігноруєте проблему, а лише відкладаєте розв’язання нетермінових проблем.

🔸 Покращуйте свій сон. Перед тим, як лягти ввечері в ліжко, займіться релаксацією: почитайте книжку під м’яким теплим світлом, прийміть теплу ванну, послухайте музику або помедитуйте. Регулярно робіть фізичні вправи, адже це допоможе знизити рівень стресу та покращити якість сну. Обмежте споживання кофеїну та алкоголю, адже вони підвищують рівень тривоги.

🔸 Практикуйте усвідомленість. Техніки усвідомленості можуть допомогти вам навчитися контролювати свої думки і зменшити їхній негативний вплив.

Коли ж не вдається впоратися із тривожними думками самостійно – зверніться до психотерапевта.

​Кіно як ліки: знайомимося з перевагами кінотерапії

Хто з нас не любить зануритися у світ улюбленого фільму? Виявляється, дивитися кіно – це не просто розвага, а й спосіб покращити емоційне здоров’я.


Чому кінотерапія працює

🔸 Емоційний резонанс. Переживаючи за героїв, ми проживаємо цілі спектри емоцій, від радості до печалі. Це допомагає нам краще розуміти себе і свої почуття. Коли ми бачимо, як персонажі справляються з труднощами, це може надихнути нас на подібні дії у власному житті.

🔸 Відволікання. Фільми – відмінний спосіб відволіктися від повсякденних турбот і дати мозку відпочити. ​​У світі, де стрес є невіддільною частиною життя, можливість втекти в інший вимір може стати справжнім порятунком.

🔸 Навчання. Кіно може стати джерелом натхнення, допомогти нам знайти нові ідеї та поглянути на життя під іншим кутом. Багато фільмів несуть глибокі уроки про стосунки, дружбу та особистісний розвиток.


Як використовувати кінотерапію:

🔸 Підбирайте фільми під настрій. Комедії знімають стрес, драми допомагають пропрацювати емоції, а мотиваційні історії заряджають енергією. Якщо вам важко виразити емоції, спробуйте поплакати разом із героями драми.

🔸 Обговорюйте. Діліться враженнями від перегляду з друзями або близькими. Це допоможе вам глибше проаналізувати свої почуття.

🔸 Знаходьте зв’язки. Досвід, отриманий з фільму, можна застосувати у вашому житті. Наприклад, коли герой чи героїня виходять із токсичних стосунків, змінюють кар’єру, країну проживання тощо. 


Кінотерапія може нашкодити:

🔸 Якщо ви використовуєте фільми як втечу від проблем, варто задуматися про більш конструктивні способи їх вирішення. Переглядати серіали “запоєм” – декілька годин підряд – не рекомендується, оскільки це може призвести до емоційного виснаження і посилити почуття самотності.

🔸 Фільми можуть спричинити посилення почуття безнадії – особливо під час депресії. У такому разі краще звернутися до фахівця.

Кінотерапія – це простий і доступний спосіб попіклуватися про своє ментальне здоров’я. Проте важливо підходити до цього свідомо і вибирати фільми, які відповідають вашим потребам. І тоді кіно стане потужним інструментом для самопізнання та розвитку особистості.

​Егоїзм – маска, що приховує брак любові до себе

Чи помічали ви, що люди, які демонструють явний егоїзм, часто справляють враження глибоко незадоволених? Здається, вони живуть із постійною потребою бути в центрі уваги та першими в усьому, а їхні дії ніби кричать: "Подивіться на мене!"

Але за цим яскравим фасадом нерідко ховається крихкість і біль. Егоїзм стає захисною маскою для тих, хто насправді не навчився любити й приймати себе.

Чому так відбувається?

🔸 Страх залишитися самотнім. Егоїст боїться, що без постійної уваги оточення перестане його цінувати, а отже, і любити. За кожною вимогою уваги криється побоювання бути покинутим.

🔸 Недостатня самооцінка. Люди з низькою самооцінкою часто намагаються довести свою значущість через зовнішні атрибути успіху. Вони прагнуть показати оточенню свою "цінність", хоча у глибині душі самі в неї не вірять.

🔸 Відсутність глибоких стосунків. Справжні близькі стосунки ґрунтуються на довірі та взаємоповазі. Егоїстичний підхід не дозволяє повноцінно піклуватися про потреби інших, а отже, такі люди не можуть відчути силу підтримки й довіри у взаєминах.

Здорова любов до себе vs егоїзм
Тонка межа між любов’ю до себе та егоїзмом часто викликає плутанину. Людина, яка щиро любить себе, не потребує постійного підтвердження ззовні: вона цінує себе такою, якою є, і будує міцні стосунки. Егоїстичні ж особи шукають схвалення, щоб підняти свою самооцінку, адже вони бояться бути собою, бояться власної недосконалості.

Як перейти від егоїзму до здорової любові до себе?

✅ Прийняти себе з усіма сильними та слабкими сторонами.
✅ Працювати над самооцінкою. Знайти способи цінувати власні досягнення і свій шлях, незалежно від думок інших.
✅ Навчитися висловлювати почуття відкрито, без страху осуду чи відторгнення.
✅ Розвивати стосунки, в яких є місце для підтримки, розуміння та взаємної допомоги.

Егоїзм – це не просто особливість характеру, це крик про потребу в любові, визнанні й підтримці. Справжня сила приходить, коли ми знімаємо цю маску і дозволяємо собі бути відкритими. Люблячи себе, ми відкриваємо серце й для любові до інших.

Не варто сприймати егоїзм як вирок чи ваду. Він лише вказує на те, що людині потрібна допомога, зокрема психолога. Розуміння себе – це перший крок до повноцінного життя і гармонійних взаємин з іншими.