Кейсі Стоктон "Наречена на Різдво"
Різдвяні варіації за "Гордістю й упередженням" ще готуються стартувати, але вже хотілося якоїсь легенької регентської романтики, тож Kindle Unlimited виплюнув мені цей роман з міжавторської серії.
Суть така. Є багата тітка, яка ніби на порозі смерті і не має власних дітей. Вона обіцяє розділити свій статок💰 між небожами, що досі парубкують, і однією небогою. Але є одне але: вони мають одружитися до Дванадцятої ночі.
🎩Герой цієї історії — Колін (не Бриджертон) — вкрай потребує запропонованої спадщини. Його маєток розвалюється просто на очах, а всі гроші пішли на виплату батьківських боргів. Тітка поставила умови до вибору нареченої: вона має бути доброзичлива, викликати в нього усмішку й вміти загадувати загадки. На щастя для Коліна, він знаходить годящу кандидатуру просто в себе під носом.
🪡 Мерсі — старша донька вікарія з неоднозначною репутацію жартівника. Маючи 26 років та одружених або заручених молодших сестер, вона вже не очікує вийти заміж. Що непросто зносити, коли всі в селі кепкують з неї і ледь не в обличчя називають старою дівою. Тож пропозиція Коліна — місцевого найвдатнішого парубка — стає для неї несподіваним шансом втерти кривдникам носа й здобути незалежність. А що вона й раніше ним захоплювалася, то лише плюс.
👩❤️👨Та після весілля проблеми тільки починаються. Мерсі любить бути корисною, а Колін — пунктуальність і свої прискіпливі стандарти. На те, щоб зрозуміти, як побудувати разом побут, піде час. Ще й тітка заявляється в гості, бо, бачте, вони мають довести їй своє кохання. А ще герої трішки дурники, бо постійно намагаються зробити як краще, але виходить навпаки.
🥧Одним словом, цукровенька романтика без зайвого драматизму на 3/5. Сподобалось, що всі головні герої доброзичливі й нетоксичні, щиро прагнуть порозумітися,
хай у них спершу й не дуже виходить. Повеселив корінь романтичної проблеми Коліна: він настільки був зайнятий своїм маєтком, що просто ігнорував все інше. Тому тітка вчинила розумно: 1) поставила перед ним чітке завдання; 2) дала йому список характеристик нареченої — а оскільки Колін схиблений на списках, то це йому допомогло.
Стиль: читабельно, стандартна інтернет-література.
P.S. Псевдоісторична романтика — це такий особливий жанр, де головну героїню звуть як не Фелісіті, то Мерсі. Для повного бінґо мені лишилося зібрати Частіті та Чаріті. Хочу знайти якийсь роман, в якому так зватимуть лиходійку. Було б прикольно.
Різдвяні варіації за "Гордістю й упередженням" ще готуються стартувати, але вже хотілося якоїсь легенької регентської романтики, тож Kindle Unlimited виплюнув мені цей роман з міжавторської серії.
Суть така. Є багата тітка, яка ніби на порозі смерті і не має власних дітей. Вона обіцяє розділити свій статок💰 між небожами, що досі парубкують, і однією небогою. Але є одне але: вони мають одружитися до Дванадцятої ночі.
🎩Герой цієї історії — Колін (не Бриджертон) — вкрай потребує запропонованої спадщини. Його маєток розвалюється просто на очах, а всі гроші пішли на виплату батьківських боргів. Тітка поставила умови до вибору нареченої: вона має бути доброзичлива, викликати в нього усмішку й вміти загадувати загадки. На щастя для Коліна, він знаходить годящу кандидатуру просто в себе під носом.
🪡 Мерсі — старша донька вікарія з неоднозначною репутацію жартівника. Маючи 26 років та одружених або заручених молодших сестер, вона вже не очікує вийти заміж. Що непросто зносити, коли всі в селі кепкують з неї і ледь не в обличчя називають старою дівою. Тож пропозиція Коліна — місцевого найвдатнішого парубка — стає для неї несподіваним шансом втерти кривдникам носа й здобути незалежність. А що вона й раніше ним захоплювалася, то лише плюс.
👩❤️👨Та після весілля проблеми тільки починаються. Мерсі любить бути корисною, а Колін — пунктуальність і свої прискіпливі стандарти. На те, щоб зрозуміти, як побудувати разом побут, піде час. Ще й тітка заявляється в гості, бо, бачте, вони мають довести їй своє кохання. А ще герої трішки дурники, бо постійно намагаються зробити як краще, але виходить навпаки.
🥧Одним словом, цукровенька романтика без зайвого драматизму на 3/5. Сподобалось, що всі головні герої доброзичливі й нетоксичні, щиро прагнуть порозумітися,
хай у них спершу й не дуже виходить. Повеселив корінь романтичної проблеми Коліна: він настільки був зайнятий своїм маєтком, що просто ігнорував все інше. Тому тітка вчинила розумно: 1) поставила перед ним чітке завдання; 2) дала йому список характеристик нареченої — а оскільки Колін схиблений на списках, то це йому допомогло.
Стиль: читабельно, стандартна інтернет-література.
P.S. Псевдоісторична романтика — це такий особливий жанр, де головну героїню звуть як не Фелісіті, то Мерсі. Для повного бінґо мені лишилося зібрати Частіті та Чаріті. Хочу знайти якийсь роман, в якому так зватимуть лиходійку. Було б прикольно.