Переїзд, зона комфорту, ріст та чому критично заборонено залишатися на одному місці 👺Що ж, настав час написати про те, що відбувається і відбуватиметься у моєму житті протягом цього місяця і, ймовірно, протягом наступного теж.
Справа у тому, що я буквально вчора переїхав з Польщі в Україну, але тимчасово. Ні для кого думаю не секрет, що наступна моя зупинка — Грузія. Причин тут багато: МІСА, поточне оточення, нові знайомства, нова країна з новими можливостями і тд, наразі пост не про це 🫡
Пост про те, що дають ці переїзди та чому вам не можна залишатися на одному місці довго.
Думаю багато хто згадає вимушений переїзд закордон після початку повномасштабної війни та згадає, що тоді життя змінилося «від а до я», незалежно чи вам було 30 у той момент, чи 15.
Ще від самого початку мого саморозвитку як особистості, я від кожного блогера-мотиватора чув чітку, проте максимально точну істину:
«сидиш у зоні комфорту — виходиш з неї — ростеш — розширюєш зону комфорту — сидиш у зоні комфорту — повторюєш.»
Як не дивно, це абсолютна правда і впевнений, що багато з вас погодиться щодо цього. Умовно для людей, які засиділися в Україні та думають чи виїжджати їм, чи ні — навіть не сумнівайтеся. Це страшно, ризиковано (особливо якщо вам 23+), може бути дорого, проте ріст, потенційні можливості та зона комфорту після проїденого нелегкого шляху — не зрівняється ні з чим 👀
Що ж, хоча мені 20 і я маю план по виїзду звідси, проте я теж попав у такий а-ля «даунгрейд» по потребі виходити зі зони комфорту: у мене немає оплати за помешкання, комунальні послуги, середній чек у ресторані $10 з повним меню, активності всі коштують не сотні злотих, а сотні гривень, немає людей з ким вийти, тому, здавалося б, прийдеться сидіти дома та гнити, проте
завжди є вибір.
Щоб призупинити це нескінченне почуття комфорту в Україні, поки «дуже легко живеться», прийдеться його штучно зменшувати: дисципліною, режимом, правилами та ворком 🥸
Для себе я чітко визначив: краще я буду терпіти біль від дискомфорту, проте рости та бачити результат, ніж гнити у комфорті, сидячи у ксці 8 годин на день (я ігри не граю, проте можна підставити сюди що завгодно).
Тому плавно після довгих і якісних відпочинків та самого переїзду, я включаюсь у роботу та lock in’юсь 🤝
Можливо якимось днем закину вам як виглядає мій звичайний робочий день, а поки на сьогодні все.
Чекатиму ваш фідбек щодо посту, чи цікаво для вас читати такі базові/фундаментальні теми, чи все-таки вам краще закинути мем з тіктоку та побажати солодких снів 🫂
«
viam inveniam aut faciam»see y’
all
👋
