Скрижаль: Історичний HUB

🌻 Дівчата з Криму у національному строї, Севастополь 😎

Світлина з фотомайстерні Новомирського (Нахімовський проспект 13)

🌾Підписатися🌾

🌻 12-13 січня 1972 року, совкова влада розпочала чергові репресії проти української інтелігенції. У документах КДБ операція отримала назву «Блок».

Документ, який ви бачите, про початок операції «Блок» — проведення обшуків та арештів дисидентів.

13 січня 1972 року

🌾Підписатися🌾

СКIЛЬКИ БИ ВИ ВIДСИДIЛИ
У СРСР?

В мене 75 рочків 🤯

🌾Підписатися🌾

🌻 Красуня з Донеччини у національному вбранні

м. Покровськ, червень 1941 року

#Донбас — це Україна 🇺🇦

🌾Підписатися🌾

🌻 Світлини Покровську, кінець ХІХ-початок ХХ ст

Гришине, нинішній #Покровськ, що на Донеччині, виникло в 1880-х роках як залізнична станція. Першими мешканцями селища були селяни з навколишніх сіл та переселенці з північних губерній України

У 1881 році в Гришиному було відкрито депо залізниці, а в 1883 році — двоповерховий вокзал.

18 травня 1884 року Катерининська залізниця, яка з'єднала Катеринослав (Дніпро) з Ростовом, була пущена в експлуатацію, і Гришине стало важливим транспортним вузлом.

На початку XX століття станція відправляла до 1 мільйона пудів хліба і 3 мільйонів пудів кам'яного вугілля.

У селищі виникли дрібні підприємства, а навколо нього — численні вугільні копальні.

У 1900 році тут діяли слюсарно-токарна майстерня, три парові млини, цегельний завод, миловарний завод, олійниця.

На початку XX століття в селищі проживало близько 2600 осіб, переважно залізничники та їхні сім'ї.

У 1894-1896 роках на медичну дільницю, куди входили 4 волості Бахмутського повіту, була одна лікарня на 10 ліжок. Обслуговували дільницю лікар і два фельдшери.

Залізнична адміністрація в 90-х роках XIX століття відкрила в селищі однокласне училище, яке пізніше було перетворене на двокласне.

У 1913 році в Гришиному налічувалося 413 дворів з населенням 4465 осіб

🌾Підписатися 🌾

🤝 У найтемніші часи важливо триматися разом!

Саме тому котики українських Telegram-каналів об'єдналися і створили для вас унікальний яскравий простір для натхнення та сили.

📕 Тут є все: мова, книжки, історія, музика, кіно, мистецтво, навіть філософія. Бо культура — наш щит і меч!

🐾 Будь котиком — ТИЦЯЙ СЮДИ та поділися цією скарбницею з друзями

Разом творімо українське та споживаймо лише якісний контент!

🌻 Світлина матері з донькою з Донеччини у національному строї, 1907 рік, м. Бахмут.

Дівчинку звати Наталя Вівдіч 1897 р.н. (у заміжжі - Шатровська).

Фото з родинного архіву Галини Шатровської. Опублікувала Ольга Береза.

🌾Підписатися 🌾

🌻 6 січня 1938 року народився Василь Стус — видатний український поет, перекладач, прозаїк, правозахисник, Герой України. Хоч і народився на Вінничині, проте більшість свого життя прожив і творив на Донеччині, якщо ви не знали.

Дисидентів, повстанців з Донбасу московити боялися більше за когось. Тому вони в першу чергу намагалися знищити всіх і все, що натякало на український Донбас. Адже, це руйнувало плани. Донбас знищували, репресували, морили голодом, переселяли у будинки загиблих українців москалів. Зачистки були не тільки на початку ХХ, вони тривали постійно. Москалі намагалися знищити нашу національну памʼять та героїв.

🥲 4 вересня 1985 року серце Василя Стуса зупинилося від цькувань та тортур московитів. Він помер в ніч з 3 на 4 у карцері мордовського табору для політв'язнів.

28 серпня 1985 року Василь Стус був кинутий до карцеру табору для політв'язнів Перм-36 за те, що читаючи книгу в камері, він сперся ліктем на нари, хоча це й не порушення режиму. На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування. За офіційними даними причина смерті — зупинка серця.

Товариш Стуса, також колишній політв’язень, Василь Овсієнко поруч із цією версією висував припущення про загибель від удару карцерними нарами, цілком імовірно, зумисне підлаштовану наглядачами.

Похований на табірному цвинтарі у с. Борисово Чусовського району Пермської області. Перепохований 1989 року в Києві на Байковому кладовищі.

🤬 На «суді» його «адвокат» Віктор Медведчук (так-так, той самий) заявив, що всі злочини Стуса заслуговують покарання.

На відео Василь Стус зачитує вірші. Це його справжній голос.

🌾Підписатися 🌾

🌻 Наказ отамана Болбочана щодо мобілізації в Україні офіцерів до 35 років та солдат 1897, 1898, 1899 років народження (19-21 рік).

28 листопада 1918 року на шпальтах харківської газети «Південний край», майоріли публікації наказів отамана щодо запровадження мобілізаційних заходів у губернії. Харків, хоч і запізно, але все ж таки готувався до наступу більшовиків.

Упродовж кінця листопада – першої половини грудня німецьке командування заспокоювало, що війська підтримують порядок у місті і нікуди без української ротації не підуть.

Українські військові почали заходити до Харкова зранку 15 грудня. Ситуація в сусідньому Білгороді залишалась стабільно напруженою.

До цього моменту німців в Україні було вже мало, вони не складали навіть гарнізон. Тому під натиском більшовиків залишили Білгород і відійшли до Харкова, проте вже 25 грудня зайняли Козачу Лопань.

3 січня 1919 року Харків захопили більшовики. З Міністерства закордонних справ Директорії Української Народної Республіки надсилали багаточисельні ноти протесту москальському комісару закордонних справ Георгію Чичеріну про захоплення українських населених пунктів, таких як Валуйки, Куп'янськ, Білгород.

Також було зазначено, що в районі Харкова оперують більшовицькі війська, які складались з латишів, китайців, мадяр і москалей.

4 січня Чичерін відповідає, УВАГА:

«що частини радянської росії не направлялись і навіть не перебували біля кордонів України».

Чичерін запевняв, «що бойові дії на українській території ведуться між Директорією та частинами «українського радянського уряду», який начебто має повну незалежність».

Десь ми вже чули, правда ? «Це не ми, це громадянська війна». Типова методичка. Напали більшовики, їх агентура діяла в місті з листопада і допомогла наступу. Хоча саме цей уряд москва в якості маріонетки згодом посадила у Харкові.

🌾Підписатися🌾

🌻 Газета «Зоря» від 1 січня 1933 року

В «подарунок» до Нового року окупанти московити надрукували черговий перелік українських сіл та колгоспів на «чорну дошку».

Занесення населеного пункту на «чорну дошку» означало його повну ізоляцію збройними загонами з метою вилучення буцімто прихованого зерна, здійснення арештів так званих «куркулів» та усіх, хто чинив спротив хлібозаготівельним бригадам, вивезення продовольства із торговельних мереж.

Також повністю припинялася торгівля: державна і кооперативна. З населених пунктів затягувалися повністю раніше видані кредити. Також на них накладалися натуральні штрафи.

Зазвичай на «чорні дошки» потрапляли села, які мали велике недовиконання планів заготівель. Наявність серед уродженців села активних діячів повстанського руху, участь селян у «куркульських повстаннях» 1920-1921 років також могло стати причиною занесення на «чорну дошку».

Цей вид репресій застосовувався під час Голодомору в Україні і в Північнокавказькому краї, на територіях компактного проживання українців, в першу чергу на Кубані та Донбасі.

🌾Підписатися🌾

🌻 Свято Маланки, або як українці Новий рік зустрічали

Ми часто бачимо міфи, що українці ніколи не святкували Новий рік, і, що це не наше традиційне свято. Але це не так.

Ще з дохристиянських часів наші пращури після Різдва Сонця, яке святкували на день зимового сонцестояння, звідкіля розпочинається зростання світлового дня (близько 20-25 грудня) святкували Новий рік, точніше свято Маланки.

Отже, Свято Маланки має корені ще з дохристиянських часів. Згідно з віруваннями того часу, Маланка була донькою богині Лади. Традиція Щедрого вечора сягає також дохристиянських часів.

За старими звичаями у перший день нового року слов'яни вшановували богів Васильчика і Маланку. Згідно з легендою, у богині Лади була донька Маланка, яку викрав змій і ув'язнив у темниці. Наречений Маланки, бог Місяць, був на полюванні, тому дівчину врятував богатир Васильчик.

З приходом християнства трактування свята змінилося. Православна церква пов'язала цей день із пам'яттю про двох святих: Василія Великого Кесарійського і преподобної Меланії Римлянки.

Василій Великий був визначним церковним діячем, одним з отців Церкви та архієпископом Кесарії Каппадокійської в Малій Азії. Йому приписують винахід іконостасу та складання літургії Василя Великого.

Маланка, або Меланка Молодша була черницею і меценаткою: вона відома тим, що будувала церкви, допомагала нужденним і піклувалася про хворих у часи занепаду Римської імперії.
 
Меланію у народній традиції шанують як покровительку сімейного добробуту, родинної злагоди та народження дітей.
 
🌾Традиції Щедрого вечора
 
Головна традиція свята — це пишна вечеря, яка об’єднує всю родину за одним столом. На відміну від пісного Святвечора, на Щедрий вечір страви готують багатшими, додаючи масло, молоко чи вершки.
 
🥣 Основними стравами були:
 
Щедра кутя — основна страва, яка символізує добробут і достаток.
М’ясні делікатеси: страви зі свинини, домашні ковбаси.
Вареники, млинці та пироги з різними начинками.
Однак рибу на стіл не ставили, адже існувала прикмета, що добробут може «упливти» разом із нею.

Важливим елементом вечора було щедрування. Молодь збиралася в групи, вбиралася в костюми й ходила від хати до хати, співаючи щедрівки. За це їх щедро пригощали господарі. Улюбленим персонажем таких обходів була сама "Маланка" — хлопець у жіночому вбранні, якого супроводжувала "Василина" (дівчина, переодягнена у чоловіка).
 
Дівчата також збиралися разом для ворожіння. Вважалося, що у цей вечір ворожіння найбільш правдиві, тому дівчата намагалися дізнатися про свою долю, заміжжя та майбутнє життя.

Щедрівки притаманні саме Україні, що вирізняє нас з інших культур словʼянського типу.

Також на ранок 1 січня молоді хлопці сіяли пшеницю на добробут і благополуччя, бажаючи достатку та врожаю на весь рік.

З наступаючим Новим роком Вас і зі святом Маланки ☺️

🌾Підписатися🌾

🌻 Новорічна листівка УПА.

З новим роком, московити!

З партизанського журналу «Повстанське кропило» за 1 січня 1945.

Завжди актуально

🌾Підписатися🌾

🌻 31 грудня 1933 року вийшла постанова Раднаркому СРСР «Про переселення на Кубань, Терек та Україну».

Запропоновано Всесоюзному переселенському комітету при РНК СРСР організувати до початку 1934 року переселення в Україну 15-20 тисяч сімей, а на Кубань і Терек - не менше 10 тисяч сімей.

🤬 Загалом, після Голодомору 1933 року, в домівки вбитих українців штучно заселяли московитів.

Зокрема, з того, що відомо:

В Одеську область з Горьковської було завезено 141 ешелон росіян, з Білорусі - 68 ешелонів.

У Дніпропетровську область з західних регіонів росії було завезено 125 ешелонів.

У Харківську область - 188 ешелонів.

У Донецьку область з Івановської - 147 ешелонів.

У Луганську область завозили московитів з Ленінградської.

Москалів переселяли в опустілі села, де українців виморили голодом цілими колгоспами і родинами. Переселяли російських вчителів та культурних діячів, щоб насаджувати «своє» і сказати «так и было».

Тому, коли «узький мір Донбаса» говорить, що це їхня земля, можете сміливо відправляти їх на свою справжню Батьківщину - на московію, куди вони рано чи пізно заберуться все одно. А українці Донбасу, яких вигнали зі своїх домівок, яких змусили тікати з рідної української землі, залишивши все, що в них було, враховуючи своє серце, ніколи не пробачать московських покидьків і їхніх прислужників, що зрадили свою країну і допомогали ворогу. Кожен отримає по заслугах за скоєне, ще настане час справедливості. Щоб змія 2025 року завітала за розплатою!

🌾Підписатися🌾