Верховний Суд

​Кошти, стягнені з керівника (члена органу управління) боржника як суб’єкта солідарної відповідальності відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів лише в порядку черговості, встановленому КУзПБ.
 
Такого висновку дійшла судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
 
У справі, що розглядалася, кредитор у межах справи про банкрутство звернувся із заявою про покладення на директора боржника солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника перед кредитором і стягнення з нього суми боргу, внесеної до реєстру вимог кредиторів. Заява мотивована тим, що директор боржника порушив строк подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за наявності в нього ознак неплатоспроможності, що встановлено ухвалою суду в цій справі.
 
Детальніше – https://is.gd/yAxzkx. 

​Законодавець не передбачив виключення чи непоширення звільнення від сплати судового збору, передбаченого ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», на спори за позовом споживача, пов’язані з правочинами щодо цінних паперів чи стосовно них. Тому ця норма поширюється й на відповідні позови.

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі за позовом про розірвання / припинення дії публічного договору купівлі-продажу обслуговування облігацій внутрішньої державної позики, укладеного між позивачем і державою в особі Міністерства фінансів України, через порушення відповідачем прав споживача.

Детальніше – https://is.gd/LthI0K.

​Якщо кредитор відчужив право вимоги в зобов’язанні за недійсним (нікчемним) правочином і надалі це право вимоги було відчужено іншій особі, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, то кредитор може повернути собі таке право вимоги лише за результатами його витребування в порядку, передбаченому статтями 387, 388 ЦК України.

До переходу до кредитора права вимоги в зобов’язанні в порядку його витребування за статтями 387, 388 ЦК України таке право вимоги перебуває у володінні набувача цього права вимоги, відповідно, процесуальні права і обов’язки у справі, виконавчому провадженні також до кредитора як процесуального правонаступника не переходять.

На таких висновках акцентувала Велика Палата Верховного Суду.

Детальніше – https://is.gd/bP5ouN.

Верховний Суд запускає новий IT-ресурс – Supreme LAB

Раді представити Supreme LAB – інноваційний ресурс, створений аналітиками та ІТ-фахівцями Верховного Суду, який надає зручний доступ до інформації про справи, що розглянуті палатами, об’єднаними палатами та Великою Палатою ВС або перебувають у них на розгляді, а також зразкові справи.

Що пропонує Supreme LAB:

– можливість застосування різних фільтрів і параметрів пошуку для віднайдення справ, які розглянуті палатами, об’єднаними палатами та Великою Палатою ВС або перебувають у них на розгляді, а також зразкових справ;
– пошук відповідних судових справ за ключовими словами, датою передачі або датою розгляду справи;
– відстеження стадії розгляду справи;
– можливість ознайомитися з ухвалами про передачу справ на розгляд палат / об’єднаних палат / Великої Палати ВС та з рішеннями по суті.

Supreme LAB – це крок до зручності для суддів, адвокатів, прокурорів, правників, громадськості та всіх, хто працює з пошуком судової практики. Тепер необхідну інформацію можна знайти всього за декілька кліків – система автоматично підбере релевантні судові рішення, що відповідають заданим параметрам.

Для того щоб скористатися Supreme LAB, потрібно перейти за посиланням https://sl.court.gov.ua/ або за посиланням, розміщеним на головній сторінці Бази правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua/.


Детальніше – https://www.youtube.com/watch?v=osUxNYqitOg

​Друзі, пропонуємо до вашої уваги огляд актуальної судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за вересень – жовтень 2024 року. В огляді висвітлено низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.

✅ Зокрема, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:

▪️фраудаторності правочину в межах справи про банкрутство та неефективність способів захисту прав;

▪️закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та принцип добросовісності;

▪️права податкового органу, який не набув статусу учасника справи, на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, відкритій у загальному порядку за заявою кредитора.

✅ У постановах у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством наведено висновки про:

▪️підтвердження форс-мажорних обставин у спорі про дострокове припинення дії свідоцтва на торговельну марку внаслідок її невикористання;

▪️недопустимість ототожнення різних видів антиконкурентних узгоджених дій.

✅ У постановах у справах щодо корпоративних спорів та корпоративних прав містяться висновки про:

▪️визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства за позовом спадкоємиці мажоритарного учасника товариства;

▪️виключну компетенцію загальних зборів учасників ТОВ на затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства та неприпустимість втручання суду в господарсько-управлінську діяльність товариства;

▪️застосування норми п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП у випадку звільнення голови ОСББ.

✅ У постановах у справах щодо земельних відносин та права власності викладено правові висновки щодо:

▪️визначення підсудності спору за позовом іноземної компанії про визнання права власності на морське судно;

▪️виключного права співвласників будинку розпоряджатися прибудинковою територією багатоквартирного будинку;

▪️правової природи договору з біологічного очищення (біомеліорації) каналу.

✅ У постановах у справах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, сформульовано правові висновки стосовно:

▪️поширення арбітражного застереження, передбаченого основним зовнішньоекономічним договором, на відносини з переуступки боргу;

▪️стягнення шкоди з морського порту.

✅ Також в огляді висвітлено правові висновки з процесуальних питань про:

▪️правову природу третейської / арбітражної угоди та порядок, у якому має вирішуватися питання щодо дійсності такої угоди;

▪️обов’язок скаржника надсилати копію апеляційної скарги в паперовій формі іншим учасникам справи у разі подання скарги через свій електронний кабінет;

▪️зміну статусу учасника справи з третьої особи на співвідповідача (відповідача). Застосування позовної давності до позовних вимог прокурора.

Із цими та іншими правовими позиціями, викладеними в огляді, можна ознайомитися за посиланням https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KGS_09_10_2024.pdf.

​Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, процесуальні витрати потерпілого можуть бути стягнені з такої особи в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 124 КПК України.

Таких висновків дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 686/1699/20.

Рішення про стягнення витрат приймається одночасно з рішенням про звільнення її від кримінальної відповідальності. Об’єднана палата ККС ВС вважає, що, крім витрат на залучення експерта стороною захисту, з особи, звільненої від кримінальної відповідальності, можуть бути стягнуті також і витрати, понесені потерпілим у зв’язку з кримінальним провадженням, яке закінчилося звільненням від відповідальності.

Детальніше – https://is.gd/lPZU2N.

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду, об’єднаних та судових палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 9 по 15 грудня 2024 року.
Справи, передані на розгляд ВП ВС:

✅ Ухвалою КЦС ВС від 20 листопада 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КАС ВС щодо зменшення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, відповідно до ст. 117 КЗпП України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 року № 2352-IX.

✅ Ухвалою КГС ВС від 27 листопада 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо застосування ч. 4 ст. 376 ЦК України та звернення з позовом власника землі про знесення об’єкта самочинного будівництва до відповідача – кінцевого набувача, який зареєстрував право власності на об’єкт самочинного будівництва.

✅ Ухвалою ККС ВС від 3 грудня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо того, чи наділений викладач навчального закладу організаційно-розпорядчими функціями в разі виставлення оцінки за форму підсумкового контролю знань студента, та за якою статтею КК України (354 чи 368) повинна здійснюватися кримінально-правова оцінка отримання неправомірної вигоди за здійснення таких дій.

✅ Ухвалою КГС ВС від 4 грудня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо можливості / неможливості оскарження до суду проведеної оцінки вартості примусово відчуженого майна на підставі Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» з наступним повним відшкодуванням, зокрема, оскарження такої оцінки саме до відшкодування його вартості.

✅ Ухвалою КГС ВС від 10 грудня 2024 на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми, яка полягає у визначенні концесієдавця як сторони договору, який може бути ініціатором розірвання договору концесії, зважаючи на зміну органу управління об’єктом, переданого в концесію, а також у визначені процедури заміни сторони концесієдавця, яка не врегульована нормами чинного законодавства.

✅ Ухвалою КГС ВС від 10 грудня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо визначення предметної юрисдикції спорів про стягнення до Державного бюджету України несплачених платежів за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор після їх анулювання, а також ефективного способу захисту інтересів держави.

✅ Ухвалою КГС ВС від 11 грудня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо можливості застосування аналогії закону (права) у визначенні критеріїв, за якими підлягають установленню істотні обставини у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в розумінні приписів ст. 58 Закону України «Про захист економічної конкуренції», з огляду на дискрецію Антимонопольного комітету України, ст. 19 Конституції України та статті 1, 3, 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

Справи, передані на розгляд ОП КГС ВС:

✅ Ухвалою КГС ВС від 10 грудня 2024 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновків КГС ВС про те, що позов про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ у кредит є неналежним способом захисту прав продавця, який не отримав / не повністю отримав оплату за частку у випадку, коли продавець уже передав частку, а покупець частково прийняв частку, але не здійснив її оплату та в подальшому відчужив її третім особам.

Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС:

✅ Ухвалою КЦС ВС від 17 вересня 2024 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо застосування ст. 364 ЦК України про виділ в натурі часток у праві спільної часткової власності на майно двом співвласникам та ст.

​Велика Палата Верховного Суду залишила без змін рішення ВРП про звільнення Князєва В. С. з посади судді Верховного Суду

За результатами розгляду касаційної скарги сьогодні, 12 грудня 2024 року, Велика Палата ВС ухвалила рішення про залишення без змін рішення ВРП від 18 липня 2024 року про притягнення Князєва В. С. до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади судді Верховного Суду.

З повним текстом постанови ВП ВС від 12 грудня 2024 року у справі № 990SCGC/18/24 (провадження № 11-194сап24) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/.

​У справі № 757/47946/19-ц Велика Палата Верховного Суду досліджувала питання стосовно можливості апеляційного оскарження окремо від рішення суду ухвали про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду.

Також у справі № 806/5175/14 Велика Палата ВС вирішувала питання щодо можливості апеляційного оскарження окремо від рішення суду ухвали про відмову в задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі.

У справі № 186/871/14-ц Велика Палата ВС сформулювала висновки щодо неможливості закриття провадження у справі за повторно поданою заявою про видачу дубліката виконавчого документа / заміну сторони виконавчого провадження, зокрема за наявності ухвали суду про відмову в поновленні строку пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Детальніше – https://is.gd/LE6ROI.

​Продовжуємо поширювати знання про право Європейського Союзу, зокрема про практику Суду справедливості Європейського Союзу.

Верховний Суд підготував огляди практики Суду справедливості ЄС (рішення за травень і червень 2024 року) із зазначенням описів ключових обставин справ та обґрунтування Суду.

Огляди доступні за посиланнями: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_SES_05_2024.pdf
https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_SES_06_2024.pdf

​Пропонуємо до вашої уваги черговий щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду – за жовтень 2024 року: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KCS_10_2024.pdf

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

✅ у спорах, що виникають із земельних правовідносин, акцентовано, що встановлення обставин вибуття земельної ділянки із власності поза волею власника є підставою для її витребування в добросовісного набувача згідно зі ст. 388 ЦК України. За таких обставин позбавлення добросовісного набувача права власності на земельну ділянку без надання в будь-якій формі компенсації чи відшкодування не забезпечить справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу, якщо такі були, з одного боку, і правом власника на мирне володіння своїм майном, з іншого;

✅ у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, наголошено, що в договорах майнового страхування допускається суброгація, правовою підставою її застосування є ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування». Правовідносини, що виникли у зв’язку з виплатою страховиком на користь потерпілого страхового відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат, засновані на суброгації, тобто переході до страховика права вимоги потерпілої особи в деліктному зобов’язанні, тому вимога страхової компанії до завдавача шкоди не є регресною;

✅ у спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано, що працівника, який набув статусу викривача, не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу. Саме роботодавець зобов’язаний доводити, що звільнення викривача не пов’язане зі здійсненням ним повідомлень про можливі факти порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції».
Відсутність працівника на робочому місці за станом здоров'я може бути підтверджена не тільки листком непрацездатності, а й довідкою медичної установи, показаннями свідків чи іншими доказами;

✅ у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, зауважено, що видача спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину за законом, у якому зазначено менший розмір недоотриманої спадкодавцем пенсії, ніж передбачений законом, не є підставою для відмови спадкоємцю в задоволенні позову про стягнення всіх нарахованих сум. Припинення виплати пенсії за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та неоскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначеної пенсії і не позбавляє його спадкоємців можливості успадкувати право на її отримання;

✅ у справах окремого провадження зазначено, що у зв’язку зі смертю одного з батьків його права та обов’язки припиняються, тому не потребує додаткового підтвердження те, що інший з батьків самостійно виконує їх. Тобто факт самостійного виховання та утримання малолітньої дитини одним із батьків у разі смерті іншого презюмується, а тому не потребує підтвердження рішенням суду;

✅ щодо застосування норм процесуального права вказано, що некоректне з точки зору лінгвістики формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід стосовно дослівного розуміння вимог позову як реалізованого способу захисту суперечить завданням цивільного судочинства. Крім того, зазначено: у приватноправових нормах не передбачено такої підстави для відмови в задоволенні віндикаційного позову, як визнання предмета віндикаційного позову речовим доказом у кримінальному провадженні.

​​Верховний Суд залишив у силі вирок іноземцю, який надав 75 тис. доларів США неправомірної вигоди військовому прокурору

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, відповідно до яких громадянина Молдови визнано винуватим у пропозиції надання та наданні неправомірної вигоди службовій особі (ч. 3 ст. 369 КК України) і призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. Також застосовано спеціальну конфіскацію і вилучено у власність держави 75 тис. доларів США.

За обставинами кримінального провадження, у травні 2021 року співвласник компанії, якій належало арештоване судно та вантаж, з метою зняття арешту й уникнення можливої конфіскації цього майна висловив пропозицію надання неправомірної вигоди прокурору військової прокуратури. Надалі, під час зустрічі, яка відбулася під контролем правоохоронних органів, засуджений передав прокурору 75 тис. доларів США неправомірної вигоди за вчинення необхідних процесуальних дій, спрямованих на зняття арешту.

Повний текст постанови ККС ВС буде оголошено 16 грудня 2024 року о 16:00.

З повним текстом постанови ККС ВС від 3 грудня 2024 року у справі № 757/38626/17-к (провадження № 51-5342 км 19) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/.

​Ухвала суду апеляційної інстанції, якою поновлено строк на апеляційне оскарження, не підлягає окремому оскарженню в касаційному порядку.

Якщо після відкриття касаційного провадження буде встановлено, що касаційний розгляд здійснюється за касаційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, суд касаційної інстанції має постановити ухвалу про закриття касаційного провадження.

Таких висновків дійшла об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 638/8600/16-к.

Детальніше – https://is.gd/RbuoKk

​​Для кондикційних зобов’язань доведення вини особи не має значення, натомість важливий факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212–1214 ЦК України).

Обов’язок набувача повернути безпідставно набуте майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності.

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

Детальніше – https://is.gd/2RTMxE.

​​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд об’єднаних та судових палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 25 листопада по 1 грудня 2024 року.

Справи, передані на розгляд ОП КГС ВС:

Ухвалою КГС ВС від 21 листопада 2024 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС, відповідно до якого забезпечення позову шляхом заборони гаранту здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями за будь-якими вимогами бенефіціара (боржника) не є втручанням у господарську діяльність гаранта в розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та такі заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють зазначені правовідносини.

Справи, передані на розгляд ОП ККС ВС:

✅ Ухвалою ККС ВС від 20 листопада 2024 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновку ККС ВС про те, що порушення правил територіальної підсудності при розгляді кримінального провадження не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не є підставою для скасування судового рішення.

✅ Ухвалою ККС ВС від 21 листопада 2024 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновку ОП ККС ВС, відповідно до якого апеляційні й касаційні скарги осіб, які мають право на оскарження судових рішень, повинні бути викладені державною мовою, а скарги, складені неукраїнською мовою, повертаються особі, яка її подала.

Справи, передані на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС:

Ухвалою КГС ВС від 21 листопада 2024 року на розгляд судової палати передано справу для відступу від висновку КГС ВС про те, що у спорі за позовними вимогами членів кооперативу про визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу суд має встановити дотримання вимог щодо повідомлення членів кооперативу про їх проведення, а також щодо ефективності такого способу захисту позивачів.

​​Формулювання в договорі умови про сплату пені за кожен день прострочення не є встановленням цим договором іншого, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій – ВП ВС

Застосування в тексті господарського договору формулювання «за кожен день прострочення» не можна вважати встановленням іншого, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені).

У разі використання в договорі лише формулювання про нарахування пені «за кожен день прострочення» за відсутності застережень про період чи строк, за який нараховується пеня, таке нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.

Детальніше – https://is.gd/38hSdL.

​​Наявність форс-мажорних обставин виключає можливість внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин – КГС ВС

ТОВ звернулося з позовом, у якому просило внести зміни до договору шляхом продовження строків виконання зобов’язань, збільшення строку дії договору, обґрунтовуючи вимоги тим, що обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, істотно змінилися з 2023 року через обставини непереборної сили (посилення ворожих атак / обстрілів, мобілізацію та ін.), а тому позивач має право на внесення змін до договору на підставі ст. 652 ЦК України та п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

КГС ВС, залишив в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, вказавши, що позивач міг і повинен був за певної обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, що пов’язані з введенням воєнного стану, зважаючи на те, що на момент укладення договору по всій території України вже було введено воєнний стан. Тому настання зазначених ним подій не може розглядатися як підстава для внесення змін в окремі пункти договору та додатку до нього у зв’язку з істотною зміною обставин, а наявність обставин непереборної сили суд першої інстанції не встановив.

Детальніше – https://is.gd/hQhs9K.

​​Перебування у відпустці та/або на лікарняному відповідальної особи за супроводження судових справ органу державної влади не може бути поважною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду – КАС ВС

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом можуть визнаватися лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов’язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Перебування у відпустці та/або на лікарняному особи, відповідальної за супроводження судових справ та ведення електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» органу державної влади, до складу якого входить відповідальний за виконання таких функцій структурний підрозділ, не може бути поважною підставою для поновлення пропущеного строку.

Про це зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Детальніше – https://is.gd/C15KEm.

​​Відкриття провадження у справі про банкрутство є безумовною підставою для проведення позапланової перевірки банкрута як платника податків – КГС ВС

Під час ліквідаційної процедури банкрута до господарського суду звернувся орган державної податкової служби, який не є кредитором у справі про банкрутство, з клопотанням про зобов'язання ліквідатора провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки та надати інформацію про рух коштів за всіма банківськими рахунками, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів тощо.

Клопотання мотивоване тим, що відмова ліквідатора надати документи фінансово-господарської діяльності є перешкодою для реалізації контролюючим органом функцій здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків, зборів та платежів шляхом проведення перевірки і через цей факт неможливо зробити остаточні висновки щодо припинення або неприпинення банкрутом господарської діяльності.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні клопотання податкового органу, затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував його і закрив провадження у справі про банкрутство.

Суди дійшли висновку, що до компетенції суду не входить спонукання розпорядника майна чи ліквідатора надати податковим органам документи щодо діяльності підприємства-боржника, у тому числі його ліквідаційний баланс та докази закриття розрахункових рахунків. Обставини, пов’язані з виконанням податковим органом своїх повноважень, не можуть бути приводом для зупинення процесу ліквідації господарюючого суб’єкта, а також перешкодою для завершення провадження у справі про банкрутство за наявності передбачених законодавством про банкрутство підстав.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду задовольнив касаційну скаргу податкового органу, судові рішення у цій справі скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Детальніше – https://is.gd/TRTndj.