Що з економікою?

⚡️ Україна перемагає в економічній війні проти Росії 一 The Economist

Переказуємо ключові тези зі статті:

▪️ Вперше з 2022 року українська економіка переважає над російською в окремих аспектах. НБУ прогнозує зростання ВВП на 4% у 2024 році та 4,3% у 2025 році. Гривня залишається стабільною, а облікова ставка на рівні 13,5% близька до найнижчих показників за останні 30 місяців.

Для порівняння, у Росії ставка скоро може досягти 23%, щоб стримати падіння рубля, а очікуване зростання ВВП становитиме лише 0,5-1,5% у 2025 році.

▪️ У матеріалі згадують три фази української економіки за час повномасштабного вторгнення:

1️⃣. Хаос і виживання: початок воєнного стану, блокада портів, жорсткий контроль капіталу та фінансування дефіциту бюджету Нацбанком, що призвело до інфляції та падіння ВВП на третину.

2️⃣. Стабілізація: зернова угода, підтримка з боку МВФ, релокація бізнесу у безпечніші регоіни.

3️⃣. Третій етап зараз: дефіцит людей, грошей та електроенергії.

«Зараз навіть критично важливі галузі можуть захистити лише половину своїх працівників від мобілізації. Наймати натомість жінок складно: за кордон мігрувало майже стільки ж, скільки чоловіків на фронті або тих, хто повернувся непрацездатним», 一 коментує у статті директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

👉 Нагадаємо, що на початку місяця ми зібрали макропрогноз семи неурядових організацій щодо головних економічних показників на наступний рік і порівняли цифри з урядовим прогнозом.

Про головне писали тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Днями Рада підтримала за основу законопроєкт про запровадження інституту множинного громадянства в Україні

👉 Як і раніше писали, ми підтримуємо ідею множинного громадянства в Україні тому що:

▪️ Ми стикалися із серйозними демографічними викликами ще до війни: старіння населення, низька народжуваність, рання смертність і еміграція.

▪️ Введення множинного громадянства може стати стимулом для українців, які виїхали за кордон і отримали інше громадянство, залишатися пов'язаними з Україною, зберігаючи своє українське громадянство.

▪️ Іноземці, включаючи представників української діаспори та інших, які бажають імігрувати в Україну, могли б отримати громадянство, не втрачаючи попереднього, що могло б стимулювати їх до тривалого проживання та інтеграції в українське суспільство.

Втім, наша старша економістка Дарія Михайлишина додає, що цей законопроєкт передбачає дозвіл на множинне громадянство лише в окремих випадках: одночасне набуття громадянства України та іншої держави при народженні, усиновленні, шлюбі, автоматично за законодавством іноземної держави, або за спрощеною процедурою для громадян окремих країн.

🔺Хоча ми підтримуємо заборону множинного громадянства для громадян Росії або держав, які не визнають територіальну цілісність і суверенітет України, інші обмеження здаються необґрунтованими й звужують коло осіб, які могли б скористатися цією можливістю.

«Тож позитивний ефект від дозволу на множинне громадянство був би ще більшим, якби цих обмежень не було», 一 резюмує Дарія.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👨‍👩‍👧‍👦 7,7 млн українських біженців за кордоном — це точно завищена оцінка

За даними звіту ТСК з питань захисту прав ВПО, за кордоном перебувають 7,7 млн українців, з яких 5,3 млн — у ЄС.

Ми не знаємо, звідки ці цифри, але це набагато вище, ніж будь-які оцінки 一 як наші, так і офіційні дані ООН чи ЄС.

Далі коментар від старшої економістка ЦЕС Дарії Михайлишиної, яка є співавторкою трьох хвиль наших досліджень про українських біженців.

«За нашими оцінками станом на кінець січня 2024 року за кордоном перебувало 4,9 млн українців (з урахуванням Білорусі та РФ). Цю оцінку уряд також врахував у Стратегії демографічного розвитку до 2040 року, затвердженої восени.

🧐 Навіть якщо за рік їх кількість зросла, то точно не до 7,7 млн.

За оцінками агентства ООН з питань біженців кількість біженців за кордоном станом на зараз 一 6,8 млн. Хоча ми вважаємо цю оцінку завищеною, бо вона не враховує те, що:

а) деякі біженці могли отримувати статус тимчасового захисту чи його аналог в декількох країнах,
б) деякі українці, які повернулись в Україну, продовжують враховуватися ООН.

Проте, навіть ця завищена оцінка ООН нижче 7,7 млн.

🇪🇺 А скільки українців саме у ЄС? За даними Євростата 4,1 млн українців отримали статус тимчасового захисту в ЄС станом на кінець жовтня 2024. Ця оцінка може бути завищеною з тих же причин, що і дані ООН, тим не менше це набагато менше за 5,3 млн.

***

Можливо, дані, які були презентовані в звіті ТСК включають і тих, хто виїхав з України до повномасштабного вторгнення Росії, але їх теж досить важко порахувати.

Для розуміння ситуації із міграцією важливо розуміти, кого саме включають ці дані та методологію їх підрахунку для того, щоб робити висновки на цих даних».

👉 Додамо, що в перший місяць 2025 року ми оновимо нашу оцінку чисельності українських біженців за кордоном.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇩🇪 Чи дійсно українці в Німеччині не хочуть працювати?

Під час свого грудневого візиту у Київ канцлер Німеччини Олаф Шольц повідомив про плани заохочувати українців працевлаштовуватись або повертатись додому.

✍️ Прокоментували для матеріалу НВ, чому в Німеччині менше українських біженців працевлаштовано порівняно з іншими країнами.

За нашим дослідженням, Німеччина є найщедрішою до біженців державою, де приблизно 71% біженців отримували бодай якусь допомогу станом на початок 2024 року.

Також Німеччина прийняла найбільше українських біженців 一 1,14 млн із 4,2 млн (за даними Євростату). Втім лише близько третини з них працездатного віку мають роботу.

Основна причина — тривала програма адаптації: мовні курси займають до 7 місяців, а місць на них часто бракує.

💶 Поки українці відвідують курси, їм платять соціальні виплати і навіть відшкодовують оренду житла тощо. Це щомісячні €563 на кожного дорослого, який поки не працює. Плюс страховка і оплата житла з комунальними, крім електроенергії та інтернету.

Ми в ЦЕС провели вже три хвилі дослідження про життя біженців за кордоном. На кінець минулого року в Німеччині були працевлаштовані 23% від всіх дорослих українців, водночас ще 42% або проходили навчання на згаданих курсах, або ж навчались в університетах.

«Тобто ці 42%, які навчаються, це і є та різниця між Німеччиною і іншими країнами. А людей, які взагалі нічого не роблять, там не так багато — приблизно стільки ж, як і в інших країнах», 一 додає Дарія Михайлишина, старша економістка ЦЕС.

👉 До речі, наступного року ми будемо досліджувати причини, чому українці обрали залишитись в Україні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💡 Україна не експортує електроенергію на комерційній основі

Востаннє чистий експорт електроенергії фіксували 17 листопада.

👉 Окрім російських атак, ще однією з причин пошкоджених ліній електропередач є погодні умови. Станом на 10 грудня 66 населених пунктів у чотирьох областях 一 Чернівецькій, Одеській, Дніпропетровській та Миколаївській 一 були знеструмлені через дощ, вітер та сніг.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Фізичний експорт агропродукції у січні-листопаді 2024 року збільшився на 27% рік-до-року 一 до 57,4 млн т

🚢 При цьому частка експорту через морські порти в листопаді становила 86% 一 максимум за час повномасштабного вторгнення.

Також з цікавого:

▪️ У поточному маркетинговому році станом на 6 грудня Україна експортувала 18,9 млн т зернових (+37% рік-до-року). Найважливішими експортними культурами залишаються пшениця (9,1 млн т), кукурудза (7,6 млн т) та ячмінь (1,9 млн т).

▪️ У жовтні експорт зернових та олійних культур знизився на 5% до 4,9 млн тонн.

▪️ За листопад було розміновано ще 25 000 га, а загальна розмінована площа цьогоріч перевищила 255 000 га з початку року. Зараз в Україні сертифіковано 69 операторів з розмінування, ще 58 перебувають у процесі сертифікації.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🧐 Що не так з рейтингом успішності країн The Economist?

(коментар від нашого старшого економіста Юрія Гайдая)

«Багато з вас уже мабуть бачили цей рейтинг економічної успішності розвинених країн у 2024 від The Economist. Рейтинг вражає тим, що в першій п’ятірці 一 чотири з п'яти «свиней», тобто країн півдня, які десятиліттями тягнули економіку Єврозони вниз (і з 2009 року 一 Ірландія), так, що журналісти називали їх за абревіатурою PIGS (Португалія, Італія, Греція, Іспанія), а потім 一 PIIGS (+Ірландія).

Ну і Данія, яку в лідери витягує Ozempik (ін'єкції при діабеті, які почали використовувати для зниження ваги 一 ЦЕС) чи не одноосібно (не те щоб це погано, це щасливий лотерейний квиток для цілої держави, яка ще й один із наших найнадійніших партнерів, просто факт).

Мені цей рейтинг видається дещо поверхневим.

Там всього 5 параметрів: ВВП, фондовий ринок, базова інфляція, динаміка безробіття і первинний баланс бюджету.

👉 Що з цим не так? За такого підходу маємо в топ-5 дві країни з найбільшим рівнем боргу в Єврозоні.

Греція 一 борг під 160% ВВП, Італія 一 під 140%, та й у Іспанії 一 поза 100%. Більше, ніж в України, до речі (поки).

По-перше, борг дорогий в обслуговуванні. Якщо б The Economist брав не первинний дефіцит бюджету, а сукупний, з обслуговуванням боргу, то для Італії це було б під 4% ВВП цьогоріч (7,2% минулого року).

По-друге, це додає нестабільності усій Єврозоні. Як тільки криза 一 ставки ростуть, іноземці та домогосподарства з боргу втікають, і Чіп і Дейл ЄЦБ змушений поспішати на допомогу.

(Також це викликає постійні тертя з фіскально відповідальнішими країнами. Бо заливають економіки грошима одні, а ризик тягнуть усі).

📊 Тому табличка у The Economist цікава, звісно, але базувати на ній якісь серйозні висновки 一 не варто, як і на більшості механістичних кількісних рейтингів».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У листопаді 2024 новий рекорд податкових надходжень — 158 млрд грн (+38,5% до листопаду 2023)

📈 Основним двигуном зростання за рік стали податки на споживання, які зросли на +41%.

Водночас уперше за чотири місяці бачимо зупинку висхідного тренду надходжень ПДВ та акцизів, а рекордної суми вдалося досягти завдяки стрибку податку на прибуток, який сплачують щоквартально.

📉 Надходження від внутрішнього ПДВ зростають повільніше, ніж від ПДВ з імпорту.

Це пов’язано з помітним збільшенням відшкодувань ПДВ, які два останніх місяці перевищують 15 млрд грн (+50% рік-до-року), і зменшують сальдо надходжень.

🛂 Міністерство фінансів відзначає недовиконання плану надходжень митниці (87% у жовтні та 79% у листопаді). На річний показник це поки що істотно не впливає.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що нам розповів про бюджет міністр фінансів Сергій Марченко?

👉 Учора ми провели огляд економіки від експертів ЦЕС зі спеціальною темою 一 бюджет-2025.

Нижче переказуємо головні тези міністра з нашої події.

▪️ Зовнішнє фінансування. Базовий сценарій на 2025 рік із потребою майже $40 млрд повністю забезпечений програмами Ukraine Facility, МВФ та ERA. У разі негативного сценарію є можливість збільшити фінансування без перегляду бюджету, зокрема за рахунок ERA (позика з виплатою за рахунок доходів від заморожених росактивів).

▪️ Зменшення залежності від внутрішнього фінансування. Обсяг внутрішніх запозичень у 2025-му буде не менший за 2024 рік, але переважно як перезапозичення (rollover).

«Внутрішні запозичення зараз майже не дають додаткових ресурсів, а доходи йдуть на обслуговування боргу. У 2025 році ми плануємо стабілізувати обсяги запозичень, без значного збільшення внутрішнього боргу», 一 пояснює пан Марченко.

▪️ Замороження зарплат бюджетникам. Мінфін не планує перегляд заробітних плат, що фактично означає їх замороження на рівні 2024 року. Індексуватися 2025 року будуть лише пенсії.

«Коли можемо, ми частково підтримуємо інші сфери, які вважаємо найбільш обділеними в умовах війни. Наприклад, ми передбачили між першим і другим читанням додаткові 12 млрд грн на освітню субвенцію», 一 додає Сергій Марченко.

▪️ Доходи. Податкова та митна служба суттєво перевиконують показники порівняно з минулим роком. Це свідчить про те, що економіка, як мінімум, в компоненті торгівлі і внутрішнього споживання, перебуває в досить непоганому стані.

▪️ Стабільність бюджету. З кожним роком повномасштабного вторгнення ми маємо більше можливостей планувати бюджет, без потреби змінювати його по ходу виконання. Цього року зміни вносили лише раз. У 2023 вносили зміни тричі, у 2022 一 ще частіше.

✔️ Детальний огляд бюджету на 2025 рік від експертів ЦЕС можна переглянути на нашому сайті.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💳 Для чого посилюють контроль за переказами між картками?

Днями чотири великих банки-емітенти: Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, Універсал Банк підписали меморандум про прозорість банківських послуг.

Згідно з домовленостями, банки будуть посилювати контроль над переказами громадян та ФОПів.

Для клієнтів з високим рівнем ризику ліміт становитиме 50 тис. грн на місяць. Для клієнтів середнього та низького рівнів ризику з 1 січня 一 150 тис. грн, а з 1 червня 2025 року 一 100 тис. грн на місяць.

До тих, хто підтвердить банкам свої доходи, вищі за ці ліміти, обмеження встановлять у розмірі підтвердженого доходу.

👉 Про те, чому запроваджуються такі обмеження і який це матиме вплив, розповів Юрій Гайдай, старший економіст ЦЕС, в етері Українського радіо.

Це рішення — добровільний, але вимушений крок. Нацбанк прагне обмежити проблему дропів 一 використання рахунків фізосіб та ФОПів для проведення тіньових платежів та відмивання грошей.

Мова не лише про нелегальні казино чи ухилення від сплати податків. Останнім часом постає проблема фінансування тероризму, а точніше 一 диверсійної та розвідувальної діяльності на користь росіян.

Як визначатимуть клієнтів з високими ризиками?

💰 Банки самостійно встановлюватимуть критерії ризиковості, і керуватимуться потребою мінімізувати обсяги тіньових платежів через свої установи. Передусім, опираючись на законодавство, ризиковими будуть вважати клієнтів, пов’язаних з країнами-агресорами, із діяльністю із віртуальними активами, чи фіктивним підприємництвом.

Додатково банки перевірятимуть ФОПів на нетипову поведінку, наприклад, різке збільшення вхідних операцій, яке не можна пояснити особливостями бізнесу, чи дроблення переказів. Також для аналізу та оцінки ризиків, банки почнуть приєднувати ФОПів до груп пов’язаних компаній.

«Поки що не зовсім зрозуміло, які наслідки матиме це рішення. Нацбанк визнає, що для ефективної боротьби з ухиленням від сплати податків потрібна розробка додаткових заходів: кроки з боку податкового комітету, а також зміни до законодавства. Наразі це радше підготовчий етап, у межах якого банки формуватимуть необхідні бази даних та відпрацьовуватимуть процеси», 一 каже Юрій.

Додамо, що на Заході діють значно жорсткіші обмеження, які не дозволяють так легко переказувати великі суми між картками фізичних осіб. Там більше уваги приділяють тому, чи підтверджені доходи і як вони співвідносяться з сумами, що проходять через банківську систему.

Схоже, ми також рухаємося в цьому напрямку. З одного боку, легкість транзакцій 一 це перевага для економіки. З іншого боку, вона має й недоліки.

«Раніше головним мінусом було ухилення від сплати податків, але цим більше мали б опікуватися Мінфін і законодавці. Нацбанк цікавить, щоб банківська система не обслуговувала відмивання коштів чи фінансування тероризму і диверсій. А можливість використати ці зміни й отримані дані для підвищення податкової культури 一 це вже додатковий бонус», 一 резюмує Гайдай.

❓ Як ставитеся до нових обмежень?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Нацбанк підвищив облікову ставку до 13,5% (на 0,5 в. п.)

Це рішення спрямоване на стабілізацію валютного ринку, контроль інфляційних очікувань і поступове зниження інфляції до цілі в 5%.

👀 Обговорюємо це зараз на нашій події, присвяченій спеціальній темі — бюджету 2025 року.

З головного в релізі:

▪️ Інфляція прискорюється: У листопаді вона сягнула 11,2% р/р, перевищивши прогнози. Базова інфляція також зростає через вищі витрати на виробництво (електроенергія, зарплати) та вплив слабкої гривні.

▪️ Інфляційні очікування поки що стабільні, але є ризик, що вони можуть розхитатися через зростання уваги людей до інфляції. У наступні місяці інфляція, вірогідно, продовжить зростати.

▪️ Основні ризики залишаються незмінними: зростання бюджетних потреб на оборону, підвищення податків, пошкодження енергетичної та портової інфраструктури, нестача робочої сили через міграцію.

▪️ Водночас можливі й позитивні зміни, як-от пришвидшення євроінтеграції та відновлення енергетики.

▪️ Якщо інфляційний тиск залишатиметься високим і зростатиме ризик розбалансування очікувань, НБУ надалі підвищуватиме ставку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👀🇪🇺 Шукаємо економіста чи економістку для проєктів із євроінтеграції (і не тільки)

Основні вимоги:

▪️ Уважність до деталей та цифр;
▪️ Розуміння макроекономічних принципів і цінностей вільної економіки;
▪️ Вільне володіння українською та англійською (рівень B2 і вище);
▪️ Досвід роботи з економічним моделюванням, аналізом європейського права або статистичними даними буде перевагою.

Ми зі свого боку пропонуємо:

▪️ гідну оплату праці;
▪️ можливість працювати як в офісі (завжди зі світлом та підтримкою від чотирилапої колеги Цессі), так і віддалено;
▪️ можливість допомагати уряду у переговорах про вступ України до ЄС;
залучення до втілення економічних реформ.

📥 Чекаємо на ваші резюме та супровідні листи: office@ces.org.ua

Поширення друзям та зацікавленим вітаються.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛒 У листопаді ціни зросли на 11,2% (порівняно з листопадом 2023)

Інфляція перевищила прогноз НБУ на кінець року (10%), при цьому НБУ впевнений, що зростання цін сповільниться наступного року і досягне рівня 5% у 2026 році.

📈 За останній місяць ціни зросли на 1,9%. Основним драйвером зростання залишаються продукти і напої, які подорожчали на 3,9% у листопаді порівняно з жовтнем.

🍳 Усі продукти харчування у листопаді продовжили бути суттєво дорожчими, ніж минулого року: овочі — на 62,9%, масло — на 30,7%, яйця — на 30,6%, хліб — на 15,8%.

Ціни на продукти зростають через поєднання низки факторів: гірший, ніж минулоріч, врожай; більші витрати на енергозабезпечення; зростання зарплат через брак працівників. Раніше ми пояснювали, як інфляція “з’їдає” зростання зарплат.

Для різних продуктів є додаткові специфічні чинники: наприклад, ціни на яйця збільшуються також через сезонність та більший експортний попит.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як зміниться пенсійна система після реформи?

Нещодавно в Міністерстві соціальної політики оприлюднили проєкт пенсійної реформи.

🧮 Ключовим нововведенням стане система балів. Розмір пенсійної виплати залежатиме від кількості зароблених протягом трудової діяльності балів, а вартість пенсійного бала переглядатимуть щороку у березні.

Загалом пенсія складатиметься з базової частини (30% від мінімальної зарплати після вирахування податків) та страхової, яка розраховуватиметься за системою балів.

«Основна логіка реформи — розмір страхової пенсії залежатиме лише від двох факторів: кількості та розміру сплачених внесків. Таким чином, система повернеться до суто страхової моделі, яка закладалася з самого початку», 一 каже у нашому подкасті Дарина Марчак, перша заступниця Міністра соціальної політики України.

У всіх деталях про зміни можна почитати у матеріалі ЕП, проте проєкт закону ще може потерпіти змін на шляху до Ради і в її стінах.

🔗 Поки пропонуємо послухати подкаст з пані Марчак про реформування солідарної пенсійної системи, зміни у соцвиплатах та обмеження «елітних» пенсій.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Інфляція з'їдає зростання зарплат

💰 У порівнянні з минулим роком середня зарплата українців зросла на 4 тисячі гривень (22,3%) – до 21 946 грн. Однак майже половину цього приросту "з'їдає" інфляція, яка знаходиться на рівні 9,7%.

Про це в етері Українського радіо розповів старший економіст ЦЕС Володимир Ланда.

Реальне зростання зарплат відбувається на тлі економічного відновлення країни: за перші 10 місяців економіка зросла на 4,2%. Крім цього, дефіцит робочої сили стимулює роботодавців підвищувати зарплати.

📊 Водночас нерівномірність зарплат посилюється: найбільше заробляють в сфері інформації та телекомунікацій 一 середня зарплата понад 52 тис. грн (+40% рік-до-року).

🏫 Найменші зарплати 一 в сфері творчості та мистецтва (13,1 тис. грн), у закладах культури (13,7 тис. грн) та в освіті (14,2 тис. грн). До того ж зарплати у цих сферах зросли за рік на 14-20%, тобто менше, ніж в середньому по країні.

Нагадаємо, що на 2025 рік неурядові організації прогнозують зниження інфляції до 7,1%, зростання ВВП на 3,5%, курс долара 一 43,7 грн/$ (зі зростанням до 45,7 на кінець року).

📌 Детальніше про це писали тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Залишки у бюджетах громад зростають, найбільше — у Києві

👉 За 10 місяців 2024 року залишки на рахунках територіальних громад збільшилися з 82,2 до 154 млрд грн.

Найбільші профіцити 一 у великих містах:

▪️ Київ: 31,5 млрд грн
▪️ Львів: 5 млрд грн
▪️ Дніпро: 3,7 млрд грн
▪️ Кривий Ріг: 2 млрд грн

Особливий випадок 一 Маріуполь (5,7 млрд грн), де ці кошти не можуть використовувати через відсутність ради та ОВА.

Нагадаємо, для того, щоб підтримати прифронтові громади, їх звільнили від реверсних дотацій у бюджет на 2025 рік (для решти громад реверсні дотації повернули)

Чи можливо спрямувати постійний профіцит бюджетів великих міст на потреби Сил оборони? Говорили про це у нашому подкасті «Що з економікою?» з Роксоланою Підласою, головою бюджетного комітету ВРУ.

✍️ На думку пані Роксолани, існують два основних напрямки:

1. Перегляд повноважень і доходів місцевих бюджетів

«У ході переговорів про вступ до ЄС ми будемо переглядати повноваження центральної і місцевої влади, тому що бачимо певний дисбаланс.

Якщо є багато залишків і натхнення на клумби 一 орган місцевого самоврядування заробляє більше, ніж витрачає. Або повноваження ігноруються, або їх просто недостатньо», 一 каже пані Підласа.

2. Зміна принципу нарахування ПДФО

Частина податку має сплачуватися за місцем реєстрації платника. Наприклад, можна запровадити співвідношення 80% – за місцем реєстрації фізичної особи і 20% – за місцем виробничих потужностей, щоб стимулювати інвестиції.

До речі, такий підхід давно обговорювали, що думаєте про це?

Також у подкасті про: основні зміни бюджету-2025 та реформу пенсійної системи.

🎧 Послухати можна на усіх подкаст-платформах за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Іноземне фінансування в листопаді майже повністю покрило бюджетні потреби

💸 У листопаді Україна отримала $6,5 млрд іноземного бюджетного фінансування. Цих коштів вистачило, щоб повністю покрити дефіцит бюджету ($6,1 млрд) та частину погашення боргу ($1,1 млрд) у листопаді.

Що цікаво, вперше ми отримали позику від Південної Кореї 一 $100 млн. Окрім цього, до бюджету надійшло:

▪️ $4,8 млрд 一 кредит від Світового банку, який став можливим завдяки гранту від Сполучених Штатів у розмірі $1,6 млрд;

▪️$1,35 млрд 一 грант від США;

▪️$235 млн 一 пільгове фінансування від Японії;

▪️$100 млн 一 позика від Республіки Корея;

▪️€10,8 млн євро 一 грант від Норвегії.

💰Завдяки значним надходженням золотовалютні резерви України зросли вперше з серпня та майже сягнули $40 млрд. Значний рівень резервів дозволяє НБУ проводити інтервенції для стабілізації курсу гривні та загалом є важливою подушкою безпеки для економіки.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Підсумовуємо головні прогнози на 2025-й рік від неурядових економістів з нашої події

📈 ВВП:

▪️ У 2024 році урядові та незалежні експерти прогнозують реальне зростання ВВП на рівні 3-4%. Номінальний ВВП очікується на рівні $189 млрд.

▪️ У 2025 році прогнозується зростання ВВП на 3,5% та девальвація гривні на 8%, що підніме номінальний ВВП до $200 млрд.

🛒 Інфляція:

▪️ У 2024 році неурядові організації прогнозують інфляцію на рівні 10,6%.

▪️ У 2025 році очікується її зниження до 7,1%.

Детальніше про прогнози щодо інфляції ми писали тут.

💸 Курс:

▪️ У середньому прогнозисти очікують курс протягом 2025 року на рівні 43,7 грн/$ (зі зростанням до 45,7 на кінець року). Прогнози уряду 一 45 грн в середньому за рік. Деталі.

Бюджетний дефіцит у 2025 році скоротиться до $38 млрд проти $44 млрд у 2024.

Спостерігається позитивна динаміка в зменшенні дефіциту бюджету: у 2023 він складав 27% ВВП, цьогоріч – 23% ВВП. На 2025 рік неурядові експерти прогнозують його зниження до 19% ВВП.

Фінансувати дефіцит планується за рахунок грантів, кредитів від партнерів, російських активів (програма ERA), програми Ukraine Facility та випуску ОВДП.

Міжнародні резерви прогнозують на стабільному рівні близько $40 млрд.

🪖 Припущення щодо війни:

▪️ Базовий сценарій всіх організацій: війна триватиме до кінця 2025 року.
▪️ Оптимістичний сценарій від Dragon Capital передбачає припинення вогню в першому кварталі 2025 року.

«З середини жовтня почалося зростання цін на українські активи, фінансові ринки почали враховувати сценарій закінчення або призупинення гарячої фази війни», 一 додає головна економістка Dragon Capital та учасниця наглядової ради ЦЕС Олена Білан.

Прогнози організацій ґрунтуються на тому, що зерновий коридор працюватиме, а міжнародна підтримка України не припинятиметься.

🔗 Послухати детальніше та завантажити презентацію можна тут.

Інфографіка 一 Forbes на основі наших даних.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📊 Що прогнозують для гривні на наступний рік?

Продовжуємо розповідати про ключові прогнози від семи неурядових організацій, які зібрав ЦЕС та порівнюємо з показниками у бюджеті-2025.

💸 У середньому прогнозисти очікують курс протягом 2025 року на рівні 43,7 грн/$ (зі зростанням до 45,7 на кінець року). Прогнози уряду 一 45 грн в середньому за рік.

На кінець цього 2024 року великих змін ніхто не очікує 一 42,2 грн. Зауважимо, що базове припущення всіх прогнозистів щодо війни — її продовження на весь 2025-й рік.

«Темпи девальвації у 2025 році не будуть вищими, ніж у 2024. Жодної помітної турбулентності на валютному ринку не буде», 一 каже Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.

Що відбувалося з гривнею цього року?

За 2024 рік курс долара зріс на 10%, а від моменту відмови від фіксованого курсу — на 14%. Валютний ринок загалом залишався стабільним.

У першому півріччі відбувалася контрольована девальвація, а з липня курс стабілізувався на рівні 41,2-41,5 гривень за долар.

📉 НБУ, ймовірно, стримуватиме послаблення гривні для боротьби з інфляцією. Зі зниженням інфляційного тиску ближче до середини 2025 року може відбутися помірна девальвація.

Темпи зниження курсу гривні в 2025 році, найімовірніше, не перевищать рівень 2024 року. Адже НБУ прагне, щоб гривневі активи, як-от депозити чи ОВДП, залишались привабливим варіантом для інвестицій.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram