Настя толкує про дизайн та й таке

псс, гьорлз енд бойз, про що цікаво почитати на каналі найближчим часом?

я безкінечно можу писати про те, що мені цікаво🙂, але раптом у вас є запити/питання/побажання?

дизайн, фріланс, клієнти, життя, шось ще
👇🏻👇🏻👇🏻

💰у будь-якій розмові про клієнтів все зводиться до того, як зробити їх постійними та/або запустити сарафанку.

могла б накидати черговий перелік варіантів для вау-ефекту, але взагалі не хочу про це.

хочу про просту істину.

~ бачити в клієнтах людей, а не бездушні машини для бізнесу.

вас частіше за все радитимуть не на душних колах, а на дружніх бранчах.

передусім, якісно зробіть свою роботу.
а потім подбайте про те, щоб вас радили завдяки чому спешл-але-неспешл, вашому, як людини, бо

поважають за певні дії
або підписані на вашу інсту та люблять ті ж мєми,
або вдячні, що ви розмовляєте з ними трошки людяніше, ніж як з доларовою купюрою,
або люблять вашу експресивність,
або люблять вашу раціональність,
або люблять вашу виваженість,
або таємно зберігають собі ваші стікери з жабами.

усі попередні моменти в моєму житті програвались.

тільки 15-20% кейсів — ті, де все суто про роботу. і нема особистості. бо як може не бути особистості, коли над проєктом працюють як мінімум дві особистості? [завдання від Тайлера дердена]

подумати&інтегрувати [друге завдання від Тайлера дердена, і, да, я повторюю ожин і той самий жарт в двох абзацах поспіль…].

всьо, обійняла, підійняла, всім мопса побажала!!!
🧡

💻як лишатись затребуваним в дизайні? конкретика, 3 кроки

— прийняття.
прийміть той факт, що якщо ви дійсно довго стоїте на місці, галузь не буде вас чекати.

щось апдейтиться.
щось зникає, аби дати простір новому.

якби я не перейшла в лютому 2022 з тільди на ті конструктори, з якими працюю зараз, я б вперлась у фінансову стелю. і мене б постійно гнітили думки про те, що я впускаю великий відсоток зарубіжного ринку, який принципово працює тільки з шопіфай, наприклад.

прийняття — перший крок в цьому пості, бо особисто для мене доволі довго проблемою було йти в нове та не боятись нового. до 2022 я уявляла свій ідеальний світ життя-карʼєри-стосунків таким, в якому все просто стабільно добре, і можна ніколи нічого нового не залучати зайвий раз. зовсім не розділяю зараз цю філософію. світ такий великий, що

неможливо, не хочеться і не варто законсервовувати себе.
я не кукурудза верес…

— всебічність.

переглядати awwwards чи рідне так само корисно, як звертати увагу на білборди по місту.

працювати в команді на довгостроковому проєкті — круто, але спробуйте хоча б іноді дизайнити щось кардинально інше на фрілансі або в стіл.

сенс такий: якщо впритул дивитись на квітку, можна не помітити цілого поля, всіяного десятками різних дивовижних рослин.

стосується ідей.
стосується проєктів.
стосується векторів подальшого розвитку.
стосується всього насправді.

— ініціативність.

от працюєте ви в компанії. усе вам подобається, але хочеться зростати, але якось не йде.

випрацюйте навичку — проявляти ініціативу. не просто виконувати те, що треба, а пропонувати.

навіть банальна турбота про клієнта може дати вам додаткові $$$.

приклад: робиш комусь сайт, а в процесі бачиш, що презентації, якими супроводжуються уроки на чийомусь курсі, — взагалі не вау. мʼяко формально про це кажеш. показуєш 1-2 альтернативні слайди. і ось в тебе вже замовляють редизайн 20 презентацій на декілька тисяч доларів.

висновок робіть самі.
головне: робіть))))


🧡всім мопс!

Зідзвон з клієнткою, яка зараз не в Україні, перенісся з 11 на 13.

По графіку відключень світла у мене не буде з 12. Мобільний інтернет в квартирі ніколи і ніяк не ловить.

— Спитайте Мієчку
Тепло та затишно, навіть якщо затишок твого дитинства писався іншою мовою любові.

— In memoriam
Ніби Ремарк&Хемінгуей про любов до людей, світу, поезію — та зміни, від яких вони потерпають під час війни. Heart-breaking💔

— Everything I know about love
Автобіографія. Спочатку не сподобалось, бо все було далеким. Потім сподобалсь. Про зльоти&падіння та важливі усвідомлення твоїх 20s. Неочікувано раптово допомагає впоратись із загальною тривожністю.

— The bell jar
Читається легко, сприймається морально тяжко. Про вибір, ментальні проблеми і тиск суспільства на жінок.

— Beautyland
Я б дала це почитати своїй 16-річній версії, щоб вона почувалась менш самотньою у своїй підлітковій розгубленості, хоча книга не зовсім про це. Сподобалось.

— Book lovers
Рік назад відкрила для себе романтичну літературу, і це, мабуть, найкраще з всього поки що. Так приємно на душі давно не було. І персонажі прям>>> Планую прочитати все у авторки.

📚про професійну літературу говоримо сьогодні в інсті в рілз, а тут давайте про звичайну художню.

позавчора почула від подруги «ти завжди з такою легкістю купуєш художню літературу, а мені складно собі це морально дозволити; корисне купляю та читаю частіше».

і зраділа, що в цьому питанні я собі ну просто максимальний дружочок-пиріжочок.

поясню власний контекст:

в школі я перечитала половину (гіперболізую) світової класики. безліч нон-фікшну. і мені дійсно було цікаво, але я закривалась від сучасних та більш простих творів саме тому, що боялась бути «поверхневою», хоча глибоко в душі мені було любопитно.

уже декілька років я не змушую себе вибирати щось конкретне прийнятне (для когось), аби здаватись (комусь) розумною та класною.

мінімум нон-фікшну? ок.
5 ромкомів поспіль? ок.
«віднесені вітром» та переказувати її всім, хто не читав? теж ок.

👇🏻👇🏻👇🏻

👄1,5 місяці без emotional overeating. мій досвід. що працює та не працює.

/для всіх моїх емоушнл оверітінг гьорліз

//я не психолог і не даю порад, а просто ділюсь своїм досвідом

мій контекст: я вже 1,5 місяці живу без emotional overeating, і це найдовший період з моменту народження. якщо бути реально відвертою, то це сталось не на рівному місці. після балістики по Києву 25 березня я мала доволі яскравий епізод ось цього. і в якийсь момент зрозуміла, що «вау, твій організм і так в стресі, а ти робиш цей стрес ще більшим, яка хороша ідея (ні)». і мені стало так образливо за своє фізичне тіло, що я вирішила з цим розібратись, нарешті.

👇🏻як це було?

1 — спокійно пригадала всі ситуації з дитинства, де емоції&їжа були безпосередньо пов’язані. відв’язалась від цього ментально, наскільки можливо

2 — пообіцяла собі, що ніяких заборон не буде. це не контекст підліткового схуднення, це контекст дорослої турботи про себе.

3 — повністю перестала дивитись ютуб/серіали за всім прийомами їжі, крім вечері [гілті плеже та відсутність якихось агресивних рамок]. це максимально допомогло, бо раніше — це в мене була як подвійна доза швидкого дофаміну.

4 — «їсти&пити в стилі mindfulness» — порада від людини, якій я довіряю. як вона це мені пояснила: задіяти в процесі усі п’ять почуттів — дотик, слух, нюх, зір і смак. якщо це чай, то він гарячий, трішки тріщить, пахне жасмином, парує та якось там смакує.

5 — певний час я уникала ту мач тріггерних ситуацій та продуктів. у всіх вони свої.

6 — періодично нагадувала собі, що 10кг солодощів та 3 бруска масла точно будуть і завтра, і післязавтра, і на наступному тижні. дуже корисно, бо коли підлітковий вік супроводжувався дієтами&схудненням, завжди варто нагадувати собі, що ти так більше з собою не вчинятимеш.

7 — «що я реально зараз відчуваю? я хочу 3 ріттер спорта поспіль чи поспати/відпочити/поділитись почуттями з близькою людиною?»

8 — багатоструктурна їжа — слей. ідеальний приклад: моя шаурма з фетою, сиром, скремблом та болгарським перцем. тут і хрустке, і ніжне, і пухке.

9 — горіхи — слей. я щотижнево роблю нормальну таку касу кеш’ю з сільпо. дуже смачно. і класно насичує. морально зокрема.

10 — насичене життя. мій гіперфікс на дієтах минув на першому курсі (2017), бо в мене не лишалось на це часу. навчання, робота, побут. тоді було так. зараз це ще й про ментал хелз вокс, хобі, час з близькими.

11 — проживати емоції в моменті частіше звертати увагу на «о, я зараз злюсь», бо багато хто з нас звик пригнічувати більшість емоцій. і потім воно всеодно якимось чином вилізає.

сподіваюсь, цей невеличкий овершерінг момент дійсно допоможе комусь дослухатись до себе.

ви маєте право на кожну зі своїх емоцій. вони не роблять вас хорошими чи поганими.

обіймаю!
🫶🏻

зара буде супер не експертний контент на тему, яка багатьом була цікава, судячи з коментів!

👁️2 недушні вправи на розвиток твоєї надивленості

<
проблеми з надивленістю — це те, що я помічаю у людей з різних реальностей. друзів, які проходять піврічні курси в крупних онлайн-школах по ux/ui; розгублених і нерозгублених людей в діректі; учнів на різних тарифах та різних продуктах; себе декілька років назад.
>

👇🏻перша вправа

вибрати колір дня та почати спостерігати.

як він програється в таргеті? у вивісках на вулиці? в одязі під час шопінгу? в природі?

можна навіть пофотографувати це. навчити себе звертати увагу. на мистецтво людей&світу.

ви сформуєте в голові розкішну бібліотеку зі свіжих бачень та поєднань кольорів.

👇🏻друга вправа

вибрати 1-2 улюблених брендів та провести ресьорч. створити мудборд їхньої проявленості в онлайні та офлайні.

як ідеї та рішення плавно перетікають із задуму в мову візуальної комунікації? що по постах&сторіз? які там кольори та гарнітури? які композиційній рішення? які форми? а що по сайту? схоже на ваші типові референси чи щось свіже? які паттерни в принципі по всій діяльності?

побачити їхній брендбуку без брендбуку.

це дасть вам додатковий досвід комерційного проєкту без залучення в комерційний проєкт. і дивовижну надивленість.

реально спробуйте, а не тільки лайкніть. то буде нова сходинка в кар’єрі.

всім мопс!🧡

Фонді)))) замість тисячі слів