💔 Солдат Василь Мішкевич на псевдо Тьоркін загинув 8 травня 2022 року внаслідок авіаудару в місті Маріуполь Донецької області. Захиснику було 45 років.
Василь народився в селищі Кам’яний Брід на Житомирщині. Після 9 класу вступив до Баранівського ПТУ №11. Вивчився на столяра-тесляра. Із 1996 по 2009 роки працював за спеціальністю в сільгосппідприємстві "Комунар", опісля був клепальником збирально-зварювального цеху, робочим в мартенівському цеху на меткомбінаті "Азовсталь", теслярем на підприємстві "Металургбуд". 24 квітня 2020 року підписав контракт з Окремим загоном спеціального призначення "Азов". Після початку повномасштабного вторгнення захищав Маріуполь.
"До 24 лютого 2022-го в нас все було добре. Ми жили щасливо, будували плани на майбутнє. З початком повномасштабного вторгнення Вася разом зі своїми побратимами вирушив захищати Маріуполь. Цілий місяць ми не знали, де він і що з ним. Зв'язку не було – ні в нас, ні в нього. Потім вдалося зв’язатися через його побратима. Він сказав, що Вася на «Азовсталі». Згодом зв’язок налагодився. Ми спілкувалися щодня. Але про те, що там відбувається, розповідати не хотів. 8 травня о 10:37 чоловік написав доньці: "У мене все добре". І знову не виходив на зв’язок. А 18 травня я дізналася, що того дня Вася загинув. Ми досі в це не віримо", – розповіла дружина Тетяна Мішкевич.
Василь і Тетяна прожили разом 19 років. Познайомилися на ринку. Спілкувалися, дружили, а потім вирішили жити разом. Обвінчалися 24 квітня 2004 року. А одружилися 27 грудня 2011-го, у день народження Василя.
"Він був неймовірним чоловіком і батьком. Ми виховали донечку Машу. Чоловік дуже чекав на її появу. Любив всім серцем. Вона змалечку була татусевим «хвостиком». Куди б не йшов, брав з собою. Ми завжди і всюди були разом, підтримували одне одного в усіх життєвих випробуваннях. Вася мріяв побудувати власну майстерню і створювати меблі. Його деревообробні верстати досі стоять вдома, нагадуючи про те, що ми разом планували і будували. Вдома дуже багато було зроблено його руками, навіть альтанка. Чоловік полюбляв займатися спортом. Був дуже доброю і чесною людиною, другом який завжди прийде на допомогу", – поділилася Тетяна Мішкевич.
Тіло загиблого захисника рідним досі не передали.
Василя Мішкевича посмертно нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня. У воїна залишилися дружина і донька.
Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових