УПЦ (ПЦУ) | UOC (OCU)

Притч читання (Притч. 3, 19-34):
Господь премудрістю створив землю, небеса утвердив розумом; Його премудрістю розкрилися безодні, і хмари проливають росу. Сину мій, не випускай їх з очей твоїх; бережи розсудливість і здоровий розум, вони будуть життям для душі твоєї і прикрасою для шиї твоєї. Тоді у безпеці підеш дорогою твоєю, і нога твоя не спіткнеться. Коли ляжеш спати – не будеш боятися, і коли заснеш – сон твій буде приємним. Не будеш боятися несподіваного страху і пагуби від нечестивих, коли вона прийде, тому що Господь буде упованням твоїм і збереже ноги твої від тенет. Не відмовляй у благодіянні тому, хто потребує, коли рука твоя у силі допомагати. І не кажи другові твоєму іди і прийди знову, і завтра я дам, коли ти маєш при собі; бо ти не знаєш, що принесе день грядущий. Не задумуй проти ближнього твого зла, коли він подорожній і надіється на тебе. Не ворогуй з людиною даремно, коли вона не вчинила тобі зла. Не уподібнюйся людині, яка чинить насильство, і не обирай жодного з шляхів її, тому що мерзотний перед Господом розбещений, а з праведними Він єднається. Прокляття Господнє на домі нечестивого, а оселі праведних Він благословляє. Господь гордим противиться, а смиренним дає благодать.

📖 Буття читання (Бут. 2, 20-25; 3, 1-20):
І нарік Адам імена всім тваринам і птахам небесним, і всім звірам польовим; але Адамові не знайшлося помічника, подібного до нього. І навів Господь Бог на Адама міцний сон; і коли той заснув, Він узяв одне з ребер його, і закрив те місце плоттю. І створив Господь Бог із ребра, взятого у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка. І сказав чоловік: ось, це кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї; вона буде зватися жінкою, бо взята від чоловіка свого. Тому покине чоловік батька свого і матір свою, і пристане до жінки своєї, – і стануть вони однією плоттю. І були вони нагі обоє, Адам і дружина його, і не осоромились. Змій був хитріший за всіх польових звірів, яких Господь Бог створив. І сказав змій жінці: чи дійсно Бог наказав не їсти ні з якого дерева у раю? І відповіла жінка змієві: плоди з дерев ми можемо їсти, тільки плодів дерева, що посередині раю, – Бог сказав: не їжте їх, і не доторкайтесь до них, щоб вам не померти. І сказав змій жінці: ні, не вмрете, але знає Бог, що того дня, коли ви з’їсте їх, розкриються ваші очі, і ви станете, немов боги, що знають добро і зло. І побачила жінка, що дерево добре для їжі, і що воно приємне для очей і жадане, тому що дає знання; і взяла плодів його і їла; і дала також чоловікові своєму, і він їв. І розкрилися очі у них обох; і пізнали вони, що нагі, і зшили вони фігове листя, і зробили собі оперезання. І почули вони голос Господа Бога, Який ходив по раю під час прохолоди дня. І сховалися Адам і його жінка від Господа Бога між деревами раю. І покликав Господь Бог Адама і сказав йому: Адаме, де ти? Він сказав: почув я Твій голос у раю – і злякався, тому що я нагий, і сховався. І сказав Бог: хто сказав тобі, що ти нагий? Чи не їв ти з того дерева, з якого Я заборонив тобі їсти? Адам сказав: жінка, яку Ти мені дав, вона дала мені з того дерева, і я їв. І сказав Господь Бог жінці: що це ти зробила? Жінка сказала: змій спокусив мене, і я їла.

📖 Пророцтва Ісаї читання (Іс. 3, 1-14).
Ось Господь Саваоф відніме в Єрусалима і в Іуди жезл і посох, і всяке підкріплення хлібом, і всяке підкріплення водою, хороброго вождя і воїна, суддю і пророка, провидця і старця, п’ятдесятника і вельможу, і радника, і мудрого художника, і розумного в слові. І дам їм юнаків у начальники, і діти пануватимуть над ними. І в народі один одного будуть пригнічувати, і кожен – ближнім своїм; юнак буде зухвало підноситися над старцем, і простолюдин – над вельможею. Тоді візьме людина брата свого, чи домашню людину, батька свого, і скаже: ти маєш одежу, будь нашим вождем, і нехай будуть ці руїни під рукою твоєю. А він з клятвою скаже: не можу зцілити ран суспільства, і в домі моєму нема ні хліба, ні одежі; не робіть мене вождем народу. І руйнувався Єрусалим і впав Іуда, тому що їхній язик і їхні діла – проти Господа, образливі для очей слави Його. Вираз облич їх свідчить проти них, і про гріх свій вони розповідають відкрито, як содомляни, не приховують: горе душі їх! Бо вони самі на себе накликають лихо. Скажіть праведнику, що благо йому, бо він буде споживати плоди діл своїх; а беззаконнику – горе, бо буде йому покарання за діла рук його. Гнобителі народу Мого – діти, і жінки панують над ним. Народе мій! Вожді твої вводять тебе в оману, і стежки шляхів твоїх пошкоджені. Постав Господь на суд – і стоїть, щоб судити народи. Господь вступає в суд зі старійшинами народу Свого і з князями його.

МОЛИТВА ПЕРЕД ІКОНОЮ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ “БЛАГОДАТНЕ НЕБО”:
Як нам Тебе назвати, о Благодатна Богомати Богоотроковице, Пренепорочна Маріє? Якими піснеспівами звеличити Тебе, возвеличену Небом та землею, Ангелами й людьми? Явилося бо на Тобі нечуване від віку на землі і незнане Ангелами на Небі таїнство, більше розуму і слова, – втілення Бога Слова, народженого від віку від Безначального Отця без матері та втіленого в Твоїй утробі із нетлінною печаттю дівства Твого рожденного.
О, чудо всіх давніх і нових чудес! Незмінне слово Самого Бога про переможне сім'я жони сповнилося і звершилося в Безмужній Діві. О, безмірна глибино премудрості і величчя Божого! Якими йменнями називати Тебе, о Невіста Неневісна?
Зорею чи називати Тебе, яка сходить на небо сонця? Але Ти – саме Небо, із Тебе бо засяяло Сонце Правди – Христос Бог наш, Спаситель грішних. Чи називати Тебе вратами, що ведуть до втраченого прабатьками раю, збагаченого всіма благами? Але Ти Сама є благодатним раєм, проростивша Цвіт нетління, що уздоровляє і відганяє смердь гріха та прабатьківське тління.
Чи назвемо Тебе юною Непорочною Дівою, яка не знала шлюбу? Але Ти і до старості перебувала Незамужньою і дівственною від народження, і в різдві, і по різдві Сина. Чи назвемо Тебе Чистою і Святою Марією, що перевершила Своєю чистотою всіх матерів і праматерів? Але Ти не тільки народила Того Младенця Христа, але й носила Його при Своїх грудях і живила Своїм матеродівственним молоком Того, Хто годує всяке творіння, Йому ж зі страхом і трепетом постають Небесні сили та Його ж хвалить всяке дихання і твориво.
О, воістину Ти дивна є в жонах, дивна в дівах, неповторна в матерях! До Тебе перед Твоїм Божественним образом припадаємо і перед Твоїми святими стопами схиляємося, складаючи всі наші думки, бажання, наміри і почуття. Освяти їх Твоїм Богоматеринським піклуванням і піднеси їх, як жертву нашого смиренного серця, до Престола Сина Твого, Спасителя нашого.
Нехай через Тебе наш шлях буде скерований до спасіння і наслідування Царства Його, що не має кінця, на віки віків. Амінь.

"О святі священномученики Василію, Єфреме, Капітоне, Євгеніє, Єферіє, Елпидію і Агафодоре! Ви, що серед гонінь і тортур не відступили від Христа, моліть Господа зміцнити і нас у вірі, щоб ми не відступили перед спокусами світу. Нехай ваша жертва буде для нас прикладом, а ваша молитва – захистом у всі дні нашого життя. Амінь."