“Не відвертай обличчя, я не чудовисько”: у Вінниці перевірили, як люди реагують на ветеранів із пораненнями
Втрата ноги на фронті не зламала Євгена Сивопляса, але байдужість – це рана, яку він відчув у самому серці. Чернігівський ветеран вирішив провести експеримент у Вінниці, аби побачити, як люди ставляться до військових із інвалідністю. Результати вразили: із тисячі перехожих лише 11 подякували йому за захист України.
Євген стояв біля ТРЦ, опираючись на протез, і спостерігав за реакціями. Люди уникали погляду, ніби боялися його болю.
💭 “Це ніби невидима стіна між мною та суспільством. Але ж я тут заради них. Просто хочеться, щоб подякували, щоб не боялися дивитися в очі”, – ділиться ветеран.
Коли він взяв до рук табличку з написом “Подякуй за захист – приклади руку до серця”, сталося диво. Перехожі почали зупинятися, тиснути йому руку, обіймати. Байдужість відступила перед щирістю та теплом.
Цей експеримент – нагадування, що подяка воїнам не потребує багато зусиль.
Втрата ноги на фронті не зламала Євгена Сивопляса, але байдужість – це рана, яку він відчув у самому серці. Чернігівський ветеран вирішив провести експеримент у Вінниці, аби побачити, як люди ставляться до військових із інвалідністю. Результати вразили: із тисячі перехожих лише 11 подякували йому за захист України.
Євген стояв біля ТРЦ, опираючись на протез, і спостерігав за реакціями. Люди уникали погляду, ніби боялися його болю.
💭 “Це ніби невидима стіна між мною та суспільством. Але ж я тут заради них. Просто хочеться, щоб подякували, щоб не боялися дивитися в очі”, – ділиться ветеран.
Коли він взяв до рук табличку з написом “Подякуй за захист – приклади руку до серця”, сталося диво. Перехожі почали зупинятися, тиснути йому руку, обіймати. Байдужість відступила перед щирістю та теплом.
Цей експеримент – нагадування, що подяка воїнам не потребує багато зусиль.