Trofimtseva_UA


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Новости и СМИ


Україна там, де б'ється українське серце (с)

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Новости и СМИ
Статистика
Фильтр публикаций


Які галузі економіки вкладаються в лобіювання в Брюсселі найбільше


От все ж цей "фронт" в ЄС є досить очевидним для нас. І це логічно і очікувано: нові члени ЄС бояться найбільше))
Але для нас це черговий практичний дороговказ: з ким треба працювати, щоб обходити фронти з флангів.
Цитую:

"До Брюсселя надійшов політично вибухонебезпечний лист

Широка гармонія між міністрами сільського господарства ЄС та новим комісаром з питань сільського господарства була порушена листом, надісланим до Брюсселя урядами Угорщини, Болгарії, Румунії та Словаччини за день до засідання Ради.

У листі міністри сільського господарства чотирьох східноєвропейських країн ЄС закликають Єврокомісію не допустити закінчення терміну дії угоди про вільну торгівлю (ЗВТ) з Україною в червні. Тарифні квоти, які застосовувалися до угоди про ЗВТ, повинні знову застосовуватися до торгівлі сільськогосподарською продукцією. Хансен підтвердив пресі, що він отримав цього листа. Однак, він не обговорювався в Раді ЄС".

Ну і далі:

"Чотири країни-члени ЄС пропонують комплексні захисні заходи для європейських фермерів від імпорту сільськогосподарської продукції з України. На додаток до повернення до довоєнних тарифних квот, вони закликають до автоматичного регіонального захисту для країн-членів, що межують з Україною. Вони вважають доречними індивідуальні імпортні квоти для сусідніх країн, оскільки більшість імпортованої сільськогосподарської продукції залишається в цих країнах.

Окреме регулювання має бути запроваджене для імпорту кукурудзи. Крім того, чотири країни вимагають, щоб до української сільськогосподарської продукції застосовувалися стандарти ЄС у сфері охорони здоров'я, захисту довкілля, захисту рослин та благополуччя тварин. Мінімальні імпортні ціни мають бути встановлені на певні чутливі сільськогосподарські продукти."

Це не поляризація і не розкол ЄС, треба це чітко доносити до наших партнерів. В ЄС 27 країн-членів. І те, що лише 4 з них, які за збігом, є серед найбільших отримувачів фінансових плюшок, піднімають хвилю, виходячи з власних інтересів і не враховуючи загальноєвропейські інтереси, то варто це так і розглядати, а не як драму і трагедію.

*Навіть поляки таке не підписали.


Мадонна не змовчала 🫶


Якщо ви думали, що ні, то такі да) Типовий автократ правого толку. Буде пробувати стати довічним королем. Тому і путін для нього такий симпотний хлоп)


3. Про багатостраждальну торгову угоду між ЄС та МЕРКОСУР я теж вже писала декілька разів. Так от, торговельна частина угоди, судячи з усього, буде ратифікована окремо і пізніше.

Європейська комісія, ймовірно, розділить угоду про вільну торгівлю між ЄС та МЕРКОСУР на дві частини, щоб прискорити її ратифікацію, заявив у вівторок Бернд Ланге (СДПН), член Європейського парламенту. За словами голови Комітету з питань торгівлі Європарламенту, те ж саме має статися і з модернізованою угодою з Мексикою. Вони хочуть зробити це за «чилійською моделлю». Угода про вільну торгівлю між ЄС та Чилі була підписана у 2023 році, а торговельна частина набула чинності у лютому цього року.

Чому виникла ідея з розділенням угоди? Бо торгівля належить до компетенції ЄС, прості торговельні угоди можуть бути ратифіковані кваліфікованою більшістю голосів Ради та за згодою Парламенту. Змішані угоди, які також зачіпають сфери політики, що належать до компетенції країн-членів, мають бути ратифіковані всіма країнами-членами окремо.
А Франція, Ірландія і Польща досі дуже критично ставляться до підписання цієї угоди.
Подивимось на динаміку цього процесу.
Нам поки своє робити.


Доброго п'ятничного!
Декілька аграрних новин, про які вважаю за потрібне написати:
1. Позавчора новий агрокомісар ЄС пан Хансен презентував свою візію розвитку агросектору ЄС. Відверто кажучи, не сильно хотілось про неї писати з двох причин: вважаю її відверто слабкою як для візії, ну і хотіла почекати на перші реакції фермерів/галузевих асоціацій.
Поясню, чому я вважаю цю візію слабкою: бо це спроба сподобатись всім і самоусунення Єврокомісії від лідерства в процесі формування спільної аграрної політики. Пошук діалогу з усіма зацікавленими гравцями - це правильно, самоусування від лідерства і відповідальності - не є добре.
З цікавого в новій візії можу відмітити:
- фокус на конкурентоспроможності та скороченні бюрократичної тяганини. Цього року Комісія має намір представити два законодавчі пакети, спрямовані на зменшення бюрократії в аграрному та харчовому секторі: один - про Спільну аграрну політику навесні, а інший - ширший - наприкінці року. Будуть розроблені необов'язкові до виконання стратегії для цифровізації сектору та зміни поколінь.
- фактично Єврокомісія Комісія відмовляється від підходу стратегії «Від лану до столу», що передбачає регулювання захисту навколишнього середовища і здорового харчування на рівні ЄС, і віддає деякі з завдань в цій сфері на національний рівень.
- відхід від встановлення чітких оцифрованих цілей, які ми бачили в попередній стратегії From Farm to Fork: немає жодної згадки про скорочення вдвічі використання пестицидів та ризику їхнього застосування або досягнення 25-відсоткового органічного землеробства до 2030 року.
- також більше немає жодної згадки в цій візії про загальноєвропейське стандартизоване маркування харчових продуктів, яке було анонсоване під час останнього терміну повноважень Комісії, але так і не було впроваджене. Також не йдеться про закон про сталі харчові системи (SFS).
- спроба пом'якшувати гострі кути, наприклад, заборона експорту заборонених в ЄС пестицидів більше не буде «імплементована», а лише «переглянута». Заяви про запровадження суворіших стандартів імпорту, наприклад, про які я писала раніше, щодо залишків пестицидів, також сформульовані більш обережно, ніж раніше.

А, ну і нової редакції Регламенту про пестициди (SUR) не буде. Це підтвердила цього тижня Європейська комісія. Замість цього Брюссель зосередиться на кращій імплементації існуючих правил. Наприкінці року має з'явитися пропозиція прискорити дозвіл на використання біо-пестицидів як альтернативи синтетичним хімічним пестицидам.
Останній пункт може бути цікавий нашим виробникам біопрепаратів.

2. ЄС тисне на нас в питанні двосторонньої торгівлі і тих самих автонономних торгових преференцій, строк дії яких спливає 5го червня цього року.
"Європейська комісія хоче припинити дію тимчасових торговельних послаблень для України, якщо до 5 червня не буде досягнуто нової угоди. За словами джерел у Єврокомісії, домовитися про нові, постійні торговельні послаблення можна вчасно, але це залежить від готовності Києва до переговорів.

Брюссель таким чином тисне на Україну: якщо вона не погодиться на вимоги європейської сторони, то може повернутися до ситуації, яка існувала до початку російської агресії. Знову почнуть діяти митні збори та квоти на торгівлю з ЄС. Київ, з іншого боку, вимагав продовження чинних пільг до завершення переговорів.

Єврокомісія очікує, що Київ погодиться на продовження дії існуючих захисних положень по ряду аграрної продукції.
Комісія ще не повідомила, коли вона має намір оприлюднити свої пропозиції щодо нових правил торгівлі. За словами учасників закритих слухань у Комітеті ЄС з питань сільського господарства цього тижня, вона також не надала графіку. За словами брюссельської влади, вона все ще спостерігає за тим, як розвивається геополітична ситуація навколо війни в Україні. " (с)


Хороший довгочит від Валерія Пекаря:

https://www.facebook.com/share/p/1KJgK7Ff7d/

Але, дочитавши до пункту 7, подумала, що всі ці заклики до єдності і не кабінетного управління місяцями ніхто на Банковій не чує. Абсолютно.
Навряд чи почують і зараз.


Доброго ранку або ж про долю майже 400 млрд.євро.
Коментувати кожен вислів Трампа не бачу сенсу, як вже і писала раніше, тут білого шуму буде стільки, що треба утримувати холодну голову і орієнтуватись на дії. Перемовини в Ер-Ріяді – це дії, наприклад. Але знову ж, поки що без реальних результатів (ну окрім закінчення дипломатичної ізоляції країни-терориста).

А я поки що про аграрне європейське. Буквально вчора ввечері на заході з колегами з Експертного Клубу Crowe Mikhailenko та Українського Інституту Майбутнього говорила про те, що наші перемовини про вступ до ЄС попадають в цікавий період реформи політик в самому ЄС.
І тут зранку бачу чергову новину про те, що чутки про скасування окремого бюджету для Спільної Аграрної Політики ЄС з 2028 року вже не є чутками, а дійсно планом Єврокомісії.
Коли президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оприлюднила свої ідеї щодо реорганізації бюджету ЄС у жовтні 2024 року, реакція на них була критичною. Однак офіційне повідомлення Європейської Комісії про структуру Багаторічної фінансової програми (БФП) з 2028 року підтвердило найгірші побоювання минулого тижня: незалежний аграрний бюджет ЄС буде скасовано.
Нагадаю, бюджет САП ЄС на період 2021-27 роки склав 386.6 млрд. євро. Або 32% від загального бюджету ЄС.

Що пропонується? Зокрема, Єврокомісія пропонує розділити багаторічні фінансові рамки на три великі блоки:
1. Для кожної країни-члена буде розроблено національний бюджет з програмою реформ та інвестицій. Економічна, соціальна та територіальна згуртованість буде одним з центральних пунктів програми. От схоже на те, що підтримка аграрного сектору підпадатиме під цей бюджетний блок.
2. Другий блок - це новий Європейський фонд конкурентоспроможності. Він підтримуватиме стратегічні сектори та технології, що мають відношення до конкурентоспроможності економіки ЄС, а також дослідження та інновації.
3. Третім блоком буде переглянуте фінансування зовнішньої політики.

Зрозуміло, що більшість аграрних асоціацій ЄС проти, це ще буде хвиля протестів, буде штормити, будуть сльози і розповіді про складну долю, але, думаю, цей план буде втілюватись.

Ну і да: «Експерти також розглядають можливий вступ України до ЄС як стресовий фактор для бюджету САП. Оскільки вступ до кінця наступного бюджетного періоду в 2034 році принаймні не можна виключати, необхідно провести відповідну підготовку.» (с)

Я ж кажу, протягом десяти років ми там.
Ну, якщо не накосячимо, і втримаємо суверенну державу з правом самим вирішувати свою долю.


Доброго недільного!
Рідкісноземельні метали, рідкісноземельні метали....

Тим часом Washington Post:

"Один високопоставлений український чиновник пожартував, що лідери країни розглянуть майже все, щоб зберегти підтримку США, включаючи, за його словами, експорт українських яєць. Країна має надлишок яєць, і її лідери знають про їхню високу вартість у Сполучених Штатах."

Це було б епічно, якби наша аграрочка врятувала США від остаточного йобу.

Але в цій же статті є ще одна значима цитата:

"У суботу Зеленський зізнався, що відчуває стрес через підхід адміністрації Трампа до його країни.

Відповідаючи на запитання після виступу на публічному форумі в Мюнхені, чи відчуває він, що Трамп і Венс розуміють ставки в боротьбі України з Росією, Зеленський сказав: «Чесно кажучи, я відчуваю: «Я буду чесним. Ми повинні працювати над цим. Всім нам треба, не тільки мені».

Аудиторія міністрів і дипломатів вибухнула шокованим сміхом від його відвертості, оскільки лідери на його посаді зазвичай прагнуть згладжувати розбіжності."

Тому всім псевдоекспертам, хто продовжує впевнено віщати про те, що Трамп просто афігєнний ділок і має хітрий план, і підтримує Україну і все розуміє, можете щиро радити завалити писок. Оцінювати все в цьому білому шумі заяв і заяв про заяви варто лише по діях і практичних кроках: зустрічах, допомозі і т.і.

Ну і не забувати старе правило: якщо крякає як качка, плаває як качка, виглядає як качка, то це качка. (І точно не наш Тарас Андрійович).


Як добре не бути більше на держ.службі, тим більше в МЗС). Тільки що назвала старим жалюгідним засранцем якогось шведа з начебто 30 роками досвіду в бізнесі, який написав в коментарі на мій допис про Україну і ЄС, що Україна є проблемою. Але їй залишилось типу пару тижнів, тому типу шо ти тут пишеш, дівчино.


Ух ти ж. З якою швидкістю автократія пре))


Добре рано з Чехії або ж що чутно з Брюсселя.

Комісар ЄС з питань сільського господарства Крістоф Хансен хоче застосувати до імпортованих до ЄС продуктів харчування такі ж суворі стандарти, як і до внутрішніх виробників, йдучи таким чином назустріч вимогам європейських фермерів, які вбачають в такому імпорті нечесну конкуренцію з боку імпорту з третіх країн.
Європейська Комісія працюватиме над гармонізацією стандартів щодо імпорту з внутрішніми правилами, згідно з проектом його концепції візії майбутнього для с.г. ЄС, про яку я писала дещо раніше, це частина Компасу Конкурентоспроможності ЄС, представленого Урсулою фон дер Ляєн.

Єврокомісія має намір представити плани країнам-членам вже до кінця цього року. Остаточний текст бачення для сільського господарства, який має бути представлений в середу наступного тижня, все ще доопрацьовується.

Комісія хоче посилити стандарти імпорту, наприклад, в сфері застосування пестицидів. Має бути забезпечено, щоб «найбільш ризиковані пестициди, які заборонені в ЄС з міркувань охорони здоров'я та навколишнього середовища, не потрапляли назад до ЄС через імпорт».
ЄС вже забороняє залишки окремих пестицидів, які не можна використовувати в Німеччині, навіть в імпортованих продуктах. Тепер Хансен, так виглядає, хоче розширити цю заборону. З іншого боку, він також хоче зупинити експорт заборонених в ЄС пестицидів до третіх країн.

Що стосується добробуту тварин, Єврокомісія також обіцяє встановити однакові стандарти для виробників ЄС та для імпорту з третіх країн в рамках майбутніх реформ. Наприклад, у запланованій «цільовій реформі» законодавства ЄС щодо захисту тварин планується додати відповідні пункти. Ну і моніторинг стандартів добробуту тварин у третіх країнах має бути покращений з боку відповідних компетентних органів ЄС – але як саме це має бути організовано, поки незрозуміло.


Так як півдесятка друзів скинули мені вже це, то воно має бути запощене 😎🫡


Чудовий коментар щодо розмови Трампа з Путіним від Карла Більдта


Це так мило)
Тобто, коли в Уряді, то цього не видно було. А тепер зір покращився.
Хоча, думаю, і зараз всі, включаючи очільника МінЄд, розуміють це прекрасно. Але треба повістку відпрацьовувати і імітувати бурхливу діяльність)


Мда. Шось Володимира Олександровича взагалі не туди несе.
Ну тобто. ОПЗЖшні кадри типу Бойка у нас вільно гуляють, в ВРУ голосують, всіляки ділки під справами ДБР/СБУ ой як несподівано опиняються за кордоном.
А тут ти диви як.

655 0 2 10 42

"Всередині ОП загинули люди. Були вистріли, та люди, що намагались мене вбити, щоб ми пішли на умови путіна на початку повномасштабного вторгнення, заявив Зеленський."

Шта? 😳


Ранкове раптове)

1. Міністерство аграрної політики має мати в своєму підпорядкуванні Державну службу з питань безпечності харчових продуктів (так, захист споживачів чи інші теми, що не мають прямого відношення до АПК, можуть бути відокремлені, хоча це теж дискусійно), але ДПСС з ветеренарією і фітосанітарією має бути в структурі МінАПП.
В тому числі і з точки зору забезпечення євроінтеграції.

2. Міністерство аграрної політики має мати департамент чи управління, яке буде опікуватись аграрною освітою (взагалі, віддавати аграрні заклади освіти в сферу управління МОН було, як мені здається, помилкою).
І аграрна освіта, особливо коледжи, через повний пофігізм МОН в цій темі, загинається.
Про науку промовчу.

Ваші думки?


Репост из: UA-82.5
Єврокомісія дійсно думає про відмову від субсидій на гектар для фермерів.

Платформа Стратегічний діалог («Стратегічний діалог щодо майбутнього сільського господарства в ЄС») для нової ітерації CAP (Спільної аграрної політики) з 2027 року таки серйозно обговорює варіант відмови від усталеною форми підтримки європейських фермерів – «дотації на гектар».

Після того, як дискусія з лютого вже почала активно з’являтись у відкритих джерелах, наприкінці минулого тижня високу ймовірність цих змін мені підтвердили європейські колеги в приватному спілкуванні.

Такий доволі радикальний підхід дійсно може бути результативним. Що обговорюється і що можна отримати на виході:

Відмова від прямих дотацій, які апріорі знижують економічну ефективність та конкурентоспроможність операторів на третіх ринках (без наявних дотацій).

Вивільнення бюджету ЄС, економіка якого стагнує останні роки.

Відмова від концепції пріоритету малих за територіальним розміром господарств, таким чином можна позбутися колізії, яка спостерігається в Польщі – коли (відносно) невелика ферма ділиться на декілька юросіб (переважно серед членів родини) для отримання максимальної суми субсидій з Брюсселю.

• Концепція «розширення» ЄС (в першу чергу, приєднання України) уникає аргументу щодо розбалансування європейського бюджету при «виплатах на гектар», популярного серед європейських агро-скептиків/противників євроінтеграції України.

• В той же час, «зелену повістку» ніхто не відміняє. Навпаки, саме на неї пропонується орієнтуватися при формуванні майбутньої фінансової підтримки аграрного бізнесу в ЄС. Незалежно від розміру господарств.

• Досить хитрий, але кмітливий крок. З одного боку – рівні вимоги на шляху до загальних цілей збереження довкілля, з іншого – концентрація підтримки на більш розвинених ринках, де принципи сталості та стійкості вже активно застосовуються в сільському господарстві. Це і є альтернатива для різких ідей щодо вводу коефіцієнтів для підрахунку дотацій членам, в залежності від давності приєднання.

Попри плюси і мінуси, цей концепт має сенс, на відміну від підходу «за все хороше, проти всього поганого». Він відповідає ключовим запитам: ріст економічної ефективності європейського агробізнесу при збереженні «зелених» цілей; плюс додається логіка інтеграції України без додаткових «особливих» умов по аграрці.

Озвучити бачення нової Спільної аграрної політики на 19 лютого чиновники, схоже, не встигнуть, публікація візії може затягнутися на березень. Якщо ця ідея стане реальністю, тоді чекаємо відповідь від польських фермерів (польські спеціалісти вже закочують очі, пророкуючи яскраву реакцію).

Для України та українського бізнесу це додатковий стимул включатися в євроінтеграційну повістку. Щодо тваринництва, тут ключовими ризиками, які вимагають максимального прискорення, є теми «благополуччя тварин» (умовно, вже на сьогодні) та «сталий розвиток (екологічність) первинного виробництва» (на завтра).


З рубрики #аяказала

Показано 20 последних публикаций.