Мені наснилась Перемога.
І хоч красива й молода
Прийшла уранці до порогу,
але важка її хода.

В її волоссі золотому
Вплелися пасма сивини.
В очах блакитних - стільки втоми.
І біль, і гнів, і жах війни.

Чоло - глибокі зморшки горя,
А серце - рана, що кровить.
Пульсує в ній безмежне море
Скорботи,  суму, що болить.

Та усміхнулась, заясніла,
Мов тінь зігнала із чола.
Зайшла  в мою хатину, сіла.
Сказала тихо:
,,Я прийшла!''

Перемога. Лідія Мищенко

Став - 👍 якщо сподобалось
та не забудь поділитися з друзями!

Люта Українська | Підписатись 🇺🇦