Українськомовний Ерудит🇺🇦

Культура мови. Побудова речень із дієприслівниковими зворотами 👀

Дія, названа дієприслівником, повинна стосуватися в реченні того ж діяча, що й дія, названа присудком. Отже, у реченні, де є дієприслівниковий зворот, повинно бути дієслово-присудок.

🔹Іншими словами: основна і додаткова дії виконуються одним і тим самим предметом-підметом: Сонце (предмет-підмет) жбурляє (основна дія — присудок) пригорщі золота, всесвітом граючи (додаткова дія) в росах тремких.

⛔️ Неправильно
Побачивши друзів, мене охопила радість.
✅ Правильно
Коли я побачив друзів, мене охопила радість/
Побачивши друзів, я зрадів.

➡️ Не може мати дієприслівникового звороту односкладне речення.

⛔️ Неправильно
Перебуваючи в Парижі, мені хочеться відвідати Лувр.
✅ Правильно
Перебуваючи в Парижі, я хочу відвідати Лувр.

Українськомовний Ерудит🇺🇦

Чоловічі та жіночі імена по батькові ✨

🔸 В офіційних документах прийнято обов'язково використовувати ім’я по батькові.
Утворюють імена по батькові за допомогою суфіксів -ович (рідше — -ич, -іч) для чоловіків та -івна (-ївна) для жінок.
Приклад:
Назар — Назарович, Назарівна; Василь — Васильович, Василівна; Матвій — Матвійович, Матвіївна.

Зверни увагу❗️
- Творення таких імен по батькові слід запам'ятати: Григорій — Григорович, Григорівна; Яків — Якович, Яківна; Ілля — Ілліч, Іллівна.
- Від імен Хома, Лука, Сава, Кузьма й Микола утворюються паралельні форми: Хомич і Хомович; Лукич і Лукович; Савич і Савович; Кузьмич і Кузьмович; Миколович і Миколайович.

👉 Чоловічі імена по батькові мають закінчення іменників ІІ відміни мішаної групи, а жіночі імена по батькові — І відміни твердої групи.

Українськомовний Ерудит🇺🇦

Знак м'якшення пишемо 🤗

🔹Після букв д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова і складу.
Приклад:
Редька, батько, вилазь, якось, молодець, скелька, відстань.

🔹Після букв д, т, з, с, ц, л, н у середині складу перед о: підпадьомкати, тьохкати, сьомий, дзьоб.

Зверни увагу❗️
Після р знак м'якшення пишемо в словах трьох, чотирьох, ларьок, забрьоханий, Горький, Зорькін.

🔹У суфіксах -ськ-, -цьк-, -зьк-, -ньк-, -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-; -зькість, -ськість, -цькість, -зько, -ськ (о), -цько, -зькому, -ському, -цькому, -зьки, -ськи, -цьки.
Приклад:
Сільський, ткацький, паризький, гарнесенький, гарнюсінький, близькість, низько, хвацько, по-французьки, по-естонському, по-турецьки.

🔹У дієсловах дійсного та наказового способу, а також перед -ся.
Приклад:
Ходить, вірить, носиться, видніється, милується, порадься, стань, присядь, підводься.

🔹Після л перед наступною буквою на позначення м'якого чи шиплячого приголосного: стільчик, Вальченко, вітальня, дзеркальце, любительський.

🔹У буквосполученнях льч, льц, (від льк); ньч, ньц (від ньк): ляльчин, ляльці (від лялька), доньчин, доньці (від донька).

🔹У родовому відмінку множини іменників жіночого роду м'якої групи першої відміни на -я: земля — землі — земель, копальня — копальні — копалень, крамниця — крамниці — крамниць;
та середнього роду другої відміни на -ння, -це: побачення — побачень, місце — місць, серце — сердець і серць , але буря — бур, зоря — зір, Мотря — Мотр (після р).

Українськомовний Ерудит🇺🇦

Різновидом СПР з підрядною ступеня й способу дії є підрядне порівняльне речення 🧐

👉 Складнопідрядним реченням з підрядною обставинною порівняльною частиною називається таке складне речення, у якому сказане в головній частині розкривається через порівняння зі змістом підрядної частини.

🔹Підрядна порівняльна частина відповідає на запитання як? подібно до чого? і приєднується до головної сполучниками як, мов (немов, мовби, немовби), ніби, наче (неначе, начебто).

Приклад:
В одному місці голосно виділявся цілий урочистий концерт, мовби хтось справляв весілля (М. Івченко).

❗️Підрядна частина залежить від головної в цілому і відносно неї може займати будь-яке місце. У головній частині може бути прислівник так.
Приклад:
На новому місці хлопці почувалися так, неначе вилізли з чорної нори на світло денне (І. Багряний).

Українськомовний Ерудит🇺🇦

Відмінювання особових займенників 👀

🔹У непрямих відмінках особові займенники мають іншу основу, ніж у називному.

🔸Зворотний займенник себе вказує на виконавця дії і стосується усіх трьох осіб, не має форми називного відмінка. Він змінюється, як особовий займенник ти, починаючи з родового відмінка. У реченні займенник себе виступає в ролі додатка.

🔹Займенники третьої особи в родовому, знахідному, місцевому відмінках з приймен­никами мають приставний звук н (у нього, над ним), в орудному відмінку звук н вживається завжди: нею, ним.

🔸Перед займенником мною, що починається збігом двох приголосних, для милозвучності вимови прийменники над, з, під, перед вживаються з голосним і: зі мною, наді мною.

🔹Особовий займенник середнього роду воно має такі самі відмінкові форми, як і він.

Українськомовний Ерудит🇺🇦

Фемінітиви 🤗

🙎‍♂️ВІН:
- артист
- багатій
- жартівник
- невролог
- тіктокер
- декан
- очевидець
- хореограф
- шеф
- юзер

🙍‍♀️ВОНА:
- артистка
- багатійка
- жартівниця
- неврологиня
- тіктокерка
- деканка
- хореографка, хореографиня
- очевидиця
- шефиня
- юзерка

Українськомовний Ерудит🇺🇦

Закінчення слова 🎤

🔸Закінчення є змінною частиною слова й може бути буквеним (позначаємо на письмі буквою, в усному мовленні — звуком) і нульовим (не позначаємо звуком і буквою). В одному слові закінчення може бути нульовим і буквеним залежно від форми слова.
Приклад:
Листопад[], годин[] — нульове закінчення, листопад[а], листопад[ові], листопад[ом], у листопад[і], годин[и], годин[ам], годин[ами], у годин[ах] — буквене.

🔹Також в українській мові є слова без закінчень (незмінювані слова). Це прислівники (чисто, наодинці), незмінювані іменники іншомовного походження (кафе, метро, купе, торнадо), абревіатури (ТСН, МОН), деякі форми дієслова (шукати, шукаючи, стрибати, стрибнувши).

Українськомовний Ерудит🇺🇦