Зараз часто чую нарікання, скарги, ниття, думки на кшталт: «Це все війна політиків, чому я маю брати участь? Я – вільна людина. Краще бути живим ухилянтом, ніж мертвим героєм». І таких розмов стає дедалі більше. Але попри всі ці слова, я не бачу реальних дій.
Тож запитаю прямо: що ти зробив для того, щоб це змінити? Що ти зробив, щоб ця війна не торкнулася наших домівок, щоб не постраждали наші сім’ї, наші друзі? Це не просто війна десь там, це війна за наше існування, за майбутнє наших дітей та майбутнє всієї нації.
Руки нашого противника – по лікті в крові, і ця кровожерлива машина не думає зупинятися, а з усе більшою силою пре вперед. Ворог не зупиниться сам по собі, він не втомиться і не вгамується. Це боротьба за кожного з нас, за кожен клаптик землі. І кожен із нас – частина цієї боротьби.
Можна багато говорити про політиків, звинувачувати інших у проблемах і залишатися осторонь. Але питання не тільки в політиках, а й у нас самих. Замість того, щоб шукати, на кого звалити відповідальність, давайте разом діяти, як би це не було важко. Кожен із нас може зробити внесок – на фронті чи в тилу, підтримкою волонтерів чи допомогою військовим. Кожен наш крок наближає нас до перемоги.
Задумайся: якою б ти хотів бачити країну, у якій житимеш завтра? І що ти готовий зробити для цього вже сьогодні?
Отже, дій і роби те, що можеш – кожен внесок важливий. Не зволікай і не відкладай на потім. Почни сьогодні, бо саме твої дії, навіть маленькі, здатні змінити хід історії. Допомагай тим, хто на передовій, підтримуй волонтерів, говори правду, донось інформацію, борись з байдужістю навколо. Кожен жест, кожен крок – це ще один цвях у труну ворога. Пам’ятай: ми всі разом наближаємо нашу спільну перемогу.
Позивний Електрик