Я знаю, долі є багато гірші.
Я знаю, куди тяжчі є життя.
Я знаю тих, хто переходив більше…
Але не в цьому буде суть моя.
Ми знаємо, що хтось в житті проходить
Такі проблеми, що не встоїш сам,
А хтось іде й відради не знаходить
У тому, що під силу буде нам.
Хтось сильно плаче, ну а хтось сміється…
У когось все розкаже тільки шрам.
Один щасливим нібито здається
Ну а насправді ледь живи від ран.
А ми так легко можемо судити…
І важити так легко чийсь тягар
З порадами до когось поспішити
Нанісши нищівний комусь удар.
Задумайтесь будь ласка на хвилину,
І не рівняйте всіх ви під одне.
І не судіть ви ні одну людину…
Бо в кожного життя є тут своє.
Не величайтесь, якщо більше сили
Ви маєте на цім земнім шляху.
Бо перед Богом, навіть самий сильний
Терпіти може програш у бою.
Ви не спішіть казати так запекло
Такі колючі і тяжкі слова
Про те, що хтось живе сьогодні легко,
І не несе ніякий він тягар.
А ви хоч раз у серце подивились?
Порахували, скільки в нього ран?
А ви хоч раз з підтримкою зявились?
Чи принесли на рани ці бальзам?
О ,не судіть. Щоб вам не стало гірше,
Й коли під тягарем знеможе брат
Біжіть на поміч. Чуєте? Скоріше!
Підтримайте. Не дайте йому впасть.
Ви не кажіть: «Мені багато тяжче!»
«Багато більше я в житті поніс.»
Не добивайте ледь живого брата…
Тягар нести ви краще поможіть.
Ви не бажайте іншим усім того,
Що вам колись принесло сильний біль.
Ви помоліться до Живого Бога,
Він Той, Хто нас всім серцем пожалів.
Христос прийшов, щоб ми сьогодні мали
До Господа на небо вільний вхід.
Він не хотів, щоб з вами ми страждали,
Щоб ми висіли так, як Він висів.
Він взяв на Себе не Свою провину.
Й розп’ятим був Він не за власний гріх…
А ми сьогодні судимо людину
І знову й знов заносимо батіг.
О любі друзі, любі християни,
Прошу вас дуже: Ближніх не судіть.
Бо ми усі в житті не ідеали.
А рана всім однаково болить.
Прийдіть до тих, хто в горі і в печалі,
І не важливо, що спричинить їх.
Ви не читайте ближньому моралі.
І не судіть. Бо в кожному є гріх.
Ви замість суду милості подайте…
Й коли настануть злі, суворі дні
З підтримкою до ближніх поспішайте
Щоб брат пройти і витримати зміг.
Тоді і вам в тяжку життя хвилину
Сам Бог із неба поміч Свою дасть.
Подасть з небес Своє благословення,
І дасть Свою святую благодать.
Й не забувайте правила одного:
Як ви зробили - зроблять так і вам.
Бажаю вам благословіннь від Бога.
Що ми могли це завжди памятать.
Амінь
Я знаю, куди тяжчі є життя.
Я знаю тих, хто переходив більше…
Але не в цьому буде суть моя.
Ми знаємо, що хтось в житті проходить
Такі проблеми, що не встоїш сам,
А хтось іде й відради не знаходить
У тому, що під силу буде нам.
Хтось сильно плаче, ну а хтось сміється…
У когось все розкаже тільки шрам.
Один щасливим нібито здається
Ну а насправді ледь живи від ран.
А ми так легко можемо судити…
І важити так легко чийсь тягар
З порадами до когось поспішити
Нанісши нищівний комусь удар.
Задумайтесь будь ласка на хвилину,
І не рівняйте всіх ви під одне.
І не судіть ви ні одну людину…
Бо в кожного життя є тут своє.
Не величайтесь, якщо більше сили
Ви маєте на цім земнім шляху.
Бо перед Богом, навіть самий сильний
Терпіти може програш у бою.
Ви не спішіть казати так запекло
Такі колючі і тяжкі слова
Про те, що хтось живе сьогодні легко,
І не несе ніякий він тягар.
А ви хоч раз у серце подивились?
Порахували, скільки в нього ран?
А ви хоч раз з підтримкою зявились?
Чи принесли на рани ці бальзам?
О ,не судіть. Щоб вам не стало гірше,
Й коли під тягарем знеможе брат
Біжіть на поміч. Чуєте? Скоріше!
Підтримайте. Не дайте йому впасть.
Ви не кажіть: «Мені багато тяжче!»
«Багато більше я в житті поніс.»
Не добивайте ледь живого брата…
Тягар нести ви краще поможіть.
Ви не бажайте іншим усім того,
Що вам колись принесло сильний біль.
Ви помоліться до Живого Бога,
Він Той, Хто нас всім серцем пожалів.
Христос прийшов, щоб ми сьогодні мали
До Господа на небо вільний вхід.
Він не хотів, щоб з вами ми страждали,
Щоб ми висіли так, як Він висів.
Він взяв на Себе не Свою провину.
Й розп’ятим був Він не за власний гріх…
А ми сьогодні судимо людину
І знову й знов заносимо батіг.
О любі друзі, любі християни,
Прошу вас дуже: Ближніх не судіть.
Бо ми усі в житті не ідеали.
А рана всім однаково болить.
Прийдіть до тих, хто в горі і в печалі,
І не важливо, що спричинить їх.
Ви не читайте ближньому моралі.
І не судіть. Бо в кожному є гріх.
Ви замість суду милості подайте…
Й коли настануть злі, суворі дні
З підтримкою до ближніх поспішайте
Щоб брат пройти і витримати зміг.
Тоді і вам в тяжку життя хвилину
Сам Бог із неба поміч Свою дасть.
Подасть з небес Своє благословення,
І дасть Свою святую благодать.
Й не забувайте правила одного:
Як ви зробили - зроблять так і вам.
Бажаю вам благословіннь від Бога.
Що ми могли це завжди памятать.
Амінь