книжкова дегустаторка🍷📚

була сьогодні в театрі оперети на виставі «Маруся Чурай»

як на мене: затянуто і другу частину я заледве досиділа, але, незважаючи на це, можу відмітити дуже гарні голоси, костюми та обряди та пісні. в цілому, постановка хвайна, актори справжні молодці!

думала, що найгіршою когортою людей будуть ті, хто проігнорують вимкнути звук на телефоні, та ні

щиро не розумію людей, які приймають театр за привід прибухнути і своїм перегаром та коментарями попсувати настрій оточуючим (звук розбитої пляшки і послідуюча вонь точно додали перчинки дійству), тому побажаю таким дещо, процитувавши Параску із вистави: «а щоб твоя срака на дві частини розійшлась»❤️

най буде #мистецтводегустація

коли новий Книголенд через дорогу, але твоя дорога туди не лежить🥲

🍂 я тут прочитала «Загублений світ Полісся» Андрія Сагайдака і це класний нонфік, пронизаний любовʼю до своєї місцини та справи життя!

відгук буде трішки пізніше, але коротко: дуже корисна штука, я дізналася багато нового і закріпила ті оповідки, які чула від старійшин роду (тепер не страшно заблудитися в лісі і точно виживу якщо що, ахах); в моментах, коли пан Андрій описував проблеми боліт (втрата видів/самобутності/засушення/перекази/вплив совка/тощо), мені ставало сумно до того, що думала розревусь від несправедливості. дуже щирий стиль оповіді

коротше, я під враженнями!

ще один плюс, що я зрозуміла, кому на Новий рік буде ідеально замовити таку ж книгу - одне імʼя зі списку друзів викреслено, ахах

а як ваші читацькі вихідні?

#проміжні_емоції

ось декілька фото Мерилін Монро з книгами, останнє - авторства Єви Арнольд, голівудська діва зображена із "Уліссом"

📚 сьогодні в рубриці #зіркичитають розповім вам про книгу, зображену на одній із рідкісних фотографій Мерилін Монро (а також трішки про її любов до читання)

відкрию всі карти відразу і скажу, що в руках голівудської діви книжка її третього та останнього чоловіка Артура Міллера, американського драматурга та прозаїка, що був знаковою фігурою в театральному закуліссі в ХХ столітті

"An Enemy of the People" Arthur Miller - це адаптація культової п'єси норвезького драматурга Генріка Ібсена "Ворог народу", написаної в 1882 році.

✨ в оригіналі головний герой, лікар Томас Стокманн, дізнається, що відомі та фінансово успішні лазні в його рідному місті заражені, і він наполягає на тому, щоб їх закрили на дорогий ремонт. за свою чесність його переслідують, висміюють і оголошують «ворогом народу» городяни, включно з деякими, хто був його найближчими соратниками.

✨в адаптації: Доктор Стокманн намагається викрити скандал із забрудненням води у своєму рідному місті, яке ось-ось стане курортом. коли його брат, мер, вступає в змову з місцевими політиками та газетою, щоб приховати цю історію, Стокманн звертається до громадських зборів, але вони спрацьовують, не так як він планує, і його зневажають як «ворога народу».

взагалі, постать Артура Міллера в американській драматургії ХХ століття важко переоцінити: його твори неодноразово екранізувалися (саме смішне, що левова частка була від совка, в очах яких що тоді, що зараз "Амєріка загніваєт"), за свою п'єсу "Смерть комівояжера" в 1949 році отримав Пулітцерівську премію, а у своїй творчості він звертався до гострих соціальних проблем того часу. так, наприклад, у 1953 році вийшла драма «Суворе випробування» про судовий процес над «салемськими відьмами», в якій проводилися паралелі з діяльністю Комісії сенатора Маккарті - цей випад зробив Міллера фігурантом «чорного списку» Голлівуду. але у тому ж році твір був удостоєний премій «Тоні» і Дональдсона.

та повернімося до Мерилін. скептики завжди говорили, що вона лише "дурненька блондинка", в той час, як діва справді любила читати і окрім свого шлюбу із драматургом, вона ще тісно дружила із письменницею Карсон Маккалерс. до речі, саме її твір "Балада про невеселу кав’ярню" був одним із шести творів, написаних жінками, які були наявні в бібліотеці Монро (в ній налічувалося понад 390 книг).

також вона дуже любила фото, де зображена із книгою - недарма, що найвідомішою такою є зроблена Євою Арнольд фотокартка, де Мерилін на пляжі та тримає в руках томик із "Уліссом". єдиним мінусом її любові - була симпатія російській класиці, а саме достоєвському і "братьям карамазовим", екранізацію якого хотіла втілити в життя, але студія не стягнула фінансово і обанкротилась (на щастя)

в цілому, за своїм амплуа "дурненької, але сексуальної блондинки" Норма Джин Бейкер була справжній книжковим черв'яком і намагалася наповнити книгами якнайбільше сфер свого життя.

пишу черговий пост про книгу із рубрики #зіркичитають і першим коментарем до неї є ось цей

Обовʼязкове читання всім, хто намагається пережити президентство Трампа.

актуально, хоча йому уже шість років

📚 «Книжкові хроніки Анімант Крамб» Лінь Ріна

видавництво: Фабула, 8/10 🩷

Атмосферно, книжково, повільно.

Відразу хочеться сказати, що це файний слоубьорн. Я із тих людей, які обожнюють історії «від ненависті до кохання», але ще більше мене затягує повільне прийняття самих почуттів. Не знаю, що про мене це говорить із точки психології, але з точки книголюбки я говорю, що цей янг едалт файний.

За зав’язкою, маємо Анімант Крамб, дев’ятнадцятирічну дівчину, яку матір відчайдушно намагається віддати заміж. Але книги та комфортне горище їй куди ближче за неосвідченних гонорливих джентельменів. Одного вечора до них навідується дядько Альберт і жаліється, що не може в університетську бібліотеку знайти помічника бібліотекаря, бо в того скверний характер. Декілька секунд і в них виникає неймовірна ідея влаштувати Анімант до нього на місяць, аби вона показала йому, де раки зимують. І тут закручується вир подій, кульмінацю якого я дочекалася лише на останній сторінці!

Я розумію, чому історія так всім подобається. Це справді якісний, класний янг едалт, який можна до душі прикладувати, мов подорожник до рани. Тут і не мерісьюшна головна героїня, яка володіє причинно-наслідковим зв’язком і в якої є свої недоліки, тут чудовий головний герой, дії та поведінку якого авторка повністю обґрунтовує бекґраундом. Тут є чіткі мотивація, розвиток кохання, класні другорядні герої та добре прописана атмосфера.

Але в якийсь момент читання я зловила себе на думці, що це було надто романтизовано та надто спрощено. Наприклад, майже нуль уваги до того, що дівчина того часу із вищого суспільства працює, і це незважаючи на те, що сталося це за поручення її дядька. Ну в газеті з плітками мали хоча б це надрукувати? Але Амі, окрім декількох спантеличених виразів обличчь, нормально себе відчувала і навіть не задумувалася на рахунок цього.

Також відбувалася наступна річ: коли я читала – мені було важко відірватися, аби навіть попити води. Але тільки-но я відкладувала книгу в сторону, я навіть не мала думки, аби знову до неї повернутися. Цікавість втрачалась і на її місце приходила відстороненість. Для мене це показник не надто захопливої історії.

Але, в цілому, мені сподобалось. Я відпочила. На останніх сторінках я просто пищала, як маленька дівчинка, хоча чудово розуміла, наскільки це банально і перебачувано (знову ж таки питання до скандалу, який залишається поза історією). Можливо, я просто не в тому віці або маю завеликий книжковий багаж, аби відчути всі плюси цієї історії, але все ж не жалію, що прочитала.

Раджу, якщо шукаєте історію на «відпочити».

#дегустація

💐 там у Фабули акція "п'ять книг за 500 грн"

звісно книги потрібно брати із вибраного списку книг, і там переважно романи/детективи, але раптом якісь вам до душі приглянуться (я не планую, але, дивлячись на цифру знижки, внутрішній єврей в мені плаче)

дивитися деталі ось тут

зʼявилася інформація, що Енн Гетевей зіграє в екранізації «Веріті» головну роль Веріті

режисером виступить Майкл Шоуолтер, який зняв стрічку «Думка про тебе», де також грала Енн (оця історія, яка колись була фанфіком про Гаррі Стайлса, про яку я писала тут)

в цілому, хвайно і на відміну від «Покинь, якщо кохаєш» я чекатиму цей фільм - думаю, що буде крутий трилер, хоча дуже цікавить, що там буде із фіналом, бо в книзі він дуже неоднозначний

ps. серед чотирьох прочитаних у Гувер саме ця книга мені подобається найбільше

upd. виправила неточність! гратиме не Лоуен, а Веріті

КСД викотило новинки грудня і мій погляд впав на давні бажанки, які я не думала, що колись побачу українською (або ще раз побачу, бо перша виходила у Віваті)

«Аутсайдери» Сьюзен Елоїз Гінтон - колись, коли я ще не мала і думки про блог, але активно читала книжки і сиділа на буктюбі, я натрапила на емоційний відгук про цю історію, що вразив мене і досі не відпустив. ця історія оповідає про дві банди різного соціального статусу/походження (золота молодь/бідні діти), які ведуть справжню війну на вулицях США 60-х. тут про соціальне питання, питання грошей та людяності.

книга уже більше пʼятидесяти років знаходиться в різних топах і є світовою класикою ХХ століття, але найбільш дивовижний факт, що авторка почала її писати, коли їй було лише шістнадцять років, в девʼятнадцять - він був опублікований!

«Каїнова щелепа» Едвард Повіс Мезерс - я щиро захоплююсь перекладачем, оскільки це сто відсотків була важка праця! ця книга - справжній пазл для справжній поціновувачів головомок, написана розробником кросвордів в середині ХХ століття. аби розгадати, хто ж вбивця і як все було, книгу прийдеться шматувати, вирізати, міняти сторінками та складати події по шматках. я вважаю, що оце справжній представник інтелектуальної прози

ну і на третю частину розслідувань Міли Васкес око кинула, але то таке)

дивлюсь на знижки в Комори і облизуюсь (гайда гроші тратити!!)

«Дорога на Асмару» давно лежить в бажанках, так як і «Восьме життя для Брильки» (замість 1200 - 520 грн!), і якщо друга книга лякає розміром і я до неї морально не готова, то першу купити не можу через те, що вона є в моєму вішлисті на адвент Таємного Санти і раптом моя міс Клаус її вже замовила😅

хоча у вішлисті стільки класних книжок, що я не знаю, яку із них хочу найбільше🥲

для моєї міс Клаус: це не натяк, просто поділилася думками😬

люблю підглядати за тим, що читають зірки, тому вирішила завести нову рубрику #зіркичитають

розпочнемо із мого розчарування. наткнувшись на це фото Сари Джессіки Паркер ще із 2015 року, де вона читає книжку, не приховуючи позитивних емоцій, я з якимсь азартним очікуванням кинулася на пошуки. приємним сюрпризом стало те, що це книга Меґґі Шіпстед, "Велике коло" якої ввірвалося в моє серце на початку місяця

та розчарування не змусило себе довго чекати: коли я зайшла на гудрідс, то перш за все побачила оцінку в 3,62, і вже потім мене добила анотація

«Astonish me» — це історія балерини Джоан, яка мала стосунки із всесвітньо відомим танцюристом Арсланом Русковим, якому вона допомагла втекти в свій час з совка до Сполучених Штатів. потім кар’єра Арслана в Нью-Йорку пішла вгору, а ось кар'єра Джоан - на спад і закінчилася остаточно, коли вона вагітніла та вийшла заміж за свого давнього шанувальника, професора на ім’я Джейкоб. минули роки, і Джоан почала своє нове життя в Каліфорнії: викладає танці та спостерігає, як її син Гаррі сам стає балетною зіркою. та в один момент син знайомиться і стає близько спілкуватися з Арсланом, а від того таємниці матері розкриваються, і це руйнує тонкий баланс, який Джоан роками встановлювала між своїм минулим і сьогоденням.

звісно, на захист книги скажу, що опублікована вона 6 січня 2014, а писалася, напевне, протягом 2012-2013 років, але сам факт наявності русні вже кидає тінь на книгу. ну люблять вестерни подрочити на "рускую ілі же савєцкую естетіку", ну ніяк викорінити не вдається

тому в список очікування не летить, і хвайно, що ця інформація попалася мені опісля читання "Великого кола", бо мала б упередження (а так історія просто розрив сердечка!)

відключення світла котрий день підряд дають свої плоди

я щиро кайфанула від читання «Точки обмана» Брауна, відчуття таке, неначе після довгої подорожі знову повернулася додому - захопливо, динамічно та як завжди з присмаком конспірологічних псевдонаукових теорій (на цьому приємне закінчується, бо тепер у мене нуль непрочитаних книг цього автора😪)

і почала нарешті читати «Галант» Вікторії Шваб словацькою, який минулорічної осені безбожно закинула через свій психологічний стан. поки що нічого суттєвого сказати не можу, але це цікаво та атмосферно, і мені дуже імпонують оформлення та арти♥️

відгуки будуть пізніше, коли зʼявиться світло (йобана русня)

а у вас відключення світла вплинули на кількість та якість прочитаного? діліться хвайним в коментарях👇🏼

хочете книгу з історії, написану чуваком, який усвідомлює, що такі факти, як «колись союзники мали план змусити Гітлера відростити цицьки», є абсолютно життєво важливими? не шукайте далі

один із відгуків на goodreads про "Загін неприяканих" Сема Кіна

вважаю, ліпше і не прорекламуєш