Це 14-та чи 15-та поїздка. Але хто їх рахує😳
Саме стільки ця невеличка група священників з Волині доставила вантажів у деокуповані та прифронтові регіони. І зараз їдуть назад, сповнені вражень:
«Ми повертаємось, і пишу, як то кажуть, те, що зараз відчуваю.
Мені дуже страшно навіть про це писати і я собі не уявляю, як це — обійняти дружину, дивитись у заплакані очі дитини і йти на війну, розуміючи, що ці обійми можуть бути останніми.
Буває, прокидаюсь уночі в теплій хаті й думаю, що ж робиться в душі солдата, якого ніким замінити на позиції, а вдома мати, дружина, донечка…
Коли Христос говорив, щоб ми не турбувалися про завтрашній день, то це не тільки про матеріальне. Справа в тому, що, думаючи про «завтра», ми так кожен день живемо: завтра піду, завтра зроблю. Наступає «завтра» і ми знову собі говоримо — завтра приділю увагу сім’ї, завтра почитаю казочку сину.
Зараз, тут і вже.
Розмовляєш з мамою, то слухай так, ніби це голос самого Бога.
Щось розказує тобі донечка, нахились, присядь чи стань на коліна, щоб очі в очі, зараз, тут і вже розчинитись у тих святих дитячих очах. Забудь про «завтра», вдивляйся в це дитяче обличчя, уміляйся, будь у цій миті, зроби її вічністю.
Зараз, тут і вже скажи дружині, що любиш, цінуй її жертовність, притули до серця так, щоб назавжди було «Зараз», «Тут» і «Вже».
І якщо настануть скорботні дні, то молитва до Бога і такі теплі миті життя зігріватимуть.
***
Коли постало питання в нас з Ілля Вишневський, Кирил Видрич, Pavlo Chamakhud, Сергій Токарчук їхати до наших Захисників та цивільного населення прифронтових сіл, вирішили їхати вже.
Ізюм, Святогірськ, Добропілля, Костянтинівка, Словʼянськ, Краматорськ — це ті міста, куди доставили допомогу військовим та цивільному населенню.
Ще раз дякуємо священникам та їхнім прихожанам, що не відклали на «завтра» свою пожертву. Нехай Господь оберігає військових, дарує мир нашій Україні».
Facebook-сторінка протоієрея Степана Яреми
***
У нас виходив з отцем Степаном сильний текст.
Читайте, якщо раптом пропустили: «Пішла інформація, нібито наших хлопців здав священник. Але насправді він урятував їм життя»
УПЦ зі своїм народом.
Попри всі наклепи та несправедливі обвинувачення.
Саме стільки ця невеличка група священників з Волині доставила вантажів у деокуповані та прифронтові регіони. І зараз їдуть назад, сповнені вражень:
«Ми повертаємось, і пишу, як то кажуть, те, що зараз відчуваю.
Мені дуже страшно навіть про це писати і я собі не уявляю, як це — обійняти дружину, дивитись у заплакані очі дитини і йти на війну, розуміючи, що ці обійми можуть бути останніми.
Буває, прокидаюсь уночі в теплій хаті й думаю, що ж робиться в душі солдата, якого ніким замінити на позиції, а вдома мати, дружина, донечка…
Коли Христос говорив, щоб ми не турбувалися про завтрашній день, то це не тільки про матеріальне. Справа в тому, що, думаючи про «завтра», ми так кожен день живемо: завтра піду, завтра зроблю. Наступає «завтра» і ми знову собі говоримо — завтра приділю увагу сім’ї, завтра почитаю казочку сину.
Зараз, тут і вже.
Розмовляєш з мамою, то слухай так, ніби це голос самого Бога.
Щось розказує тобі донечка, нахились, присядь чи стань на коліна, щоб очі в очі, зараз, тут і вже розчинитись у тих святих дитячих очах. Забудь про «завтра», вдивляйся в це дитяче обличчя, уміляйся, будь у цій миті, зроби її вічністю.
Зараз, тут і вже скажи дружині, що любиш, цінуй її жертовність, притули до серця так, щоб назавжди було «Зараз», «Тут» і «Вже».
І якщо настануть скорботні дні, то молитва до Бога і такі теплі миті життя зігріватимуть.
***
Коли постало питання в нас з Ілля Вишневський, Кирил Видрич, Pavlo Chamakhud, Сергій Токарчук їхати до наших Захисників та цивільного населення прифронтових сіл, вирішили їхати вже.
Ізюм, Святогірськ, Добропілля, Костянтинівка, Словʼянськ, Краматорськ — це ті міста, куди доставили допомогу військовим та цивільному населенню.
Ще раз дякуємо священникам та їхнім прихожанам, що не відклали на «завтра» свою пожертву. Нехай Господь оберігає військових, дарує мир нашій Україні».
Facebook-сторінка протоієрея Степана Яреми
***
У нас виходив з отцем Степаном сильний текст.
Читайте, якщо раптом пропустили: «Пішла інформація, нібито наших хлопців здав священник. Але насправді він урятував їм життя»
УПЦ зі своїм народом.
Попри всі наклепи та несправедливі обвинувачення.