🔴 LAVRA Live

Ось тут написали, що краще мовчати, ніж говорити, і що єпископ за свої дії відповідає виключно перед Богом, а відтак, будь-яка критика його - не допустима.

Що ж, в цілому погоджуємося. Гарний пост і правильний. В тому сенсі, що дійсно, кожен з нас має думати, яку користь він приносить для Церкви.

ОК і... але.

А яка користь Церкві від того, що ми всі будемо мовчати? Хто конкретно вирішив, що саме в мовчанні користь? Чому той, хто це вирішив, не скаже нам, простим мирянам, що ми маємо мовчати? Ми - законослухнянні і знаємо, що таке благословіння. Скажуть, що нема благословіння говорити про щось - все, тема буде закрита.

Єпископ несе відповідальність перед Богом за свою паству. Так і є. Але, що це означає "нести відповідальність" за ввірену йому паству? Конкретно?

Це молитва, власний приклад, проповідь слова Божого. Це - не вводити паству у спокусу, вести її до єднання з Богом.

А захищати свою паству? А говорити про беззаконня у відношенні до неї?

Є такий термін церковний -" печалование". Це означає, що єпископи та священники завжди виступали захисниками тих, кого влада несправедливо переслідувала.

Згадайте про святителя Миколая Мірлікійського, або про святителя Филипа Московського.

Так, не всі можуть бути сповідниками, не всі можуть говорити правду, за яку можуть постраждати. Зрештою, і ми до цього не готові в повному обсязі і саме тому, пишемо тут анонімно (хоча, де треба - там знають 😉).

Але ж, ми і не вимагаємо від інших говорити відкрито гірку правду. Не вимагаємо, щоб хтось взяв на себе вінець мучеництва. І не критикуємо єпископів.

А просто запитали "чому?".

Чому не можна сказати просто про факт, який відбується на наших очах? Без оцінок, без суджень, без комментарів?

Кажете, що потрібно писати листи? Один митрополит вже написав. І йому не відповіли. Нам дадуть відповідь? Навряд чи.

Так, ми всі відповідатимемо перед Богом. І дуже не хочемо когось засуджувати. Тим більше, єпископів.

Навіть більше скажемо: якщо хтось вважає, що ставити питання (а ми тільки ставили питання, а не критикували) не можна, то ОК, більше ніяких питань не буде. Нехай кожен поступає так, як вважає за потрібне.

Тільки два прохання:

Давайте не будемо говорити, що наші дії приносять користь Церкві (тому що, ні ми, ні ви цього не знаєте, і поки що нашій Церкві і віруючим дуже і дуже погано), і

Давайте пообіцяємо один одному, що посилимо свої молитви за тих, кому зараз гірше, ніж нам.

Якщо наші слова когось зачепили - простіть, і помоліться за нас.

11 червня 2024 року митрополит Климент та протоієрей Миколай Данилевич відвідали зустріч ВРЦіРО з представниками країн Великої сімки.

Вчора, 14 червня, телеграм-канал опублікував звернення митрополита Лонгіна (Жара) до митрополита Климента та протоієрея Миколая. Опублікував двічі, а значить - не випадково.

В цьому зверненні митрополит Лонгін не тільки розкритикував участь у вказаній зустрічі представників УПЦ, але й задав питання, відповідь на яке хотілося б почути багатьом із нас: "Який Синод благословив вас на цю зустріч?".

Така постановка питання дає багато інформації для непотрібних домислів, чого б дуже не хотілось. Тому, вважаємо, що на нього було б дуже доцільно відповісти, адже з того, що прозвучало ми робимо висновок, що представники УПЦ на тій зустрічі зʼявились без благословіння священноначалля, а значить, представляли самі себе, а не Церкву.

Так, питання висказане в дещо гнівній формі, але воно прозвучало публічно, і тому і відповідь має бути публічною. Пройшла вже доба, а її нема. Які висновки з цього можна зробити?

1. Митрополит Климент та протоієрей Миколай не хочуть виносити в публічную площину свою позицію - щоб не"виясняти стосунки". В такому разі, в них дійсно благословіння не було.

2. Вони не хотять відповідати на це питання, бо не вважають це за доцільне. Хибна думка, яка провокуватиме купу непотрібних розмов.

3. Вони дійсно не представляли на тій зустрічі УПЦ і пішли на ню за власною (чи частково власною) ініціативою. Це не добре, бо їх сприймають як "лице" Церкви, як Її офіційних спікерів.

4. Вони не хочуть відповідати, бо у них було благословіння, і якщо про це розказати віруючим - то зʼявиться ще більше питань. Наприклад, хто писав той текст, що був озвучений митрополитом Климентом, та чи підписувалися представники УПЦ під зверненням учасників зустрічі?

Коротше кажучи, не добре все це. А ще гірше те, що про такі речі мовчать...