Суддівські гроші і престиж професії
Член Вищої кваліфкомісії суддів Віталій Гацелюк звернув увагу на непривабливий розмір суддівських зарплат:
Ми бачимо, що юристи, особливо найбільш фахові, вже не дуже хочуть подавати документи для участі у конкурсах на вакантні посади суддів. (...) Наразі винагорода судді суду першої інстанції фактично дорівнює заробітній платі в центральних органах виконавчої влади, наприклад в міністерствах. Відповідальність при цьому у судді досить велика.
Візьмемо калькулятор. За законом, оклад судді першої інстанції складає 30 прожиткових мінімумів. Тобто суддівські зарплати законом прив'язані до конкретного економічного показника, який з часом лише зростає.
Прожитковий мінімум у цьому році — 3028 ₴.
3028*30=90 840 ₴.
Все вірно? Я ж все врахував? Судді першої інстанції мають заробляти щонайменше 90 840 ₴. Чи не так?
Звісно ж, не так. Бо вже багато років поспіль влада хитрозроблено затверджує «спеціальні» прожиткові мінімуми для суддів.
Цього року це не 3028 ₴, а 2102 ₴. А тому зарплата судді першої інстанції стартує не з 90 840 ₴, а з 63 060 ₴.
Зрозуміло, що прожитковий мінімум для людини не може відрізнятися в залежності від місця її роботи. А отже влада просто незаконно знизила суддівські зарплати приблизно на третину.
І це не екстрений захід у зв'язку з повномасштабним вторгненням, а практика, що існує багато років поспіль. Відкрите чхання на гарантії незалежності суддів.
Звісно, є судді, які оскаржують таке свавілля. І Верховний Суд неодноразово визнавав таку практику протиправною. Закон каже, що такі висновки ВС є обов'язковими для чиновників.
Але з Міністерством фінансів, яке щороку робить вигляд, що не розуміє незаконність такої «економії», судді чомусь судитись не поспішають.
Так само суди не поспішають виносити окремі ухвали та притягати чиновників до відповідальності за неповагу до суду.
У публічних виступах суддівських очільників також не чути обурення тим, що взагалі-то держава незаконно зрізала третину доходів кожного судді.
Можливо, «найкращі представники юридичної спільноти» не прагнуть працювати суддями не тому, що зарплата замала.
А тому, що не хочуть долучатися до лав, які не здатні проявляти принциповість, суб'єктність і банальну серйозність. Які покликані захищати права людини, але не можуть захистити навіть власну зарплату.
Ну а взагалі то, звісно, «колеги, часи складні, ситуація скрутна, сподіваємося на державницьку позицію в інтересах колективу».
Член Вищої кваліфкомісії суддів Віталій Гацелюк звернув увагу на непривабливий розмір суддівських зарплат:
Ми бачимо, що юристи, особливо найбільш фахові, вже не дуже хочуть подавати документи для участі у конкурсах на вакантні посади суддів. (...) Наразі винагорода судді суду першої інстанції фактично дорівнює заробітній платі в центральних органах виконавчої влади, наприклад в міністерствах. Відповідальність при цьому у судді досить велика.
Візьмемо калькулятор. За законом, оклад судді першої інстанції складає 30 прожиткових мінімумів. Тобто суддівські зарплати законом прив'язані до конкретного економічного показника, який з часом лише зростає.
Прожитковий мінімум у цьому році — 3028 ₴.
3028*30=90 840 ₴.
Все вірно? Я ж все врахував? Судді першої інстанції мають заробляти щонайменше 90 840 ₴. Чи не так?
Звісно ж, не так. Бо вже багато років поспіль влада хитрозроблено затверджує «спеціальні» прожиткові мінімуми для суддів.
Цього року це не 3028 ₴, а 2102 ₴. А тому зарплата судді першої інстанції стартує не з 90 840 ₴, а з 63 060 ₴.
Зрозуміло, що прожитковий мінімум для людини не може відрізнятися в залежності від місця її роботи. А отже влада просто незаконно знизила суддівські зарплати приблизно на третину.
І це не екстрений захід у зв'язку з повномасштабним вторгненням, а практика, що існує багато років поспіль. Відкрите чхання на гарантії незалежності суддів.
Звісно, є судді, які оскаржують таке свавілля. І Верховний Суд неодноразово визнавав таку практику протиправною. Закон каже, що такі висновки ВС є обов'язковими для чиновників.
Але з Міністерством фінансів, яке щороку робить вигляд, що не розуміє незаконність такої «економії», судді чомусь судитись не поспішають.
Так само суди не поспішають виносити окремі ухвали та притягати чиновників до відповідальності за неповагу до суду.
У публічних виступах суддівських очільників також не чути обурення тим, що взагалі-то держава незаконно зрізала третину доходів кожного судді.
Можливо, «найкращі представники юридичної спільноти» не прагнуть працювати суддями не тому, що зарплата замала.
А тому, що не хочуть долучатися до лав, які не здатні проявляти принциповість, суб'єктність і банальну серйозність. Які покликані захищати права людини, але не можуть захистити навіть власну зарплату.
Ну а взагалі то, звісно, «колеги, часи складні, ситуація скрутна, сподіваємося на державницьку позицію в інтересах колективу».