Новини дерадянизованої диджиталізації
Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України передав бібліотеці Верховного Суду п’ять примірників Словника української мови у 20 томах (томи 1–14).
Урочисто передаю бібліотеці Верховного Суду посилання на безлімітну кількість примірників Словника української мови у 20 томах (томи 1–14): https://sum20ua.com
Справа тут не лише у тому, що паперові словники то атавізм. Навіть навпаки — паперовий примірник в суді завжди варто мати у запасі.
Я про подачу новини, в якій написано, що новий словник «очищено від заідеологізованої лексики й ілюстративного матеріалу доби радянського тоталітаризму».
Не очищено.
Писав про це три роки тому і наводив приклади: в окремих випадках автори нового словника просто прибирають посилання на радянські джерела, залишаючи старий зміст.
Ба більше, відкрийте статтю «право» у новому словнику:
ПРА́ВО, а, с. 1. тільки одн. Законодавство; здійснювана державою форма законодавства, залежна від соціального устрою країни.
2. Система встановлених або санкціонованих державою загальнообов'язкових правил (норм) поведінки.
Таке кричуще радянське визначення права просто переписано зі старого словника. Автори лише прибрали слова про те, що ті правила поведінки «виражають волю пануючого класу (в експлуататорському суспільстві) або всього народу (в соціалістичному суспільстві)».
Саме тому мені складно зрозуміти, за що саме Верховний Суд вдячний Українському мовно-інформаційному фонду НАН України. І на чому будується його впевненість, що цей словник стане «корисним ресурсом у роботі суддів і працівників Апарату ВС та сприятиме формуванню сучасної правничої мови, яка відповідатиме нормам української мови».
Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України передав бібліотеці Верховного Суду п’ять примірників Словника української мови у 20 томах (томи 1–14).
Урочисто передаю бібліотеці Верховного Суду посилання на безлімітну кількість примірників Словника української мови у 20 томах (томи 1–14): https://sum20ua.com
Справа тут не лише у тому, що паперові словники то атавізм. Навіть навпаки — паперовий примірник в суді завжди варто мати у запасі.
Я про подачу новини, в якій написано, що новий словник «очищено від заідеологізованої лексики й ілюстративного матеріалу доби радянського тоталітаризму».
Не очищено.
Писав про це три роки тому і наводив приклади: в окремих випадках автори нового словника просто прибирають посилання на радянські джерела, залишаючи старий зміст.
Ба більше, відкрийте статтю «право» у новому словнику:
ПРА́ВО, а, с. 1. тільки одн. Законодавство; здійснювана державою форма законодавства, залежна від соціального устрою країни.
2. Система встановлених або санкціонованих державою загальнообов'язкових правил (норм) поведінки.
Таке кричуще радянське визначення права просто переписано зі старого словника. Автори лише прибрали слова про те, що ті правила поведінки «виражають волю пануючого класу (в експлуататорському суспільстві) або всього народу (в соціалістичному суспільстві)».
Саме тому мені складно зрозуміти, за що саме Верховний Суд вдячний Українському мовно-інформаційному фонду НАН України. І на чому будується його впевненість, що цей словник стане «корисним ресурсом у роботі суддів і працівників Апарату ВС та сприятиме формуванню сучасної правничої мови, яка відповідатиме нормам української мови».