Марʼяна Безугла


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ukraincha
Toifa: Siyosat


Нардеп🇺🇦. Нацбезпека, оборона, розвідка, зовнішня політика, міжпарламентське співробітництво. Оболонь, Київ. Тільки власний контент. Слава Україні!

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ukraincha
Toifa
Siyosat
Statistika
Postlar filtri




Проста арифметика і політичні парадокси


Європа (населення ~450 млн) благає США (населення ~335 млн) захистити від росії (населення ~144 млн), якій дає відсіч Україна (населення ~30 млн).


Поговорили із заступницею міністра з питань стратегічних галузей та промисловості України Ганною Гвоздяр.


У кого коротка пам'ять, що творив Порошенко, аби військової реформи не відбулося, а добровольці були знищені, раджу глянути наступні матеріали. Якраз річниця подій. Фото: 2018 рік, розгін людей перефарбованими "ментами".

1. Стаття BBC, 2018: "Поліція: затримані на колінах - не приниження, а тактика безпеки".

• Під час розгону наметового містечка біля Верховної Ради поліція затримала декілька десятків активістів, деяких з яких було поставлено на коліна, що викликало обурення в суспільстві та звинувачення правоохоронців у надмірній жорстокості та приниженні гідності.

• МВС пояснює, що примушення затриманих стояти на колінах було тактикою забезпечення безпеки поліцейських, запобігаючи можливості раптового нападу, а також для уникнення перебування затриманих на холоді, лежачи обличчям донизу на снігу.

• Депутат Мустафа Найєм різко розкритикував дії поліції, назвав їх неприйнятними та зажадав розслідування, підкресливши, що подібні дії підривають довіру до реформи поліції та нагадують практики часів Євромайдану.

• Київська прокуратура вже порушила кримінальне провадження щодо перевищення повноважень поліцейськими, тривають перевірки, а представник омбудсмана повідомив про травми активістів, тоді як МВС заявило про постраждалих правоохоронців; також повідомляється про виявлення бойових гранат та коктейлів Молотова у наметах, що протестувальники заперечують.

https://www.bbc.com/ukrainian/news-43276499

2. Стаття, 2019: "«Ложись, Бандера!» або Чому поліція в Україні — не українська".

• Стаття аналізує проблему невідповідності ідеології та цінностей частини української поліції національним інтересам, використовуючи як приклад реакцію на флешмоб #яБандера.

• Автор стверджує, що невдалий дизайн нової форми поліції, збереження радянських символів та відсутність дерадянізації в органах правопорядку свідчать про глибокі проблеми в системі.

• Зокрема, критикується бездіяльність керівництва МВС щодо очищення лав поліції від колишніх співробітників радянських внутрішніх військ, які ностальгують за минулим.

• Підкреслюється, що ця проблема не обмежується лише поліцією, а поширюється й на Національну гвардію та Збройні сили України, де також залишаються прихильники совкових цінностей.

• Автор вказує на провал ідеологічної роботи в Україні протягом останніх п'яти років, особливо в освіті та науці, як головну причину ситуації, наводячи приклад академіка Толочко, який вважає себе частиною «русского мира».

• Зазначається, що відсутність належної освітньої та історичної політики призводить до виховання покоління, яке не усвідомлює важливості української державності та національної ідентичності.

• На завершення автор підсумовує, що без кардинальних змін в освіті та ідеологічній роботі, а також без жорсткого очищення правоохоронних органів від проросійських елементів, Україна ризикує втратити свою незалежність.

https://argumentua.com/stati/lozhis-bandera-abo-chomu-pol-ts-ya-v-ukra-n-ne-ukra-nska


мене зовсім не влаштувала), коротше пробував всюди і всюди чув відмову. Та з часом будучи на гражданці я побачив яких лохів з нас роблять. Бачив все тих же фраєрів на блокпостах в львівській області, яких я бачив, коли мене відпустили додому на тиждень неофіційно, після того, як ми ледь не загинули і згорів наш танк. Бачив тилових зсушників на жирних тачках, а разом з ними жирних весперів і жирних тцк (ага точно, там же лише ветерани служать ухахахахахахаха), Бачив мусорів на новеньких позашляховиках мітсубіші, а також побачив наш народ, який смиренно молиться за нас і збирає кришечки нам на протези, хехехе.
Коротше кажучи я заїбався воювати з нашими долбойобами. Визнаю, вони сильніше за мене.
В цьому пості я заблокую коментарі, бо набіжить, купа говорящих голів, які з під окулярів на затишній кухні будуть мені писати, як мені треба було героїчно здохнуть.
Дякую всім тим прекрасним людям, які допомагали мені в цій війні, але більше я цього абсурду не стягую.

Прошу одразу вибачити мене за сумбурну форму подачі.
П.С. Якось я вирвався на пару днів з під Углєдару і купив іграшку ведмедика моїй дочці, вона називала його тато. Тепер тато-я".

https://www.facebook.com/share/p/1F25j1QkmC/


Цікава сповідь реальної людини. Посилання на публікацію внизу:

"Я в сзч.
Я довго розмірковував чи взагалі потрібно писати цей пост і який в цьому смисл, адже ці мною написані літери нічого не змінять. Але головним резоном є просто проінформувати тих, кому це може бути цікаво.
Радянська система зжерла мене, як і багатьох, які ще це не виявили під своїми вишиванками. Пощастило мабуть тому, хто склав голову в бою, так цього не усвідомивши. Я часто думав про те, що краще я б згорів десь під Бахмутом чи Углєдаром в 22р. Тоді б я пішов зі спокійною душею.
Я бився починаючи з Києва, і був змирився зі смертю, аби не збожеволіти. Вона приходила до мене, і пару разів майже брала за руку, але востанню мить йшла геть.
Але досить цієї прози.
Маленька радянська армія не переможе більшу радянську армію. Наша армія хворий організм який вмирає, здебільшого від рук "своїх" сивочолих полковників і генералів, які в тилу гасають на лендкрузерах з чорними "крутими" номерами на кшталт 7777 і їбуть по банькам новоприбулих дівчат зі штабу, бо ті кого вони в баньку не водять, їдуть кудись в бруд і залупу. Армія вмирає від безглуздих, неадекватних і тупорилих наказів в наслідок чого погинули найкращі, але для цих людей радянської системи ми-лише карандашики, або людський ресурс, як вони люблять казати на камери.Вона вмирає, бо там беззаконня, де в розслідуванні без твого підпису можуть написати, шо ти їбав бегемота на журналах бойової підготовки і без твого відома направлять в наш суд, де суд підпише , шо так і було. Вона вмирає, бо сміливі, вірячи керівництву склали голови ще в 22, вона вмирає, бо ефективність тут вимірюється довжиною язика, яким ти лижеш сраку начальству і кількістю шрамів на сраці (за словами мого начальника штабу, що ні дня не був в армії, не те, шо на війні, зате знав, коли підставляти сраку) в яку ти даєш себе їбати.
Вона вмирає, бо ці допотопні менеджери відправляють досвідчених фахівців(артилеристів, танкістів, дронщиків і т.д.)з бойовим досвідом в піхоту, де їхня ефективність множиться на нуль, а про доцільність такого переведення ніхто у такого начальника не спитає, бо їм похуй, настільки похуй, що ви навіть не уявляєте. Наша армія, як і країна вмирає тому що м'ясників комбатів, комбригів не саджають, а переводять на інші посади, як максимум, а зазвичай вони ще і підвищення отримують. А пацани чорні від землі, пороху і смерті, які це не витримують їдуть по тюряжкам, якщо не пощастило вдало уїбати в сзч.
З початку війни боронити свою країну було звитяжно, воювати за свій народ було честю, а з 23 моя війна перетворилася в приниження, саме цим словом я б описав своє рішення підти з війни. Я принижувався бо мав слухати некомпетентних (це дуже ласкаве слово, але хай) командирів батальйонів чи бригад. Я й до цього часто густо виконував дибільні накази через що, багато разів казав життю бувай, але пронесло. Але багато інших дуже достойних людей, моїх побратимів не пронесло. Дехто з них так і лежить в посадках чи в обуглених танках.
Коли я був командиром танкової роти, мені приходилось найобувати начальство, аби зберегти людей, а також виконувати бойові задачі. Може тому мені вдалося вивести свою роту без втрат о/с і техніки, після того, як саму бригаду було розбито в зв'язку з геніальним командуванням. За всю війну я не отримав жодної медалі, але замість них я маю багато дзвінків і повідомлень вдячності від моїх пацанів і по цей час.
Командування погрожувало і фізичною розправою, і відправкою в м'ясні підрозділи(так так, це вороже іпсо, у нас такого немає, хе хе) і в'язницею. Перші місяці сзч я не знав, що робити, адже я звик до війни. Пробував і 3 штурмову(там сказали офіцерів не беруть), і в ГУР(там сказали багато мороки), і в зсу(але там треба було повертатися через ту ж бригаду, де новий, але сивочолий полкан, сказав, що такі йому не треба, проте, коли почув, що зі мною готові прийти 5 чоловік, що теж покинули розташування разом зі мною, не бажаючи продовжувати службу під керівництвом дегенератів і м'ясників, то тон його змінився і він відповів, що нехай приїздить, будемо думати, але ця відповідь на лоха


Обговорення тут: https://x.com/vkrainets/status/1555251598259019781?t=NYJEoSHI-OfJvr9TpCQDhw&s=19 Павло Петриченко, український військовослужбовець 59-тої окремої мотопіхотної бригади, загинув 15 квітня 2024 року.


Петриченко загинув за Україну, а ці ряжені клоуни живуть виборами на його кістках.


🫠


Візуалізація настрою


Черговий випадок, коли права. На жаль.


Катастрофа F-16: Збиття українського винищувача ракетою власної ППО — WSJ

Загибель українського льотчика Олексія Меся ("Moonfish") під час керування американським винищувачем F-16 сталася в результаті, ймовірно, збиття власною системою ППО, що свідчить про "дружній вогонь".

Причиною трагедії, за даними джерел, стала зокрема відсутність системи Link 16 на українських комплексах Patriot, яка б дозволила ідентифікувати свої літаки та уникнути випадкового ураження.

https://www.wsj.com/opinion/did-u-s-caution-cost-ukraine-a-flying-ace-pilot-war-against-russia-f-16s-c4f205c7


Тихої ночі...


Гарне фото з Генсеком НАТО, але мене більше вразило те, що справа — зроблене мною власноруч у Брюсселі. Пам’ятаю враження від спілкування в штаб-квартирі та кулуарні розмови про міжнародні "договорняки", закладені ще в 2014 році, а то й раніше.

І ось, на фронтмена таких "договорняків", міжнародної корупції та внутрішньої вишиватної істерії нарешті наклали санкції, на які він давно заслуговував.

А от чи вибереться НАТО з болота, чи не стане Марк Рютте черговою "говорящою головою" без волі й сили змінити хід подій — побачимо.

Тоді моє особисте враження було гнітючим. Після короткої промови та обіймів із багаторічним спільником "договорняків" Рютте просто втік від нас — без жодного блиску в очах, без розуміння масштабів катастрофи.

Тоді все ж наполягла та взяла слово, висловила Рютте свою думку: про підтримку НАТО, про покинуту місію Альянсу в Києві, про невиконані обіцянки. Коротко. Про те, що він — надія.

Не писала раніше детальних вражень щодо поїздки в Брюссель. Що ж, мабуть, час настав.

Зеленський дратує? Сподіваюся, він продовжить дратувати й не прогнеться. Така його місія. До нього — ніхто.

P.S. Була в чорному. Включала їм повітряну тривогу.


Чому він в піжамі і не звільнений?

17k 2 171 831

👀


Як ви дивитесь на те, щоб заборонити Євросолідарність, як ОПЗЖ?
So‘rovnoma
  •   Так
  •   Ні
2277 ta ovoz


🙈


Стратегічна стабільність: СНО-ІІІ, дії Росії та відповідь США

• Текст аналізує стан стратегічної стабільності між США та Росією, зосереджуючись на Договорі СНО-ІІІ та його майбутньому.

• Договір СНО-ІІІ, підписаний у 2010 році, обмежує кількість стратегічних наступальних озброєнь обох країн, але Росія почала порушувати його положення, розробляючи нові види озброєнь та ігноруючи механізми верифікації.

• Адміністрація Трампа прагнула долучити Китай до переговорів щодо контролю над ядерною зброєю та покращити механізми верифікації СНО-ІІІ, а також контролювати російську тактичну ядерну зброю.

• Адміністрація Байдена спочатку продовжила СНО-ІІІ на п'ять років, сподіваючись на розрядку напруженості, але Росія продовжила агресивну політику, включаючи односторонню відмову від участі в договорі та розміщення ядерної зброї в Білорусі.

• У відповідь на дії Росії, США припинили обмін інформацією, інспекції та надання даних про свої озброєння, а також розглядають виробництво нових ядерних боєголовок та розміщення оновлених бомб B61-12 в Європі.

• Російський психологічно-ядерний шантаж, схоже, спрацював, оскільки США демонструють небажання ескалації, що призвело до формування агресивного трикутника Москва-Мінськ-Пхеньян, який представляє значну загрозу глобальній безпеці.

• Майбутнє СНО-ІІІ невизначене, враховуючи відсутність довіри між сторонами та значні зміни в сфері озброєнь, такі як розвиток БПЛА, гіперзвукових технологій та штучного інтелекту, а також мілітаризація космосу.

https://cnrs.org.ua/deyaki-poperedni-rozdumy-na-temu-teperishnoyi-i-majbutnoyi-strategichnoyi-stabilnosti/

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.