𝙊𝘿𝙋𝙎

*Продовження (Частина друга 2/2)

➡️ Зрештою перехід України у відносинах зі Словаччиною є ризиковим, але цей ризик може бути цілком виправданий.

А поки відбувається бій «лева та лисиці» 🦁 — 🦊

Лисиці, бо Фіцо «проспав» (формування кінцевої думки в ЄС, США, недооцінка поведінки України), тому може зберегти власні інтереси виключно в рамках підкилимної діяльності «лисиці». Це дає розуміння, що на серйозні прямі дії, загострення, (попри риторику) Фіцо не піде, але хитрістю буде намагатись перемогти позицію України.

Але якщо подивитись на дії України під іншим кутом, то хоч зараз характеристика наших дій схожа на «левів», тобто метод грубих силових дій та реакцій, то те, що ціль «непрямо вплинути на стабільність уряду Фіцо» — це вже характерна риса для планування «лисиць».

Бо зрештою класифікація дій на «лисиць» та «левів» є не вичерпною, бо, як на мене, найкращий варіант — це «лисиця з серцем лева» та «лев з розумом лисиці». Такий стан  забезпечує швидкість адаптації політики, а отже і її ефективність.

➡️ Зрештою поки я схиляюсь, що в Словаччині будуть дострокові вибори у 2025 році. Ключові періоди вже називав: перше загострення, яке може призвести до дострокових виборів відбудеться від кінця січня до березня 2025. Якщо Фіцо встоїть, то друге загострення буде в жовтні 2025, якщо встоїть і там, то Фіцо виграв цей бій.

P.S. Завтра продовжимо розмову на прикладі діяльності Угорщини 🇭🇺. Бо якщо добре, що Фіцо проспав наш перехід політики, то, на жаль, ми та Європа схоже проспали перехід стратегії Орбана. Але при правильному підході всі ігри Орбана зрештою можуть вилізти йому боком вже у 2025 році.

Resurgam ➰ Приєднуйся

«Леви» та «лисиці» в міжнародній політиці на прикладі україно-словацьких відносин (Частина перша 1/2)

💬 Один із засновників «теорії еліт», італійський соціолог та економіст Паретто вивів циклічність зміни еліт за їх характером дій та поділив на «левів»  та «лисиць»  (🔗 прим. насправді Паретто запозичив ці назви з Макіавеллі). Ця характеристика охоплювала суто характер політичних еліт всередині країн. Я ж хочу запозичити суто назви та ідею та накласти концепт на міжнародні відносини, надавши подібні терміни.

🦁 Політика левів — демонстрація сили, готовність йти на конфлікт, готовність принципово відстоювати «ареал своїх інтересів». Слабкі сторони левів, що надмірна «хоробрість» може призвести до невиправданих ризиків, а отже й катастрофічних наслідків.

🦊 Політика лисиць – характеризується політикою уникнення прямих зіткнень. Натомість багатоетапність задумів дозволяє досягати кращого результату, навіть якщо супротивник має більшу силу (кращу початкову позицію). Також лисиці можуть за потреби поступатись «ареалом власних інтересів», але суто задля здійснення ширших планів. Слабка сторона «політики лисиць», що надмірна «хитрість» та «хитросплетіння планів» можуть спричинити втрату «контролю над задумом та результатами», а надмірна поступливість стане справжньою слабкістю.

➡️ Давайте подивимось як ці два підходи може використати Україна у відносинах зі Словаччиною та Угорщиною.

🇸🇰 Словаччина та Україна 🇺🇦

З приходом уряду Фіцо до влади Україна не мала іншого вибору як намагатись забезпечити собі збереження хоча б мінімального з необхідного: виконання Словаччиною оборонних контрактів, мінімізація потенційно негативних дій в рамках ЄС і так далі. Тому характер відносини зі Словаччиною в останній рік можна схарактеризувати як підхід «лисиць». Коли заради забезпечення «критичних інтересів» Україна проводила ряд перемовин, посміхалась та інколи пропускала випадки у моментах, які за звичних умов «принципові для України». Це не означало, що Фіцо ставав «другом» — це означало, що кожен відігравав свою «лисячу роль», отримуючи мінімально своє. При чому в «лисиць» гралась як українська дипломатія, так і словацька.

Але надалі більш уразливе геополітичне становище України Фіцо інтерпретував як можливість отримувати «більше», порушуючи досягнутий певний «лисячий баланс». Простий розрахунок, що уразливе положення України не дозволить застосувати більш жорстку політику/реакцію, яка б характеризувалась поведінкою «левів».

⏩ Головна помилка Фіцо в тому, що він прорахувався, що Україна також відстежує не тільки міжнародну політику Словаччини в цілому, але й безпосередньо внутрішню стабільність «уряду Фіцо» як один з факторів, який надає відповідь: «Чи виправданий буде подальший ризик прямого конфлікту з урядом Фіцо». 

➡️ Зрештою Фіцо, продовжуючи свою поведінку «лисиці», фактично не очікував і проспав готовність переходу України у відносинах з урядом Фіцо до «стратегії левів».

Політика левів має як свої переваги, так і недоліки:

 + Що Україна дійсно принципово відстоює свій «ареал інтересів»;

- але й ця принциповість збільшує пропорційно ризик для України втратити те, що було досягнуто в «лисячих домовленостях», що також є частиною «ареалу інтересів».  

➡️ 1-го січня, з зупинкою транзиту московського газу, ситуація для обох сторін перетворилась на «або перемога», «або поразка». Або «все», або «нічого». Частковому задоволенню інтересів, що гарантувала лисяча домовленість, більше немає місця.

🇺🇦 Для України тепер перемога — це криза уряду Фіцо та його відставка через комплексну економіко-політичну кризу. Криза в Словаччині виникла не через Україну, але загостриться для Фіцо через рішення України. Відповідно поразка для України – це збереження уряду Фіцо при владі у 2025 році та формування вже відвертої «другої Угорщини». 

Для Фіцо тепер же умовою перемоги є «збереження влади» та якнайбільше шкідництво «інтересам України». Умовою поразки – втрата влади впродовж 2025 року.

Очевидно, що жодна зі сторін прямо свої цілі не висловить на публіку. 

*Продовження у наступному пості 👇

Resurgam ➰ Приєднуйся