rawr_says

Кєзлє́в (Євпаторія)🇺🇦
Оду́н-база́р капуси́, або Ґьозлє́вські ворота.

Кріпосні мури міста побудовані у XV-XVI столітті, вони мали 24 вежі та 5 брам, головною з яких були Одун-базар, які отримали свою назву через ринок, який розташовувався за ними.

Після анексії Кримського ханства у 1783 році російська адміністрація перебудувала браму, її проїзд був зміцнений аркою. Так у брами з'явилася ще одна назва — Кємєр-капу. На початку XX століття до брами прибудували ряд будинків та розібрали верхню частину, а у 1959 році пам'ятку знесли повністю.

Ворота відтворили у 2003-2007 роках за ініціативою кримськотатарських меценатів, реконструкцію проводили за збереженими гравюрами й малюнками. Зараз у брамі розташований музей "Брама Ґьозлєва", де є макет середньовічного міста.

Кримськотатарською közlü — з очима, ev — будинок (в часи ханату місто називалося на османський лад — Ґьозлєве); odun — дрова, дров'яний; bazar — ринок; kemer — арка, дуга; qapu (літературне qapı) — двері, ворота; sı — афікс належності.

Прийшов час пояснити цей мем.

У Криму існує два населених пункти зі схожими назвами: місто Акмєсджит (з 1784 року Сімферополь) та селище Акмєчит (з 1944 року Чорноморське). Колись існував і третій, село Акмєчит-Найман (з 1948 року Щедрине), однак, воно на початку 1950-х зникло, не переживши депортації 80% свого населення.

Так от, це фактично одна назва, але в різних формах. Кримськотатарською aq — білий, mescit (діалектне meçit) — мечеть. Історично їх називали однаково: Акмєсджит, Акмєчит, Акмєчєт, зросійщено Ак-Мечеть; для приморського Акмєчита іноді додавали -Ліман (кримськотатарською liman — гавань, порт, від грецького λιμένας), у степового закріпилося додавання -Найман (родова назва).

Але врешті-решт визначилися, що Акмєсджит називається літературно, а Акмєчит та Акмєчит-Найман — формою зі степового діалекту. В цілому, цього достатньо, щоб розділяти місто Акмєсджит та селище Акмєчит, однак я б ще задумався над можливістю повернути для останнього приставку -Ліман.

Арма́-Елі́‌ (Батальне)🇺🇦
Керченський район

Село відоме з 1667 року, у мандрівника Евлія Челебі згадується під назвою Юзмак. Пізніше відоме під назвами Агирмак-Елі, Агерман та Арма-Елі.

У 1926 році в селі проживало 274 особи, з них 155 кримських татар, 99 росіян, 5 українців, 3 білорусів. В 1945 році, після депортації кримських татар, село було перейменовано на Батальне.

Кримськотатарською arman — молотьба, хліб, можливо родова назва; arğırmaq — порода верхових коней; el — народ, люди, край.

Ще трошки з соціології від УІНП, порівняння обізнаності та зацікавленості українців історією кримських татар у 2023 та 2024 роках.

Статистика: більшість людей не читають довгі тексти, краще робити текст на пару хвилин прочитання, максимум — на п'ять хвилин.
Я:

Ходіть дивиться нашу публікацію з КримSOS про цікаві герби населених пунктів Криму.

Бакка́л-Белі́ (Бакальська коса)🇺🇦
Перекопський район

Коса біля села Юкари‌-Бакка‌л (Стерегуще) та регіональний ландшафтний парк "Бакальська коса", створений у 2000 році.

Ще з двохтисячних років коса знаходилася під загрозою через зимові шторми, що періодично її розмивали. У 2010 році коса остаточно розділилася на основну частину та окремий острів, а у 2013 на ній почався незаконний видобуток піску.

Після окупації, у 2015 році, він був узаконений окупаційною російською адміністрацією й набув промислових масштабів. Сьогодні коса, а також острів що утворився, майже зникли.

Кримськотатарською baqqal — крамар, бакалійник (так, слово бакалія звідси), beli — коса, також талія, yuqarı — верхній.

Подивіться нашу публікацію з CEMAAT про Ак'яр.

Розширена версія тут.

А напишіть у коментарях головні міти (міфи) про Крим на вашу думку.

Яни Капу та Курман💙💛