Верховний Суд

​​Пропонуємо до вашої уваги черговий огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/Oglyad_KKS_November_2024.pdf.

В огляді відображено найважливіші правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у листопаді 2024 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.

У сфері кримінального права:

✅констатовано, що розмір основного покарання у виді штрафу не може бути меншим за розмір отриманої засудженим неправомірної вигоди;

✅вказано, що незабезпечення працівниками патрульної поліції належного реагування на виявлений ними конфлікт і невжиття вичерпних заходів, спрямованих на його припинення, що спричинило смерть учасника цієї події, свідчить про їхню службову недбалість;

✅звернено увагу на те, що самовільне залишення солдатом військової частини та його відсутність за місцем військової служби в умовах воєнного стану більше як 10 діб утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а не адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

У сфері кримінального процесуального права:

✅акцентовано, що особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього;

✅встановлено, що висновок спеціаліста у розумінні ст. 298-1 КПК України не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів, а тому не може підтверджувати чи спростовувати передбачені ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню;

✅вказано, що втручання в таємницю спілкування виключається, якщо абонент (учасник) спілкування добровільно розкриває її державним органам. За таких обставин відбувається фіксація добровільно розкритої інформації.

Упродовж листопада 2024 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.

​​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 23 по 29 грудня 2024 року.

Справи, передані на розгляд ВП ВС:

✅ Ухвалою КГС ВС від 3 грудня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку ВП ВС (шляхом уточнення) щодо можливості звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі державного органу, який не є учасником спірних відносин, проте наділений повноваженнями здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, якщо учасники спірних правовідносин, в тому числі орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, порушують інтереси держави чи загальносуспільні інтереси.

✅ Ухвалою КГС ВС від 17 грудня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо правозастосування судами ч. 1 ст. 53 ГПК України в контексті права громадських природоохоронних організацій звертатися з позовом про відшкодування матеріальної шкоди на користь держави Україна, заподіяної навколишньому природному середовищу України внаслідок збройної агресії рф.

✅ Ухвалою КЦС ВС від 18 грудня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми, яка полягає в необхідності формування єдиної правозастосовної практики у спорах про захист честі, гідності та ділової репутації, зокрема щодо спростування недостовірної інформації, яка містить елементи звинувачення особи в діяннях, які підпадають під ознаки кримінально караного діяння, та в тому, чи може суд цивільної юрисдикції, який відповідно до вимог цивільного законодавства розглядає цю категорію спорів, давати оцінку діянням осіб у контексті того, чи є вони кримінально караними.

Справи, передані на розгляд ОП КГС ВС:

✅ Ухвалою КГС ВС від 4 грудня 2024 року на розгляд ОП КГС ВС передано справу для відступу від висновку КГС ВС щодо можливості скасування постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої за наслідками розгляду апеляційної скарги, у зв’язку із скасуванням ухвали про відкриття провадження та поновлення строку з посиланням на п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України з мотивів необґрунтованого поновлення судом апеляційної інстанції строків на апеляційне оскарження.

Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС:

✅ Ухвалою КЦС ВС від 11 грудня 2024 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про те, що укладення договору купівлі-продажу між представником продавця за довіреністю та покупцем, який є близьким родичем представника продавця, а також неотримання продавцем коштів за цим договором, свідчить про наявність зловмисної домовленості представника з покупцем та умислу представника на вчинення правочину для переслідування власних інтересів всупереч інтересам довірителя, що є підставою для визнання такого договору недійсним.

✅ Ухвалою КЦС ВС від 11 грудня 2024 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо відсутності в мешканця квартири в гуртожитку підстав для приватизації займаного ним житла в разі відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання йому статусу гуртожитку та непроведення державної реєстрації права власності на будівлю як на гуртожиток.

​​Робоча група з розгляду питань примусового відчуження майна у зв’язку із запровадженням правового режиму воєнного стану, до якої входить військове командування, наділена повноваженнями ухвалювати рішення про примусове відчуження / вилучення майна – ВП ВС

Робоча група з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, утворена розпорядженням військової адміністрації, до якої входить військове командування, є спеціально уповноваженим колективним органом, який наділений повноваженнями відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» ухвалювати рішення про примусове відчуження / вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану.

На такі висновки звернула увагу Велика Палата Верховного Суду.

Детальніше – https://is.gd/NSuqq1.

​​Огляд ключових правових позицій Верховного Суду щодо оподаткування та публічної фінансової політики: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Ohliad\_kliuchovi\_pozytsii\_opodatk\_2018\_2024.pdf

Пропонуємо ознайомитися із черговим тематичним оглядом (п’ятий випуск), у якому викладено ключові правові позиції Верховного Суду щодо оподаткування та публічної фінансової політики.

Це видання містить висновки, сформульовані у вирішених по суті справах Великою Палатою ВС, об’єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі ВС і судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС, за весь період функціонування Верховного Суду.

Аналітичний матеріал висвітлює актуальну судову практику ВС щодо оподаткування доходу, зокрема про:

✅ звільнення від відповідальності за несплату єдиного внеску;

✅ ліцензування виробництва пального;

✅ підстави для проведення фактичної перевірки;

✅ нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

​​Дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду (рішення, внесені до ЄДРСР за листопад 2024 року) – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Daigest\_VP\_11\_2024.pdf

У дайджесті вміщено правові висновки Великої Палати ВС, зокрема, щодо:

✅ неможливості розцінювати умову договору про сплату пені за кожний день прострочення як установлення іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій;

✅ можливості апеляційного оскарження окремо від рішення суду ухвали про відмову в задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі;

✅ процесуального правонаступництва первісного кредитора, який відступив право вимоги за недійсним (нікчемним) договором і яке згодом було відчужено іншій особі;

✅ правових підстав та суб’єктів, уповноважених приймати рішення про примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану.

​​Прокурор, який вказав, що діє в інтересах держави в особі органу податкової служби, не може оскаржити рішення суду про визнання договору дійсним – ОП КЦС ВС

Законодавець не пов’язує можливість визнання дійсним договору із залученням податкового чи іншого органу: для контролю сплати фізичною особою податків, зборів чи інших обов’язкових платежів передбачені інші механізми, які не пов’язуються з оскарженням в апеляційному порядку та скасуванням судового рішення про визнання дійсним договору.

Суд за позовом про визнання договору дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України вирішує цивільний спір, а не визначає розмір та порядок сплати податків, зборів чи інших обов’язкових платежів.

Такий висновок зробила Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, забезпечуючи єдність судової практики.

Детальніше – https://is.gd/vjiAzN

​Друзі! Пропонуємо ознайомитися з оглядом актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за листопад 2024 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KAS_11_2024.pdf.

В огляді відображено правові позиції Верховного Суду, сформульовані судовими палатами та колегіями суддів КАС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:

✅ уповноваженого центрального органу виконавчої влади щодо здійснення державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки;

✅ застосування органом місцевого самоврядування спрощеної регуляторної процедури ухвалення нормативно-правового акта в період дії воєнного стану;

✅ визначальні умови набуття військовозобов’язаним, на утриманні якого перебувають троє дітей, права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;

✅ врахування територіальної віддаленості при визначенні місця відбування покарання засудженого;

✅ обов’язок податкового органу прийняти попереднє рішення в ході розгляду заяви про неможливість своєчасного виконання платником податків своїх податкових обов’язків та належним чином вмотивувати рішення, прийняте за наслідками розгляду такої заяви;

✅ визначення акцизних складів та обґрунтованість штрафних санкцій за порушення у сфері обігу пального;

✅ нарахування пені за зовнішньоекономічним договором та можливість судового оскарження повноважень банку щодо валютного нагляду.

Заслуговують на увагу також висновки Верховного Суду з питань застосування процесуального закону, зокрема стосовно:

✅ участі суб'єкта господарювання в оскарженні судових рішень щодо призначення пенсій на пільгових умовах;

✅ поновлення строку звернення до суду для осіб, мобілізованих на військову службу;

✅ можливості оскарження в порядку адміністративного судочинства акта проведення розслідування нещасного випадку – травмування військовослужбовця.

Упродовж листопада 2024 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.

​Нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, який від імені продавця підписаний сторонньою особою та при нотаріальному посвідченні якого використано викрадені документи, а особу продавця встановлено на підставі підробленого документа, у разі невстановлення факту зловживання з боку власника своїми правами потрібно кваліфікувати як неукладений.
 
Власник, майно якого вибуло з його законного володіння за неукладеним договором, може звернутися з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння чи від добросовісного набувача (статті 387, 388 ЦК України) без оспорювання правочину (правочинів) щодо спірного майна та скасування рішення (рішень) про державну реєстрацію права власності на належне йому майно за іншою (іншими) особою (особами).
 
Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.
 
Детальніше – https://is.gd/ydh9UI.

​Укладений постійним користувачем земельної ділянки договір з біологічного очищення водойми, який врегульовує питання, пов’язані з використанням водного об’єкта та земельної ділянки під ним, за своєю правовою природою є договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом, а отже відповідає визначенню удаваного правочину.
 
Оскільки постійний користувач земельної ділянки не наділений повноваженнями на розпорядження такою земельною ділянкою та передачу її в користування, в тому числі на умовах оренди, такий договір підлягає визнанню недійсним.
 
Таких висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
 
Детальніше – https://is.gd/C182DE.

​Друзі, пропонуємо до вашої уваги огляд актуальної судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за листопад 2024 року. В огляді висвітлено низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.

✅ Зокрема, у постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки щодо:

▪️визнання недійсним аукціону та обов’язку арбітражного керуючого направляти умови продажу майна боржника уповноваженій особі засновників боржника;

▪️закриття провадження у справі про банкрутство державного підприємства на підставі п. 12 ч. 1 ст. 90 КУзПБ.

✅ У постанові у справі щодо захисту прав інтелектуальної власності є висновок стосовно:

▪️необхідності оцінки судом рецензії на висновок експертизи.

✅ У постановах у справах щодо корпоративних спорів та корпоративних прав містяться висновки про:

▪️господарську юрисдикцію спору, який виник між кооперативом та його асоційованим членом, про стягнення членських внесків до кооперативу;

▪️визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства як неефективний спосіб захисту.
​
✅ У постановах у справах щодо земельних відносин та права власності викладено правові висновки стосовно:

▪️встановлення земельного сервітуту в судовому порядку;

▪️неефективного способу захисту у справах за позовом про припинення права власності ліквідованої юридичної особи.

✅ Об’єднана палата КГС ВС, переглянувши судові рішення у спорі про застосування санкцій за перевищення обсягу постачання газу, дійшла висновків щодо:

▪️правової природи відповідальності (санкції) у вигляді заздалегідь погоджених збитків, передбаченої в підпункті 2 п. 1 розд. VІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496 (у редакції, що діяла з 1 липня 2020 року), та наслідків закріплення в умовах договору про постачання природного газу такого виду санкцій, як штраф.
Із цими та іншими правовими позиціями, викладеними в огляді, можна ознайомитися за посиланням https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KGS_11_2024.pdf.

​Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР із 16 по 22 грудня 2024 року.
 
Детальніше – https://is.gd/tBvVpS.

Алкогольний напій може бути предметом кримінальних правопорушень, передбачених ст. 204 КК України, за умов виготовлення на основі спиртів, вміст яких визначається згідно з нормами, встановленими ПК України в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення; протиправного поводження з ним як із визначеним законом підакцизним товаром.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.

Детальніше – https://is.gd/yWtDC6.

​Батько недієздатної повнолітньої особи, який проходить військову службу в Збройних Силах України, на цей час не може бути призначений її опікуном, оскільки така особа потребує постійного щоденного стороннього догляду, якого батько на час служби не зможе забезпечити в повному обсязі.

Водночас батько не позбавлений права надалі бути призначеним опікуном над недієздатним сином, якщо перестануть існувати обставини, які перешкоджають йому в повному обсязі виконувати обов’язки опікуна.

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі за заявою батька про визнання повнолітнього сина недієздатнім, встановлення опіки і призначення опікуна.

Детальніше – https://is.gd/aUEfCB.

​Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду про закриття провадження щодо екснардепа та направив справу на новий апеляційний розгляд

19 грудня 2024 року колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду розглянула касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду про закриття кримінального провадження щодо колишнього народного депутата.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів ККС ВС частково задовольнила касаційну скаргу прокурора й постановила скасувати ухвалу АП ВАКС та направити кримінальне провадження на новий апеляційний розгляд.

Згідно з матеріалами кримінального провадження ексдепутату інкриміновано зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України). Він отримав компенсацію за оренду житла попри те, що мав квартиру у власності.

Вироком суду першої інстанції колишнього народного депутата визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України звільнено від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності.

У квітні 2024 року АП ВАКС скасувала вирок суду першої інстанції і закрила кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю складу злочину в діях ексдепутата.

Повний текст постанови ККС ВС від 19 грудня 2024 року у справі № 991/6481/22 (провадження № 51-3040км24) буде проголошено 20 грудня 2024 року.

​Змінено територіальну підсудність судових справ трьох судів Донецької області

З 6 січня 2025 року змінено територіальну підсудність судових справ
- Дружківського міського суду Донецької області шляхом її визначення Довгинцівському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області;
- Артемівського міськрайонного суду Донецької області шляхом її визначення Жовтневому районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області;
- Великоновосілківського районного суду Донецької області шляхом її визначення Жовтоводському міському суду Дніпропетровської області.

Відповідні рішення сьогодні, 19 грудня 2024 року, ухвалила Вища рада правосуддя за поданням Голови Верховного Суду Станіслава Кравченка.

Нагадаємо, що раніше, в жовтні 2022 року, територіальну підсудність справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області було визначено Дружківському міському суду Донецької області.

​Якщо в касаційній скарзі оскаржується ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі у зв’язку із затвердженням мирової угоди, після її перегляду в апеляційному порядку, така касаційна скарга є касаційною скаргою саме на ухвалу про закриття провадження у справі в частині її висновків щодо наявності підстав для закриття провадження у справі згідно з п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв’язку із затвердженням мирової угоди, яка, відповідно, підлягає касаційному оскарженню.

На цьому акцентувала Велика Палата Верховного Суду.

Детальніше – https://is.gd/mnBbxk.

​​15 років позбавлення волі за держзраду та дезертирство – ВС залишив у силі вирок ексзаступнику командира Севастопольської військово-морської бази

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив у силі вирок суду першої інстанції, згідно з яким колишнього заступника начальника командира військової частини, яка дислокувалася в м. Севастополі АР Крим, визнано винуватим у державній зраді та дезертирстві (ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України).

Йому призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі.

За обставин, наведених у судовому рішенні, у 2014 році військовослужбовець не з’явився на службу у визначене наказом командувача ВМС ЗС України про передислокацію військовослужбовців місце служби – військову частину на підконтрольній Україні території. Натомість він уклав контракт про проходження військової служби у збройних силах рф і з 2016 по 2019 рік був командиром фрегата «Адмірал Макаров».

З повним текстом постанови ККС ВС від 10 грудня 2024 року у справі № 947/19643/22 (провадження № 51-2172 км 24) можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/Review/123734149.

​Наявність відомостей щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
 
У разі подання такої інформації до суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені ч. 3 ст. 56 ГПК України, – статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), відсутні, оскільки суд може покладатися на відомості з Єдиного державного реєстру як на достовірні.
 
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.
 
Детальніше – https://is.gd/K6565r.

​Кошти, стягнені з керівника (члена органу управління) боржника як суб’єкта солідарної відповідальності відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів лише в порядку черговості, встановленому КУзПБ.
 
Такого висновку дійшла судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
 
У справі, що розглядалася, кредитор у межах справи про банкрутство звернувся із заявою про покладення на директора боржника солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника перед кредитором і стягнення з нього суми боргу, внесеної до реєстру вимог кредиторів. Заява мотивована тим, що директор боржника порушив строк подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за наявності в нього ознак неплатоспроможності, що встановлено ухвалою суду в цій справі.
 
Детальніше – https://is.gd/yAxzkx.