Верховний Суд


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ukraincha
Toifa: Huquq


Правові висновки Верховного Суду

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ukraincha
Toifa
Huquq
Statistika
Postlar filtri


Дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду (рішення, внесені до ЄДРСР за грудень 2024 року) – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Daigest_VP_2024_12.pdf.

У дайджесті вміщено правові висновки Великої Палати ВС, зокрема, щодо:

▪️моменту, з якого відраховується шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою;

▪️кваліфікації нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нерухомого майна, який не був підписаний продавцем, як неукладеного та належного способу захисту прав продавця;

▪️розмежування випадків розірвання договору оренди землі на підставі п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України та ч. 2 ст. 651 ЦК України;

▪️компенсації державному / приватному виконавцю витрат, пов’язаних з розглядом скарги на його дії без розгляду;

▪️порядку підтвердження повноважень особи, через яку юридична особа діє в суді на засадах самопредставництва;

▪️відсутності підстав для закриття провадження у справі за повторно поданою заявою про видачу дубліката виконавчого документа;

▪️неможливості оскарження ухвали про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду в апеляційному порядку окремо від рішення суду;

▪️визначення предмета кримінальних правопорушень, передбачених ст. 204 КК України.


Обов’язок роз’яснити потерпілому право підтримувати обвинувачення в раніше пред’явленому обсязі після його зміни прокурором КПК України покладає на суд, а не на прокурора чи будь-кого іншого – ККС ВС
 
ВС вказав, що відповідно до ч. 3 ст. 338 КПК України саме на суд покладено функцію роз’яснення потерпілому права на підтримання обвинувачення в первинному обсязі. Таке роз’яснення є гарантією забезпечення прав потерпілого у кримінальному провадженні і забезпечення того, щоб останній був почутий судом.
 
Колегія суддів ККС ВС звертає увагу, що відібрання стороною обвинувачення заяви від потерпілого поза судовим розглядом, перед судовим розглядом чи в іншому позасудовому порядку не є належним виконанням вимог ч. 3 ст. 338 КПК України і не може замінювати необхідність роз’яснення судом права потерпілого підтримувати обвинувачення в раніше пред’явленому обсязі. Так само не є належним виконанням вимог цієї статті роз’яснення будь-ким іншим, окрім суду, прав потерпілого на підтримання обвинувачення в первісному обсязі після його зміни прокурором.
 
Детальнішеhttps://is.gd/qtLsSu.


Належним відповідачем у справі за позовом про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності є саме орган місцевого самоврядування, а не його виконавчий орган – ВП ВС
 
Належним відповідачем у справі за позовом покупця про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності в порядку статей 127, 128 ЗК України є орган місцевого самоврядування, що здійснює від імені територіальної громади правомочності власника цієї земельної ділянки відповідно до закону, в тому числі навіть у разі прийняття ним рішення про уповноваження виконавчого органу на укладання договору, адже з огляду на це уповноваження виконавчий орган не набуває правомочностей власника такої земельної ділянки.
 
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.
 
Детальнішеhttps://is.gd/vBbmck.


Належним способом захисту прав особи в разі несплати користувачем земельної ділянки коштів за договором емфітевзису є стягнення боргу, а не розірвання договору – ОП КЦС ВС
 
Належним способом захисту прав особи у зв’язку з несплатою за користування земельною ділянкою за договором про встановлення емфітевзису є стягнення боргу, а не розірвання такого договору.
 
Підстави розірвання договору, зокрема, у разі істотного його порушення другою стороною (ч. 2 ст. 651 ЦК України) та підстави припинення права користування земельною ділянкою, які визначені у ст. 141 ЗК України, не можуть застосовуватися для встановлення наявності підстав для припинення емфітевзису як права речового, якщо інше прямо не передбачено законом для емфітевзису.
 
Такий висновок зробив Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
 
Детальнішеhttps://is.gd/t35a8Y.


Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Судуhttps://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_12_2024.pdf.
 
В огляді відображено важливі правові позиції та висновки з кримінального і кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у грудні 2024 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики.
 
Серед цих висновків слід виокремити такі.
 
У сфері кримінального права:
 
– звернено увагу на те, що поширення публічних закликів про зміну меж території або державного кордону України в соціальній мережі кваліфікується за ч. 1 ст. 110 КК України;
 
– констатовано, що використані для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів побутові предмети (кухонний посуд, млинок для кави, м’ясорубка тощо), які знаходяться у вільному продажі та можуть використовуватися в побуті, не можна вважати обладнанням для виготовлення психотропних речовин, а тому вони не є предметом злочину в розумінні ст. 313 КК України.
 
У сфері кримінального процесуального права:
 
– зроблено висновок про те, що ухвала суду апеляційної інстанції, якою поновлено строк на апеляційне оскарження, не підлягає окремому оскарженню в касаційному порядку. Якщо після відкриття касаційного провадження буде встановлено, що касаційний розгляд здійснюється за касаційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, суд касаційної інстанції має постановити ухвалу про закриття касаційного провадження;
 
– вказано, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, процесуальні витрати потерпілого можуть бути стягнені з такої особи в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 124 КПК України. Можливість стягнення процесуальних витрат має бути роз’яснена обвинуваченому при роз’ясненні йому права на звільнення від кримінальної відповідальності і права заперечувати проти закриття кримінального провадження відповідно до частин 2 та 3 ст. 285 КПК України.
 
Упродовж грудня 2024 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.


Рішення загальних зборів товариства не можуть порушувати корпоративні права осіб, які не були учасниками товариства на момент проведення таких загальних зборів – КГС ВС
 
Рішення загальних зборів товариства, прийняті до вступу набувачів  частки в статутному капіталі товариства до складу його учасників (до набуття корпоративних прав щодо такої юридичної особи), не можуть бути визнані такими, що порушують їхні корпоративні права.
 
Водночас корпоративні права виникають з моменту державної реєстрації набувача як учасника товариства, а не з моменту укладення правочину про відчуження частки.
 
Такого висновку дійшла судова палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсною нової редакції статуту, скасування запису про державну реєстрацію змін до установчих документів.
 
Детальнішеhttps://is.gd/mNg86I.


Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду та об’єднаних палат касаційних судів відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 20 по 26 січня 2025 року.

Справи, передані на розгляд ВП ВС:

1. Ухвалою КГС ВС від 14 січня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для визначення юрисдикційності спору про скасування рішення державного кадастрового реєстратора про виправлення помилки у відомостях про земельну ділянку, належну фізичній особі (громадянину).

2. Ухвалою КГС ВС від 14 січня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про те, що трансформаторна підстанція, яка призначена для обслуговування будівлі, згідно зі ст. 186 ЦК України є приналежністю будівлі (основної речі) та має слідувати за нею, що виключає можливість розглядати її як окремий об’єкт права власності.
 
Справи, передані на розгляд ОП ККС ВС:

Ухвалою від 15 січня 2025 року на розгляд ОП ККС ВС передано справу для відступу від висновку ККС ВС щодо застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання неповнолітньому обвинуваченому, особливості призначення покарання якому передбачені статтями 99–102 КК України.
 
Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС:

1. Ухвалою від 17 січня 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами стягувачів на дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, де боржником є ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», з мотивів необґрунтованості касаційної скарги.

2. Ухвалою від 17 січня 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС про те, що належним способом захисту права орендодавця в разі реєстрації неукладеного між сторонами договору оренди, є усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації правочину.


Посвідчення бійця групи супроводження вантажів гумдопомоги та характеристика від ДУК не підтверджують членство в добровольчому формуванні громади і не надають права на носіння зброї без дозволу – ККС ВС
 
У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України.
 
ВС вказав, що обвинувачений не отримував дозволу, передбаченого законодавством, на право зберігання, носіння вогнепальної зброї та боєприпасів.
 
Наявність у нього посвідчення бійця групи супроводження вантажів гумдопомоги та характеристика ДУК не є достатнім підтвердженням членства й активної участі у складі ДФТГ та не надавало права на носіння вогнепальної зброї і боєприпасів.
 
Дата, час, місце та обставини, за яких обвинуваченого затримано і вилучено в нього  зброю (під час вигулу собаки), не дають підстав вважати, що він на момент затримання виконував завдання щодо відсічі збройній агресії рф проти України або ж діяв у стані крайньої необхідності.
 
Детальнішеhttps://is.gd/fGoyLS.


Апеляційний суд, переглядаючи судове рішення у справі, в якій він є учасником, повинен належно дослідити питання про наявність підстав для відводу або самовідводу – ОП КЦС ВС
 
Розгляд апеляційним судом справи, у якій він є третьою особою, а підстави позову стосуються дій цього суду як органу державної судової влади, без належного з’ясування питання про наявність / відсутність підстав для відводу / самовідводу не відповідає принципу неупередженості суду і не сприяє як реалізації основних засад (принципів) цивільного судочинства, так і ефективному розгляду справи й підвищенню рівня довіри суспільства до суду.
 
Такий висновок зробив Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
 
Детальнішеhttps://is.gd/bXEKL3.


Лікар закладу охорони здоров’я, який, неналежно виконуючи професійні обов'язки, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 140 КК України, зобов'язаний відшкодувати цій лікарні витрати, понесені нею на лікування потерпілого від цього злочину – ККС ВС
 
У цивільному позові прокурор посилався на ст. 1206 ЦК України, за якою особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого. Ставилося питання не про відшкодування лікарем матеріальної шкоди, яку понесли потерпілі, внаслідок неналежного виконання нею своїх службових обов’язків, що регулюється ст. 1172 ЦК України, а щодо відшкодування шкоди, яка полягає у витратах на лікування (ст. 1206 Кодексу).
 
Отже, відшкодування витрат закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, відбувається не з юридичної особи, з якою винна у злочині особа перебуває в трудових відносинах, а винятково із самої особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
 
Детальнішеhttps://is.gd/n4dCQn. 


Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд об’єднаних палат та Великої Палати Верховного Суду відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 13 по 19 січня 2025 року.

Справи, передані на розгляд ВП ВС:

1. Ухвалою КЦС ВС від 20 листопада 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо продовження строків позовної давності, які мали би спливти під час карантину, запровадженого постановою КМУ від 11 березня 2020 року № 211, але до набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», тобто в період із 12 березня до 2 квітня 2020 року.

2. Ухвалою КЦС ВС від 8 січня 2025 року на розгляд ВП ВС передано справу для відступу від висновку ВП ВС щодо витребування земельної ділянки з незаконного володіння як ефективного способу захисту права власності держави на земельні ділянки лісогосподарського призначення в разі їх незаконного зайняття фізичними та юридичними особами.
 
Справи, передані на розгляд ОП КЦС ВС:

Ухвалою КЦС ВС від 15 січня 2025 року на розгляд ОП КЦС ВС передано справу для відступу від висновку КЦС ВС щодо розгляду судами заяви про встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка його потребує за своїм станом здоров’я.


Зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами за наявності діючихперсональних санкцій до кінцевого бенефіціарного власника надрокористувача є правомірним з моменту набрання чинності змінами до Кодексу України про надра – КАС ВС
 
Дія Закону України від 1 грудня 2022 року № 2805-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами», який був опублікований 28 грудня 2022 року і набрав чинності 28 березня 2023 року, зокрема в частині доповнення Кодексу України про надра такою підставою для зупинення дії спеціального дозволу, як застосування до кінцевого бенефіціарного власника надрокористувача спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, поширюється на персональні санкції, що вже діють.
 
Законодавець передбачив відстрочку в набранні чинності вказаним Законом – 3 місяці з дня опублікування, тобто з 28 березня 2023 року, зокрема, і з метою надання можливості надрокористувачу вжити заходів, спрямованих на зміну кінцевого бенефіціарного власника, задля уникнення негативних наслідків у вигляді зупинення дії спеціальних дозволів.
 
Такі висновки зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
 
Детальнішеhttps://is.gd/gazobZ.


Пропонуємо ознайомитися з оглядом актуальної судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за грудень 2024 року – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KAS_12_2024.pdf.

В огляді відображено правові позиції Верховного Суду, сформульовані судовими палатами та колегіями суддів КАС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема щодо:

✅ наявності в поліцейських календарної вислуги років як умови для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

✅ застосування ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 7 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 під час нарахування пенсії;

✅ суми додаткової винагороди, яка включається в довідку військовослужбовця про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії;

✅ виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника в правовідносинах, урегульованих нормами ст. 117 КЗпП України в редакції від 1 липня 2022 року;

✅ умов виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;

✅ заборони вживання кальянів у закладах ресторанного господарства;

✅ оприбуткування податком на додану вартість операцій щодо постачання обладнання з інтегрованим програмним забезпеченням;

✅ обов’язку митного органу доводити недостовірність поданих декларантом документів.

Заслуговують на увагу також правові позиції Верховного Суду щодо застосування процесуального закону, зокрема про:

✅ неоскаржуваність у суді розпорядження голови місцевої ради про зупинення дії рішення ради;

✅ застосування ч. 4 ст. 7 КАС України до правовідносин, які виникли до ухвалення Конституційним Судом України рішення про визнання положень закону неконституційними.

Упродовж грудня 2024 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими пропонуємо ознайомитися в огляді судової практики.


Неналежне реагування працівників патрульної поліції на конфлікт і невжиття необхідних для його припинення заходів, що призвело до смерті людини, є службовою недбалістю – ККС ВС
 
Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 751/626/22.
 
У цьому кримінальному провадженні двоє працівників патрульної поліції обвинувачувались у тому, що без поважних причин залишили місце події після того, як потерпілий повідомив їм про застосоване до нього насильство з боку групи осіб, яка перебувала поруч із ним. Патрульні залишили місце події, а група нападників заподіяла потерпілому смерть. 
 
Детальнішеhttps://is.gd/5spvvy.


Умови оплати праці в трудовому договорі не можуть бути гіршими, ніж ті, що передбачені в колективному договорі – КЦС ВС
 
Включені до трудового договору (контракту) умови праці (у тому числі оплати праці) повинні бути принаймні такими самими вигідними для працівника, як і умови найму за колективним договором. При цьому трудовий договір (контракт) може містити умови, більш сприятливі, ніж ті, що визначені в колективному договорі, а не менш вигідні для працівника.
 
На цьому акцентував Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати  Касаційного цивільного суду у справі про стягнення заробітної плати.
 
Детальнішеhttps://is.gd/kd3AJj.


Надання послуг з приготування кальянів є формою стимулювання продажу тютюнових виробів, що прямо заборонено законодавством – КАС ВС
 
Надання закладами ресторанного господарства послуг, заборонених ст. 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», з приготування кальянів є стимулюванням продажу тютюнових виробів у розумінні ст. 16 Закону, навіть якщо безпосередньо не відбувається реклама продукту.
 
Про це зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі за позовом ТОВ до Держпродспоживслужби про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій через надання в закладі ресторанного господарства послуги з приготування кальяну.
 
Детальнішеhttps://is.gd/xJHtnd.


Відшкодування судових витрат має відбуватися на будь-якій стадії судового провадження, зокрема й на стадії судового контролю за виконанням судових рішень – ВП ВС
 
У разі закриття провадження за скаргою або залишення скарги без розгляду на стадії судового контролю за виконанням судових рішень державний (приватний) виконавець як суб’єкт, чиї дії є предметом оскарження, на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України може заявити вимоги про компенсацію понесених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій особи, яка оскаржувала його рішення, дії чи бездіяльність.
 
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.
 
Детальнішеhttps://is.gd/i0yI9l.


Особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього – ККС ВС
 
У цьому кримінальному провадженні засуджений стверджував, що місцевий суд не розглянув його клопотання про відмову від захисника за призначенням, який не надавав йому належної правової допомоги.
 
 
Верховний Суд вказав, що право особи на заміну захисника, передбачене ст. 54 КПК України, не поширюється на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти. Під час реалізації цієї державної гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника, оскільки на підставі ст. 49 КПК України захисник такій особі призначається за постановою слідчого / прокурора або ухвалою судді чи суду.
 
 
Детальніше – https://is.gd/LHPWja.


Цього тижня знайомимо вас зі справами, переданими на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до ухвал про передачу, внесених до ЄДРСР з 30 грудня 2024 року по 5 січня 2025 року.
 
Справи, передані на розгляд ВП ВС:

Ухвалою КАС ВС від 24 грудня 2024 року на розгляд ВП ВС передано справу для вирішення виключної правової проблеми щодо застосування положень ч. 3 ст. 119 К3пП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року (дня набрання чинності Законом України № 2352-IX) в частині виплати суддівської винагороди суддям, які перебувають на військовій службі під час воєнного стану. 


​​Фізична особа може бути оголошена судом померлою через шість місяців від дня завершення активних бойових дій на місці її ймовірної загибелі або від дня події, що призвела до загибелі особи внаслідок воєнних дій, але сталася поза межами території активних бойових дій – ВП ВС

З урахуванням конкретних обставин справи суд може на підставі ч. 2 ст. 46 ЦК України оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.

Детальніше – https://is.gd/4QMt4y.

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.