The Rock Spectrum

First to Die & Nora Plan, State 62, Obrij, From Inside Out, The Emergent, Blind 8 та інші в регулярних оновленнях наших плейлиста "новий метал з України".

найсвіжіші новинки зі світу важкої сцени України за цим посиланням:

Spotify 🎵| Deezer 🎹| YT Music 🎹

на обкладинці — київський металізований хардкор/грайндкор гурт — First to Die

#спектрум_новини #плейлисти

State 62 – Катуй (Сингл 2025). Рецензія

Столичний гурт State 62 — один із найбільш недооцінених проєктів українського андеграунду. Втім, вони й самі не прагнуть надмірної публічності: їх можна зустріти хіба що на концертах, наприклад, 15 лютого у Volume з Nora Plan і Dysphoria. У цьому є своя романтика — коли музиканти творять у власне задоволення, не женучись за увагою й не змагаючись ні з ким. Хоча я не дуже прихильник, але наш колишній оглядач Діма Юрченко точно б схвалив такий підхід, адже він понад усе цінує щиру творчість.

А State 62, без перебільшення, мають один із найкращих стилів на теренах вітчизняного андеграунду. Їхній постхардкор — елегантний і витончений, як старий кінофільм на плівці: атмосферний, трохи меланхолійний, але з бездоганним відчуттям стилю, а конкуренцію їм могли б скласти хіба що Icarus Driver, якби ця когорта гуртів узагалі змагалася за слухача.

🎵 У їхньому арсеналі лише шість синглів, і всі вони стабільно високого рівня. Починаючи з “Токіо”, State 62 невпинно зростають, і їхній матеріал завжди тішить мене. Якби вони теоретично вирішили зібрати всі треки в альбом, це був би напрочуд сильний реліз.

🆕 Лірика нового треку “Катуй” продовжує історії, розпочаті в “Потвора” та “Митець”, а інструментально пісня тримається у звичному для гурту напрямку. Мені подобається така стабільність, але водночас бракує меланхолійних відтінків, які були на “Токіо” — моїй улюбленій роботі State 62. Або ж креативності в аранжуваннях “Митця”.

✔️ Проте “Катуй” рятує фінал: брейкдаун вийшов чудовий — атмосферний, стильний, ідеально підводить до завершення. Ще одна сильна робота стабільно якісних і меланхолійно-реалістичних State 62. Рекомендую.

➿➿➿➿➿➿➿

Жанр: #PostHardcore
Дата релізу: 14.02.2025

✍️ Автор рецензії — Іван Лисько

⭐️⭐️⭐️⭐️

🔗Слухати: https://linktr.ee/state62band

SIXxFIGURES - Ти — море (Сингл 2025). Рецензія

🤩У День закоханих столичні романтики SIXxFIGURES повернулися з новим релізом. Ось бачите, наскільки важливим є для наших виконавців це свято — навіть SIXxFIGURES, після восьми місяців відсутності не витримали й нагадали про себе. І знаєте, я радий: тепер Recone буде не так самотньо😁А раптом у цей день у 2026-му вони ще й спільну пісню випустять?

🆕 Хтозна для чого українські виконавці штампують стільки сумних пісень про кохання, але, мабуть, так треба, час такий, що не до веселощів нам. В основі синглу “Ти — море” лежить метафоричне порівняння коханої людини з морем: безкраїм, незбагненним, здатним як дарувати спокій, так і накривати хвилями емоцій. Куплети справді передають настрій сумного, закоханого романтика, тоді як приспіви — примітивні, ні чим не запам’ятовуються, ще й частково нагадують лірику Влада Усенка.

🔥Але варто віддати належне: куплети значно сильніші й відповідають сьогоднішній тематиці. Завдяки поетичності їх точно не порівняєш з ellia і фаталізму тут менше усе таки. Зазвичай, коли виконавці говорять про “глибину емоцій” у своїх піснях, я згадую поезію хайку та один проєкт Тимчика, де справді про кохання було кохання. І мені від цього стає сумно.

Попри все, мені подобається, в якому напрямку рухаються SIXxFIGURES на даному етапі. Ще на “Образи”, хлопці зметикували що до чого й почали вибудовувати свій настрій і продовжують зараз. Їхня головна перевага — приспіви, що заїдають у голові навіть тоді, коли лірика не дотягує. З часом я зрозумів, що sadplanet, яка, безперечно, була вдалою роботою хлопців, на жаль, переоціненою, усе ж надто сильно перегукується з BTM — і від цього нікуди не подітися.

Не можу сказати, що SIXxFIGURES уже знайшли себе. Це не відчувається ні на емоційному рівні, ні з музичного погляду. У текстах та ж проблема: прагнення наслідувати, дотягнутися до чужого стилю, зробити щось подібне. І не те щоб це було погано — вони справді стали кращими, ніж раніше.

✔️ “Ти — море”, попри свої недоліки, має гарну емо-атмосферу, деякі чудові рішення в аранжуванні та хороше зведення, а його приспів застрягає у свідомості. SIXxFIGURES навчаються хоча б частково відходити від надмірної схожості з полтавськими паліями, і це вже плюс. SIXxFIGURES важливо нарешті зрозуміти, ким вони є, бо поки що гурт нагадує всіх, крім себе. Вони мають сильні сторони — чіпкі приспіви, атмосферу, — але бракує самовираження. Не бачу, що вони хочуть сказати щось дійсно важливе, відтак прикро, що з кожною новою роботою їхні релізи викликають усе менше захвату в слухачів.

Тому раджу послухати новий сингл “Ти – море” і підтримати гурт у соцмережах. Я щиро бажаю успіхів кожному українському гурту, про який пишу — незалежно від того, рекомендую його чи ні. Адже головне, щоб музика розвивалася, а виконавці не боялися шукати власний шлях.

➿➿➿➿➿

Жанр: #Emocore
Дата релізу: 14.02.2025

✍️ Автор рецензії — Іван Лисько

⭐️⭐️⭐️⭐️

🔗 Слухати: https://linktr.ee/sixxfigures

Merzotna Potvora — Poliuvannia (LP 2025). Рецензія

Десь на анонімному зборі українського блек-металу.

Ведучий: Що-ж, ми вислухали майже кожного у цьому колі. Залишився ще один учасник, який сьогодні ще не розказав нам про свою проблему. Тому прошу, ми тебе уважно слухаємо.

Учасник: Добридень усім... Ну, я тут не вперше. Декому про мої справи тут вже відомо. У мене дуже нездоровий потяг до спідів.

Інший учасник: Боже... Який жах. Яка ж ти мерзотна потвора!

І цей спід-метал добряче підсилив мої враження, бо на старті мене відкинуло в хибний бік очікувань—напевно, я не був готовий слухати звичну тягучість блекухи під такими гучними тарілками.

Натомість Полювання мене переграло. Це альбом — американські гірки, він лупить інтенсивно й безжально, ніби полює саме на тебе. "Ховайся, сука, ховайся, але все одно не втечеш!"

Тридцять п'ять хвилин блеку можуть відчуватися як година, а можуть пронестися вихором, залишаючи враження, що минуло всього двадцять хвилин. Мерзотна Потвора працює за другою схемою.

✍️ Музиканти зазначили, що веселощів на другій платівці—лише жменька. Лишилася цілковита безнадія та журба. Та враховуючи, як на мою черепну коробку діють треш-мотиви, у мене це викликає певний дисонанс. Чомусь усе це наводить на образи кривавого бенкету — або ж, щоб далеко не ходити, акту полювання. Тут суцільний рух як відчайдушна втеча від смерті, яка просто чекає, поки ти зіб'єш дихання й сповільнишся. Немов тебе жене сам Фенрір, щоб клацнути зубами й тягнути разом із твоїми тельбухами на щелепі в ритм ударної секції. Обкладинка, зрештою, доносить схоже послання.

Особливо виділю момент, коли починається трек Liutyj — саме на ньому, думаю, я залишу якір своєї прихильності до альбому. Темп сповільнюється, починає методично розмазувати під прості, але качові рифи. Аж сладжем потягнуло. Ну а потім знову вривається інтенсивний гін — цього разу до самого завершення платівки.

✨ Музиканти розділили альбом на дві частини: над першою працював вокаліст Костянтин Орел, над другою — гітарист Олексій Помінчук. Обидва залишили для себе окремі епізоди полювання.

На мить мені здалося, що перше Полювання подане крізь міфологічну призму, а друге—вже осучаснене, як полювання на непроханих гостей, що прийшли на нашу землю.
Але, мабуть, мені просто здалося.

Втім, для вільного тлумачення того, що чуєш, тут дорога відкрита.

➿➿➿➿➿➿

Жанр: #Black_Thrash_Metal
Дата релізу: 23.01.2025
Лейбл — Neformat Family

✍️ Автор рецензії — Mad Hedonist

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

100 % у плейлист: Liutyj, Poliuvannia IІ, Proščennia

🔗 Слухати: https://linktr.ee/merzotnapotvora

U kronakh — Night Visions Fade (Single 2025). Рецензія

Упродовж останніх місяців моє уявлення про блек-метал докорінно змінилося. І продовжує змінюватися з кожним новим відкриттям. Такі гурти, як VMRE, Labyrinthus Stellarum, Ieshure і, нарешті, U kronakh, стали для мене своєрідними сходинками у чорну далечінь. (Насправді варто було б згадати ще один гурт, але про нього The Rock Spectrum напише пізніше, тому поки що не називатиму його… хе-хе дияволічно вишкіряється😈).

Можливо, проблема полягала в моїй власній зашкарублій шкарлупі, яка тримала мене в межах обмежених уявлень про жанр. Можливо, через те, що на каналі The Rock Spectrum прослуховую більше музики й душа радіє хоча б якимось відкриттям у наш… овий час.

🆕 Сьогодні я хочу поділитися черговим відкриттям — Night Visions Fade («Згасають видіння ночі») від U kronakh. За глибоко законспірованою інформацією з таких відкритих джерел, як Facebook («Обличчя-книжка»), відомо, що це сингл з майбутнього альбому Archaic Dance of the Winds, який світ почує навесні 2025 року.

🎵 Пісня Night Visions Fade описує настання ночі у всій її містичній красі. Текст насичений символами та персоніфікаціями, які вражають тих, хто здатен осягнути їхню глибину.

Наспівують правду, нескорену часом,
Не знищену гнітом підступних режимів,
Не страчену волею царських катів.

Окрім створення атмосфери зупиненого часу й занурення в глибини підсвідомості, рядки твору нагадують про безсилля людства перед стихіями природи, плином часу та неминучою правдою. Водночас він натякає на те, що не кожна ніч приносить спокій.

✍️ Та головна причина, чому ви читаєте цей огляд, — музика. Night Visions Fade наповнена таким різноманіттям партій, що складається враження, ніби грає ціла симфонія, а не просто метал-трек. Рифи, ритми та мелодії переплетені між собою так щільно й химерно, наче гілки дерева, зображеного на лого гурту.

Забудьте про монотонний депресивний блек-метал! Кожен риф і мелодія цієї пісні викликають бажання жити — хоча б для того, щоб почути їх знову і знову. А коли набридне… ні, не набридне.

Якщо ви знайомі з моїми попередніми оглядами, то знаєте про мій нездоровий кінк на ударні партії. Тож не можу не відзначити феноменальну гру барабанщика Lycane. У цій пісні є все: класичні для жанру бласт-біти (виконані і 16-ми, і тріолями), звичайні біти з логічною прогресією, а ще… поліритм!

На 03:09 я просто не витримав і отримав свій музичний оргазм. Поліритм у блек-металі? Це щось на рівні випускників консерваторії (і музичних рецензентів, гехе).

✔️ На відміну від попереднього релізу Night Devours Being, цей сингл звучить зовсім інакше — і в цьому його особливість, новизна та потенціал. Відмовившись від традиційного для жанру сирого звучання, музиканти зробили музику доступнішою для нової аудиторії.

Зведення від Morvudd забезпечило чіткість кожного інструменту, а вокал Віталія Wormwood напрочуд розбірливий, хоч і залишається агресивним та містичним.

Сноби (уважні читачі) можуть зазначити, що це атмосферний блек, а не класичний жанр у дусі Mayhem, Gorgoroth чи Satyricon. Але, навіть якщо подібна музика вже існує, Night Visions Fade — це екзосферна легована сталь вищої проби!

➿➿➿➿➿➿

Жанр: #AtmosphericBlackMetal
Дата релізу: 22.01.2025

✍️ Автор рецензії — Ден Пінаєв

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

🔗 Слухати: https://linktr.ee/ukronakh

12 найкращих релізів січня за версією The Rock Spectrum

Січень, м’яко кажучи, не найбільш продуктивний сезон для музики. Швидше — це перехідний місток між завершенням одного року і початком наступного, який дає артистам можливість відпочити й відновитися до весняного сезону. Якщо у західній музичній індустрії перший місяць року традиційно приносить чимало цікавих релізів, то нам довелося добряче пошукати.

Та все ж наші автори Антон Кістрін і Дмитро Лесик підібрали для вас 12 найцікавіших січневих релізів + 2 бонуси, пов’язані з останніми музичними подіями😏

🎧 Підбірка у плейлисті на Spotify 🎵| Deezer 🎹| YT Music 🎹

#підбірка_музики #рок_музика

Вітаємо гурт Ziferblat з перемогою у Нацвідборі❤️

бажаємо їм гідно виступити і представити Україну як найкраще!

радіємо,що Україну представить дійсно хороша команда💅

THE EMERGENT – After the Pain: Chapter IV (Сингл 2025). Рецензія

Щоразу, коли доводиться писати про сингли без належного сторітелінгу, мені хочеться тікати з цих ваших інтернетів і сховатися поміж сотнями улюблених платівок. Але, на щастя, вінницьких The Emergent це не стосується – з бекграундом у них усе гаразд. Тому цього разу не доведеться морочити голову над початком рецензії.

🆕 Хлопці продовжують тизерити майбутній мініальбом новим синглом. After the Pain підіймає доволі стандартну, але завжди актуальну тему – відродження сили та віру в надію. Слід зазначити, що я хоч і противник ШІ відео, але в даному випадку, завдяки цим відео вінничани змогли продати мені ідею концепції даного матеріалу.

Це гімн відродження, який торкається глибин людської душі, – розповідають музиканти. – Трек сповнений емоційного катарсису, що веде від болю до світла, від темряви до сили знайти новий початок.

✍️ Мені здається, що саме тут The Emergent вдалося намацати свою фішку – хітові приспіви, які реально засідають у голові. Вокальна мелодія, мабуть, уперше настільки запам’ятовується з часів дебютного альбому. Водночас гурт ніколи не був представником модерн-металкору. В інструментальних партіях легше знайти відголоски Slayer, Pantera, Machine Head або гуртів початку нульових, ніж вплив тенденцій. Так, на майбутньому EP вони намагаються взаємодіяти із сучасними важкими жанрами, але зробити повноцінні висновки можна буде вже після релізу.

✔️ After the Pain – це просто гарний металкор із гострим, виразним екстрим-вокалом Романа. Поки що більше працює як тизер до майбутнього EP, а не як самодостатня композиція. Якщо на альбомі звучання заграє новими фарбами, можливо, оцінка підніметься. Має сильний вокал і хороший приспів, але бракує гачків в аранжуванні – окрім приспіву, зачепитися особливо нема за що. Впевнений, що на альбомі загальна картина може скластися інакше: те, що зараз здається недоліком, у контексті повного релізу може зазвучати по-новому і взагалі не викликатиме бажання критикувати.

➿➿➿➿➿➿
Жанр: #Metalcore
Дата релізу: 07.02.2025

✍️ Автор рецензії — Іван Лисько

⭐️⭐️⭐️⭐️

🔗 Слухати: https://linktr.ee/the_emergent

🔄 Попередні матеріали про The Emergent:

All Inside: Chapter III

Inception: Chapter I

First to Die, Nora Plan – ЗАПОВІТ (Сингл 2025). Рецензія

Останнім часом справи у First to Die йдуть дуже добре. Підтримка в турі близьких по духу Sick Solution була безперечно правильним рішенням, яке принесло користь обом командам. Тур успішно відкатано, але феєрія жорсткості, бруду й поламаних кісток на цьому не закінчується – попереду ще два концерти: 8 лютого у Рівному, а потім у Вінниці 9 лютого.

🆕 Колаба з Nora Plan, за вже традиційною схемою, вийшла напередодні виступів. Це класична стратегія заманити слухачів на свої шоу – і якщо вона працює, то й питань нема. Іронічно, що цей фіт для мене виявився водночас несподіваним і абсолютно природним. Тобто я припускав, що буде щось подібне, бо воно до того йшло, хоча гадав, що спершу випустять спільний трек із Sick Solution, як підсумок концертного туру.

Гостьовий вокал Назара Бецеля додав пісні ще більше агресії й підкреслив її брутальність. Наче її у FTD і так замало🤪. Якщо буде кліп до цього синглу, то сценки з тизеру просто зобов'язані бути в тому відео💅

Музично "Заповіт" – це цілковито First to Die, з їхньою єбанутою енергетикою та проклятим грайндкором. І це ще без урахування справжнього хардкору на живих виступах, де Бражников буквально стікав кров’ю.

Оскільки трек повністю зберігає стиль FTD, вокал Назара тут міг бути, а міг і не бути – композиція від цього не стала б слабшою. Тим більше, що цей сингл одночасно відкриває концертний сезон і задає старт для дебютного альбому, який очікується у квітні. І от там уже буде справжня жара – знаючи рівень скаженої енергетики їхніх виступів, костоправи матимуть багато роботи.

🎵 "Заповіт" звучить так, як могли б звучати God Complex і Knocked Loose, якби грали українською і були пограбовані закарпатськими циганами. Нестримно, шалено, максимально агресивно – і ця лють трикратно акумулюється наживо. У такій звуковій каламуті легко втратити голову.

Ще один плюс First to Die – вони не штампують релізи й не встигають набриднути, бо не надто активно світяться в медіапросторі. Щоправда, особисто я в цій колабі великого сенсу не бачу, бо якщо вам ще не набриднули фіти, то цей заїбе вас остаточно. Окрім обміну аудиторією й можливості спільного виконання на концертах, ця співпраця хлопцям особливих дивідендів не принесе.

✔️ Але трек все одно хороший: аранжування потужні, а цей божевільний мікс нищівної колотнечі звучить реально круто. Faine Events не повинні втрачати такий талант – у майбутньому вони могли б підписати First to Die для своїх івентів. Це матиме успіх і лише зміцнить їхній статус.

➿➿➿➿➿➿

Жанр: #Metalic_Hardcore #Grindcore
Дата релізу: 06.02.2025

✍️ Автор рецензії — Іван Лисько

⭐️⭐️⭐️⭐️

🔗Слухати: https://linktr.ee/first2diecrew

🔄 Попередні матеріали про First to Die:

огляд на сингл "Мішень"

огляд на сингл "Яма"

Хто така Ана? – Місце зустрічі (ЕР 2025). Рецензія

За півроку у музиці Ана довела, що талант у поєднанні з працьовитістю дає результати. Її наполегливість і самостійна робота над собою дозволяють впевнено рухатися вперед. Артистка сама займається просуванням своєї музики, не співпрацюючи з лейблами, і зізнається, що ніколи не відвідувала уроки вокалу. Прослухавши мініальбом “Місце зустрічі”, важко повірити, що ця людина – самородок. Це досить впевнений дебют на початку року.

Проєкт Хто така Ана? потрапив у поле зору TRS з виходом третього синглу “Місце зустрічі незмінне”. Відтоді Кирило Грудень відрецензував два завершальні сингли, постійно задаючись питанням: “Хто така, в біса, ця Ана?” Ці сингли, разом із двома попередніми, увійшли до першого ЕР. Окрім того, в альбом додали новий трек “Ритуал руйнування”.

🎵 Жанрова палітра Ани балансує між індіроком, попроком і легким присмаком блюзу. “Ритуал руйнування” частково нагадує гурт "Артилерія", зокрема їхні треки “Недостатня” чи “Недоторканна”. Хоча "Артилерія" швидко зійшла з музичної сцени, вона започаткувала хвилю схожих гуртів. “Потвора”, стилістично подібна до “Ритуалу руйнування”, звучить менш меланхолійно, але з більшою часткою блюзових мотивів. Цей хрусткий подих, що хвилює додає пісні шарму.

Перевагою робіт Ани є спроби поєднати блюз, інді та попрок. Звісно, це не новий рецепт і так піджанри поєднує безліч гуртів. Ана також не виключення з правил. Особливо варто відзначити роботу саундпродюсера, який знайшов формулу, що добре працює в цій зв’язці. Однак стерильне звучання заважає пісням повністю розкритися. Наприклад, у “Потворі” хотілося б більше “бруду” і шорсткості, щоб блюз звучав менш патетично. Але деталі, як-от затухання, подих чи радіохвилі, додають звучанню живості та романтики. Тому дещиця бруду так і проситься до цього звуку.

Світлий попрок у пісні “Знову” значно більше пасує Ані. У цьому треку вона виглядає впевненою, насолоджується процесом і почувається у своєму середовищі.

“Знову” – це комфортний попрок, який не вигадує велосипед, але дарує відчуття затишку й сонячної атмосфери.

У пісні “Не закохайся” приспів дещо вибивається із загального настрою, але куплети звучать стильно. Елегантна суміш британської вишуканості з українською мовою й приємні мелодії баса емоційно працюють на користь пісні.

Ана не сліпо наслідує "Артилерію" – це було б несправедливо. Вона менш розкута та провокативна, але більш романтична й поміркована. Водночас схожість, особливо в текстах, заперечити важко. Для Ани цей мініальбом – особистий. Це збірний образ її минулого, у якому йдеться про неприємний досвід стосунків, аб’юзивних партнерів і відстоювання власних кордонів. Ці теми добре знайомі багатьом і резонують із їхнім досвідом.

✔️ ЕР справляє приємне враження. Лірика написана так, ніби Ана шукає діалогу зі слухачами, хоче зблизитися та поділитися своїми історіями. Хоча текст пісні “Потвора” видався трохи незрозумілим, та це не псує загальної картини. В майбутньому Ані варто приділити більше уваги формі й змісту, позбутися стерильного продакшену, якщо вона планує розвивати блюзовий напрям. Якщо більш попроковий, орієнтований на ширшу аудиторію, то все тоді правильно. Також є куди вдосконалювати вокал, оскільки зараз її голос важко відрізнити від інших виконавиць у рок-музиці. Очікуємо від Хто така Ана? більше самобутності та нових цікавих робіт у майбутньому.

➿➿➿➿➿

Жанр: #IndieRock #PopRock
Дата релізу: 03.01.2025

✍️ Автор рецензії — Іван Лисько

⭐️⭐️⭐️⭐️

🔗 Слухати: https://linktr.ee/whhoisana

Luddites — Машина (Сингл 2025)

Luddites і їхній протест проти культурної машини

🆕 Наприкінці січня кропивницький альтернативний гурт Luddites випустив третій сингл — "Машина". Це трек про пошук себе у світі машин, де люди перетворюються на механізми: виконують одні й ті ж дії, повторюють одні й ті ж фрази, відчувають схожі емоції та страхи.

ℹ️ "Машина" — це історія про спробу знайти свій голос у суспільстві, де люди стають мов друкарські машини, що постійно відтворюють чужі думки. Пісня зображує боротьбу творця за власну ідентичність у вирі рефлексій і нав'язаних впливів, які формують сприйняття реальності.

Гітарист гурту, Євген Олійник, розповів, що на створення треку вплинули різноманітні хіп-хоп і грандж-колективи — від ВУЗВ, які він слухав на касетах завдяки брату, до Бека, а також представників східного узбережжя хіп-хопу, таких як A Tribe Called Quest і De La Soul. Робота над треком розпочалася ще у 2016 році, а фінальні штрихи були завершені влітку 2023-го, коли з’явилася ідея додати до пісні філософські концепції рессентименту в культурі.

Євген порівнює "Машину" з антиутопіями Рея Бредбері та Джорджа Оруела. За його словами, пісня оголює механічність сучасного суспільства, де люди поступово втрачають свою людяність і стають машинами. Вона піднімає з глибин страхітливі думки, які ми часто уникаємо озвучувати, та кидає слухача у холодний лабіринт запитань: хто ти? Хто формує твої думки? Чиїм голосом ти говориш?

🤩 Гурт активно працює над записом дебютного альбому та вже виступає на концертних майданчиках Києва. Їхня філософія — музика заради музики, без жодних стилістичних обмежень. Від антифолку та альтернативного кантрі у пісні "ГУЛАГ" до інді-року зі стоунер-елементами в "Листі" — Luddites доводять, що творчість не знає меж.

"Ми — фанати британського саунду. Ми — гітарні задроти й педальні фріки, які прагнуть принести більше цієї культури в українську музику. Наші композиції насичені яскравими гітарними партіями, експериментальним звуком і сміливими аранжуваннями,"

— з позитивом діляться учасники гурту.

✔️ Стилістично їх можна віднести до інді-року, альтернативного або експериментального року. Але якщо говорити простіше — вони є частиною так званої "нової щирості". Це музика, яка не ховається за показовістю чи штучним блиском, а говорить про те, що справді важливо. Тому на майбутнє бажаємо молодикам побільше актуальних текстів, реакцій на актуальні реалії та більше фірмового британського саунду😉

➿➿➿➿➿➿

Жанр: #AlternativeRock
Дата релізу: 24.01.2025

⭐️⭐️⭐️⭐️

🔗 Слухати: https://id.ffm.to/mashyna

#спектрум_новини

«Золота Зоря Лірум»! — оголошено переможців премії

Вчора відбулася друга щорічна премія «Золота Зоря Лірум»! організована музичним медіа Лірум.

«3 лютого в Українському Домі у Києві відбувся Підсумковий Зорепад Релізів, під час якого команда медіа про нову українську культуру Лірум презентувала найкращі й найкрінжовіші українські кліпи, які вийшли за 2024 рік. Крім того, вдруге відбулося вручення премії «Золота Зоря Лірум» — музичної нагороди від редакції», — йдеться в офіційному пресрелізі сайту Лірум.

🥳Отже, до вашої уваги список переможців:

Найкращий кліп
Jamala — Arafat Dağindan

Найкращий режисер
Ілля Дуцик

Найкраща колаба
Крихітка, хейтспіч — Під весняним дощем

Найкращий альбом
The Unsleeping — Справжній бедрум панк

Найкращий мініальбом
Renie Cares — La Princesse Lointaine

Найкращий артист/артистка
Dorofeeva

Найкращий гурт
Океан Ельзи

Дебют року
Кажанна

Окрім відзнаки Кажанна також тримала сертифікат на 100 поїздок від спонсора події Uklon та можливість рекламного розміщення на платформі UklonAds.

Прорив року
МУР

Вибір слухачів
Nazva

Нагадуємо, що мініальбом renie cares, повноформатні альбоми The Unsleeping та Океан Ельзи увійшли у список найкращих альбомів за версією каналу The Rock Spectrum.

#спектрум_новини

Теорія Невідомих — Світ ловив (Сингл 2025). Рецензія

🆕 Нові дебюти на сцені рок-музики завжди привертають увагу, адже цікаво дізнатися, що хочуть сказати молоді артисти на початку свого шляху. Київський рок-гурт Теорія Невідомих презентує свій дебютний трек “Світ ловив”.

Натхненні творчістю Сковороди, музиканти прагнуть зайняти нішу театрального року в Україні. Але враховуйте усю складність конкуренції зі Шмальгаузен. Це неабиякий виклик. Однак впевненість гурту на їхні майбутні плани вже заслуговує на повагу та віра у блискучий успіх, яким учасники поділилися нашому каналу.

На жаль, уся серйозність композиції сиплеться при першому ж знайомстві з текстом. Порівняння цього треку з легендарною постаттю Сковороди виглядає недоречним: окрім цитування його культових рядків, жодного суттєвого зв’язку з його творчістю немає. Однак Теорія Невідомих все ж стоїть на голову вище за аматорів на кшталт МУР – принаймні вони не намагаються позиціонувати себе як пророки чи візіонери культурної спадщини.

🎵 Музично трек – це приємний, хоч і простий, альтернативний рок, що демонструє помітну відсутність досвіду, але дарує потенціал для зростання. Гітари дещо нагадують Цвях своїм поєднанням панку й альтернативного року, а у вокальних партіях можна вловити легкий вплив Юркеш. Структура та розвиток пісні цілком добротні, але під кінець вона стає занадто передбачуваною й набуває рис, які видають її провінційний стиль.

🤔 Водночас у Теорії Невідомих є всі шанси знайти власну впізнаваність, відточити звучання й відійти від надмірної схожості з уже існуючими гуртами. Ніша театрального року в Україні не надто заповнена, тому з релізом наступних треків хлопці мають можливість її освоїти. Було б цікаво почути їхні колаборації з такими гуртами, як Soul Delusion чи Intermezzo – це могло б додати їхньому звучанню нових барв.

Поки що дебютна робота Теорії Невідомих є радше приємним альтернативним роком із домішками панку, але театральність, на жаль, відсутня. Та все ж це гурт, який подає надії, а час покаже, чи зможуть вони гучно заявити про себе в майбутньому.

➿➿➿➿➿➿➿

Жанр: #AlternativeRock
Дата релізу: 10.01.2025

✍️ Автор рецензії — Іван Лисько

⭐️⭐️⭐️

🔗 Слухати: https://linktr.ee/teorian

Відсвяткуй ДН легенди гранжу в компанії українських гранж гуртів та однодумців🤩

Неймовірні потойбічні Омана ВПЕРШЕ зіграють в електро-акустиці власні пісні та хіти найулюбленіших виконавців🔮

RYM розтоплять в масло 🧈 чуттєвим виступом з оксамитовими вокалом🥹

MapleMaps віддадуть частинку себе та зцілять наші підліткові душі вайбами 90-х 💅

Must Have обʼєднають щирою енергією та достукаються до сердець слухачів хітами Nirvana😎

Bollocks відкриють вечір на налаштують на тру гранж двіж🛹

Шоу відбудеться 23.02 в закладі Fbar, Хорива 25/12
Відкриті двері о 17:30, початок о 18.00

⚠️Кількість квитків обмежена!
🎫Вільна посадка:
Перша хвиля -200 ❌
Друга хвиля - 300
Третя - 400

🎫VIP (дивани + столик)
Перша - ❌
Друга - ❌
Остання хвиля - 500

🎫 Квитки: https://linktr.ee/grunge_unplugged

#спектрум_новини

лєксус дарниця — другий альбом (EP 2024). Рецензія

Життя занадто коротке, щоб залишатися без заряду. Тому час запалювати — незалежно від обставин.

У дебютному EP «другий альбом» київський виконавець Алекс Дарієн доводить, що драйв має смак.💅

Приготуйтеся до неонового вибуху на танцполі!🤩

#AlternativeRock

REIVA — Ламай (LP 2025). Рецензія

Вітаю всіх читачів The Rock Spectrum!👋 Моє ім'я Wilsen і моїм дебютним оглядом у цьому журналі буде дебютний альбом тернопільського гурту REIVA. Для мене, як і для всіх, цей гурт є новинкою. Вони заінтригували мене словами “постґранж” та “концептуальний альбом”, але, на жаль, моїх очікувань хлопці не виправдали.

ℹ️ Заявлена концептуальність альбому полягає у тому, що (за словами гурту) "Ламай" – це дев'ять треків, які об'єднані єдиною історією. Герой проходить через сумніви, любов, розчарування та революцію, щоб знайти істину і здобути свободу.

Ой людоньки… Чесно кажучи, у словах я майже не почув якогось поєднання. Зазвичай в окремих піснях можна виявити якусь тематику – наприклад, “любов” чи “брехня” (по суті, майже всі пісні про це). При цьому окремі рядки куплетів або ж будови речень у них просто не мають сенсу. Я щиро сподіваюся, що комікс, який має вийти разом із альбомом, прояснить цю ситуацію з лірикою. Поки що мені здається, що співаку Славкові дуже подобається фраза “never let them know your next move”.

Наприклад, пісня Нейрони:

“Навішай свої думки ще раз
Залишимось без прикрас
Пилюка забрала в мене час
Позбудуся фарби з голови
Хоч тікав я з дому, уяви
І сонце забери
Бий, добий, я німий
Бери мої нейрони
Захопить інша сторона
Вона мене сховає”

✍️ Думаю, цей сніпет непогано описує стиль текстів альбому. Ніби якась тематика і є, але пов’язана між собою дуже дивно й незрозуміло. Звичайно, можна припустити, що це зроблено навмисно, оскільки гурт заявляє, що головний герой альбому перебуває у місті, що постійно намагається його заплутати (або ж є “фейковим”), і йому важко розрізняти правду та брехню. Також гурт зазначає, що концептуально альбом натхненний “тематикою” та “атмосферою” штучного інтелекту.

Знову ж таки, у мене надія лише на комікс, бо зараз, аналізуючи слова, я почуваюся програмістом-шизофреніком Террі Дейвісом, який вважав, що спілкується напряму з Богом за допомогою рандомізатора слів. Мені від цього сумно, оскільки зазвичай у своїх оглядах я приділяю найбільше уваги саме ліриці, а тут не можу цього нормально зробити.

🎵 Музично альбом, на жаль, теж мені не дуже сподобався, хоча цей аспект тут на голову вищий за ліричний. Одразу ж хочу надати комплімент всім учасникам гурту, що грають на інструментах. Тут якісні постґранжеві барабани, гучні й драйвові гітарні партії, навіть помітний і місцями цікавий бас.

До мінусів музичної складової альбому, на мою думку, варто додати вокал. Мало того, що він співає дивну лірику, так він ще й постійно використовує рипіння голосу і ось це “кайфування” типу “оууу” і “єєєє” у стилі гуртів Måneskin та Нервьі, що, особисто для мене, створює неприємний післясмак.

Також є хороші новини для фанатів гурту Thirty Seconds to Mars: REIVA не тільки місцями звучить схоже, а ще й вокаліст Славко виглядає майже один в один, як Джаред Лето. Окрім цих гуртів, звучання мені також іноді нагадує O.Torvald.

У принципі, якщо вам подобаються згадані гурти, а також тематика загубленості й пошуку свободи у фейковому місті, то цей альбом для вас, але не для мене.

➿➿➿➿➿➿➿

Жанр: #AlternativeRock #PostGrunge
Дата релізу: 31.01.2025

✍️ Автор рецензії — Wilsen (tambourine man)

⭐️⭐️⭐️

🔗 Слухати: https://linktr.ee/reiva

🔄 Попередні матеріали про REIVA

огляд синглу Галас від Дарини Рой

огляд синглу "Давай забудем"

Апатія, Sick Solution — «Чоло» (Single 2025). Рецензія

Я чудово розумію, для чого створюються такі колаборації. Вони не для моралей і повчань — про це говорять і самі учасники треку. Подібні експерименти потрібні, щоб об’єднати музикантів із різних світів та залучити нову аудиторію. І, звісно, потрібен новий живий хіт.

Апатія — це альтернативщики, яких обожнює молодь. Вони сміливо міксують альт-рок із дабстепом, брейккором, драм-н-бейсом та іншими електронними жанрами, маючи в активі безліч хітів.

Sick Solution — один із найпотужніших концертних метал-гуртів локальної сцени. Їхній альбом, що викликав у любителів «серйозних» текстів справжній баттхерт😆, супроводжувався великим туром, який зібрав майже півмільйона гривень на підтримку ЗСУ. Тобто обидві команди — на вершині у своїх нішах і орієнтуються на молоду аудиторію.

І що ж вийде якщо поєднати ці непоєднувані речі? Вибухова, агресивна і нестримна суміш тупого кору з прямолінійним «туц-туц» альтернативним роком. Щоправда, Апатії тут значно більше, ніж Сіків, і продакшн зроблений у їхньому стилі — ближче до альбому «Кращий час для зустрічі — ніколи». Металу тут мінімум, хоча загальний вайб досить хардкорний. Водночас Sick Solution вплітають свої фішки, але вони майстерно замасковані у цьому брудному міксі.

Цікаво, як це сприйматимуть підлітки, які не готові слухати щось важче за хардкорний реп чи альтернативу. Для фанатів Апатії це, мабуть, стане «найважчою» піснею у житті🤪. Сіки та Апатія тут просто відриваються, і їм кайфово. Вони несуть повний треш, який не викликає напруги, бо на такі концерти йтимуть не за текстами, а за двіжем.

Так, текст тут повна фігня. Зате, це весело! Але я вже звик до цього дуркуватого гумору Sick Solution — у хорошому сенсі. Тьома і Данило прямо кажуть: «Цей трек не про сенси. Нема часу душніти, є тільки двіж і хардкор».

✔️ Музично пісня просто летить повз мене, і навряд чи я слухатиму її на повторі. Я нічого не відчуваю, окрім того, що чую трек. Описувати якісь емоції не бачу сенсу. Але такі колаборації з артистами, які, здавалося б, узагалі не поєднуються, я завжди підтримую. Люблю, коли музика і виконавці виходять за межі комфорту. І ця робота стала для мене несподіванкою в плані поєднання ідей. Чиста концертна розвага на брудному електро-панковому вайбі. Сподіваюся, цей експеримент не буде прохідним і змотивує інших виконавців ставати сміливішими в нестандартних рішеннях.

➿➿➿➿➿➿

Жанр: #AlternativeRock
Дата релізу: 31.01.2025

✍️ Автор рецензії — Іван Лисько

⭐️⭐️⭐️

🔗 Слухати: https://ffm.to/cholooo