Bayonetta (2009) | PlatinumGames Inc.
Пройшов знач декілька тижнів тому першу "Байонетту" і це було дуже і дуже добре.
Не те, шо б я був фанатом жанру чи взагалі вмів нормально грати в слешери, щоб це виглядало дійсно красиво і видовищно, безпомилково вицикувати складні і довгі комбухи і вот це вот все, але Байонетта однозначно вкрала частинку мого сердечка.
Гра по доброму їбанута, дизайн рівнів, ворогів і особливо босів, масштабність, розмах - моя повага. Персонажів мало і це чудово, бо ті декілька що є, гарно прописані, без розміну на кількість.
По процесу все просто - це винищення всього живого на лінійних рівнях, з елементами стриптизу і якихось сучасних танців. Тут просто якась неймовірна кількість екшону на одиницю виміру, будь це хвилина чи метр квадратний площі ігрового рівня.
Це максимально заряджений високооктановий бойовик, який буде давати вам видихнути лише під час коротких сюжетних кат-сцен.
Сюжет ок, навіть без занурення в світ через читання купи книг, розкиданих по рівнях. Але я на ньому не сильно зупинявся.
Ну і звісно, головна окраса гри - це ваш протагоніст. Власне, сама Байонетта, від якої важко відірвати погляд. Буквально. І так, навіть попри здавалось б, очевидну сексуалізацію, від самого її візуального образу, до масних жартиків в діалогах, вона самий що не є, гарно прописаний сильний жіночий персонаж.
З мінусів, особливо для мене, була її складність. Я вперше, за не пригадаю скільки часу, мусів зменшувати складність, походу самої гри. Складність - просто якась нечесна по відношенню до гравця, вона просто душить, бо на нормальній складності ковиряти мобів треба дуже довго і нудно, а вони тебе, особливо боси, можуть винести за пару пропущених плюх.
Може такий конфуз через дивний неймінг самих рівнів складності, яких тут 3: very easy, easy, normal.
Ну і я, звісно почав на нормалі, але вже в першій чверті гри перемкнувся на просто "ізі", бо ні мої пальці, ні моя стареча реакція, ані мої нерви, не витримали цього дрочева. Чому блін, не вказати якось типово: easy, normal, hard, яким ці 3 варіанти по факту і відповідають, хз.
Ну і другий мінус, то це повторюваність босів починаючи з другої половини гри. Ну блін, мене в любих іграх дуже бісить цей дешевий прийом по типу, що крутий бос одного рівня, потім стає звичайним мобом на пізнішому рівні, просто з трохи заниженими характеристиками. Байонетта не стала в цьому випадку виключенням. Такий лінивий підхід - це залупа. На щастя, гра доволі коротка (~12-15 год, в залежності від рівності рук), тому це не встигло збісити до критичного рівня.
Тай таке. Однозначний рекомендасьйон про який ви не просили.
Хоча думаю більшість не такі слоупоки як я, що закривають ігри 15 річної давності, тому Байонетта в рекомендаціях не потребує.
Шкода правда, що друга і третя частини існують лише для Світча.
#review
@thegeeklounge