*

Ти Харків в думках цілуєш,
бинтуєш прикрасами збір.
Намистечко до намистечка,
ворогу наперекір.
То хлопцям на генератора,
а то на мотор човна...
"Продовжуємо донатити, поки
триває війна!"
Маленька, тендітна дівчина,
що носить великий жаль.
Сіро-зелений погляд твій
пронизує та вражає.
Хай буде нарешті напрямок,
який має назву – дім.
Додому повернеться братик твій
й всі хто воює, Всі!
Вже має біда закінчитись
і зникнути – рев сирен.
Сережками прикрашатиме
розлогий, крислатий клен.
З наснагою знов писатимеш
важливі й нові слова.
Пір'їнкою лоскотатиме
фламінговий рух пера.
Загублену радість знайдеш ти
та скинеш назавжди жаль.
Маленька, тендітна дівчина,
що світиться, мов кришталь.

Оксана Лихогляд
Вірш-присвята Олі Ритик