Розбір теми корупції при Директорії УНР, або про те, як Петлюра та Мартос з корупцією Супруна боролись.
Нині українські ватники (вишивата) розпускають міфи й легенди про неймовірну корупцію за часів Директорії та Петлюри, — мовляв, у тік тоці та фейсбуці розповіли, що Григорій Супрун бабки тирив у Німеччині і йому за це нічого не було. Щоб розбити цю брехню, адміністрація каналу використовуватиме історичну працю члена ревізійної комісії доктора Галина.
Варто почати з того, що Григорій Супрун і його фінансова агентура в Берліні справді була корумпованою і займалися таємними махінаціями, це факт. Однак, коли фінансова агентура в Берліні почала не погано так красти гроші та спекулювати на чаї, тоді УНР зайнялася справою.
Влітку 1919 року міністр Борис Мартос наказав створити ревізійну комісію для проведення і розкриття справи Супруна. Коли анти-корупційна комісія під керівництвом УНР прибула до Берліна, почалася насамперед ревізія "супрунівського штабу". Як наслідок, фінансову агентуру розпустили, всі гроші й папери Супруна та агентури реквізували, а його самого відправили до німецького суду для покарання. Директорії УНР вдалося відібрати у Супруніади 300.000 марок і 130.000 крб.
«Готовий капітал, по заяві Супруна, складався щось з 300 тисяч німецьких марок і понад 130 тисяч нічого вже тоді невартих карбованців і рублів (в сейфі), які він здав ревізійній комісії».
Підсумуємо, що навіть у такий тяжкий для Української Республіки час, її уряд в обличчі Директорії всіма силами намагався знищити корупцію і казнокрадство.
Джерело: М. Галин "Спостереження і вражіння війського лікаря з часів Великої війни".
#УНР #боротьба_з_злочинством