УкрРайт: Фанфікшн та Ориджі

⚡️якийсь руснявий чєл у твіттері, бере тексти з вистави ти [романтика],
яку дивиться у тік-ток,
і пише фанфікі про єсєніна та «будінок слово»

.
.

а потім жаліється,
що на нього напав український блок твітеру

🍁 Осінній Фікрайтерський З'їзд 2024 🍁

ЖЕРЕБКУВАННЯ

→ Умова для участі — донат від 50 грн на банку з'їзду. Усі зібрані кошти підуть на лікування та допомогу безхатнім тваринам у притулку ГО "Захист тварин «Плюшка»".

🔮 Тема з'їзду: осінній затишок, чаклунство та магія, ну і куди ж без Гелловіну

Завдання з'їзду:

— Написати за з'їзд хоча б три роботи певного обсягу на задані теми. Теми заготовлені заздалегідь і обираються для кожного рандомно шляхом жеребкування.

Основні правила:

🍄 Для участі зробіть донат від 50 грн на банку з'їзду та надішліть скрін у гілку «Реєстрація». Там ви отримаєте свій квиточок і першу тему для роботи 🎟️ Реєстрація триває протягом усього з'їзду.

🍄 Писати потрібно оригінальні роботи і/або фанфіки за кожною наданою вам темою. Будь-які жанри, фандоми, мітки і тд. Завдання з'їзду представлено у вигляді кола з трьох кроків (картинка нижче). Пишемо роботу за темою першого кроку — йдемо на другий крок, виконуємо другий — йдемо на третій. Після третього кроку коло завершується, завдання з'їзду виконано і можна піти на наступне. Кількість кіл необмежена.

🍄 Обсяги робіт — 500-1500 слів перший крок, 800-2500 слів другий крок і 1000-4000 слів третій крок. Коли ви минаєте поріг у три, шість, дев'ять і тд робіт, коло оновлюється, тобто ваша четверта робота знову повинна мати обсяг у 500-1500 слів, п'ята 800-2500, шоста 1000-4000 і так далі по колу.

🍄 До з'їзду не допускаються: переклади робіт не вашого авторства; старі роботи (не стосується старих ідей); роботи не українською мовою; шахраї; роботи та учасники(ці), які будь-яким чином пов'язані з р*сійською мовою, фандомами, контент-платформами і т.п.

🍄 Час на виконання завдання — до 20 листопада. Тобто щоб виконати завдання з'їзду, вам потрібно написати мінімум три роботи до 20 листопада 23:59.

🍄 Щоб отримати наступну тему, необхідно надіслати посилання на готову роботу за попередньою вашою темою у гілку "Готові роботи", я додаватиму її в табличку з'їздів (або ви можете додавати самостійно). Разом з посиланням також пишіть на якому ви колі та кроці, а також вашу тему. Наприклад «Коло 1, крок 2, тема «Стихійне лихо».

🍄 Теми для вас я тягнутиму з фізичного конвертика, вони поділені на категорії — випадкові слова або словосполучення, рядки пісень або віршів, кольори, стилі або жанри будь-чого, професії, смаки, назви рослин. На третьому кроці кожного кола вам буде надано не одну, а дві теми, які в одній роботі потрібно поєднати. Обігрувати теми в роботах можна як завгодно. Щодо категорії пісень і віршів — можна брати за тему як усю пісню/вірш, так і лише поданий уривок.

🎁 А тепер до призів:

🥀 Після завершення з'їзду у нас буде два переможці, які отримають по фікратерському боксу (посилочки з призами). Одного вже традиційно я оберу за допомогою рандомайзера, а другим переможцем стане той/та, хто пройде найбільше кіл, тобто напише найбільшу кількість робіт за з'їзд.

🥀 Також у нас буде чотири номінації, переможці яких отримають в нагороду фізичні грамоти. Дві з чотирьох номінацій будуть відомі вже після завершення з'їзду.

1 🏆 «Осінній вайб» — за роботу або кілька робіт з найзатишнішим та найосіннішим вайбом
2 🏆 «Мисливець за привидами» — за роботу або наймоторошнішу, або просякнуту найяскравішим настроєм Гелловіну
3 🏆 — ❓
4 🏆 — ❓

Поїхали? 🐾

→ Чатик з'їздів

«вітер»
Ти шукатимеш всесвіт, де я прочитаю твої вірші так довго, як тільки треба: стільки зносиш шарфів, скільки ниток долі
не було сплетено Мойрами, ти ніколи не змінишся, бо прізвище Аккерман змінюється хіба за відмінками, і те – в чоловічому роді,
ти все одно зі мною, в який би всесвіт я не поніс помирати свою ранену долю, раз за разом вирізаєш із пам’яті, із артерій і вен
черговий рядок зі своєї наївної юнацької лірики, аби перетворити його на мою епітафію тут, під цим деревом, де,
незалежно від світу, у листі один і той самий вітер, що резонує в пучках твоїх травм, сльози стелять йому вологі доріжки,
якими він пройде вперше й востаннє, вперше й востаннє, прямо як поцілунок, знаєш? Вчиш в траурі властивості вакууму і розумієш,
чому жоден з пройдених – прожитих – проіснованих всесвітів не резонує з твоєю втратою, не резонує із твоїм болем,
рефлексії множаться, але брак слів відчувається все гостріше: стираються записи, спогади, образи, покалічені рими,
строфи лишаються розкидані по могилах, наче волосся на підлозі у перукарні, але навіть коли я не я
ти все одно зі мною. На таку кількість наших з тобою останніх розмов ти дивовижно вмієш зберігати своє мовчання,
тихе написане слово, світлий сум і незмінний погляд сірих очей, Мікасо, що трапиться в день, коли в тебе скінчаться вірші?
Я почну говорити. Я почну говорити
з тобою. І моє слово дійде до тебе, бо
я мовчала достатньо довго, щоб в потрібний момент навіть пекло почуло мене.

#theneverking #укрфф #укррайт

я дозволив собі мати надію, що ця Дарлінґ – остання, що цього разу все вийде, ми забудемо цей гнилий рід і повернемось до життя, яке мали до них.

досі пам'ятаю першу невдалу спробу. тоді я багато лаявся мовою, якою колись бачив сни і якої тепер вже майже не пам'ятаю. Пен лаявся ще більше і за один вечір розтрощив у місті черепів з... десять? одинадцять? втім, це неважливо.

зараз він рвучко обертається на підборах, навіть не дивлячись на непритомне дівча на підлозі, і мовчки йде геть. я рушаю за ним, лишивши близнюків, як завжди, прибирати безлад.

Пен лютий, різкий і швидкий. я міг би легко наздогнати його, скориставшись своєю силою, та зараз це буде ударом під дих, тому я просто крокую за ним на відстані в кілька метрів.

він знає, що я іду за ним, тому не зачиняє за собою двері гробниці, проте цілковито ігнорує мене, коли падає в ліжко.

– Пене.

– м?

Пітер байдуже дивиться на мене з-за балдахіну, але я знаю, що він уважно слухає. гадки насправді не маю, що йому сказати. я ніколи не вмів підтримувати і не впевнений, що йому зараз потрібні якісь красиві слова, на кшталт тих, які близнюки так майстерно заливають у вуха дівчатам Дарлінґ.

тому я просто підходжу до його ліжка і хриплю:

– посунься.

він здивовано вигинає брову, але звільняє трохи місця поряд із собою.

деякий час ми лежимо мовчки, дивлячись в темну стелю, аж поки я не порушую тишу першим:

– хочеш когось вбити?

– а ти?

– завжди, – я криво усміхаюсь.

Пен супиться кілька секунд, барабанить пальцями по пряжці ременя – ніколи не помічає, як це робить –, але зрештою хитає головою:

– потім. зараз я хочу спати.

я киваю і обережно пригортаю його до себе; він, на диво, не заперечує. кладе голову мені на груди, вмощується і дозволяє обійняти.

Пен ледь помітно здригається, коли я проводжу долонею вздовж його хребта, вниз та вгору, і легко притискаю між лопаток.

він завжди напруженій, як, власне, і я. під теплою шкірою пульсує життя і рештки магії. чесніше було би сказати жевріє, але до біса, і так забагато неприємної правди за один день.

нахиляюсь трохи нижче, до його вологого волосся. яка б не була погода і пора року, Пен завжди пахне однаково: осіннім лісом, каштанами і горобиною. мені хочеться вдихнути його запах глибше, зібрати губами і відчути на кінчику язика. та я не цілуюсь. взагалі. навіть із Пеном.

він сонно потягується в моїх руках і я ковзаю нижче, щоб він міг вмоститися зручніше.

– тільки звали до заходу сонця, я все-таки не дівка, щоб ночувати з тобою.

– я з ними не ночую, – пирхаю я і, подумавши трохи, легко штовхаю його в бік.

– Пене?

– ммм? – бурчить невдоволено. я висмикнув його зі сну.

– ти теж не ночуєш, зараз день. це буквально... протилежні речі.

– стулися, – він усміхається і перевертається до стіни, й за мить я чую лише його рівне дихання.

нам треба протриматись ще років зо двадцять.

🥮 Любий укррайт, вересневі топи АО3 підсумовані! Можете переглянути їх ось тут.