Думки
дивлячись на рів Дніпра й хмари,
мимоволі замислюєшся над своїм життям,
яке воно в тебе й в чому його сенс,
наскільки швидко воно може зупинитись,
й як ти хочеш померти.
я хочу померти уві сні,
щоб ніхто й ніколи нічого від мене не почув.
щоб більше нічого не відчувати,
і перестати бути тягарем для всіх.
я хочу добитись чогось,
мрію стати відомою письменницею,
просувати свої ідеї всюди,
хочу стати кимось.
ці два вогні спалюють мене зсередини,
не залишаючи сил для існування.
думки не замовкають ні на секунду,
заглушаючи шум життя,
крізь них не докричиться навіть найближчий.
я рахую дні, щоб можна було заснути навіки,
не відчувати болю розчарування й марних надій,
не залишаючи по собі нічого, ніби мене й ніколи не існувало,
щоб нарешті настав спокій.