християнські вірші 🇺🇦


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ukraincha
Toifa: Din


Публікуємо ваші вірші / реклама - @virsh_onlinebot
Залишаємо за собою право, не все публікувати. Публікація віршів - БЕЗКОШТОВНО!

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ukraincha
Toifa
Din
Statistika
Postlar filtri


Ішов Ісус ,по вулицях міських ,
Закутане в туман ще місто спало,
Кидали т'мяне світло ліхтарі ,
Лунали десь гудки, метро вокзалів

Ішов Ісус, нікуди не спішив
Тихенько ідучи по тротуару
Вслухався в звук проїхавших машин
Дивився на полиці із товаром

Ішов Ісус - у цей холодний день
І з ним разом кудись усе спішили....
Великі сірі натовпи людей
Якісь ішли ,якісь швиденько бігли

Робота, суєта, діла горять
Сьогодні треба стільки ще зробити
Ішов Ісус і в душі заглядав
Чи є там місце щоб йому спочити

Ішов Ісус із ним ішли години
Багато він людей уже зустрів
Та в серці б'ється в кожного невпинно
(Я завтра Боже ,почекай ще мить)

Закриті двері ,а крізь вікна видно
Що справді місця спасові нема
В шкафах лежать образливі конверти
У ящиках спаковані слова

Із надписом "ніколи не пробачу"
Пакети чорні повні гіркоти
О як Ісусу там хотілось бути
Хотілося прибрати підмести

І скільки б він не стукав все дарма
Закриті на замок сердечні двері
За ними ніби мороку зима
Зпліснявілі від сліз солоних стелі

Ішов Ісус - по вулицях міських
Так цілий день проходив поміж люду
У спину часно чув він п'яний сміх
І часто так його штовхали в груди

"Іди , святий не треба ти нікому "
"Я чув що ти колись давно помер"
"І ти ще називаєш себе Богом?!"
"Тебе давно, цей світ з сторінок стер"

Проходив день, і так проходив місяць,
І зараз так рахуються часи,
Чи дав ти сам Ісусу друже місце?
В своєму серці лад з ним наведи

Сьогодні ,він так само ходить містом
Заглядає у душі до людей
Бо хоче мати з ними дуже тісні
Зв'язки які ніхто не розірве.

Герман Юлія @virsh_online


Висоти🏔️

Висоти, о ті омріяні висоти
Які усім в житті треба пройти
Не раз ти падала й не раз бувало спотикалась
Але ти знала, вибір був це твій

Пройти цей особливий шлях чи просто напросто спуститися з гори
Хоч ти не знала, а Я був поряд, стояв і мовчки споглядав

Згадай як тільки сходила ти на ту гору
Хто сил тобі давав, Довірившись
У руки Бога, ступила ти, і не оглядувалася назад

Зміцнивши тебе й твою віру
Нелегкий шлях тобі прокладений
Я дав
Бо завжди Бачив Я тебе сильною
Хоч поки ти такою не була

Ти з радістю прийняла той закон любові, і з піснею пройшла свій шлях. Тебе чекав там нескінченний струмок благодаті
Що рани всі твої зцілив

І ти піднятись можеш
на ці висоти до Царя
Головне знай, я завжди поруч
Ніколи я тебе не залишав.

06.02.2025
Маріанна Шкіндер
@virsh_online


Коханому❤️

Мій любий чоловік коханий,
Як вдячна Богу я за тебе!
Найкращий ти для мене самий,
Не уявляю я життя без тебе!

Таких як ти нема й не буде в світі,
Благословення ти моє від Бога!
В моє життя приніс повітря свіже,
Ти мої ліки від журби й тривоги!

Ти люблячий, надійний, вірний,
З тобою як за кам'яной стіною!
Ти сильний і водночас ніжний,
Не переймаюсь ні про, що з тобою...

Моя отрада і моє натхнення,
Підтримка ти моя у всьому!
З тобой щаслива я у повсякденні,
Це Божа милість, що ти є в житті моєму!

Молю я Бога, щоб Він дав нам сили,
Кохання й відданість пронести до небес!
І з Богом не страшні нам, ні дощі, ні зливи,
Коли Ісус посеред нас, то зможемо пройти ми все!

І в вічності, коли зустрінемось ми знову,
Ми всю хвалу і славу Богу віддамо!
Там в небесах вже не розлучимось ніколи,
І з Богом цілу вічність ми проведемо!
🙏❤️🙏❤️🙏❤️
Світлана Аболємова. @virsh_online


А знаєш, Щастя – просто жити.
Від щастя плакати,
Та від душі любити.
Щоб жити - а не існувати.
Це кожен має пам'ятати.

Щасливим стане той.
Хто, вчасно зрозуміє.
І жити стане так.
Як більш ніхто не вміє.

Нам часто інші люди,
Розказують, як бути.
Де Щастя нам знайти.
Та де його здобути.

Таких людей багато.
А правди зовсім мало.
Спитайте їх завзято.
Що щастя їм сказало?

Для когось щастя гроші.
А це все ненормально!!!..
Хтось бачить щастя в дітях.
Комусь це все банально.

І кожен свою думку.
Нам про життя диктує.
А думки той своєї?
Напевно вже бракує!!!

Яке життя насправді?
Ви хочете прожити.
І що заради цього???
Готові ви зробити.

Іти на жертви мабуть?
Заради своєї мрії?
Сама свідома думка.
Змінила б всі події.

Такий сценарій нам.
Придумали тирани.
І розум нам наповнили.
Брехливими знаннями.

А далі Що? Звичайні будні.
І ніби все прекрасно.
Та нічого радіти.
Бо треба далі жити.

У світі є така дилема.
Що всі такі хороші.
Але весь час проблема:
Де взяти кляті гроші?

Завжди чогось бракує,
А може все минеться?
Життя ж таке не довге.
Ніхто й не на живеться.

Не забувайте милостей Господніх.
Та не встановлюйте ціну.
Бог милість Божу пропонує.
🙏🙏🙏
А не байдужості стіну.

Прислухайтесь до себе.
Почуйте голос серця.
Що дійсно нам потрібно?
До чого воно рветься?

А знаєш, Щастя – просто жити.
Від щастя плакати,
Та від душі любити!!!
S.M@virsh_online


Справжня любов❤️

Яке просте і звичайне здавалося б слово...
Кожній людині знайоме воно.
Зустрічного кожного ви запитайте і він вам відповість:
"Люблю чоловіка або дружину, дітей, батьків, друзів, роботу.
До всіх проявляю любов і турботу;
Люблю природу, квіти, вірші,
музику, спів"
Та не таку любов нам Ісус заповів...

Бо легко любити рідних, друзів, знайомих - така любов притаманна усім!
Та запитайте зустрічного знову:
"Чи любите ви своїх ворогів?
Чи любите ви росіян, що війною на нас прийшли?"

Вбивають, катують,гвалтують,
руйнують наші села й міста...
Збирають знову військо велике - сатаною поставлена їм єдина мета,
Щоб знищена, спалена була Україна до тла.

Враз спохмурніє, зчорніє перехожого лице;
В очах засвітиться вогонь люті, ненависті, зла...
"А де ж поділась ваша любов?"-
Таке запитання буде поставлене
до кожного з нас від Ісуса Христа.

Бо любов ніколи не
перестає бути,
Не поводиться нечемно,
не думає лихого,
не рветься до гніву;
Довготерпить до кінця
,
щоб виконавши все,
Отримать від Ісуса золотого вінця.

"Любов не радіє" з поразок своїх ворогів,
Не радіє їх смерті, а плаче, як за своїми синами -
"Милосердствує вона",

Бо їхніми душами заволодів сатана.

Любов не вбиває, а любить, прощає, благословляє;
В молитві до Бога взиває:
"Прости росіян і народи усіх земних країв.
Бо ти і нас простиш так, як ми прощаєм своїх ворогів..."

"Любов не заздрить, не величається, не надимається, не шукає свого."
А забуває й про себе, посвячує життя служінню Богу і людям:
Збирає їх, як колоски після бурі -
Колосок до колоска, сніпок до сніпка...
Щоб снопи ці покласти до ніг
Святого Ісуса Христа.

"Любов тішиться правдою", радіє,
коли люди розривають кайдани, сатанинські ланцюги обману і зла
І йдуть по допомогу до Ісуса Христа.

Любов радіє із тими в кого радість на серці.
Хто вирвавсь із обіймів смерті
та прийшов із полону
І плаче із тими, в кого чоловіки, сини, батьки не повернулись додому...

"Любов усе зносить, вірить в усе, терпить, сподівається всього"
Що війна закінчиться, мир спокій, радість знов відновиться;
Вороги духовно прозріють, покаються.
Віддадуть славу, честь, поклоніння
Богові Святому і підуть додому!

Любов буде перемагати завжди!!!

"Ніколи любов не перестане!
Хоч пророцтва й існують, - та припиняться; хоч мови існують - замовкнуть;
хоч існує знання, - та скасується!"

А любов залишиться! Амінь!©️автор Катерина Сорока @virsh_online


Вся повнота захована в Ісусі
Ми з неї завжди можемо черпать.
І благодать поллється в наші душі,
Коли Його в нас буде повнота.

"Не залишай"- кликати непотрібно.
Бо Він не залишає нікого.
Залишить можеш сам, як з світом в дружбі,
Близькість до тебе Господа твого.

І нічим буде наповняти знову
Ту душу, що в тобі іще жива.
Життя дає їй повнота Христова,
Вона в Дусі Святім, а не в словах.

Вона в любові є, що серце наповняє,
Коли дивишся на Його любов.
Коли з Його любові ти черпаєш
Любов ту в своє серце знов і знов.

Вона - в довірі постійній до Бога,
Як Він Отцю постійно довіряв
Себе всього, а не лиш тільки трохи...
Як ми порою можем довірять.

Вона - в умінні віддать життя до краплі
За грішників таких, як ти і я.
А ми собою жертвуєм навряд чи,
"Ще цінна для мене така вона..."

Не досягти тут повноти Христової.
Вона буде лише на небесах.
Та черпати із неї можем знову,
Її багато так в Божих словах.

Л. Шпак @virsh_online


Серед тисяч днів і ночей
Найщасливіші ті,коли ми пізнали Його.
Він витирає сльози з очей
І без благословіння не лишає Свого.

Господня любов і милість над нами,
Але як часто ми не помічаємо цього.
З нами Той,Хто керує світами,
А ми губимось думками серед земного.

Бог не посилає випробування понад силу.
Він знає краще,що потрібно для життя.
Через труднощі пройди і не втрать віру,
Щоб душу не приректи на небуття.

Справжню втіху у людини не знайдеш.
Заспокоїти серце і душу може тільки Бог.
З Ним ти через бурі всі пройдеш
І звільнишся від тягаря тривог.

Не шукай у людях втіхи та відради.
Вони не заповнять пустоту.
Неси свій біль Тому,Хто не кине камінням зради
І відновить у душі втрачену весну.

Віддай своє життя у руки Бога.
Не бійся довіритись Тому,Хто віддав за тебе Сина.
Молись і від Нього прийде допомога,
Бо під силу Йому те, на що нездатна людина.

Розділяй з Богом радість та горе.
Він мріє стати твоїм світлом у суцільній темноті,
Бажає руку простягти,щоб тебе не потопило море.
Бог не залишить страждати в самоті.

Він хоче стати опорою життю,яке руйнується.
Бажає пустелю в серці оживити квітучим садом,
Чомусь ця милість не цінуються,
А Господь являє її рясно,наче зорепадом.

Не проходь мимо любові Ісуса.
Йди з Ним вірно по дорозі життя.
З Богом не зведе тебе жодна спокуса,
Бо не покине Він Своє дитя.

Автор: @yanasoboleva1703 @virsh_online


Вірші Наталії Мартинюк dan repost
ДОРОГА ДО СИЛИ

Коли небезпеки земної здіймається хвиля ,
І чую не раз подає голос свій водоспад...
Я знаю : дорога до сили веде крізь безсилля,
На ній нескінченне число є поразок і втрат...

Дорога до втіхи веде через сльози й страждання ,
Порою ховає Господь мій від мене Лице ,
А я вчусь приймати любов ту і Боже мовчання,
Хоч розпач надходить і не розумію ще все...

Дорога до зцілення тут пролягла через рани ,
І знаки лишає порою Господній різець...
Руйнує Рука Всемогутня збудовані плани ,
Й по Своєму пише для нас  весь сценарій Творець.

І хочеться нам не погодитись з волею ніби ,
І хочеться Неба спитати :" Навіщо? Чому?
Знов сльози не сохнуть, а стали мені вони хлібом...
У світлі години Господь допускає пітьму  ..

А все лиш тому , щоб зміцнити слабку нашу віру ,
З гончарного кола несе на Руках у вогонь...
У бурях життєвих вчимось абсолютній довірі ,
Не витре ніщо імена наші з Божих долонь.

Про Нього складати пісні буду навіть у втратах,
Хоч може і знов не почую я добрих новин
Та хочу в тривозі Ісуса Ім'я прославляти ,
Зміцнить ноги Він, підніме з дна до самих вершин...

Прекрасні ті храми, що Бог на розвалинах зводить ,
Будує їх на попелищах розбитих сердець ,
До кожного з нас із любов"ю Він вчасно приходить,
І втратам покладено й нашим поразкам  кінець.

Хоч може минуле і здасться безбарвним етюдом,
Я знаю, мій Боже, не кинеш мене в боротьбі...
Дозволь дорости лиш мені, щоб побачити чудо ,
Й останнє страждання з Тобою здолати в житті ...
( ©️ Н. Луцик- Мартинюк)


У серці біль і радість відчуваю,
Коли дивлюся на Твою Голгофу,
Коли на Твої муки споглядаю,
Як Ти смиренно жив життя по Слову.

Ти виконав усе і без вагання,
Без сумніву, (що наші душі мучить),
Бо певність мав і тверді сподівання,
Що це на благо багатьом послужить.

Бажання Батька є великим благом,
Ти краще всіх це знав, бо Ти це бачив.
І Твоя мудрість, милість та відвага
Багато так для мене в світі значить.

Твоя любов жертовна незбагненна!
Вела на муки, сили додавала;
Твої для всіх розкинуті рамена
Не може подолать гріхів навала.

І біль і радість... радість досконала,
Яка у серці, що ніщо не знищить!
Бо від Отця Тобі у ту хвилину дана,
Щоб піднімати дух Твій вище й вище.

Пронзенні руки, ноги та вінок кривавий...
Які жахіття світ бажав для Тебе!
Роздягнений, обпльований, побитий...
Усе прийняв достойно слави Неба.

Ісус Господь, покірний Агнець Божий,
Ти приклад й еталон тепер для вірних.
Хто будуть на Тебе у дусі схожі,
Ввійдуть у Твою славу правомірно.

НК 30.01.2025 @virsh_online


"У серці буря, вітер навиває,
Шалений присмак болю у душі.
Вже рани на колінах не щіпають,
Коли у серці дірка, на межі.

І в скронях загуло сигнал тривоги,
О Боже мій, коли вже той відбій.
Я хочу Боже, хочу так додому,
Де зможу віднайти душі спокій.

- Де серце відпочине?
- На колінах.
В молитві, що злітає до небес,
Те серце, що розбите у руїнах,

Отець відродить, дасть тобі вінець.
Він не втомився лікувать від болю,
І не байдужа є для Нього ти,
У Нього все є під контролем,

Тож не хвилюйся, віруй і живи
Не намагайся все порядкувати,
Дозволь Христу тебе зцілить,
Не упирайся, дозволь допомагати,

У Нього сили є, щоб підкріпить,
У Нього є, ти чуєш? Він все бачить,
Він тут з'явився, щоб з тобою жить,
Він тут з Тобою, разом плаче,
Він тут, Він бачить й знає, що болить.

Час не лікує, з часом вчишся жити,
З постійним горем в змореній душі.
Та Бог у силі душу відновити,
Що плакати навчилась у тиші.

Взлетить душа, хоч крила є підбиті,
Молитва підіймала й не таких.
Лиш вірити потрібно і молитись,
Й зусилля докладати, щоб здійнятись ввись.

Ти сильна є, коли Господь в тобі,
Ти сильна є, коли Господь з тобою.
І хоч пройдеш нелегкі сірі дні,
Він поруч буде у години бою.

І навіть, якщо люди не збагнули,
Незрозуміли серця твого біль.
Якщо розчарування захлиснули,
Бог не насипить на рану твою сіль.

Все добре буде, бо настане час,
Пройдеш з Христом ці важкі битви,
І засіяє щастя у очах,
І вдячністю наповняться молитви.

Та поки час нелегкий у житті,
І вітер у душі все навіває,
Ти за Ісусом слідом лиш іди,
Тримайся міцно, я тебе благаю,

В Ісуса спокій серця віднайди,
Які б житті не були перешкоди,
Господь дасть сили, щоб усе пройти,
У вічності чекають нагороди.

Він вчить тебе ходити по воді,
Тримаючись за Нього не потонеш.
Він поруч буде навіть у вогні,
Лише довірся Батьку, вірна доню.

05.06.2024
©Darina Gelich"
@virsh_online


Тебе я всюди відчуваю
Твоя любов мене веде
Адже без Тебе я життя свого не уявляю!
Бо Ти мій захист та впевненість моя
З Тобою я не знаю горя та біди
Тому що маю віру та благословіння у серденьку своїм
Твоя безмірна велич та присутність така безцінна для всіх нас!
Тому що те що ти даєш нам, ніхто не зможе нам надміру дати..
Коли приходять у життя спокуси, Ти моя скеля та притулок мій, в часи недолі та тяжкі
З Тобою я мій Боже, іду шляхом земним та не знемагаю,
А впевнено крокую по життю!
Тому що знаю, що ти мене ніколи не залишиш, а міцно триматимеш завжди своєю могучою рукою!
Ти завжди лагідний із нами, як хочеться все те,що Ти мав для себе перейняти…
Але буває порою важко десь себе поставить так щоб все було як у Христа,
Це земне життя-море у якім випробування
Воно штормить, буває стихне
Так само у людськім житті
Коли стається щось погане, і потім сонце проясниться вмить,
Тоді ми до Ісуса щиро у молитві виллєм сльози у тиші
Так хочеться нам бути схожими на Тебе,
Робити всім добро й ніколи не грішити,
Із часом до Тебе Ісусе перейти,
До вічності бажанної всім нам..
Поспішайте до Ісуса, до ніг Його склонившись та незабаром наші сльози перетворяться на щастя, коли Господь всю церкву забере, Ти поспіши мій друже не упасти, а впевнено дійти до вічності бажанної!
Margarita Tutska @virsh_online


Комусь я друг, комусь я ворог, Для багатьох я ненормальний.
Для когось я проста Людина.
Звичайно, я не ідеальний.

Я не суддя та не палач.
Втомивсь від болю та невдач.
В Душі свободу відчуваю.
Всі помилки життя приймаю.

Не лиходій та не герой.
Рядки пишу одночастотні.
Та кожен має особисту роль.
Але чому, всі часом так Самотні?

Так, я не ангел, не святий.
Простий, наївний та живий.
Та Віру в Бога не втрачаю.
Хто ж я такий?
Я Вас питаю...

Зійдуть всі образи на небі.
Пройде вся біль,мого мовчання.
Нехай у вас із серця лине.
Святе, Божественне кохання.
🙏🙏🙏
S.M@virsh_online


Прощення — це сила, що серце зціляє,
Це крок що не кожний долає
Це шлях до свободи , що крила дарує

Прощати — не слабкість, а справжня відвага,
Не кожний може справді забути ,
Що серце роками рвало й кололо
Це вибір любові, це шлях доброти
Тримати образу — то пута важкі,
Що гнітять дужу і серце роблять твердим
Але прощення, як ключ від кайданів,
Воно нас звільняє від болю й обманів.

Хто прощає, той серцем сильний,

Бо прощення — це дар, що бере початок з хреста
І в ньому ми ближчі до вічних небес.
SVT @virsh_online


На те і серце, щоб воно боліло,
Щоб відчувало, плакало, любило,
Щоб крізь печаль, що стука у вікно,
Ти пам’ятай
У тебе є воно!


Ти зрозумій у ніч тривожну, темну
відчуття любові не втрачай,
І серцю стати каменем не дай.
Хай стукотить,
Сумує і радіє.
Щасливий той, хто серце чути вміє.
У час тривог, що бурями гуде,
Воно тебе повік не підведе.
На те і серце, щоб воно страждало,
Щоб краялось, але не затихало.
Нехай у нім надія проросте,
Де не згорає вічне і святе.
SVT @virsh_online


Любов до ближнього — як світло в темряві,
Вона дає тепло і веде до Бога.
Не важливо, хто ти є і де,
У серці вогонь, що горить без утоми.

Любов — це радість, що не міряється часом,
Це ніжність у слові, підтримка в тривозі,
Це рука, що допомагає піднятись,
І серце, яке не зрадить у журбі.

Любов до ближнього — це зразок від Христа,
Він нам показав, як любити без кордонів.
Не суди і не кляни, а прийми з добром,
Віддавай, як Він віддав для тебе все.

Любов — це жертва, не шукає нагород,
Вона не боїться важких шляхів.
І коли ти любиш — ти бачиш Бога,
У кожній людині, у кожній душі, в кожній миті.

Автор @karina_kurbaba @virsh_online


Вірші Наталії Мартинюк dan repost
На забинтованих руках, в обличчі рваннім,
В порізі кожному я бачила одне:
Таке прекрасне, віддане кохання,
Що дане Господом , І вічне й неземне ...

Вони в медичній клініці сиділи ,
І кожен сльози у собі ковтав...
Вона про щось тихенько шепотіла,
А він її як вмів, так потішав...

У пам'яті в стареньких ще спливали ,
Щасливі дні подружнього життя ,
Як в парку , Восени удвох гуляли ,
І радо споглядали в майбуття...

Вона йому із липи чай варила,
Він їй з газети щось нове читав,
Про все на світі разом говорили,
Їм Бог немало добрих днів послав...

Багатств земних ніколи не шукали ,
В серцях тепло і вірність берегли ,
І як , колись у юності- кохали...
І сонцем один одному були..

У душах почуття не гасли  теплі ,
І мріяли вони , без зайвих змов...
Прожити так , щоб навіть там у Небі ,
Господь дозволив разом бути знов ...

З ромашок він приносив їй букети,
Вона пекла у домі пироги...
Було б так ще ... якби не зла ракета ...
Якби не вбивці , горе- вороги...

На забинтованих руках, в обличчі рваннім,
В порізі кожному читаю річ одну:
Зникає все... а вічне лиш - кохання,
ЛЮБОВ ЗАВЖДИ СИЛЬНІША ЗА ВІЙНУ.

Любов одна- це скарб дорогоцінний,
Ніхто не відбере в людей її..
І хто це щастя на Землі зустріне ,
Той все переживе в своїм житті...

Він ще нарве ромашок таких самих ,
Заварить з липи свіжий чай вона...
Засвідчать про одне глибокі  шрами :
Їх не розлучить навіть і війна...

10k 0 109 153



Вірші Наталії Мартинюк dan repost
ВХОПИСЯ ЗА ІСУСА

Скільки б  ти не зустрів у житті своїм змін
Скільки б тернів не вкрило дорогу
На Долонях Своїх тебе вирізьбив Він
Ти є цінність найбільша для Бога .


І на долю твою є у Господа план ,
Кращим другом бажає  Він стати...
Розуміє тебе , І душі бачить стан...
Хоче справу з тобою Бог мати ..


Любить Він і приймає таким , як ти є,
Не покине ніколи самого ,
Це важливо довірити серце своє
І віддати життя в Руки Бога .

Присвяти йому молодість , роки земні,
Не прийдеться про це пожаліти...
Розцвітеш зсередини , мов цвіт навесні
І світити ти зможеш і гріти .

Хоч  непросто буває ще юній душі ,
Всюди ворог розставив спокуси ,
Ти до Неба біжи через гострі ножі,
Ти вхопися за Руку Ісуса.

В Ньому щастя і радість собі віднайдеш
Будеш мати найкращу вечерю
Якщо в повній довірі до Бога прийдеш
І відкриєш Йому серця двері.


Щоб не траплялося в житті, яка важка б і не була дорога, іди до Господа, іди, лиш Він зцілити може твої рани.

Буває тяжко на шляху, і не завжди легка бува дорога. Але я знаю, поруч Бог, з цілити мої рани лиш Він може.

Господь є скеля у моїм житті, Він підкріпляє та дає нам спокій. Завжди наставить Він мене на вірний шлях, та втіху дасть для серця мóго.

Людині Бог дає все необхідне. Багато чóго запропонував Господь: спасіння, та розмова з вічним Богом. Він любить нас, і щоб там не було.

І уявити навіть не можливо, які безмежні діла рук його. Його лбов - немов ріка. Навіки вічна є любов Христова.

Щоб не траплялося в житті, завжди приходь до Бога. В тиші нічній схиляй свої коліна перед Ним, та розкажи все те, що людям, ти розповісти не можеш.

Господь все знає, всі твої страждання й болі.
І коли шлях стає тернистим і важким, прийди до Бога, та схили в молитві перед Ним свої коліна, Він любить всіх, і не залишить нас ніколи.


Третякова Ангеліна @virsh_online


Світло Божої Любові

Світло в пітьмі, що сяє без краю,
Голос Творця в серці лунає.
Він нас шукає, веде до життя,
Прощає гріхи, дарує життя.

На хресті розп'ятий, за нас Він страждав,
Любов'ю безмежною світ обійняв.
І кров, що лилась, – це ціна за гріх,
Щоб кожен у вічність з Христом увійшов.

Хто ж утомився, до Нього прийди,
У ранах своїх спокій знайди.
Живий Ісус – Твій Бог і твій Цар,
Прийми ж Його дар – спасіння дар

Аніта Р.@virsh_online

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.