ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ

✉️ ♨️ ✉️ МІЖНАРОДНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ СТОРОННЬОГО ПЕРЕВІЗНИКА: як оподатковуються транспортно-експедиторські послуги?

❓Заявник уклав з нерезидентом, країна реєстрації якого Гонконг, договір про надання транспортно-експедиційних послуг з доставки техніки з території Китаю до України морським сполученням. Перевезення вантажу буде здійснюватися із залученням стороннього перевізника. На користь нерезидента товариство здійснює наступні виплати:
- плата за організацію перевезення морським транспортом вантажу без використання власних транспортних засобів;
- агентська винагорода при здійсненні транспортного експедирування;
- страховий збір.
У зв’язку із викладеним вище, заявник запитує:
Як оподатковуються доходи нерезидента?

📣 Позиція ДПС:

✅ У разі якщо нерезидент надає транспортно-експедиційні послуги з організації перевезення вантажу (без використання власних транспортних засобів), то компенсація вартості таких послуг нерезиденту, включаючи компенсацію витрат на організацію експедитором перевезення морським транспортом вантажу без використання власних транспортних засобів із залученням до перевезення стороннього перевізника, агентську винагороду експедитору при здійсненні транспортного експедирування, а також компенсацію страхового збору експедитору,‼️ не є об’єктом оподаткування згідно з п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 06.12.2024 р. №5589/ІПК/99-00-21-02-02

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ АВТО СПІВРОБІТНИКА ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ПІДПРИЄМСТВОМ: які податкові наслідки?

❓Підприємство планує укласти з працівниками, які для потреб підприємства у робочий час використовуватимуть транспорті засоби, що їм належать на праві власності чи перебувають у їх володінні/користуванні на інших правових підставах, договори про компенсацію з боку підприємства за використання працівниками своїх транспортних засобів. Факт використання транспортних засобів для потреб підприємства, а також обставини, що впливають на розмір компенсації (пробіг тощо), буде підтверджуватися шляховими листами. Виплату компенсації планує здійснювати у безготівковому вигляді. При виплаті компенсації працівникам за зношування їх транспортних засобів, підприємство буде утримувати із цієї компенсації як додаткового блага для працівників, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Чи зобов’язане підприємство на здійснені ним для потреб господарської діяльності товариства витрати пального (оплачені безпосередньо продавцю пального), використаного при експлуатації працівниками під час виконання ними трудових обов’язків їх власних транспортних засобів, нараховувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір?

📣 Позиція ДПС:

✅ У разі якщо юридичною особою виплачується дохід фізичній особі (працівнику) у вигляді‼️ компенсації за використання власного транспортного засобу для потреб підприємства, то з метою оподаткування зазначений дохід‼️ включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

✅Дохід працівника у вигляді вартості ‼️пального, використаного при експлуатації власного транспортного засобу під час виконання ним трудових обов’язків у розмірі ‼️перевищених норм витрат, встановлених роботодавцем, чи використанні транспортного засобу для потреб підприємства ‼️без належного підтвердження або використання автомобіля протягом робочого дня для власних потреб, включається до ‼️загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо з відповідним оподаткуванням.

✅У разі якщо нарахування Товариством зазначених доходів здійснювалося до набрання чинності Закону № 4015, то такі доходи оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5 відсотка, після набрання чинності – 5 відсотків.

✅При цьому зазначені доходи ‼️не є базою нарахування єдиного внеску.

✅У разі відшкодування (компенсації) Товариством витрат своїм працівникам за зношування (амортизацію) їх власних транспортних засобів, що використовуються ними у службових цілях та відображення витрат при списанні паливно-мастильних матеріалів, які придбаваються Товариством на АЗС для заправки цих транспортних засобів, Товариство відображає такі операції відповідно до правил бухгалтерського обліку при умові їх підтвердження первинними документами, які належним чином оформлені і відповідають всім вимогам передбаченим чинним законодавством України, та підтверджують факт здійснення господарської операції, яка стала об’єктом оподаткування.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 05.12.2024 р. №5572/ІПК/99-00-24-03-03

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

🟤🔴🟠 ПДВ-ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ: запитання – відповіді

❓ Чи застосовується відповідальність за відсутність реєстрації в ЄРПН помилково (безпідставно) складених податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, якщо їх реєстрацію було зупинено?

Якщо контролюючим органом за результатами проведеної перевірки буде виявлено факт здійсненої операції без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, то до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Чи застосовується до платників податків відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, у зв’язку з технічними проблемами на сервері ДПС?

Ні, не застосовується за умови, якщо у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка чи технічні збої і така помилка/збої визнані технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету, або згідно з повідомленням на вебпорталі ДПС, або її існування підтверджено рішенням суду.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

‼️ Вирішуючи питання стосовно правомірності застосування до платника податків штрафів, визначених п. 120-1.2 ст. 120-1 ПКУ, слід з`ясовувати, чи була проявлена з боку такого платника податків протиправна бездіяльність у вигляді не складення податкової накладної (що виключає можливість її зазначення контролюючим органом у прийнятому ППР), або не реєстрації вже складеної податкової накладної в ЄРПН

Якщо на момент виявлення порушення контролюючим органом, незалежно від терміну, який був пропущений платником податків на момент перевірки, не було складено та, що логічно, не зареєстровано податкову накладну, то ці обставини фактично свідчать про триваючу протиправну бездіяльність платника податків, відповідальність за що й передбачена нормами п. 120-1.2 ст. 120-1 ПКУ.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що не виконуючи передбачений в ПКУ обов`язок, позивач допустив порушення податкового законодавства, відповідальність за що передбачена п. 120-1.2 ст. 120-1 ПКУ.

📝 Докладніше тут 👉 ДПС

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ ПРОГРАМНА ПРОДУКЦІЯ на 12 МІСЯЦІВ: яка група нематеріальних активів?

❓Товариство є покупцем примірника програмної продукції (ліцензії на використання програмного забезпечення). Термін дії ліцензії становить 12 місяців. Отримання права користування програмної продукції не передбачає передачі права інтелектуальної власності на нього, а лише дозволяє його використовувати. До якої групи нематеріальних активів згідно ПКУ відносяться ліцензії на програмну продукцію, які не передбачають передачі інтелектуальної власності на програмну продукцію, а лише дозволяють її використовувати?

📣 Позиція ДПС:

✅ У разі якщо використання комп’ютерного забезпечення на умовах ліцензії обмежено його функціональним призначенням, не може бути передано, використовується для внутрішніх бізнес-цілей такого платника податку, з обмеженням його використання кількістю робочих місць та проміжком часу, то ліцензійні платежі за використання такого програмного забезпечення‼️ не підпадають під визначення «роялті» у розумінні 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

✅У разі якщо плата за користування комп’ютерною програмою не підпадає під визначення роялті, то ліцензія на використання програмного забезпечення може бути віднесена до нематеріальних активів ‼️групи 5.

✅Однак, оскільки термін дії ліцензії становить‼️ 12 місяців, а вказана група передбачає строк дії права користування нематеріальним активом не менше 2-х років, то таку ліцензію слід розглядати як нематеріальний актив групи 6.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 06.12.2024 р. №5590/ІПК/99-00-21-02-02

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ ЗНИЖКИ НА ПОСЛУГИ: за яких умов треба платити ПДФО?

❓Товариство вивчає питання щодо введення у практику надання знижок пацієнтам за умови, що кінцева договірна ціна після застосування знижки залишатиметься на рівні звичайної (ринкової) ціни. Чи виникає у Товариства обов’язок, як податкового агента, зі сплати податків та зборів у зв’язку з наданням знижки на послуги, якщо така знижка узгоджена сторонами договору, а договірна ціна залишається звичайною (ринковою)?

📣 Позиція ДПС:

✅ У разі, якщо Товариством на користь фізичних осіб надаються послуги за ціною (вартістю) ‼️нижче ніж їх звичайна ціна (вартості), то з метою оподаткування дохід у розмірі суми знижки‼️ включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується на загальних підставах, якщо дана знижка носить‼️ індивідуальний (персональний) характер.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 05.12.2024 р. №5547/ІПК/26-15-24-01-13-08

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ РЕЄСТРАЦІЯ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ ЧЕРЕЗ СУД: 365 днів вже минуло …

❓Товариство 22.01.2024 виписало податкову накладну та подало її на реєстрацію у Реєстрі. Однак реєстрацію накладної було зупинено. Товариством подано позов до суду, проте, станом на сьогоднішній день остаточного рішення, яке вступило в законну силу, у згаданій судовій справі ще не прийнято. Чи підлягає реєстрації у Реєстрі податкова накладна, реєстрацію якої було зупинено за рішенням податкового органу, у разі набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної, якщо з дати подачі податкової накладної на реєстрацію до дати набрання рішенням суду законної сили пройшло понад 365 днів?

📣 Позиція ДПС:

✅ Податкова накладна та/або розрахунок коригування підлягають реєстрації у Реєстрі у разі набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію такої податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення) в день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

✅ У разі набрання законної сили рішенням суду, згідно з яким ДПС зобов’язано зареєструвати податкову накладну, покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній, після її реєстрації в Реєстрі:
🔹у разі своєчасної реєстрації в Реєстрі такої податкової накладної – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її складено, або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної (з урахуванням переривання термінів відповідно до абзацу сьомого пункту 198.6 статті 198 ПКУ);
🔹у разі несвоєчасної реєстрації в Реєстрі – у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому її зареєстровано в Реєстрі, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати її складання (з урахуванням переривання термінів відповідно до абзацу сьомого пункту 198.6 статті 198 ПКУ).

Для довідки
✅ абзац сьоми пункту 198.6 статті 198 ПКУ: У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 04.12.2024 р. №5545/ІПК/99-00-18-01-02

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

🏃🏼‍♂️🏃🏻🏃‍♀️ ФОП: запитання – відповіді

❓ Чи заповнюють та подають Додаток 1 та Додаток ЄСВ 1 по єдиному внеску у складі податкової декларації за 2023 – 2024 роки платники, які скористалися правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок?

Ні, не заповнюють та не подають. При цьому до платників, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов’язання, з 01.08.2023 контролюючим органом будуть застосовуватись заходи впливу та стягнення визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Чи сплачують єдиний внесок за себе ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, за періоди, в яких не отримували дохід (прибуток)?

Так, cплачують, за виключенням тих, які звільняються від сплати єдиного внеску.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Яким чином оподатковуються кошти, отримані ФОП у вигляді компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні?

Оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб. Сума компенсації за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, яка надається фізичній особі з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Чи включається до складу доходу ФОП платника ЄП першої – третьої груп сума отриманої безповоротної фінансової допомоги?

Ні, не включається. При цьому такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах визначених ПКУ.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Чи подає ФОП – платник ЄП другої – третьої груп, яка має у власності як ФО земельні ділянки сільськогосподарського призначення, проте не використовує їх у своїй підприємницькій діяльності, Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» у складі податкової декларації платника ЄП – ФОП?

Ні, не подає.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Який коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, зазначається ФОП – платниками ЄП четвертої групи при розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2024 рік у графі 7 додатка 3 до податкової декларації платника ЄП четвертої групи за 2024 рік?

Зазначається коефіцієнт «К» – 0,025.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Яким чином ФОП здійснюють видачу готівки на відрядження або під звіт працівникам?

Фізичним особам – підприємцям при здійсненні видачі готівки на відрядження або під звіт рекомендовано оформляти первинні документи, дотримуючись вимог частини другої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ ІНФЛЯЦІЙНІ ВТРАТИ та ТРИ ПРОЦЕНТИ РІЧНИХ: які ПДФО/ВЗ-наслідки?

❓ Приватний або державний виконавець за рішенням суду відповідно до відкритого виконавчого провадження стягує з Банку у примусовому порядку на користь фізичної особи інфляційні втрати та три проценти річних. Про суму такого стягнення Банку стає відомо на наступний день після стягнення відповідно до виписки банку – кореспондента. В резолютивній частині рішень суду немає вказівки про те, що сума доходу фізичної особи підлягає стягненню за відрахуванням податків та інших обов’язкових платежів. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума інфляційних витрат та три проценти річних, яка сплачується фізичній особі Банком за рішенням суду?

📣 Позиція ДПС:

✅Сума інфляційних витрат та три проценти річних, які нараховуються (виплачуються) Банком на користь фізичних осіб на підставі рішення суду,‼️ включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковуються на загальних підставах.

✅При цьому Банк як юридична особа є‼️ податковим агентом, зокрема, щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору з доходів, нарахованих на підставі рішення суду, незалежно від того, яким чином здійснюється виконання рішення суду, у вигляді безспірного списання або при добровільному виконанні судового рішення.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 03.12.2024 р. №5538/ІПК/99-00-24-03-03

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ ЦІНА «ПРИВ’ЯЗАНА» ДО ВАЛЮТНОГО КУРСУ: який порядок складання ПН/РК?

❓ Товариством укладено договір з постачальником на придбання товару, згідно з умовами якого ціна за одиницю товару може змінюватись залежно від валютного курсу, зафіксованого на дату останнього платежу. Події за операцією з постачання товару мають наступну хронологію: сплата авансу у розмірі 20 відсотків вартості товару; відвантаження повного обсягу товару; доплата покупцем за отриманий товар виходячи з його договірної вартості; підписання акту коригування (збільшення) ціни товару з урахуванням валютного курсу на дату останнього платежу та доплата покупцем за товар виходячи з перерахованої його вартості (доплату здійснено у день підписання акту). Який порядок складання податкових накладних / розрахунків коригування?

📣 Позиція ДПС:

✅ У ситуації, описаній у зверненні, постачальник на дату часткової попередньої оплати за товар повинен був скласти податкову накладну виходячи з обсягу такої попередньої оплати (далі − податкова накладна № 1‼️), зазначивши у відповідній графі кількість товару, за яку було здійснено таку попередню оплату, виходячи з ціни одиниці товару, визначеної у договорі.

✅На дату фактичного постачання товару постачальник повинен був скласти податкову накладну виходячи з різниці між повною договірною вартістю товару та сумою, сплаченою як попередня оплата (далі − податкова накладна № 2‼️).

✅Доплата коштів виходячи з договірної вартості поставленого товару (друга подія за операцією з постачання товару) не тягне за собою податкових наслідків з ПДВ.

✅Після проведення перерахунку (збільшення) ціни/вартості товару постачальник на дату доплати коштів покупцем повинен скласти ‼️розрахунки коригування до податкових накладних № 1 і № 2, у яких відкоригувати ціну одиниці товару (зазначити нову (перераховану) ціну) та кількість товару, зазначену в таких податкових накладних, розраховану виходячи з такої нової (перерахованої) ціни одиниці товару.

✅При цьому у розрахунку коригування до податкової накладної № 1 (складеної на суму отриманого авансу) обсяг постачання (графа 10 податкової накладної), залишається незмінним, оскільки сума отриманого авансу не змінюється, а змінюється ціна та відповідно кількість товару, за який було сплачено такий аванс.

✅У розрахунку коригування до податкової накладної № 2 змінюються показники податкової накладної – ціна і кількість, та відповідно змінюється (збільшується) обсяг постачання (виходячи з перерахованої ціни/вартості товару та показників податкової накладної № 1 щодо кількості товару (з урахуванням розрахунку коригування, складеного до неї)).

✅В обох таких розрахунках коригування зазначається причина коригування 104 – зміна номенклатури (оскільки відбувається зміна і ціни, і кількості товарів, зазначених у податкових накладних № 1 і №2). Податкова накладна на дату доплати коштів покупцем додатково не складається.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 04.12.2024 р. №5543/ІПК/99-00-21-03-02

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ: які ПДФО/ВЗ-наслідки?

❓Товариство уклало договір займу з фізичною особою. Згодом Товариство частково погасило заборгованість. Право вимоги на непогашену частину фізична особа відступила іншій фізичній особі. За цим договором до цесіонарія переходить право вимагати (замість цедента) від боржника належного та реального виконання наступних обов’язків: сплати грошових коштів за договором позики. За відступлення права вимоги, що є предметом даного договору, цесіонарій зобов’язується оплатити цеденту грошові кошти на користь цесіонарія. Які податкові наслідки?

📣 Позиція ДПС:

✅ Дохід фізичної особи – нового кредитора у вигляді суми коштів, що виплачуються Товариством – боржником згідно з договором про відступлення права вимоги, ‼️включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

✅У разі якщо нарахування зазначених коштів Товариством – боржником згідно з договором про відступлення права вимоги здійснювалося до набрання чинності Закону № 4015, то такий дохід‼️ оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 відсотка, після набрання чинності – 5 відсотків.

✅При цьому Товариство зобов’язане виконати всі функції податкового агента, передбачені ПКУ.

✅Інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, відображаються податковим агентом у додатку 4ДФ за ознакою доходу «127».

✅Дохід фізичної особи – продавця (первинного кредитора) у вигляді обумовленої договором вартості (ціни) права вимоги від фізичної особи – покупця ‼️оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 03.12.2024 р. №5537/ІПК/99-00-24-03-03

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

💰💸💰 ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ: запитання –відповіді

❓ Чи підлягають перерахуванню з валютного рахунка резидента – суб’єкта господарювання (юридичної особи), відкритого за межами України, на рахунок в банку України грошові кошти, що надійшли від нерезидента за операціями з експорту товарів (послуг), в тому числі за операціями, які не підпадають під валютний нагляд, та в які строки?

Так, не пізніше граничних строків розрахунків.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Які розрахунки дозволено проводити СГ в іноземній валюті на території України та яка відповідальність застосовується контролюючим органом за порушення вимог валютного законодавства?

Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні, крім розрахунків визначених частиною другою ст. 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), які можуть проводитися в іноземній валюті, гривні а також банківських металах.

При цьому ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій видаються лише банкам та небанківським фінансовим установам, а також операторам поштового зв’язку. Перелік валютних операцій на території України, що здійснюються на підставі ліцензій НБУ, визначено ст. 9 Закону № 2473.

За здійснення розрахунків за валютними операціями на території України з порушенням порядку, встановленого ст. 5 Закону № 2473, передбачено застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі 25 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, а за повторне вчинення такого порушення 50 відс. суми операції перерахованої у національну валюту за офіційним курсом НБУ, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ ГРАНТ для ФОПа: які податкові наслідки?

📣 Позиція ДПС:

✅ Суми коштів цільового призначення у вигляді безповоротної фінансової допомоги (гранту, мікрогранту) ‼️не включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, але при цьому такі доходи‼️ оподатковуються за загальними правилами встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб

✅ Дохід у вигляді безповоротної фінансової допомоги, отриманий фізичною особою – підприємцем від юридичної особи включається ‼️до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

✅При цьому дохід у вигляді гранту, отриманий зазначеним платником податку від обласної військова адміністрація включається ‼️до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід з відповідним оподаткуванням.

✅Якщо мікрогрант надається на умовах, визначених актами Кабінету Міністрів України, виключно з бюджетів та/або фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування, то такі суми‼️ не включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу фізичної особи.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 03.12.2024 р. №5536/ІПК/99-00-24-03-03

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ ДРУКОВАНЕ МЕДІА: за яких умов без ПДВ?

❓Відповідно до підпункту 197.1.25 статті 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (передплати) та доставки ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ДРУКОВАНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) та дитячих книжкових видань, вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

📣 Позиція ДПС:

✅ Якщо поняття «ДРУКОВАНЕ МЕДІА» за своєю фактичною сутністю відповідає поняттю «періодичне видання друкованого засобу масової інформації», то операції з постачання (передплати) та доставки друкованого медіа (крім видань еротичного характеру) ‼️підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.25 статті 197 ПКУ.

✅Водночас, на операції з постачання (передплати) та доставки НЕдрукованих медіа режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений підпунктом 197.1.25, ‼️не поширюється.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 02.12.2024 р. №5520/ІПК/99-00-21-03-02

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

💰🏝💰КІК: запитання – відповіді

❓ Чи подається та яким чином заповнюється контролюючою особою Звіт про контрольовані іноземні компанії (КІК), якщо фінансовий результат діяльності КІК за звітний період має від’ємне значення або нульове значення?

Так, обов’язково подається:
🔹 Звіт про контрольовані іноземні компанії (повний) (далі – Звіт);
🔹 додаток КІК до рядка 06.1 КІК Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (Розрахунок прибутку КІК).

До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.

Графи 25.1 – 25.3, 26 Звіту містять числове поле та заповнюються в гривнях без копійок. При цьому, значення в графах можуть бути як додатними, так і від’ємними або дорівнювати нулю.

Графи Звіту та додатки К, ЦП та ТЦ до Звіту, в яких є показники для декларування, підлягають заповненню.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Яка відповідальність застосовується за неподання (несвоєчасне подання) Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт), невідображення відомостей та/або інформації у Звіті, неповідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) в іноземній юридичній особі, у тому числі в період дії воєнного стану?

Відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт) або невідображення відомостей у Звіті передбачена п. 120.7 ст. 120 ПКУ.

Водночас, тимчасово, з 01 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано до платників податків не застосовуються штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим п. 120.7 ст. 120 ПКУ, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених ст. 39 прим. 2 ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Чи необхідно подавати уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи при поданні повного звіту КІК, якщо сумові показники в поданій декларації не змінюються?

Якщо при поданні повного Звіту про контрольовані іноземні компанії загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи не збільшується та, відповідно, не змінюються показники декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та додатків КІК до неї, то уточнюючу Декларацію подавати не потрібно.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

⬛️⬜️🟫 ПОДАТКОВЕ АДМІНІСТРУВАННЯ: запитання – відповіді

❓ Що означають показники, які розміщуються в меню «Критерії добровільного дотримання законодавства» приватної частини Електронного кабінету?

Режим «Критерії добровільного дотримання законодавства» в ЕК містить два розділи:
🔸 «Відповідність вимогам віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства»;
🔸 «Відповідність критеріям (згідно з групою платника) віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».

Розділ «Відповідність вимогам віднесення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» є спільним для усіх платників податків незалежно від обраної системи оподаткування та містить єдиний перелік вимог відповідно до п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ . У зазначеному розділі відповідність вимозі, визначеній п.п. 69.41.1, відображається із позначкою «Так», у разі невідповідності – «Ні».

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ В який строк та в якому вигляді (електронному чи на паперових носіях) платник може подати повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства?

Протягом 5 робочих днів після отримання від ДПС інформаційного повідомлення про включення такого платника до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» за підписом керівника (уповноваженої особи) платника податків.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Якою датою в ІКП відображається інформація про сплату суми податків, зборів та єдиного внеску, якщо сума розрахункового документа була рознесена до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з’ясування», у разі невірно заповнених реквізитів розрахункового документа або помилки в коді ЄДРПОУ (РНОКПП)?

Після з’ясування територіальним органом ДПС призначення платежу, інформація про сплату суми податків, зборів та єдиного внеску перерозноситься до інтегрованої картки платника:
🔹 датою зарахування на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) – у разі з’ясування у звітному місяці;
🔹 поточною датою – у разі з’ясування після закінчення місяця, в якому була здійснена сплата платником.

При цьому, в інтегрованій картці платника зазначається дата зарахування платежів на рахунки, відкриті в Казначействі.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Як платник податків може повернути з бюджету помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску) та подати заяву про таке повернення?

Подавши заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – Заява) до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

🥲💰🥹 ДИВІДЕНДИ ВИПЛАЧЕНО БЕЗ УТРИМАННЯ АВАНСОВОГО ВНЕСКУ: які наслідки запізнілої доплати?

❓ В якому звітному періоді в додатках АВ та ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств необхідно відобразити авансові внески з податку на прибуток, якщо платник в одному звітному періоді виплатив дивіденди без утримання авансового внеску, а в іншому – нарахував та сплатив такий авансовий внесок та чи передбачена відповідальність в такому випадку?

У разі, якщо платник податку на прибуток в одному звітному періоді виплатив дивіденди без утримання авансового внеску, суму таких авансових внесків з податку на прибуток платник відображає у відповідних рядках Додатка АВ до уточнюючої Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за період, у якому здійснено виплату дивідендів.

Платник податку, який сплатив суму авансового внеску у наступному періоді за періодом виплати дивідендів, у рядку 16.2 Додатку ЗП до рядка 16 ЗП Декларації відображає суму авансового внеску, фактично сплаченого у цьому звітному періоді, тобто зменшує нараховану суму податку на прибуток за такий звітний (податковий) період.

До платника податків, який не нарахував та/або не утримав, та/або не сплатив (не перерахував), та/або нарахував, сплатив (перерахував) суми авансових внесків при виплаті дивідендів не в повному обсязі, застосовується штраф, передбачений п. 125 прим. 1.1 ст. 125 прим. 1 ПКУ.

При цьому, до платника податків, який виплатив дивіденди та не вніс до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток до/або одночасно з виплатою дивідендів, але нарахував та сплатив такий податок з порушенням термінів, визначених п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, штраф, передбачений ст. 125 прим. 1 ПКУ, ‼️не застосовується, якщо:
✔️такий платник до початку перевірки контролюючим органом у порядку, встановленому п. 50.1 ст. 50 ПКУ, надіслав уточнюючу Декларацію за звітний (податковий) період, в якому були виплачені дивіденди, з відображенням сплаченого авансового внеску з податку на прибуток, або відобразив сплачену суму податку авансового внеску при виплаті дивідендів у складі Декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт несплати авансового внеску з податку на прибуток, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

⚔️🥲⚔️ ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР: запитання – відповіді

❓ Чи мають право не сплачувати військовий збір новостворені ФОП – платники ЄП першої та другої групи, зареєстровані на території бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України вже після дати початку бойових дій або тимчасової окупації, визначених Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією?

Ні, не мають права.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Яка ставка військового збору застосовується до виплат, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні), нарахованих резидентом Дія Сіті на користь найманого працівника за періоди до 01.12.2024?

Застосовується ставка 1,5 відсотка.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ За якою ставкою військового збору оподатковується дохід у вигляді середньої заробітний плати, нарахований та виплачений у поточному році працівнику, поновленому на роботі на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу за періоди минулих років, у зв’язку з набранням чинності ЗУ від 10 жовтня 2024 року 4015-ІХ?

За ставкою 5 відсотків.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ За якою ставкою військового збору оподатковується дохід у вигляді середнього заробітку, що виплачується роботодавцем працівнику, за яким зберігається місце роботи, якщо такий працівник мобілізований?

За ставкою 5 відсотків.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Яким чином перераховується військовий збір ВПП після його переведення на облік за новим місцем обліку?

Перераховується до державного бюджету за новим місцем обліку на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України для міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ За якою формою та в який термін подається заява щодо звільнення від сплати військового збору на період щорічної відпустки або тимчасової втрати працездатності ФОП – платниками ЄП першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб?

Заява подається у довільній формі:
▪️ щодо періоду щорічної відпустки – до дати початку відпустки;
▪️щодо терміну втрати працездатності – до 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому закінчився лікарняний (з обов’язковим додаванням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності).

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

🛂🥹🛃 ПЕРЕВІРКИ: запитання – відповіді

❓ В який термін та які документи (оригінали чи копії) надає ФОП для проведення документальної перевірки (планової або позапланової)?

В перший день перевірки посадовій особі контролюючого органу надаються оригінали всіх документів, що належать до предмета перевірки: договори (угоди) робіт, послуг; акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні; виписки банку про рух грошових коштів; книгу обліку доходів; трудові договори, відомості нарахування та виплати заробітної плати; інші документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності.

Поряд з цим, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних документів, що належать до предмету перевірки.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Чи може платник податків після отримання копії наказу про проведення перевірки самостійно виправити помилки у Заяві за ф. № 20-ОПП до початку перевірки або під час її проведення?

Так, може. Заява за ф. № 20-ОПП не підпадає під визначення податкової декларації (розрахунку), тому нормами ПКУ не передбачено заборони на подання його до контролюючого органу після отримання копії наказу про проведення документальної перевірки до початку перевірки/у день початку перевірки/під час перевірки.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

❓ Чи нараховуються штрафні (фінансові) санкції та пеня у разі виявлення контролюючим органом заниження податкового зобов’язання за період, що перевищує 1095 днів при проведенні у період дії воєнного стану документальної перевірки (планової або позапланової) ЮО?

Так, нараховуються за результатами проведення документальної перевірки у разі виявлення порушень. Поряд з цим, у разі сплати юридичною особою протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01.08.2023 та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

📝 Докладніше тут 👉 ЗІР

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка

✉️ ♨️ ✉️ ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА НА ОБОРОНУ: чи можна не коригувати фінрезультат?

❓Якщо Товариство протягом дії воєнного стану надає гуманітарну допомогу отримувачу – благодійній організації для потреб забезпечення оборони держави і потім отримує від такої благодійної організації звіт про те, що зазначена гуманітарна допомога дійсно використана для потреб забезпечення оборони держави, то чи має право в такому разі Товариство відповідно до п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не застосовувати коригування фінансового результату до оподаткування, передбачені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу?

📣 Позиція ДПС:

✅Якщо платник податку на прибуток підприємств (донор гуманітарної допомоги) надає гуманітарну допомогу благодійній організації – отримувачу гуманітарної допомоги для забезпечення потреб оборони держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, для подальшого її передання набувачам згідно з переліком, визначеним п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, то коригування фінансового результату до оподаткування, встановлене п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст.140 Кодексу, ‼️не проводиться щодо сум такої наданої платником податку на прибуток гуманітарної допомоги за умов‼️ дотримання вимог законодавства України про гуманітарну допомогу та цільового використання зазначеної допомоги.

📝 Докладніше тут 👉 ІПК від 02.12.2024 р. №5517/ІПК/99-00-21-02-02

🌼 ПОДАТКОВИЙ ВІСНИК УКРАЇНИ ©️:
📺 👉 відео-контент
📚 👉 новини та аналітика
🌎 👉 Facebook-сторінка