📌 ЧАСТИНА 1
Найперші слова нашого президента в інтервʼю:
«Так, війна закінчиться і президент Трамп перший, хто може на літаку прилетіти до України».
Друге: корупція. «Ми били по рукам», пане президенте потрібно було не бити, а рубати й нищити ті руки навіть якщо це інформація для вестернівського читача.
Тепер щодо 2 часового діалогу:
Розділ «перемовини про мир». Чітко окреслено те, що наразі путін не чує і не бажає чути. Також Зеленський не погано вказав, що функція почути може бути включена саме за допомоги сили Трампа, якої у нього достатньо. В даному епізоді - це не підлизати майбутньому президенту Штатів, а для західної аудиторії чітко окреслити: «якщо вас також заєбала ця війна, ви також маєте зрозуміти, що велич всія США, розпочинаючи з дипломатії й закінчуючи зброєю - ось це важелі впливу на путіна». У західного читача новин немає бути розуміння, що мир - це будь-які перемовини, де ми маємо сказати «так, добре, по руках», щоб дише весь світ був задоволений. Єдине чого не вистачило у цьому контексті, це пояснити чому ті чи інакші умови, які хочуть росіяни - негативно вплинуть на ту саму Європи та Штати (я зараз про потенційне фінансове збагачення наших союзників за допомогою нашої території). Якщо хтось думає, що це зрадонька, то не переживайте - це всього-на-всього сумні реалії.
«Хочемо закінчити війну, хочемо сталого миру, припинення вогню на фронті, обмін всіх на всіх, а потім дипломатичним шляхом повернути всі території».
Ось це було на завершення, і саме це меседж, і пряма мова без натяків, і те на що працюють в міжнародній площині.
Щоправда, питання про дипломатичні заходи з повернення територій - це про поступки, які потрібні для вестернів. Тому що нині ні один президент у світі не зможе дипломатичним шляхом навіть організувати території, які були станом на 24.02.22. Це те, що мали почути на Заході, щоб побачити «зрілість» з нашої сторони. Можливо, для нас це звучить крінжово, але є як є. На жаль, люди в теплому Брюсселі та Нью-Йорку втомилися від бойових дій більше, ніж сержант і рядовий у Торецьку та Часіку.
П.с. Пишу в міру перегляду і вношу корективи. Таймінг година тринадцять, і Фрідман каже є дуже крейзі ідея: «росія та Україна в НАТО як можливий варіант гарантій». Якщо подібні речі лунали з його вуст, ви маєте зрозумітщо шо його аудиторія до цього пристосована, що вони свідомо сприймають такий варіант дій. Тому ті пояснення, які мають доноситися на офіційних дипломатичних рівнях, те поняття «справедливого миру» воно вже не доступне у тому розумінні, яке ми собі уявляємо.
Після подібного питання, я б напевно разів 7 думав як правильно формулювати свої слова, щоб більш доступно достукатись до аудиторії Фрідмана.
«Вони обовʼязково повернуться» - це те про що говорити не популярно, про що говорити боязко, про що складно думати на стратегічному рівні щодо потенційної відбудови. Це те що є найбільшою небезпекою, і саме це має бути на 1 місці під час перемовин - унеможливити спроби номер 2 від росіян.
Якщо брати частину щодо гарантій безпеки, тут мені не сподобалось, що не було виділено достатньої уваги саме важливості зброї. Якщо НАТО для нас поки мрія та обʼєкт планування нашої політики, то зброя це те що ми вже отримували, це те що вже принесло результати, це єдине чого по-справжньому бояться росіяни й поважають. Можливо повторююсь, але з ворогом потрібно говорити на мові, яку він розуміє. Мова сили поки єдина і по-справжньому сильними ми були лише як нація, солдати, воїни, але повний потенціал як армії та війська, на жаль, не можемо розкрити - нам не вистачає зброї. Саме вона і є протидією «спроби номер 2», але ніяк не НАТО, з якого може вийти в будь-який момент США.
Зустріч Трампа, Зеленського, путіна - розмова ні про що і, ні в куди. Гадання на гущі.
Єдине, що реально можна сказати - ця зустріч буде. Рано чи пізно, за будь-яких умов, незалежно від якої ситуації на фронті вона буде. Задача для нашого політичного керівництва переконати одного із цієї трійки, що чим на кращих умовах ми зайдемо на цю розмову, тим вигідніше і для Трампа і для Штатів. Більше його ніщо не хвилює.