Усвідомлення, які допомогли на шляху, де я маю іноді конкурувати:

1) коли робиш щось один раз - наступний вже не такий страшний

2) люди не думають про вас, про ваш профіль, про ваші роботи кожен день. У кожного - своє життя. І ви займаєте в житті іншої людини ледве десяту частину відсотка.

3) будь-який факап - забувається. Якщо ви десь «опозорились», сказали дурість, або зробили щось необдумано (згадайте деяких політичних діячів, вони позоряться і кажуть хєрню кожен день, а люди все забувають і забувають), то це просто стане сходинкою до кращих думок, кращих дій.

3) якщо ви робите свій творчий простір - це ваша територія. Існує багато правил як вести блог, шо робити, як заробляти мільйони і одразу ставати вєлікімі і магучімі. Але чи працює це для вас? Мені досі здається, що немає оцього «правильно».

4) якщо ви хочете щось продавати - продавайте, це ваше право, кожного з вас. І похєр, що це когось там може бісити.

5) якщо вас бісить щось продавати - не продавайте. Йдіть шляхом створення спільнот, атмосфери, просування ідей. Це ваше право, кожного з вас.

6) а можна і так і так: якийсь період життя тобі потрібно активно позиціонувати себе, а якийсь час - підходить до креветочного буття.

7) ми все одно всі помрем. Чи може щось значити той ідіот в коментах, який сказав шось не те? Або якийсь там один провал серед десятків успіхів?

8) ми - не наша діяльність. Ми - просто люди, які просто щось створюють.

Той факт, що ми не такі важливі для спостерігачів, позбавляє зайвого тягаря відповідальності.

Той факт, що ми в міру важливі для спостерігачів, дозволяє відчувати цінність своєї діяльності.

Баланс - чудово виліковує зайвий overthinking, і відкриває шлях до спокійного і поступового розвитку в своєму темпі.

Що ви думаєте на цей рахунок? Пишіть в коментарях, буде цікаво почитати✨