🪙🔎Яким бачить НБУ ринок віртуальних активів в 🇺🇦Україні?
«Сьогодні ринок віртуальних активів – це те, що здебільшого обслуговує тіньовий оборот і схеми оптимізації. Я розумію, що це вимагає від нас і від інших стейкхолдерів відповідної реакції», - з інтерв’ю голови НБУ Андрія Пишного для «Інтерфакс-Україна».
❓Про що ще говорив Андрій Пишний?
💬 Наголошую: позбавляти гривню статусу єдиного законного платіжного засобу ми не готові. Це наша принципова позиція. Саме той факт, що гривня зберігає функціональність, є стійкою, користується довірою – дозволяє Україні бути багато в чому ефективною, попри війну.
💬 Криптовалюту ми не розглядаємо як законний засіб платежу. Чи працюємо ми над цим викликом? Так, працюємо. Відбулося кілька технічних місій МВФ, метою яких було глибоке вивчення різного досвіду і напрацювання комплексних пропозицій щодо законодавчого врегулювання ринку віртуальних активів, які б врахували європейський досвід і вимоги щодо фінансового моніторингу.
💬 Щодо P2P-переказів. Ліміт у 150 000 грн на місяць встановлено на пів року з 1 жовтня 2024 року. Чи вважаємо ми, що недобросовісні особи в умовах встановлених лімітів активніше використовуватимуть криптоактиви у своїй діяльності й обсяг операцій з криптоактивами зросте? Так, звісно. Тому розуміємо, що крок за кроком, принаймні в частині мандата Національного банку, ми повинні створити максимально прозорі і зрозумілі правила гри на цьому ринку.
Але говорити про те, що наразі існує готове рішення щодо законодавчого врегулювання ринку віртуальних активів, під яким міг би підписатися Національний банк, – ні, поки цього немає. Хоча робота над цим триває.
💬 На сьогодні ми посилили регуляції щодо фактів безліцензійної діяльності, яка часто-густо пов’язана з функціонуванням саме ринку віртуальних активів. Формування тієї ж схеми з дропами можливе щонайменше через два фактори.
По-перше, дроп – це фізична людина, яка не усвідомлює для себе наслідки продажу своїх персональних даних і, по суті, стає співучасником злочину. Про це потрібно дуже чітко і голосно комунікувати в середовищі студентів, соціально незахищених верств. Тому що, коли потім людині нарахують сотні тисяч, мільйони податкових зобов’язань або можуть пред’явити претензії з точки зору кримінального законодавства, то це вже не жарти.
І друга складова – це попит на ці послуги. Хто формує попит на послуги з оптимізації оподаткування при виплаті заробітних плат? Він же не береться з повітря? Цей попит насправді на мільярди. І закінчується це все недоотриманням бюджетом відповідних коштів та пропозиціями уряду щодо перегляду фіскального законодавства і податковим тиском на бізнес, який починає зростати.
Загалом це складна річ. Немає лише однієї точки входу для вирішення цієї проблеми. Рішення щодо обмеження P2P швидке, воно не вирішує проблему як таку. Необхідні, у тому числі, й законодавчі зміни, які розширять повноваження, поліпшать регуляцію, підвищать рівень відповідальності і зроблять нас ефективнішими.
🏦🤫 І щодо банківської таємниці
Збереження банківської таємниці – одне з принципових завдань, яке набирає особливої актуальності в світлі інтеграції України до ЄС, де банківська таємниця також є дуже важливою сутністю та інститутом.
@Гроші_в_Дії
«Сьогодні ринок віртуальних активів – це те, що здебільшого обслуговує тіньовий оборот і схеми оптимізації. Я розумію, що це вимагає від нас і від інших стейкхолдерів відповідної реакції», - з інтерв’ю голови НБУ Андрія Пишного для «Інтерфакс-Україна».
❓Про що ще говорив Андрій Пишний?
💬 Наголошую: позбавляти гривню статусу єдиного законного платіжного засобу ми не готові. Це наша принципова позиція. Саме той факт, що гривня зберігає функціональність, є стійкою, користується довірою – дозволяє Україні бути багато в чому ефективною, попри війну.
💬 Криптовалюту ми не розглядаємо як законний засіб платежу. Чи працюємо ми над цим викликом? Так, працюємо. Відбулося кілька технічних місій МВФ, метою яких було глибоке вивчення різного досвіду і напрацювання комплексних пропозицій щодо законодавчого врегулювання ринку віртуальних активів, які б врахували європейський досвід і вимоги щодо фінансового моніторингу.
💬 Щодо P2P-переказів. Ліміт у 150 000 грн на місяць встановлено на пів року з 1 жовтня 2024 року. Чи вважаємо ми, що недобросовісні особи в умовах встановлених лімітів активніше використовуватимуть криптоактиви у своїй діяльності й обсяг операцій з криптоактивами зросте? Так, звісно. Тому розуміємо, що крок за кроком, принаймні в частині мандата Національного банку, ми повинні створити максимально прозорі і зрозумілі правила гри на цьому ринку.
Але говорити про те, що наразі існує готове рішення щодо законодавчого врегулювання ринку віртуальних активів, під яким міг би підписатися Національний банк, – ні, поки цього немає. Хоча робота над цим триває.
💬 На сьогодні ми посилили регуляції щодо фактів безліцензійної діяльності, яка часто-густо пов’язана з функціонуванням саме ринку віртуальних активів. Формування тієї ж схеми з дропами можливе щонайменше через два фактори.
По-перше, дроп – це фізична людина, яка не усвідомлює для себе наслідки продажу своїх персональних даних і, по суті, стає співучасником злочину. Про це потрібно дуже чітко і голосно комунікувати в середовищі студентів, соціально незахищених верств. Тому що, коли потім людині нарахують сотні тисяч, мільйони податкових зобов’язань або можуть пред’явити претензії з точки зору кримінального законодавства, то це вже не жарти.
І друга складова – це попит на ці послуги. Хто формує попит на послуги з оптимізації оподаткування при виплаті заробітних плат? Він же не береться з повітря? Цей попит насправді на мільярди. І закінчується це все недоотриманням бюджетом відповідних коштів та пропозиціями уряду щодо перегляду фіскального законодавства і податковим тиском на бізнес, який починає зростати.
Загалом це складна річ. Немає лише однієї точки входу для вирішення цієї проблеми. Рішення щодо обмеження P2P швидке, воно не вирішує проблему як таку. Необхідні, у тому числі, й законодавчі зміни, які розширять повноваження, поліпшать регуляцію, підвищать рівень відповідальності і зроблять нас ефективнішими.
🏦🤫 І щодо банківської таємниці
Збереження банківської таємниці – одне з принципових завдань, яке набирає особливої актуальності в світлі інтеграції України до ЄС, де банківська таємниця також є дуже важливою сутністю та інститутом.
@Гроші_в_Дії