Пише Андрій Іздрик:
Мистецтво керівника проектів полягає в правильному доборі їбанутих.
- їбануті мають бути їбануті саме на тому, чим їм доведеться займатися. (Поет-юрист - сумнівний мультиклас).
- їбануті мають бути їбануті по-різному. (Ви не закінчите проект із десятьма шизоїдами, а з п'ятьма нарцисами навіть не почнете).
- їбануті мають бути розставлені так, щоби їх їбанутості доповнювали одна одну для блага проекту й не конфліктували (можна утримати в проекті до кінця й кількох нарцисів, якщо їх сфери впливу будуть суворо розподілені й вони не будуть зустрічатися навіть на нарадах).
- керівник має відстрілювати свою їбанутість і чим вона може бути корисною проекту (Нарцис? в піар. Шизоїд? Посидь у себе ж головним інженером. Паранояльний? Ну, якщо відстрілюєш в кібербезпеці, то вперед - або проінструктуй свого шизоїдного сисадміна. Просто лінивий? Ну славатобігосподи, просто дай всім інструкції і прийди через два тижні).
- керівник має набирати тільки комплементарних йому їбанутих (керівник-шизоїд чудово уживеться із паранояльним замом, а от навпаки - ні). А кого набрав - на поле тих або не лізти, або звільняти нахрін, брати нових і не лізти вже до тих. Якщо керівникові дуже хочеться самому малювати афіші - хай малює, біднятко, тільки тоді не треба зайобувати дизайнера.
- керівник попри всю їбанутість має забезпечувати в проекті нормальне функціонування нормальних людей, якщо такі раптом комусь знадобляться. (Наприклад, бухгалтера.) Їх слід оберігати як від власної їбанутоств, так і командної, бо вони все одно не поймуть.
- у великих і тривалих проектах пам'ятайте, що водії, музиканти, офіціанти, прибиральники, звукачі, вантажники, монтажери чи подібні чорнороби, скоріш за все, теж їбануті, й не нехтувати їхньою їбанутістю. Іноді там занедорого можна знайти чудового їбанутого спеціаліста, якому просто не пощастило раніше.
- керівник має відстрілювати, що його особистий тип їбанутості не єдиний у світі і навіть не єдино продуктивний, а успіх - це гармонія їбанутостей.
А що ви про це думаєте?
Мистецтво керівника проектів полягає в правильному доборі їбанутих.
- їбануті мають бути їбануті саме на тому, чим їм доведеться займатися. (Поет-юрист - сумнівний мультиклас).
- їбануті мають бути їбануті по-різному. (Ви не закінчите проект із десятьма шизоїдами, а з п'ятьма нарцисами навіть не почнете).
- їбануті мають бути розставлені так, щоби їх їбанутості доповнювали одна одну для блага проекту й не конфліктували (можна утримати в проекті до кінця й кількох нарцисів, якщо їх сфери впливу будуть суворо розподілені й вони не будуть зустрічатися навіть на нарадах).
- керівник має відстрілювати свою їбанутість і чим вона може бути корисною проекту (Нарцис? в піар. Шизоїд? Посидь у себе ж головним інженером. Паранояльний? Ну, якщо відстрілюєш в кібербезпеці, то вперед - або проінструктуй свого шизоїдного сисадміна. Просто лінивий? Ну славатобігосподи, просто дай всім інструкції і прийди через два тижні).
- керівник має набирати тільки комплементарних йому їбанутих (керівник-шизоїд чудово уживеться із паранояльним замом, а от навпаки - ні). А кого набрав - на поле тих або не лізти, або звільняти нахрін, брати нових і не лізти вже до тих. Якщо керівникові дуже хочеться самому малювати афіші - хай малює, біднятко, тільки тоді не треба зайобувати дизайнера.
- керівник попри всю їбанутість має забезпечувати в проекті нормальне функціонування нормальних людей, якщо такі раптом комусь знадобляться. (Наприклад, бухгалтера.) Їх слід оберігати як від власної їбанутоств, так і командної, бо вони все одно не поймуть.
- у великих і тривалих проектах пам'ятайте, що водії, музиканти, офіціанти, прибиральники, звукачі, вантажники, монтажери чи подібні чорнороби, скоріш за все, теж їбануті, й не нехтувати їхньою їбанутістю. Іноді там занедорого можна знайти чудового їбанутого спеціаліста, якому просто не пощастило раніше.
- керівник має відстрілювати, що його особистий тип їбанутості не єдиний у світі і навіть не єдино продуктивний, а успіх - це гармонія їбанутостей.
А що ви про це думаєте?