Правові позиції Верховного Суду (ПП-ВС)


Kanal geosi va tili: Ukraina, Ukraincha
Toifa: Huquq


База правових позицій Верховного Суду на основі офіційних позицій, опублікованих Верховним Судом, а також вебінарів, проведених Верховним Судом з метою більш оперативного інформування та мобільного доступу для правників

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Kanal geosi va tili
Ukraina, Ukraincha
Toifa
Huquq
Statistika
Postlar filtri


Щодо розгляду питання про відстрочення виконання рішення арбітражного суду

Вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення, яким визнано та надано дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України, належить до повноважень суду, який визнав і надав дозвіл на виконання цього арбітражного рішення та видав виконавчі листи

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 17.10.2024 у справі
№ 824/16/22


Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android


Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника

Якщо банківська установа відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначила можливість накладення арешту на грошові кошти на банківському рахунку або списання коштів у примусовому порядку й приватний виконавець звернув стягнення на кошти, на які законом не заборонено накладення арешту та/або звернення стягнення, відсутні підстави для задоволення скарги боржника про визнання незаконними дій приватного виконавця щодо звернення стягнення на такі кошти

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 18.10.2024 у справі
№ 199/6670/15-ц


Щодо підстав для відмови у відкритті провадження у справі

Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги позивача не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, а також не можуть бути об’єктом самостійного розгляду в порядку будь-якого іншого судочинства

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від від 30.10.2024 у справі
№ 210/1822/24


Перебування позивача за кордоном на момент подання позову не спростовує його можливість власноручно підписати цей позов

Факт перебування позивача за кордоном на момент подання позову до національного суду не спростовує можливість позивача власноручно підписати позовну заяву, оскільки не має значення, яким чином позовна заява була подана до суду (поштовим зв’язком, за допомогою Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи, кур’єром чи іншою особою,
уповноваженою позивачем на такі дії)

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 09.10.2024 у справі
№ 753/939/24


Щодо особливостей оскарження прокурором судового рішення в інтересах держави в особі учасника справи

У разі оскарження прокурором судового рішення в інтересах держави в особі учасника справи він не є представником останнього, тому на нього не поширюються процесуальні права і обов’язки учасника справи. При вирішенні питання про поновлення строку на оскарження судового рішення суду необхідно керуватися виконанням прокурором вимог конституційного, а не процесуального представництва інтересів держави

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 09.10.2024 у справі
№ 931/322/23


Щодо можливості апеляційного оскарження ухвали про залишення заяви про забезпечення доказів

Ухвала про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, оскільки, по-перше, така ухвала відсутня в наведеному в частині першій статті 353 ЦПК України переліку, по-друге, ця ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а заявник не позбавлений можливості включити свої заперечення на цю ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене по суті спору.

📄 Велика Палата Верховного Суду


Надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову як реалізованого способу захисту суперечить завданням цивільного судочинства

Некоректне з точки зору лінгвістики формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід стосовно дослівного розуміння вимог позову як реалізованого способу захисту суперечить завданням цивільного судочинства

📄 Касаційний цивільний суд, постанова КЦС ВС від 02.10.2024 у справі
№ 372/3733/22


Про місце проживання особи для отримання підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Для реалізації права на отримання підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особа має у встановленому законодавством порядку зареєструвати/задекларувати місце проживання на території радіоактивного забруднення.
Оскільки передбачена статтею 39 Закону № 796-ХІІ виплата є підвищенням до пенсії, то її виплата має здійснюватись за місцем виплати самої пенсії.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android


Про організацію та встановлення меж територій природно-заповідного фонду

Питання про організацію та встановлення меж територій природно-заповідного фонду невід`ємно пов`язане із підготовкою та затвердженням проектів землеустрою. Відтак, винесенню меж певного об`єкту природно-заповідного фонду на місцевість передує діяльність щодо розробки проекту землеустрою, оскільки рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій. Водночас, землеустрій щодо організації раціонального використання та охорони земель та встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні (саме такими є землі природно-заповідного фонду) проводиться в обов`язковому порядку.

📄 Касаційний адміністративний суд


З ВІДСТУПОМ! Щодо можливості апеляційного оскарження окремо від рішення суду ухвали про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду

Ухвала про залишення заяви про забезпечення доказів без розгляду не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, оскільки, по-перше, така ухвала відсутня в наведеному в частині першій статті 353 ЦПК України переліку, по-друге, ця ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а заявник не позбавлений можливості включити свої заперечення на цю ухвалу до апеляційної скарги на рішення суду, ухвалене по суті спору.
ВП ВС відступає від висновку (шляхом його конкретизації), сформульованого у постановах КГС ВС від 11 вересня 2018 року у справі № 916/1461/16, від 26 лютого 2019 року у справі № 910/12099/17, від 12 березня 2019 року у справі № 918/361/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 910/1979/19, від 24 лютого 2020 року у справі № 905/639/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 910/1846/21, від 10 листопада 2021 року у справі № 922/1543/19, про те, що до процесуальних документів, залишення без розгляду яких може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від рішення суду, належать заяви, подані по суті справи: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

📄 Велика Палата Верховного Суду


Щодо апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції окремо від рішення суду

Перелік ухвал, на які апеляційна скарга може бути подана окремо від рішення суду, наведений у ч. 1 ст. 353 ЦПК України (ч. 1 ст. 255 ГПК України). Цей перелік не є вичерпним: ухвала, зазначена в ч. 1 ст. 353 ЦПК України, безумовно може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду; за відсутності ухвали в цьому переліку встановленню та оцінці судом підлягає те, чи перешкоджає ця ухвала подальшому провадженню в справі та/або чи може вона бути оскаржена разом із рішенням суду (тобто чи є в особи, яка подає апеляційну скаргу, можливість поновити свої процесуальні права в інший спосіб).

📄 Велика Палата Верховного Суду


Верховний Суд презентував систему для зручної роботи зі справами, що перебувають на розгляді Верховного Суду - Supreme LAB, яка пропонує:
– можливість застосування різних фільтрів і параметрів пошуку;
– пошук відповідних судових справ за ключовими словами, датою передачі або датою розгляду справи;
– відстеження стадії розгляду справи;
– можливість ознайомитися з ухвалами про передачу справ на розгляд палат / об’єднаних палат / Великої Палати ВС та з рішеннями по суті.

Система безкоштовна та доступна за посиланням - https://sl.court.gov.ua
Відеопрезентація - https://youtu.be/osUxNYqitOg?si=UieZlcJ153nbtGZn


Про поновлення строку звернення до суду для осіб, мобілізованих на військову службу

Проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов`язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1. Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
2. Виконання обов`язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
3. Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
4. Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов`язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
5. Обов`язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об`єктивною причиною пропуску процесуального строку.

📄 Касаційний адміністративний суд

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android


Про орган, що уповноважений видавати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії для осіб, які були відряджені для виконання службових обов`язків до органів державної влади, місцевого самоврядування

Аналіз положень абзацу 9 пункту 3 та абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року
№ 45 дозволяє дійти висновку, що для осіб, які були відряджені для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, та були звільнені безпосередньо з посад у цих органах, довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії видає той орган, який своїм наказом відрядив таку особу для виконання службових обов`язків. При цьому розмір грошового забезпечення у такому разі встановлюється за аналогічною або відповідною посадою в органі, з якого вони були відряджені.

📄 Касаційний адміністративний суд


Про встановлення прожиткового мінімуму для визначення розмірів посадових окладів військовослужбовців для перерахунку пенсії

За змістом статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення військовослужбовців - це гарантоване державою достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Його визначають залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Крім того, військовослужбовці, враховуючи особливий вид їх службової діяльності та спеціальний статус, не відносяться до працівників інших державних органів, про яких йдеться в статті 7 Закону України від 3 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
З урахуванням викладеного норма статті 7 Закону № 2710-IX в частині встановлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів з 1 січня в розмірі 2102 гривні, не поширюється на осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

📄 Касаційний адміністративний суд


Про здійснення реєстрації внутрішньо переміщеної особи як обов'язкову умову для отримання грошової допомоги на проживання

Однією з основних умов отримання грошової допомоги на проживання є саме отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, а відсутність реєстрації особи як внутрішньо переміщеної відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» виключає можливість отримання грошової допомоги на проживання, яка передбачена постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» від 20 березня 2022 року № 332.

📄 Касаційний адміністративний суд


Про відсутність правових підстав для перерахунку пенсій за рішенням Міністра оборони України від 1 лютого 2023 року № 2683/з щодо встановлення премій у 2023 році

Рішення Міністра оборони України у формі окремого доручення (окреме доручення Міністра оборони України від 1 лютого 2023 року № 2683/з), адресоване керівникам військових формувань, які входять до складу Збройних Сил України, системи Міністерства оборони України, є розпорядчим актом, прийняття якого було зумовлене введенням в Україні воєнного сану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», та метою якого є належна та своєчасна виплата у 2023 році грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, категорії яких чітко визначено в додатках до цього документу Міністра оборони України та не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Натомість зазначене рішення є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій.

📄 Касаційний адміністративний суд


Про участь суб'єкта господарювання в оскарженні судових рішень щодо пільгових пенсій

Суб`єкт господарювання, на який законом покладено обов`язок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, має право брати участь у якості третьої сторони, а також оскаржувати судові рішення у справах, в яких відповідний працівник доводить факт роботи у такого суб`єкта господарювання на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах

📄 Касаційний адміністративний суд


Порядок розгляду повторно поданої заяви про видачу дубліката виконавчого документа (зокрема, за наявності ухвали про відмову у задоволенні заяви)

Наявність ухвали про відмову у задоволенні (про задоволення) заяви під час вирішення судом процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, є підставою застосування наслідків, визначених пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України (подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин).
Разом з тим, розділ VI ЦПК України (розділ V ГПК України), яким врегульовано вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, не передбачає відкриття / відмови у відкритті / закриття провадження у справі під час вирішення таких питань.
Заява (подання державного / приватного виконавця) з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних (господарських) справах, у тому числі і про видачу дубліката виконавчого документа, підлягає розгляду без відкриття провадження у справі.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду виснує, що розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, у тому числі і заміна стягувача у виконавчому провадженні, і видача дубліката виконавчого документа, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане в порядку, передбаченому законом.
Тому державний / приватний виконавець чи заявник має право звертатися до суду з відповідним поданням, заявою, направленими на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, стільки раз, скільки це необхідно, аби виконати судове рішення (за винятком випадків, передбачених статтею 44 ЦПК України).

📄 Велика Палата Верховного Суду

Правові позиції ВС:
📲 на iPhone | 📲 на Android


Закриття провадження у справі у зв'язку набранням законної сили рішення суду або ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав

Пункт 3 частини першої статті 255 ЦПК України визначає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Аналогічний пункт 3 частини першої статті 231 ГПК України.
Ця підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який уже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

📄 Велика Палата Верховного Суду

20 ta oxirgi post ko‘rsatilgan.